Рішення

від 25.03.2014 по справі 905/545/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.03.2014 Справа № 905/545/14

Господарський суд Донецької області у складі судді: Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Ляшенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Золоте руно-Донецьк», м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства «Дуард», м. Макіївка

про: стягнення 60912,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Зимин Р.А. - за дов. № 43/07 від 11.02.2014 року

від відповідача: Ковальов С.В. - за дов. б/н від 19.02.2014 року

Згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, з 11.03.2014р. по 25.03.2014р. оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Золоте руно-Донецьк» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Дуард» заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 05/07-10 від 05.07.2010р. у розмірі 60912,00 грн.

На підтвердження вимог надано суду договір оренди № 05/07-10 від 05.07.2010р., акт приймання-передачі майна від 05.07.2010р., додаткову угоду б/н від 01.04.2013р., гарантійний лист директора ПП «Дуард», лист-претензію від 05.07.2013р. № 225/07, супровідний лист № 222/07 від 04.07.2013р. про надіслання на адресу відповідача рахунків, податкових накладних та актів про надання послуг, акт перевірки ДПІ Кіровського району м. Донецька, податкові декларації податку на прибуток підприємства за 2011 - 2012 роки, акти звірки взаємних розрахунків та заборгованості між підприємствами за період з 01.05.2013р. по 01.07.2013р. та за період липень 2013р.- жовтень 2013р., платіжні доручення, а також рахунки на оплату, податкові накладні, акти про надання послуг за 2011р. - 2014р., копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач заперечив проти позовних вимог та зазначив, що дійсно винайняв у позивача нежитлове приміщення площею 160 кв. м., що розташоване за адресою: 83117, м. Донецьк, вул. Бахмет'єва, 24. Проте, 31.03.2013р. об"єкт найму був повернутий позивачу, про що свідчить укладений між сторонами акт приймання-передачі від 31.03.2013р. Крім того відповідач наголосив, що задовго до укладення додаткової угоди від 01.04.2013р. про зменшення займаного приміщення до 40 кв.м. та орендної плати до 800 грн. відповідач у відповідному приміщенні не знаходився та не користувався, а тому вимоги щодо сплати орендної плати за період з квітня 2013р. по січень 2014р. є безпідставними та необгрунтованими.

У заяві від 11.03.2014р. № 76 позивач збільшив позовні вимоги на 2400,00 грн., пред"явивши до стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати за лютий, березень та квітень 2014р. Отже, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в загальному розмірі 63312,00 грн.

Суд залишає без розгляду таку заяву у зв"язку з наступним.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити розмір позовних вимог можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, заява про збільшення позову за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу, зокрема: доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, направлення заяви іншій стороні по справі листом з описом вкладення, а недотримання позивачем таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Як вбачається, позивачем до заяви від 11.03.2014р. № 76 не додано доказів направлення відповідачу листом з описом вкладення копії заяви про збільшення розміру позовних вимог, а також не додано доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 67, ч. 4 ст. 179 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що між позивачем, як наймодавцем, та відповідачем, як наймачем, укладено договір найму (оренди) нежитлового приміщення № 05/07-10 від 05.07.2010р. зі строком дії до 05.07.2012р. включно. У пункті 4.1 договору сторонами обумовлено, якщо після закінчення строку найму наймач продовжує користуватися об"єктом найму, а наймодавець не заперечує, то договір вважається продовженим на один рік.

Предметом цього договору є тимчасове платне користування нежитловим приміщенням загальною площею 160 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 24.

За своєю правовою природою договір № 05/07-10 від 05.07.2010р. є договором майнового найму (оренди) і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України. Згідно статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтями 762, 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору (ст.773 ЦК України).

Згідно частини другої статті 640 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що 05.07.2010р. позивач передав, а відповідач прийняв без заперечень об'єкт оренди - виробничо-складське приміщення загальною площею 160 кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 24.

Відповідно до п.3.1 договору, орендна плата в місяць за об'єкт оренди складає 3352,00 грн. з ПДВ 20%. Плата нараховується з моменту підписання Акту приймання-передачі об'єкту найму від наймодавця до наймача та до моменту підписання Акту приймання-передачі (повернення) об'єкту найму від наймача до наймодавця (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що при підписанні Акту приймання-передачі об'єкту найму наймачу надається рахунок-фактура на оплату за користування об'єктом найму до кінця поточного місяця, який має бути оплачений протягом п'яти календарних днів з моменту підписання Акту приймання-передачі. В подальшому оплата за користування об'єктом найму проводиться безготівковим розрахунком в національній валюті України у вигляді оплати за поточний місяць не пізніше 6 числа поточного місяця без обов'язкового виставлення рахунку-фактури. Рахунок-фактура видається лише за вимогою наймача.

Відповідно до п. 3.7 договору, орендна плата сплачується наймачем у вигляді 100% суми орендної плати протягом всього строку користування об'єктом оренди до моменту його повернення наймодавцю факт якого підтверджується актом приймання-передачі.

Матеріали справи свідчать, що 01.04.2013р. сторони підписали додаткову угоду до договору оренди № 05/07-10 від 05.07.2010р., якою змінили площу об"єкта, що орендується, та визначили її на рівні 40 кв.м. замість встановленої договором - 160 кв.м.

Також, цією додатковою угодою сторони змінили пункт 3.1 договору та встановили, що орендна плата на місяць складає 800 грн. з ПДВ.

Суд вважає, що договір № 05/07-10 від 05.07.2010р. разом з додатковою угодою від 01.04.2013р. є належною підставою для виникнення у сторін відповідних прав та обов'язків.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Позивач стверджує, що внаслідок порушення відповідачем грошових зобов"язань, встановлених договором оренди, за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати станом на 22.01.2014р. у розмірі 60912,00 грн.

Судом встановлено і відповідачем не заперечується, що ПП "Дуард" надав позивачу гарантійний лист, в якому зобов"язався до 01.06.2011р. оплатити заборгованість у сумі 25099,20грн.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач протягом травня 2011р. - січня 2014р. надавав відповідачу відповідні акти надання послуг, податкові накладні та рахунки на сплату орендної плати, у тому числі за травень 2011р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за червень 2011р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за липень 2011р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за серпень 2011р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за вересень 2011р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за за жовтень 2011р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за листопад 2011р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за грудень 2011р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за січень 2012р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за лютий 2012р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за березень 2012р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за квітень 2012р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за травень 2012р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за червень 2012р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за липень 2012р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за серпень 2012р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за вересень 2012р. на суму 3352,00 грн. з ПДВ, за жовтень, листопад, грудень 2012р., січень-березень 2013р. на суму 20112,00 грн. з ПДВ, за травень 2013р. на суму 800,00 грн. з ПДВ, за травень 2013р. на суму 800,00 грн. з ПДВ, за червень 2013р. на суму 800,00 грн. з ПДВ, за липень 2013р. на суму 800,00 грн. з ПДВ, за серпень 2013р. на суму 800,00 грн. з ПДВ, за вересень 2013р. на суму 800,00 грн. з ПДВ, за жовтень 2013р. на суму 800,00 грн. з ПДВ, за листопад 2013р. на суму 800,00 грн. з ПДВ, за грудень 2013р. на суму 800,00 грн. з ПДВ, за січень 2014р. на суму 800,00 грн. з ПДВ. Загальна сума наданих відповідачу послуг з оренди протягом травня 2011р. - січня 2014р. становить 85096,00 грн.

Згідно наявних у справі платіжних доручень № 2 від 28.12.2011р. на суму 5000,00 грн., № 143 від 14.09.2011р. на суму 859,20 грн., № 102 від 26.05.2011р. на суму 26000,00 грн., № 142 від 13.09.2011р. на суму 15000,00 грн., № 1 від 11.01.2013р. на суму 3352,00 грн., відповідачем перераховано позивачу орендної плати на загальну суму 50211,20 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 225 від 05.07.2013р., в якій вимагав погасити до 01.08.2013р. заборгованість у розмірі 55312 грн., яка виникла станом на 01.07.2013р. Зазначена претензія отримана представником відповідача власноруч 05.07.2013р.

В матеріалах справи відсутні докази відповіді на цю претензію з боку відповідача, як і відсутні докази погашення зазначеної заборгованості.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що об'єкт найму повернутий наймодавцю за актом приймання-передачі ще 31.03.2013р., відповідач об'єктом найму не користується, а тому нарахування орендної плати з квітня 2013р. по січень 2014р. є безпідставним.

Згідно ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

У пункті 3.7 договору сторони встановили, що орендна плата сплачується наймачем у вигляді 100% суми орендної плати протягом всього строку користування об'єктом оренди до моменту його повернення наймодавцю, факт якого підтверджується актом приймання-передачі.

Отже, до моменту повернення відповідачем об'єкта оренди позивачу за актом прийому-передачі, спірний об'єкт оренди вважається таким, що знаходиться у користуванні відповідача.

Втім, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надано документальні підтвердження факту повернення спірного об"єкта оренди позивачу за актом приймання-передачі, тому у господарського суду відсутні підстави вважати припиненими обов"язки відповідача по оплаті орендної плати, у тому числі й з квітня 2013р. по січень 2014р. Надані до справи листи відповідача від 01.03.2014р. № 45 та № 47, а також акт від 17.03.2014р. про недопуск на територію ПрАТ "Золоте руно - Донецьк", не підтверджують складання сторонами акту приймання-передачі (повернення) об"єкта оренди позивачу, тому до уваги не приймаються.

Отже, відповідачем не спростовано наявності заборгованості з орендної плати перед позивачем у розмірі 60912,00 грн., не надано доказів виконання грошових зобов"язань у розмірі та у строки, встановлені договором оренди, тому позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та доведеними позивачем.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За змістом статей 33 і 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 ГПК України).

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства суд задовольняє позовні вимоги у пред"явленому позивачем розмірі - 60912,00 грн. Судові витрати покладаються на відповідача згідно статті 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Золоте руно-Донецьк» до Приватного підприємства «Дуард» про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 60912,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Дуард» (86184, Донецька область, м. Макіївка, вул. Северна, 25, ІПН 136805954) на користь Приватного акціонерного товариства «Золоте руно-Донецьк» (83117, м. Донецьк, вул. Бахметьєва, 24, ЄДРПОУ 31586532) борг - 60912,00 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 1827,00 грн.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.03.2014р.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 3 прим.:

1 - у справу

2 - сторонам

(062) 381-91-20