Ухвала

від 12.03.2014 по справі 821/684/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/684/13-а

Категорія: 8.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

Суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Херсонській області (правонаступника Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радагроінвест» про накладення адміністративного арешту на рахунки за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що знаходяться на рахунку в Херсонській філії ПАТ «Західінкомбанк» №26008009940, МФО 352327, відкритого 09.06.2006 року,-

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2013 року Державна податкова інспекція у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області ДПС) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радагроінвест» про накладення адміністративного арешту на рахунки за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що знаходяться на рахунку в Херсонській філії ПАТ «Західінкомбанк» №26008009940, МФО 352327, відкритого 09.06.2006 року.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Радагроінвест» станом на 13.02.2013 року має податковий борг на загальну суму 1189,00 грн., в тому числі по податку на прибуток приватних підприємств - 339,00 грн., з єдиного податку з юридичних осіб - 850,00 грн., який на день подачі позову залишається несплаченим.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у задоволенні позовних вимог ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області ДПС відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Радагроінвест» згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців знаходиться за адресою: Херсонська область, Цюрупинський район, с. Раденськ, вул. Миру, ідентифікаційний код юридичної особи - 34395944, взято на облік до ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області ДПС 24.05.2006 року.

Згідно із даними ДПІ, станом на час звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 1189,00 грн., в тому числі по податку на прибуток приватних підприємств - 339,00 грн., з єдиного податку з юридичних осіб - 850,00 грн.,

15.05.2012 року ДПІ складено акт камеральної перевірки податкової звітності (розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою) про несвоєчасне подання розрахунку сплати єдиного податку за 4 квартал 2010 року, 1 квартал 2011 року, 2 квартал 2011 року, 2-3 квартали 2011 року, 2- 4 квартали 2011 року, що є порушенням п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року.

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.2012 року № 0000531500 на суму 850,00 грн. Акт від 15.05.2012 року та податкове повідомлення-рішення від 16.05.2012 року було направлено відповідачу 18.05.2012 року.

04.09.2012 року ДПІ складено акт камеральної перевірки про несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 року, що є порушенням п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року.

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.09.2012 року № 0002121500 на суму 340,00 грн. Акт від 04.09.2012 року та податкове повідомлення-рішення від 04.09.2012 року було направлено відповідачу 14.09.2012 року.

08.01.2013 року позивачем було виставлено податкову вимогу № 2-50/19-011 на суму 1189,00 грн.

Рішенням № 38/19-011 від 10.01.2013 року було здійснено опис майна, що перебуває у власності ТОВ «Радагроінвест» у податкову заставу.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції вважав, що підставою для вжиття такого заходу як арешт коштів на рахунках платника податків є наявність належної підстави для застосування цього арешту, як вимагається в статті 94 Податкового кодексу України. Також, суд виходив з того, що позивач не довів ні наявності належної підстави для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту грошових коштів, ні наявності достатніх підстав вважати, що незастосування такого арешту може загрожувати зникненню грошових коштів та неможливістю погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно до п.п.20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України податковий орган просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності на рахунки ТОВ «Радагроінвест», які перебувають у банках.

Відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не є перешкодою для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене підтверджується тим, що норма підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

У свою чергу, відповідно до пункту 95.2 Податкового кодексу України право на стягнення коштів та продаж майна платника податків виникає у податкового органу через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги, тому саме з цього моменту податковий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу.

Таким чином, податкові органи в силу підпункту пункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас, така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підставою для вжиття такого заходу, як арешт коштів на рахунках платника податків, є наявність належної підстави для застосування цього арешту, яка вказана в ст. 94 Податкового кодексу України та одночасно з цим наявність достатніх даних вважати, що незастосування такого арешту може загрожувати зникненню грошових коштів. Ні наявності належної підстави для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту грошових коштів, ні наявності достатніх підстав вважати, що незастосування такого арешту може загрожувати зникненню грошових коштів та неможливістю погашення податкового боргу, позивач у справі не довів.

За таких обставинах колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність передбачених п.20.1.17. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України підстав для звернення органів державної податкової служби до суду та прийняття судом рішення щодо накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Отже, апеляційна скарга Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Херсонській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов