Постанова

від 31.01.2014 по справі 804/16903/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2014 р. Справа № 804/16903/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Неклеса О.М.,

при секретарі судового засідання Колесник І.О.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Мадалиць В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000611701 від 10.12.2013 р., винесене ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на підставі Акту перевірки № 1701/НОМЕР_2 від 28.11.2013 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання позивача за платежем податку на додану вартість із вироблених в України товарів за основним платежем у розмірі 9348,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2337,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо не підтвердження господарських відносин з ПП «ARTEZ» за листопад 2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 28.11.2013 р. № /1701/НОМЕР_2, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за формою «Р» від 10.12.2013 року № 0000611701. Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його безпідставним та протиправним. З висновками акту перевірки позивач також не погоджується, оскільки вони сформовані без належної оцінки всіх наданих документів та з порушенням вимог діючого законодавства, а також, на підставі акту перевірки від 02.08.2013 р. № 29/08-31-22/33248404 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «ARTEZ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.07.2010 р. по 02.08.2013 р.», яким встановлено, що фінансово-господарські взаємовідносини ФОП ОСОБА_3 з ПП «ARTEZ» не направлені на здійснення реальних господарських операцій. У зв'язку з цим, позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000611701 від 10.12.2013 р., винесене ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Представником відповідача 23.01.2014 р. надані письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено наступне. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо не підтвердження господарських відносин з ПП «ARTEZ», їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за листопад 2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 28.11.2013 р. № /1701/НОМЕР_2, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання ПП «ARTEZ» - ФОП ОСОБА_3, що призвело до завищення суми податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 в листопаді 2012 р. в сумі 9348, 00 грн. Представник відповідача зазначила, що перевірку позивача ініційовано за наслідками акту перевірки від 02.08.2013 р. № 29/08-31-22/33248404 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «ARTEZ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.07.2010 р. по 02.08.2013 р.»., яким встановлено, що діяльність ПП «ARTEZ» спрямована на отримання податкової вигоди третіх осіб та не направлена на досягнення реальних економічних результатів. Операції з поставки товарів між ПП «ARTEZ» та ФОП ОСОБА_3 по ланцюгу з контрагентами-покупцями не містять у суті своїй розумних економічних причин та не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, позивачем безпідставно сформований податковий кредит за рахунок сум ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ПП «ARTEZ» на загальну суму 9348, 00 грн. Представник відповідача наголошувала, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято правомірно, висновки, викладені в акті перевірки обґрунтовуються встановленими перевіркою фактичними обставинами, а податкова інспекція при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 10.12.2013 року № 0000611701 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 (НОМЕР_2) зареєстрований Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 30.03.1999 р., перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська. Видами діяльності позивача є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; вантажний автомобільний транспорт; допоміжне обслуговування наземного транспорту. ФОП ОСОБА_3 є платником ПДВ, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.09.2005 № 56113479.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 78.1.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до наказу від 20.11.2013 р. № 772 проведена документальна позапланова перевірка ФОП ОСОБА_3 щодо не підтвердження господарських відносин із ПП «ARTEZ», їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за листопад 2012 року.

За результатами проведення перевірки, відповідачем був складений акт від 28.11.2013 року № /1701/НОМЕР_2 про результати документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3 щодо не підтвердження господарських відносин із ПП «ARTEZ», їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за листопад 2012 року (далі - акт перевірки), в якому встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_3: перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентом, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання ПП «ARTEZ» - ФОП ОСОБА_3, що призвело до завищення суми податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 в листопаді 2012 р. в сумі 9348, 00 грн.

На підставі акту від 28.11.2013 року № /1701/НОМЕР_2 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 10.12.2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000611701, яким згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК України за порушення гл. 5 ст. 198, п. 198.6 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - ПДВ: за основним платежем на 9348, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2337, 00 грн.

Для проведення перевірки відповідачем було використано матеріали, надіслані ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, а саме акт № 29/08-31-22/33248404 від 02.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «ARTEZ» код ЄДРПОУ 31646308 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.07.2010 року по 02.08.2013 року», за висновками якого перевірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не надало до перевірки документи фінансово-господарської діяльності.

За висновками акту перевірки відповідача, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентом, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання ПП «ARTEZ» - ФОП ОСОБА_3, що призвело до завищення суми податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 у листопаді 2012 року в сумі 9348,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У 2012 році ФОП ОСОБА_3 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування за видами економічної діяльності - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (ліцензія від 03.11.2010 року № 504586).

ФОП ОСОБА_3 з ПП «ARTEZ» 30 листопада 2012 року укладений договір постачання товару (б/н), на умовах якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця (позивач) товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар. За вказаним договором ФОП ОСОБА_3 придбав дизельне паливо для власних потреб на суму 56088, 00 грн., в т.ч. ПДВ 9348, 00 грн.

За умовами п. 3.1. вказаного договору від 30.11.2012 року покупець зобов'язаний оплатити товар протягом 10 календарних днів з дня отримання ним товару шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок постачальника.

Згідно додаткової угоди від 03.12.2012 року до вказаного договору, умови п. 3.1. змінені на те, що покупець зобов'язаний оплатити товар протягом дії цього договору, тобто до 31.12.2013 року.

Згідно додаткової угоди від 30.01.2013 року до вказаного договору, умови змінені на те, що розрахунок за дизельне паливо, яке продано покупцю згідно договору, здійснюється шляхом видачі покупцем простого векселя продавцю на загальну вартість дизельного палива отриманого згідно накладної № рн-200797 від 30 листопада 29012 р., строк платежу за векселем - після спливу трьох місяців з дати видачі. За актом приймання-передачі векселя від 30.01.2013 року ФОП ОСОБА_3 передав ПП «ARTEZ» простий вексель серії АА № 2503740 від 01.06.2012 року на суму 56088, 00 грн., терміном оплати за пред'явленням.

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п. 139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Придбане у ПП «ARTEZ» дизельне паливо було використане позивачем у власній господарській діяльності, зокрема, для надання послуг з перевезення вантажів своїм замовникам.

Фактичність виконання позивачем вказаних договорів та рух активів підтверджується наступними первинними документами: договорами, рахунками-фактур, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними, актами виконаних робіт. Зазначені документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства та є належними доказами, що підтверджують здійснення господарських операцій за участю позивача.

Крім того, до матеріалів справи долучено докази наявності у позивача транспортних засобів з типом пального - дизельне паливо, свідоцтва про державну реєстрацію транспортних засобів, довідка щодо водіїв, які здійснювали перевезення автомобільним транспортом за договорами перевезення вантажів.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку щодо наявності фізичної, технічної можливості ФОП ОСОБА_3 для здійснення господарської діяльності та її доцільності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 5.2 розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 (далі - Порядок № 984), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: 1) чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; 2) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; 3) у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Представником відповідача в судовому засіданні не доведено безтоварність операції з поставки товару ФОП ОСОБА_3 та ПП «ARTEZ».

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на акт перевірки ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області № 29/08-31-22/33248404 від 02.08.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «ARTEZ» код ЄДРПОУ 31646308 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.07.2010 року по 02.08.2013 року», який не може вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.

Висновки відповідача не підтверджуються належними доказами стосовно відсутності об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання ПП «ARTEZ» - ФОП ОСОБА_3

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п. п. 198. 2, 198. 3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач формував свої витрати та податковий кредит у перевіряємому періоді на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій. Отже, у суду відсутні підстави вважати, що позивач склав свою податкову звітність з податку на додану вартість без відповідного підтвердження первинними документами.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В судовому засіданні представником відповідача не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по операціях з придбання послуг у ПП «ARTEZ».

Задовольняючи адміністративний позов, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певна операція між конкретними суб'єктами господарювання, яка має бути підтверджена необхідними первинними документами.

Підставою для отримання платником податків права на отримання податкових переваг є наявність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Отже, операції, що формують податковий кредит для цілей визначення оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Твердження відповідача про те, що у ФОП ОСОБА_3 відсутнє право на податковий кредит по операціям з ПП «ARTEZ» у листопаді 2012 року у зв'язку з тим, що контрагент відсутній за юридичною адресою, а тому неможливо підтвердження сформованого податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «ARTEZ», не може бути взято до уваги, тому що не мають правових наслідків для позивача, оскільки вказані обставини, що встановлені відповідачем в акті перевірки, виникли після здійснення господарських операцій між позивачем його контрагентом, а також розрахунків за них. Відсутність за юридичною адресою контрагента на момент перевірки не може бути доказом, що товариство не мало право здійснювати господарську діяльність або не здійснювало її взагалі, а також, не є ознакою нікчемності правочину. Податковим органом повинно бути доведено наявність умислу у формі вини.

В судовому засіданні позивачем доведено обґрунтованість віднесення до податкового кредиту суми 9348, 00 грн., яку не визнала податкова інспекція. Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагенти позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

З проведеного судом аналізу первинних документів, наявних в матеріалах справи, вбачається, що позивачем правомірно сформований податковий кредит у сумі 9348, 00 грн. за листопад 2012 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2013 року № 0000611701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11685, 00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 9348,00 грн. та штрафних санкцій на суму 2337, 00грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не доведено суду відсутність факту придбання товару, а податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому таке податкове повідомлення-рішення є неправомірним і підлягає скасуванню.

В позовній заяві позивач також просить судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір сплачений згідно платіжного доручення № 276 від 18.12.2013 р. у розмірі 1720, 50 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою «Р» Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області від 10.12.2013 року № 0000611701 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11685,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 9348, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2337,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1720, 50 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений 05 лютого 2014 р.

Суддя О.М. Неклеса