Постанова

від 27.03.2014 по справі 804/13860/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 р. Справа № 804/13860/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача не з'явився Постольник О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торіс-Плюс" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому просить:

- визнання протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за період червень 2013 року як податкової звітності;

- скасувати рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 604/10/18.2-15 від 11.07.2013 року;

- зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» з податку на додану вартість за період червень 2013 року з додатками датою її фактичного прийняття, а саме: 08.07.2013 року;

- зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» з податку на додану вартість за період червень 2013 року з додатками в електронній базі даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс»;

- зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрала законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.

Ухвалою суду від 06.11.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подана позивачем декларація з податку на додану вартість за період червень 2013 року з додатками оформлена у відповідності до чинного законодавства України та підписана посадовими особами позивача. Позивач зазначає, що на момент подання даної декларації останній був платником ПДВ, оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року визнано протиправним та скасовано рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 1078 від 27.07.2011 року.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення позивач не був платником ПДВ.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем 04.07.2013 року направлено відповідачу поштою податкову декларацію з податку на додану вартість за період червень 2013 року з оригіналом реєстру виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, що підтверджується копією фіскального чеку відділення зв'язку від 04.07.2013 року № 6036 та описом вкладення у цінний лист від 04.07.2013 року.

Відповідач отримав вказану вище податкову декларацію позивача 08.07.2013 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться у матеріалах справи.

Відповідачем на адресу позивача направлено лист від 11.07.2013 року №604/10/18.2-15 «Щодо податкової звітності» за підписом Начальника Коренюка К.Є.

У вищевказаному листі зазначено, що подана позивачем податкова декларація з ПДВ за червень 2013 року не вважається податковою декларацією, оскільки 27.07.2011 року прийнято рішення № 1078 про анулювання реєстрації платника ПДВ, згідно якого позивачу анульовано свідоцтво платника ПДВ.

У відповідності до п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом;код виду економічної діяльності ( КВЕД) ; код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; фізичною особою - платником податків або його законним представником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку (п.48.5 ст. 48 ПК України).

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією (п.48.7 ст. 48 ПК України).

Згідно п.46.1 ст. 46 ПК України додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Судом встановлено, що декларація з ПДВ за період червень 2013 року, яка отримана відповідачем, містить всі необхідні реквізити передбачені п.48.3 ст. 48 ПК України.

Судом також встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2012 року, яка залишена в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 року, визнано протиправним та скасовано рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 1078 від 27.07.2011 року.

У відповідності до пункту 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень. Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Таким чином, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 1078 від 27.07.2011 року не породжує жодних правових наслідків з моменту його прийняття.

Отже, позивач був платником ПДВ станом на момент подання ним податкової декларації з ПДВ за червень 2013 року до відповідача.

Згідно п.49.10 ст. 49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 ПК України передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно п.49.11 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року № 1503/12/13-12 «Щодо відмови у прийнятті податкових декларацій» Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Суд зазначає, що лист відповідача від 11.07.2013 року №604/10/18.2-15 «Щодо податкової звітності» не містить фрази про відмову у прийнятті податкової декларації платника податків, а у ньому зазначається, що податкова звітність складена з порушенням норм Податкового кодексу України, а тому не визнається податковою звітністю.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не прийняв саме повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, а надіслав позивачу лист про невизнання його декларації податковою звітністю, чим порушив пункт 49.11 статті 49 Податкового кодексу України.

Чинним законодавством України податковий орган не наділений повноваженнями щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності, тобто надання їй статусу "не визнана як податкова декларація", оскільки у відповідності до статей 48 та 49 Податкового кодексу України податковий орган має право або прийняти податкову декларацію, або відмовити у її прийнятті.

Таким чином, відповідач під час складання листа від 11.07.2013 року №604/10/18.2-15 «Щодо податкової звітності» діяв не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, і тим самим порушив пункт1 частини 3 статті 2 КАС України, якою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені), зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог, то суд зазначає наступне.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року № 1503/12/13-12 «Щодо відмови у прийнятті податкових декларацій» вказано про те, що вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року № 1503/12/13-12 «Щодо відмови у прийнятті податкових декларацій» задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України . Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Таким чином, суд розглядає позовні вимоги:

- визнання протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за період червень 2013 року як податкової звітності;

- скасувати рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 604/10/18.2-15 від 11.07.2013 року,

як вимогу про визнання протиправним не визнання податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Окрім того, позовні вимоги:

- зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» з податку на додану вартість за період червень 2013 року з додатками датою її фактичного прийняття, а саме: 08.07.2013 року;

- зобов'язати Лівобережну об'єднану державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» з податку на додану вартість за період червень 2013 року з додатками в електронній базі даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс»,

не підлягають задоволенню, оскільки згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, тобто обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Згідно ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі заявлених позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем некоректно сформовано позовні вимоги у позовній заяві, то суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та визнати протиправним не визнання Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» податковою звітністю, яке оформлено листом № 604/10/18.2-15 від 11.07.2013 року «Щодо податкової звітності», та визнати декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» такою, що подана у день її фактичного отримання Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 08 липня 2013 року.

Враховуючи те, що суд не зобов'язує відповідача вчиняти певні дії, то зобов'язувати відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення не є необхідним.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» задовольнити частково.

Визнати протиправним не визнання Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» податковою звітністю, яке оформлено листом № 604/10/18.2-15 від 11.07.2013 року «Щодо податкової звітності».

Визнати декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» такою, що подана у день її фактичного отримання Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 08 липня 2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торіс-Плюс» судовий збір у розмірі 17,21 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 березня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 27.03.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіС.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка