Постанова

від 25.03.2014 по справі 904/2569/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Справа № 904/2569/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.Я., за участю представника ТОВ "Грейнфілд-А" - Миколюк Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. по справі № 904/2569/13 про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Балівській комбінат хлібопродуктів",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровській області від 31.10.2013 відмовлено Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у визнанні грошових вимог до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Балівській комбінат хлібопродуктів" на суму 5972645,68 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 ухвалу господарського суду Дніпропетровській області від 31.10.2013 залишено без змін.

Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі ОДПІ) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 по справі №904/2569/13, справу №904/2569/13 направити на новий апеляційний розгляд.

В обґрунтування доводів касаційної скарги заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст.101 ГПК України. Заявником зазначено, що під час розгляду справи в Дніпропетровському апеляційному господарському суді ним було вчасно подано докази, якими обґрунтовано вимоги ОДПІ.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ТОВ "Грейнфілд-А", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Балівський комбінат хлібопродуктів" (далі ДП ДАК "Хліб України" "Балівський комбінат хлібопродуктів") порушено господарським судом Дніпропетровської області 17.04.2013 року за заявою самого боржника на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22 грудня 2011 року -далі Закон).

23.04.2013 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком до 23.04.2014 року, ліквідатором банкрута призначено Вовчука Л.В.

В газеті "Урядовий кур'єр" №82(4968) від 08.05.2013 року опубліковано оголошення про визнання ДП ДАК "Хліб України" "Балівський комбінат хлібопродуктів" банкрутом.

Відповідно до ч.3 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Таким чином, кредитори зобов'язані протягом строку, встановленого ч.3 ст.95 Закону подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

21.05.2013 року до господарського суду Дніпропетровської області від Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровській області Державної податкової служби (далі Дніпропетровська МДПІ) надійшла заява про визнання кредиторських вимог до боржника в загальній сумі 5 972645, 68 грн.

В обґрунтування кредиторських вимог заявник посилається на подання управління Держказначейства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області №10 від 09.04.2013, яким, на його думку, підтверджується борг у розмірі 645066, 00 грн. та пені у розмірі 292833, 53 грн. та подання №11 від 09.04.2013, яким, на його думку, підтверджується борг у розмірі 1572043 грн. (прострочена заборгованість перед державою за кредитом (позикою). Дніпропетровською МДПІ зазначається, що загальна сума простроченої заборгованості перед державою за кредитом (позикою) за даними казначейства становить 5972645, 68 грн.

Відхиляючи зазначені грошові вимоги, суд першої інстанції послався на відсутність у кредитора первинних документів в підтвердження отримання боржником бюджетної позики та на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2011у справі №2а/0470/10084 про відмову в задоволенні позову Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська у Дніпропетровській області до ДП ДАК "Хліб України" "Балівський комбінат хлібопродуктів" про стягнення простроченої заборгованості у сумі 5972 645, 68 грн., яка 07.08.2013 залишена без змін Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що боржник ДП ДАК "Хліб України" "Балівський комбінат хлібопродуктів" перебуває на обліку в Дніпропетровській ОДПІ Дніпропетровської області ДПС.

Відповідно до ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України (в редакції від 04.04.2013 року №163-VII) прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Отже, заявник - Дніпропетровська ОДПІ відповідно до норм Бюджетного кодексу України є органом стягнення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що боржник - підприємство, створене шляхом реорганізації Державного підприємства "Балівський комбінат хлібопродуктів" на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.1997 №1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств", рішенням Спостережної ради Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Балівський комбінат хлібопродуктів" від 10.03.1998, зареєстроване Дніпропетровською райдержадміністрацією, реєстраційний №70 від 15.06.1998.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про стан підготовки до збиральних робіт і формування державного контракту на закупівлю зерна у 1995 році" від 31.05.1995 №370, постанови Кабінету Міністрів України "Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік" від 12.03.1996 №323 та постанови Кабінету міністрів України "Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році" від 04.02.1997 №124, починаючи з 1995 року, закупівля зерна і сортового насіння у сільгоспвиробників для держконтракту і держзамовлення проводились за рахунок наданих державою бюджетних позичок.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження отримання боржником бюджетної позики Дніпропетровська ОДПІ надала 06.12.2013 до апеляційного суду клопотання від 05.12.2013 про залучення доказів. Заявником надано: акти перевірок ДАК "Балівського комбінату хлібопродуктів" з питань повернення бюджетних позичок 1995-1997 р.р. від 28.01.2003, 22.02.2002, реєстри передачі зерна по бюджеьній позичці по Балівському комбінату, лист ДП ДАК "Хліб України" "Балівський комбінат хлібопродуктів" від 23.12.2009 року (т. грошових вимог, а.с.86-94).

Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ч.1, 2 ст.101 ГПК України та посилаючись на ст.1, ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.34 ГПК України, дослідивши зазначені докази та надавши їм відповідну правову оцінку, встановив, що подані заявником документи не встановлюють факту перерахування та отримання боржником бюджетної позики, а відтак і виникнення грошових зобов'язань.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Оскільки будь-яких доказів (первинних документів) фактичного перерахування та отримання боржником бюджетних позичок за рахунок державного бюджету у 1995 - 1997 р.р. ні податковим органом, ні органом державного казначейства суду надано не було, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимоги ОДПІ є необґрунтованими та не підтвердженими належними і допустимими доказами.

Доводи заявника касаційної скарги щодо подання суду належних і допустимих доказів зводяться фактично до переоцінки встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, тому з огляду на вимоги ст.111 7 ГПК України колегією суддів не приймаються.

Крім того, посилання заявника касаційної скарги відносно того, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги клопотання про залучення доказів та копії доказів, які були направлені ОДПІ до суду поштою, а тому на думку скаржника судом апеляційної інстанції порушено ч.1 ст.101 ГПК України, спростовуються наступним.

З матеріалів справи вбачається, що Дніпропетровська ОДПІ направила до суду апеляційної інстанції клопотання про залучення доказів №8010/04-17-10-35 від 02.12.2013 та додатки до нього факсом 05.12.2013 (а.с. 73-85 т. грошові вимоги). Крім того, клопотання про залучення доказів №8010/04-17-10-35 від 02.12.2013 та додатки до нього надійшли 06.12.2013 до суду поштою.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2013 суд відклав розгляд справи; зобов'язав Управління Державного казначейства у Дніпропетровському районі ГУДКСУ в Дніпропетровській області надати докази (первинні документи) в підтвердження перерахування та отримання Державною акціонерною компанією "Хліб України" "Балівський комбінат хлібопродуктів" бюджетних позичок за державними замовленнями 1995-1996 р.р. (договори, платіжні документи, розрахунки, особові рахунки) і письмові пояснення з приводу фактичного перерахування та отримання бюджетом бюджетних позичок у 1995-1996 р.р.; уповноважив Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області отримати зазначені документи від Управління Державного казначейства у Дніпропетровському районі ГУДКСУ в Дніпропетровській області і представити їх в судове засідання; доручив Дніпропетровській ОДПІ вручити дану ухвалу Управлінню Державного казначейства у Дніпропетровському районі ГУДКСУ в Дніпропетровській області, явку повноважних представників визнав обов'язковою.

В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що 05 та 06 грудня 2013 року від скаржника надійшло клопотання про залучення копій документів (факсових копій документів), які були надані Дніпропетровській ОДПІ Управлінням Державного казначейства у Дніпропетровському районі ГУДКСУ в Дніпропетровській області, в якості підтвердження отримання боржником бюджетних позичок.

Суд апеляційної інстанції встановив, що витребувані докази не були надані скаржником, письмові пояснення причин ненадання витребуваних документів Дніпропетровська ОДПІ не надала, отримані судом 05.12.2012 факсові копії документів не містять необхідних реквізитів, а деякі не читаються взагалі. Документи, подані скаржником до суду 06.12.2013, не підтверджують фактичного перерахування та отримання боржником бюджетних позичок за рахунок державного бюджету у 1995 - 1997 р.р. ні податковим органом, ні органом державного казначейства.

Відповідно до ч.1 ст.111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. по справі № 904/2569/13 винесена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в постанові суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. по справі № 904/2569/13 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.