Рішення

від 14.03.2014 по справі 925/2128/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2014 року Справа № 925/2128/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача - Струкової О.В. за довіреністю, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного підприємства "Компанія Автоленд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси Агро Сервіс" про стягнення 52970 грн. 02 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне підприємство "Компанія Автоленд" звернувся в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси Агро Сервіс" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору № П-23/08/13-1 від 23.08.2013 року 22440 грн. заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажів, 438,96грн. пені, 188,13 грн. 3% річних, 134,82 грн. інфляційних втрат, договору № П-28/08/13-1 від 28.08.2013 року - 11220 грн. основного боргу, 242,72 грн. пені, 104,02 грн. 3% річних, 67,29 грн. інфляційних втрат, договору № 17-30/08/13-1 від 30.08.2013 року - 8670 грн. основного боргу, 184,56 грн. пені, 79,10 грн. 3% річних, 52,09 грн. інфляційних втрат, що разом складає 52890,16 грн., та відшкодування понесених судових витрат.

У судовому засіданні 13.02.2014 року представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримала і просила суд задовольнити, в засідання суду 25.02. і 14.03.2014 року позивач явку свого представника не забезпечив, засобами поштового зв'язку подав письмові клопотання за вх. № 4817 від 24.02.2014 року і вх. № 6255 від 12.03.2014 року, в яких, внаслідок уточнення розрахунків пені, інфляційних втрат і 3% річних, збільшив розмір позовних вимог (загальна сума склала 52970,02 грн.), позов з урахуванням уточнення розміру позовних вимог підтримав і просив суд розглянути справу без участі його представника.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку представника в засідання суду без поважних причин не забезпечив, хоч про дату, час і місце розгляду справи належним чином був повідомлений.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи, згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

23.08.2013 року позивачем - приватним підприємством "Компанія Автоленд", як перевізником, і відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаси Агро Сервіс", як замовником, було укладено договір № 11-23/08/13-1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до п.1.1 договору № П-23/08/13-1 позивач зобов'язався перевезти автомобільним транспортом сільськогосподарську техніку за вказаним відповідачем маршрутом, а відповідач - сплатити за перевезення вантажу встановлену договором № П-23/08/13-1 плату. Пунктами 2.2., 2.3. договору № П-23/08/13-1 сторони цього договору погодили, що замовник здійснює оплату послуг по перевезенню протягом трьох банківських днів з дня підписання сторонами актів приймання - передачі наданих послуг, вартість перевезення становить 22440 грн.

На виконання зобов'язань за договором № П-23/08/13-1 від 23.08.2013 року, відповідно до актів приймання - передачі наданих послуг №196, 197 від 23.08.2013 року позивачем було надано відповідачеві, а останнім прийнято послуги з перевезення сільськогосподарської техніки на суму 22440 грн., на оплату зазначених послуг виставлено рахунки №№ 260, 261 від 23.08.2013 року. Враховуючи умови п. 2.2. договору, термін оплати послуг сплив 29.08.2013 року. 08.10.2013 року позивач листом за вих. № 395 (а.с. 55-56) направив відповідачу претензію на оплату зазначених послуг на суму 22440 грн., претензія відповідачем отримана 16.10.2013 року, проте не виконана.

Крім того, за твердженням позивача, одночасно з підписанням договору №11-23/08/13-1 від 23.08.2013 року, відповідачем було замовлено перевезення іншої техніки, зокрема:

на 28.08.2013 року було замовлено перевезення навантажувача Merlo P32.12EVS НОМЕР_1, 2002 року випуску в кількості 1 (одна) штука та жатки соняшникової Capello Heliantus HE9400, НОМЕР_2, 2011 року випуску в кількості 1 (одна) штука;

на 30.08.2013 року було замовлено перевезення жатки соняшникової Capello Heliantus HE9400, 2013 року випуску в кількості 1 (одна) штука;

на 03.09.2013 року було замовлено перевезення жатки John Deere F925, НОМЕР_3, 1994 року випуску в кількості 1 (одна) штука та жатки John Deere F925, НОМЕР_4, 2000 року випуску в кількості 1 (одна) штука.

Замовлення було оформлено в електронному вигляді листом, однак не збереглося, внаслідок технічних проблем. В телефонній розмові представник відповідача повідомив, що оплата буде проведена одним платежем за всі перевезення.

Техніка, яка перевозилася за замовленням відповідача, знаходилася на території позивача і належала на праві власності ТОВ "Нова Лізинг", яке на письмовий запит позивача надало погодження на перевезення зазначеної техніки (а.с. 17-18, 22-23, 30-31, 38-39).

Відповідно до досягнутої з відповідачем домовленості, на кожне перевезення оформлялися окремі договори, за змістом аналогічні договору № П-23/08/13-1 від 23.08.2013 року, і пакет документів, який супроводжував вантаж до місця вигрузки у с. Мошни, Черкаської області, де представник відповідача мав підписувати всю документацію.

Так, 28.08.2013 року позивачем було виконано перевезення навантажувача Merlo P32.12EVS НОМЕР_5, 2002 року випуску в кількості 1 (одна) штука та жатки соняшникової Capello Heliantus НЕ9400, НОМЕР_2, 2011 року випуску в кількості 1 (одна) штука загальною масою близько 10 тонн по маршруту с.Здовбиця Рівненської області - с Мошни, Черкаської області - с.Здовбиця, Рівненської області на загальну відстань 1020 км автомобілем DAF-тягач НОМЕР_7 з причепом Faymonville НОМЕР_6, водій ОСОБА_1, про що складено наступні документи: договір №П-28/08/13-1 від 28.08.2013 року; рахунок на оплату № 265 від 28.08.2013 року на суму 11 220,00 грн.; акт про надані послуги № 201 від 28.08.2013 року; подорожній лист вантажного автомобіля № 342 від 28.08.2013 року; товарно-транспортна накладна № 110 від 28.08.2013 року (19-21, 24-26).

30.08.2013 року позивачем було виконано перевезення жатки соняшникової Capello Heliantus НЕ9400, 2013 року випуску в кількості 1 (одна) штука загальною масою близько 3 тонн по маршруту с.Здовбиця Рівненської області - с Мошни, Черкаської області - с.Здовбиця, Рівненської області на загальну відстань 1020 км автомобілем DAF-тягач НОМЕР_7 з причепом Faymonville ВК 17-85 XX, водій ОСОБА_1, про що складено наступні документи: договір № П-30/08/13-1 від 30.08.2013 року; рахунок на оплату № 271 від 30.08.2013 року; акт про надані послуги № 203 від 30.08.2013 року; подорожній лист вантажного автомобіля № 345 від 30.08.2013 року; товарно-транспортна накладна № 111 від 30.08.2013 року (27-29, 32-33).

03.09.2013 року позивачем було виконано перевезення жатки John Deere F925, НОМЕР_3, 1994 року випуску в кількості 1 (одна) штука та жатки John Deere F925, НОМЕР_4, 2000 року випуску в кількості 1 (одна) штука загальною масою близько 6 тонн по маршруту с.Здовбиця Рівненської області - с. Мошни, Черкаської області - с.Здовбиця, Рівненської області на загальну відстань 1020 км автомобілем DAF-тягач НОМЕР_8 з причепом Faymonville НОМЕР_9, водій ОСОБА_2, про що складено наступні документи: договір № П-03/09/13-1 від 03.09.2013 року; рахунок на оплату № 279 від 03.09.2013 року; акт про надані послуги № 214 від 03.09.2013 року; подорожній лист вантажного автомобіля № 353 від 03.09.2013 року; товарно-транспортна накладна № 113 від 03.09.2013 року (35-37, 40-41).

Вантажі доставлено до місця призначення, представник відповідача повідомив про те, що документація за попередні рейси відправлена поштою, директор знову відсутня, проставити відбиток печатки на документації немає можливості і запропонував залишити документи для підпису і зобов'язався відправити їх поштою. Власник вантажу - представник ТОВ "Нова Лізинг" в телефонному режимі підтвердив можливість розвантаження і в подальшому надав копію акта приймання-передачі техніки (а.с. 44-46), які підтверджують факт отримання техніки позивачем. Для уникнення простою автомобіля, будучи впевненими в порядності контрагента, представниками позивача було прийнято рішення про залишення пакету документів для підпису у місці вигрузки для представника відповідача, подорожній лист здано водієм з супровідною службовою запискою (а.с. 26, 34, 42). Документація про рейси 28.08.2013, 30.08.2013 та 03.09.2013 року позивачем не отримана, оплата не проведена за жодне з виконаних перевезень.

Вартість даних перевезень становила, відповідно, 11220,00 грн., 8670,00 грн. і 8670,00 гри. (згідно розцінок по підприємству, затверджених наказом позивача №65 від 16.12.2011 року) (а.с. 43).

08.10.2013 року позивачем направлено відповідачеві претензію про оплату за надані послуги з перевезення вантажів у сумі 22440,00 грн. та відповідного підписання та оплати документації про рейси 28.08.2013р., 30.08.2013р. та 03.09.2013 року за вих. №395 від 08.10.2013 року цінним листом з описом, який було отримано уповноваженою особою відповідача, що підтверджується відповідною квитанцією "Укрпошти" (а.с. 55-56, 57-62). Станом на 25 грудня 2013 року позивач відповіді на претензію не отримав, оплата не проведена, документація не підписана.

У зв'язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов'язань за отримані послуги перевезення, позивачем нараховані до сплати пеню, 3% річних і інфляційні втрати за час прострочення на суму заборгованості:

на підставі договору № П-23/08/13-1 від 23.08.2013 року на борг в сумі 22440 грн. за період прострочення з 30.08. по 24.12 2013 року (117 днів прострочення) - 503,52 грн. пені, 215,79 грн. 3% річних, 134,82 грн. інфляційних втрат, а разом - 23294,13 грн.;

на підставі договору № П-28/08/13-1 від 28.08.2013 року на борг в сумі 11220 грн. за період прострочення з 03.09. по 24.12.2013 року (113 днів прострочення) - 243,15 грн. пені, 104,21 грн. 3% річних, 146,53 грн. інфляційних втрат, а разом - 11713,89 грн.;

на підставі договору № П-30/08/13-1 від 30.08.2013 року на борг в сумі 8670 грн. за період прострочення з 05.09. по 24.12.2013 року (111 днів прострочення) - 184,56 грн. пені, 79,10 грн. 3% річних, 52,09 грн. інфляційних втрат, а разом - 8985,75 грн.;

на підставі договору № П-03/09/13-1 від 03.09.2013 року на борг в сумі 8670 грн. за період прострочення з 09.09. по 24.12.2013 року (107 днів прострочення) - 177,91 грн. пені, 76,25 грн. 3% річних, 52,09 грн. інфляційних втрат, а разом - 8976,25 грн.;

За розрахунком позивача загальна заборгованість відповідача перед позивачем склала (23294,13+11713,89+8985,75+8976,25) 52970,02 грн., яку позивач і просить стягнути в судовому порядку.

Отже, спірними правовідносинами є вимоги сторін договорів на перевезення вантажів автомобільним транспортом № П-23/08/13-1 від 23.08.2013 року, № П-28/08/13-1 від 28.08.2013 року, № П-30/08/13-1 від 30.08.2013 року, № П-03/09/13-1 від 03.09.2013 року які витікають із їх прав і обов'язків за цим договором.

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань перевезення і послуг, загальні положення про послуги, перевезення і транспортне експедирування визначені главами 63-65 ЦК України, главою 32 ГК України, загальні положення про договір - розділом ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини - розділом IV книги 1 ЦК України, Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст. 908 ЦК України визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Вищенаведені норми Цивільного кодексу України узгоджуються з нормами, що містять Господарський кодекс України, Закон України "Про транспортно-експедиторську діяльність", Статут автомобільного транспорту Української РСР, затверджений Постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1969 року.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання в розмірі (22440+11220+8670+8670) 51000 грн. відповідачем допустимими доказами не спростовано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Виконання зобов'язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Зазначені правові норми Цивільного кодексу щодо забезпечення виконання зобов'язання кореспондуються з відповідними правовими нормами Господарського кодексу України щодо відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, зокрема ст.ст. 216, 217, 218, 230 ч. 1, 231 ГК України.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені, 3% річних і передбачена п. 4.3 договору, відповідає приписам ст.ст. 216, 217, 218, 230 ч. 1, 231 ГК України, ст.ст. 546, 549, 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доказаними і задовольняються повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси Агро Сервіс", місцезнаходження: 18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Кірова, буд. 55, кімната 26, код ЄДРПОУ 37610331 на користь приватного підприємства "Компанія Автоленд", місцезнаходження: 35709, Рівненська область, Здолбунівський район, село Здовбиця, вул. Шосова, буд. 95, код ЄДРПОУ 31690582 - 52970 грн. 02 коп. заборгованості, 1720 грн. 50 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення підписано 19.04.2014 року.

Суддя В.М. Грачов