Постанова

від 24.03.2014 по справі 19/250-08/4

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р. Справа№ 19/250-08/4

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Шапрана В.В.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Красножон Ю.М., довіреність № б/н від 16.04.2013;

від першого відповідача - представник не прибув;

від другого відповідача - представник не прибув;

від третього відповідача - представник не прибув;

від четвертого відповідача - представник не прибув;

від Державної виконавчої служби - Годинчук С.О., довіреність № 4.4-03/4.4/1816 від 26.12.2013;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" на ухвалу господарського суду Київської області від 16.12.2013 у справі № 19/250-08/4 (суддя Щоткін О.В.) за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" до товариства з обмеженою відповідальністю "КАТКО", державного підприємства "Молдтранселектро", державного підприємства "Молделектріка", товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан-К" про стягнення 20 287 682,29 доларів США

ВСТАНОВИВ:

На виконання рішення господарського суду Київської області від 25.08.2010 р. по справі № 19/250-08/4 позивачу 26.10.2010 видано наказ про стягнення солідарно з державного підприємства "Молдтранселектро" та державного підприємства "Молделектріка" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" 6 249 842, 53 долари США.

Позивач звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України, в якій просив визнати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.10.2013 незаконною.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2013р. у справі №19/250-08/4 відмовлено у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Ухвала суду мотивована тим, що у зв'язку з відсутністю у боржника майна необхідного для задоволення вимог стягувача, державним виконавцем правомірно прийнято постанову про повернення виконавчого документа.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 16.12.2013р. у справі №19/250-08/4 скасувати та прийняти нову, якою скаргу задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2012 у справі № 2а-16747/11/2670 встановлено обставини належності боржнику майна на праві власності, а саме 70,75 км. високовольтних ліній електропередач ВЛ - 400 Молдовська ДРЕС - Вулканешти та високовольтні лінії електропередач ВЛ - 400 кВ Вулканешти-Добруджа в частині розташування опор №6-№17, №45-№69, №72-№160.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні 24.03.2014 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представник ВДВС заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідачі правом на участь своїх представників не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином; ухвали суду направлялись за належними адресами.

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, явка представників сторін та ВДВС не визнавалася обов'язковою.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми в даному судовому засіданні від відповідачів до суду не надійшло.

Також, слід зазначити, що у будь-якому разі відкладення розгляду справи не можливе через сплив 15-ти денного строку, встановленого ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України для розгляду апеляційних скарг на ухвали господарського суду.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вже було зазначено вище, на виконання рішення господарського суду Київської області від 25.08.2010 р. по справі № 19/250-08/4 позивачу 26.10.2010 видано наказ про стягнення солідарно з державного підприємства "Молдтранселектро" та державного підприємства "Молделектріка" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" 6 249 842, 53 долари США.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 10.03.2011 відкрито виконавче провадження № 24976193 з примусового виконання наказу від 26.10.2010 по справі № 19/250-08/4.

Також, 10.03.2011 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на 70,75 км. високовольтних ліній електропередач ВЛ - 400 Молдовська ДРЕС - Вулканешти.

Згодом, а саме 05.05.2011 державним виконавцем прийнято ще одну постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на високовольтні лінії електропередач ВЛ - 400 кВ Вулканешти - Добруджа в частині розташування опор №6-№17, №45-№69, №72-№160.

При цьому, накладаючи арешт на високовольтні лінії електропередач ВЛ - 400 Молдовська ДРЕС - Вулканешти та ВЛ - 400 кВ Вулканешти - Добруджа в частині розташування опор №6-№17, №45-№69, №72-№160 державний виконавець керувався інформацією, яку отримав від стягувача, про те, що майно належить державному підприємству "Молделектріка".

З метою перевірки інформації стягувача щодо належності майна боржнику, а також виявлення іншого його майна, державним виконавцем вчинялись відповідні дії, зокрема, були направлені запити до державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке здійснює експлуатацію усіх високовольтних ліній електропередач на території України.

