Ухвала

від 14.05.2014 по справі 820/2094/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 р.Справа № 820/2094/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Мінаєвої О.М.

Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Фівчук З.Л.

представника відповідача Гаспарян А.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2014р. по справі № 820/2094/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" (далі - позивач), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.12.2013 року №0001272200, яким ТОВ "Курганський бройлер" було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1881,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Курганський бройлер", яким було встановлено порушення пп. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1881,00 грн. є необгрунтованими.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області від 12.12.2013 року №0001272200.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідач вважає, що позивачем не підтверджено суму податкового кредиту, сформованого за результатами господарських відносин з ТОВ "Східні оптові технології" у перевіряємому періоді, посилаючись на акт перевірки від 14.06.2013 року №2263/2210/38280463 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Східні оптові технології" (код ЄДРПОУ 38280463) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період листопад 2012 року по квітень 2013 року", проведеної ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області. Зазначеним актом встановлено відсутність ТОВ "Східні оптові технології" за місцем знаходження: м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, ТОВ "Східні оптові технології".

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Курганський бройлер" зареєстровано Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області 01.08.2007 року як юридична особа, ідентифікаційний код (30773272), перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 200073181, індивідуальний податковий номер 382804620303. (а.с. 50) Основним видом діяльності є розведення свійської птиці.

На підставі пп. 78.1.1, ппп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та Наказу № 244 від 05.11.2013 року ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області на проведення позапланової перевірки, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Курганський бройлер" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період лютий-квітень 2013 року.

За результатами перевірки було складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 413/20-01-22-47/30773272 від 25.11.2013 року, за висновками якого, було встановлено порушення ТОВ "Курганський бройлер": пп. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1881,00 грн.

На підставі зазначеного акту, керівником ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2013 року № 0001272200, яким ТОВ "Курганський бройлер" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1881,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення щодо донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що висновки про заниження ТОВ "Курганський бройлер" сум податку на додану вартість ґрунтуються на доводах відповідача про безпідставне завищення податкового кредиту за період лютий-квітень 2013 року на загальну суму 1881,00 грн. в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Східні оптові технології".

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для визначення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Так, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2013 року між ТОВ "Курганський бройлер" та ТОВ "Східні оптові технології" було укладено договір №12/02, за умовами якого передано у власність товар (Клапан СППК4Р Ду 80), ціна за 1 шт. складає 3 762, 00 грн., в т.ч. ПДВ, загальна сума договору 11 286, 00 грн., в т.ч. ПДВ. (а.с.41).

На виконання умов договору ТОВ "Курганський бройлер" отримав товар у кількості 3 шт., що підтверджується видатковою накладною №334 від 28.02.2013 року та податковою накладною від 28.02.2013 року, на загальну суму 11 286,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 881,00 грн. (а.с. 13-14).

На підтвердження реальності поставки товару (обладнання) позивачем було надано подорожний лист від 01.03.2013 року автомобіля ГАЗ 9507 АХ5205АС . (а.с. 21).

Розрахунки між ТОВ "Курганський бройлер" та його контрагентом здійснювалися в безготівковій формі. Оплата поставленого товару здійснена у повному обсязі, що підтверджується оригіналом платіжного доручення №8000148375 від 12.03.2013 року. (а.с. 15).

Також, на підтвердження подальшого використання придбаних ТМЦ, позивачем було надано акт дефектовки від 13.02.2013 року (а.с. 51), акт списання ТМЦ № 8485 від 30.05.2013 року. (а.с. 20).

Отже, з наданих позивачем первинних та інших документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам спірного договору та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявна в матеріалах справи податкова накладна відповідає вимогам ст.201 Податкового кодексу України, тобто підстави вважати зазначений податковий документ недійсним, відсутні.

Факт реєстрації контрагента позивача ТОВ "Східні оптові технології" платником податку на додану вартість, а також той факт, що зазначене підприємство на момент складання на адресу позивача податкових накладних були зареєстровані органом державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, колегія суддів відхиляє та вважає необґрунтованим, з огляду на таке.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Первинні документи, якими була оформлена вищевказана господарська операція містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством для надання їм юридичної доказовості.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення вимог пп. 198.3 ст. 198 ПК України внаслідок завищення податкового кредиту, не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 12.12.2013 року №0001272200.

З урахуванням викладеного, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2014р. по справі № 820/2094/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 19.05.2014 р.