Постанова

від 17.03.2014 по справі 820/2094/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 березня 2014 р. Справа № 820/2094/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Нуруллаєва І.С.

при секретарі судового засідання - Абоян І.І.,

за участю представника позивача - Рождественської І.В.,

представника позивача - Фівчук З.Л.,

представника відповідача - Гаспарян А.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.12.2013 року №0001272200, яким ТОВ "Курганський бройлер" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1881,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Курганський бройлер", яким було встановлено порушення пп. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 1881,00 грн. Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримували у повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві, та просили позов задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, зазначені у письмових запереченнях та просив суд відмовити в задоволенні позову. Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав. Позивач - ТОВ "Курганський бройлер" зареєстровано Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області 01.08.2007 року як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи - 30773272. ТОВ "Курганський бройлер" перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 200073181, індивідуальний податковий номер 382804620303. (а.с. 50) Основним видом діяльності є розведення свійської птиці. Суд зазначає, що статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Судом встановлено, на підставі п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та Наказу № 244 від 05.11.2013 року ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області на проведення позапланової перевірки, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Курганський бройлер" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період лютий-квітень 2013 року. За результатами перевірки було складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 413/20-01-22-47/30773272 від 25.11.2013 року, за висновками якого, було встановлено порушення ТОВ "Курганський бройлер": пп. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1881,00 грн. На підставі зазначеного акту, керівником ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області було складено податкове повідомлення-рішення від 12.12.2013 року № 0001272200, яким ТОВ "Курганський бройлер" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість загалом на 1881,00 грн. (одну тисячу вісімсот вісімдесят одну грн.. 00 коп.) Як встановлено судом, підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали відображені в акті перевірки висновки ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області про порушення ТОВ "Курганський бройлер" п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, Податкового кодексу України. Перевіряючи дані висновків відповідача і винесений на їх підставі спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, про порушення ТОВ "Курганський бройлер" пп. 198.3, ст. 198, Податкового кодексу України, суд приходить до наступного. Згідно матеріалів справи та поданих сторонами доказів, суд встановив, що 12.02.2013 року між ТОВ "Курганський бройлер" та ТОВ "Східні оптові технології" було укладено Договір №12/02, за умовами якого передано у власність товар (Клапан СППК4Р Ду 80), ціна за 1 шт. складає 3 762, 00 грн., в т.ч. ПДВ, загальна сума договору 11 286, 00 грн., в т.ч. ПДВ. (а.с.41)

Оцінивши вказані правочини за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що вказані правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті. Таким чином, зазначені договори визнаються судом належними та допустимими доказоми наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Вказаний товар був отриманий ТОВ "Курганський бройлер" у кількості 3 шт., що підтверджується видатковою накладною №334 від 28.02.2013 року та податковою накладною від 28.02.2013 року, на загальну суму 11 286,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 881,00 грн. (а.с. 13-14) Клапан СППК4Р Ду 80 в кількості трьох штук було придбано для ремонту обладнання забійного цеху, що підтверджується актом дефектовки від 13.02.2013 року (а.с. 51), актом списання ТМЦ № 8485 від 30.05.2013 року. (а.с. 20) Також на підтвердження транспортування вказаного товару надано шляховий лист від 01.03.2013 автомобіля ГАЗ 9507 АХ5205АС . (а.с. 21) Розрахунки між ТОВ "Курганський бройлер" та його контрагентом здійснювалися в безготівковій формі. Оплата поставленого товару здійснена у повному обсязі, що підтверджується оригіналом платіжного доручення №8000148375 від 12.03.2013 року. (а.с. 15) Щодо висновку ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області про відсутність ТОВ "Східні оптові технології" за місцемзнаходження суд зазначає наступне. Судом встановлено, що ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області посилається на акт перевірки від 14.06.2013 р. №2263/2210/38280463 "Про результати документальної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Східні оптові технології" (код ЄДРПОУ 38280463) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період листопад 2012р. по квітень 2013 р.", проведеної ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області. Вказаним актом встановлено відсутність за місцем знаходження: м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, ТОВ "Східні оптові технології". Згідно акту перевірки, обстеження проводилося в червні 2013 р. проте господарська операція між ТОВ "Курганський бройлер" та ТОВ "Східні оптові технології" була здійснено в лютому- березні 2013. Отже жодних доказів для висновку про відсутність підприємства за адресою реєстрації на момент поставки товару ДПІ у Балаклійському районі не має. При цьому, суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних доказів невиконання або неналежного виконання зобов'язань позивачем за правочином з його контрагентом. Відповідно до положень пп. а п. 198.1., п. 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Згідно п. 198.3 ПК України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до пп.209.15.1. виробничими факторами, за рахунок яких сформовано податковий кредит є зокрема, товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. Таким чином, податковим законодавством встановлено, що для підтвердження права платника податків на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання. На підставі укладеного правочину позивач використав прибдані запчастини для ремонту власних потужностей, тобто виключно у власній господарській діяльності. Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні угод взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено. Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України передбачається, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України,- податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлену податкову накладну по сплаті за придбаний товар, яка оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість. В акті перевірки встановлено, що сума податку на додану вартість, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту підтверджена податковими накладними, отриманими позивачем. Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції. В пункті 198.1 ст. 198 ПК України, передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України, зазначається, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Відповідно до статей 198, 201 Податкового кодексу України визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної, або наявність податкової накладної оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу. Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Відповідно до п. 201.9. ст. 201 ПК України, не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Суд встановив, що наявність належно оформлених первинних документів, а також факт використання ТОВ "Курганський бройлер" придбаних запчастин у власній господарській діяльності фактично не заперечується відповідачем у акті. Судом також встановлено, що між "Курганський бройлер" та ТОВ "Східні оптові технології" мало місце фактичне здійснення господарської операції, цей факт підтверджується первинними документами, заповненими з додержанням норм податкового законодавства. На підтвердження включення сум ПДВ до складу податкового кредиту позивач надав усі необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку. Таким чином, позивачем додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від постачальника належним чином оформленої податкової накладної відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцю у складі ціни придбання відповідно до вимог ПК України. Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що наявними у справі документами доведено наявність ділової мети та фактичне виконання господарських операцій за переліченими правочинами, понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах, відсутність взаємопов'язаності сторін перелічених правочинів, використання техніки у власній господарській діяльності ТОВ "Курганський бройлер". Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України. Так, відповідно до вимог статті 71 КАС України, передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами за перевіряємий період. Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях. З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.12.2013 року №0001272200 підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням ч.3 ст.2 КАС України, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.12.2013 року №0001272200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" (код ЄДРПОУ 30773272, адреса: 62252, Харківська область, Балаклійський район, с. П'ятигірське, вул. Першотравнева, 1, р/р 26009962496929, філія ПАТ ПУМБ, м. Київ, МФО 334851, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі повний текст постанови складено 21.03.2014 року.

Суддя (підпис) І.С. Нуруллаєв

З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили.

Оригінал знаходиться в матеріалах справи.

Суддя І.С. Нуруллаєв