Листами від 07.04.2011р. № 01/03-2-2-/3987 та від 13.05.2011р. № 01/05- 2/5537 державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" повідомило про відсутність інформації відносно кількісних характеристик майна державного підприємства "Молделектріка", зокрема, частин повітряних ліній електропередачі, які проходять по території України.

Враховуючи те, що здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна боржника виявилися безрезультатними, а також те, що інформація стягувача про наявність у боржника ліній електропередач не підтвердилась, державним виконавцем 08.10.2013 прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Позивач, не погоджуючись з діями державного виконавця щодо поверненням виконавчого документа, звернувся до суду зі скаргою, в якій посилається на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2012 у справі № 2а-16747/11/2670, якою встановлено обставини належності боржнику майна на праві власності, а саме 70,75 км. високовольтних ліній електропередач ВЛ - 400 Молдовська ДРЕС - Вулканешти та високовольтні лінії електропередач ВЛ - 400 кВ Вулканешти-Добруджа в частині розташування опор №6-№17, №45-№69, №72-№160.

Колегія суддів з наведеними доводами скаржника не погоджується, з огляду на наступне.

Пунктом 1 Постанови Верховної Ради України від 4 лютого 1994р. № 3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Відповідно до ст. 1 Закону "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10 вересня 1991 p. № 1540-ХІІ майно і фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Угодою між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання від 11 серпня 1994 p., ратифікованою Законом України від 12 липня 2001 p. № 2666-ІІІ, регулюються відносини власності на об'єкти виробничого і соціального призначення, розташовані на території України та Республіки Молдова, що були створені (збудовані) за часів існування Союзу PCP.

Статтями 2, 4 Угоди передбачено порядок проведення робіт з документами щодо визнання прав власності Республіки Молдова на об'єкти, розташовані на території України, і прав власності України на об'єкти, розташовані на території Республіки Молдова.

Відповідно до Угоди стороною, за якою може бути визнано право власності на спірний об'єкт, є держава Україна або Республіка Молдова.

Згідно зі ст. 11 Угоди рішення про визнання права власності оформлюється протоколами між органами сторін, уповноваженими розпоряджатися державним майном.

Таким чином, право власності на об'єкти виробничого і соціального призначення, розташовані на території України, що були створені (збудовані) за часів існування Союзу PCP, може бути визнане за Республікою Молдова на підставі протоколів, укладених між органами, уповноваженими розпоряджатися державним майном обох країн.

Постановою Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" від 10 квітня 1992 р. № 2268- XII встановлено, що до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передати тимчасово Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.01.2014 №20-р "Про віднесення до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості ділянок міждержавних повітряних ліній електропередачі, розташованих на території України" високовольтні лінії електропередач ВЛ - 400 Молдовська ДРЕС - Вулканешти та високовольтні лінії електропередач ВЛ - 400 кВ Вулканешти - Добруджа віднесені до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Так, належними засобами доказування не доведено належність спірного майна на праві власності відповідачам, а також наявність на території України іншого належного їм майна.

З огляду на викладене, доводи апелянта про встановлення постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2012 у справі № 2а-16747/11/2670, обставин належності боржнику майна на праві власності, а саме 70,75 км. високовольтних ліній електропередач ВЛ - 400 Молдовська ДРЕС - Вулканешти та високовольтні лінії електропередач ВЛ - 400 кВ Вулканешти - Добруджа в частині розташування опор №6-№17, №45-№69, №72-№160, відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно пункту другого частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

За наведених обставин, враховуючи те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, державним виконавцем обґрунтовано повернуто стягувачу виконавчий документ.

Отже, підстави для визнання незаконною зазначеної постанови відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс".

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 16.12.2013р. у справі №19/250-08/4 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Матеріали справи № 19/250-08/4 повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді В.В. Шапран

М.А. Руденко