Ухвала

від 13.03.2014 по справі 820/11133/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 р.Справа № 820/11133/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2014р. по справі № 820/11133/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Новий стиль", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000094601 від 05.11.2013 року, № 0000064601 від 05.11.2013 року, № 0000104601 від 05.11.2013 року, № 0000084601 від 05.11.2013 р. у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 203 686,00 грн. за основним зобов'язанням та 101844,00 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2014р. по справі № 820/11133/13-а позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував в повному обсязі, наполягаю чи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, ПАТ "Новий Стиль" 14.07.2003 року зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської Ради, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР: 1 480 120 0000 003073; код ЄДРПОУ 32565288; місцезнаходження юридичної особи: 61020, м. Харків, Комсомольське шосе, 88; основний вид діяльності: код КВЕД 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі. Відомості про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, в процесі припинення, а також про державну реєстрацію припинення юридичної особи відсутні. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.08.2011 № 100345930 (НБ № 224928) АТ Новий Стиль" зареєстровано як платник податку на додану вартість в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові. Індивідуальний податковий номер - 325652820356

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

У період з 30.08.2013 р. по 17.10.2013 р. фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів було проведено документальну планову перевірку АТ "Новий Стиль" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2013 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2012.

Результати перевірки оформлені актом № 140/46-10-03/325652 від 23.10.2013 р. про результати документальної планової перевірки Приватного акціонерного троовариства "Новий Стиль" (код ЄДРПОУ 32565288).

На підставі даного висновку Акту перевірки, СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийнято податкові повідомлення - рішення: №0000094601 від 05.11.2013 р., яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 4620,00 грн., задекларованого у грудні 2012 року; № 0000064601 від 05.11.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість усього на 1260,00 грн.: за основним платежем на 840,00 грн. та за штрафними санкціями 420,00 грн.; № 0000104601 від 05.11.2013 р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 68864,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 34432,00 грн.; № 0000084601 від 05.11.2013 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 102 300,00 грн.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішень, слугував висновок про неправомірність формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з контрагентами, котрі реально не відбулись, а отже не спричиняють реального настання правових наслідків. При цьому, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок по контрагентам порзивача.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення №0000094601 від 05.11.2013 р., № 0000064601 від 05.11.2013 р., № 0000104601 від 05.11.2013 р., а також податкове повідомлення - рішення № 0000084601 від 05.11.2013 р. у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 203686,00 грн. за основним зобов'язанням та 101844,00 грн. за штрафними санкціями.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0000094601 від 05.11.2013 р. суд зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугував висновок відповідача, викладений у Акті про результати перевірки (а.с. 114), про завищення позивачем суми податкового кредиту у грудні 2012 на 4620 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за грудень 2012 на 4620 грн. та, відповідно, завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 4620 грн.

Вказаного висновку відповідач дійшов з посиланням на акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ "ІМПЕРАТИВ" щодо документального підтвердження господарських відносин, із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.07.2012 по 31.12.2012" від 06.06.2013 року №1053/22.2-04/33288502, отриманий відповідачем листом від 25.06.2013 року №3872/7/22.2-14 від Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС.

З вказаного акту вбачається, що ТОВ ТБ "ІМПЕРАТИВ" має ознаки відсутності факту реального вчинення господарських операцій з контрагентами. Серед контрагентів-покупців ТОВ „ТБ "ІМПЕРАТИВ", наведених в акті від 06.06.2013 року №1053/22.2-04/33288502, значиться АТ "Новий Стиль".

Враховуючи висновок про ознаки нереальності господарських операцій ТОВ „ТБ "ІМПЕРАТИВ", відповідач дійшов висновку про неможливість встановлення зв'язку витрат, понесених АТ "Новий Стиль" в частині взаємовідносин з ТОВ „ТБ "ІМПЕРАТИВ", з його фінансово-господарською діяльністю.

Обставиною, яка підтверджує факт нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТБ "ІМПЕРАТИВ" відповідач зазначає те, що договір у письмовій формі між позивачем та вказаним контрагентом не укладався.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем і ТОВ „ТБ "ІМПЕРАТИВ" були укладені договори поставки без оформлення їх у письмовій формі.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця за певну грошову суму.

На виконання договірних зобов'язань ТОВ "ТБ "ІМПЕРАТИВ" поставило позивачу сітку поліетиленову безвузлову.

На підтвердження факту поставки товару ТОВ „ТБ "ІМПЕРАТИВ" (Постачальником) надані позивачу рахунки-фактури 07/12 (С) від 12.07.2012 р., № 07/23 (С) від 23.07.2012 р., № 08/23 (С) від 23.08.2012 р., № 10/02 (С) від 02.10.2012 р., № 10/17 (С) від 17.10.2012 р., № 10/25 (С) від 25.10.2012 р., № и19112/1 від 19.12.2012 р.

У рахунках-фактурах погоджений строк оплати - відстрочення платежу 45 днів з моменту поставки.

За видатковими накладними № 07/12 (С) від 12.07.2012 р. на суму 54000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%, № 07/23 (С) від 23.07.2012 р. на суму 54000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%, № 0823 (С) від 23.08.2012 р. на суму 54000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 %, № 10/02 (С) від 02.10.2012 р. на суму 54000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 %, № 10/17 (С) від 17.10.2012 р., в т.ч. ПДВ 20 %, № 10/25 (С) від 25.10.2012 р. на суму 54000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 %, № и19112/1 від 19.12.2012 р. на суму 54000,00 грн.

Надані позивачем платіжні доручення: № 32482 ,№ 30361 № 37417 № 43807 № 46437 № 47634 № 52709, засвідчують факт виконання зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Перевезення товару здійснювалося перевізником ПФ "Автоспектр" відповідно до договору перевезення вантажів по Україні від 25.02.2012 № 777777, що підтверджено товаро - транспортними накладними № ДС від 12.07.2012 р., № ДС 25.07.2012 р., № ДС 28.08.2012 р., № 02/10 від 02.10.2012 р., № 17/10 від 17.10.2012 р., № 25/10 від 25.10.2012 р., № 19/11 від 19.11.2012 р.

На підтвердження оприбуткування вказаного товару у господарській діяльності позивачем надано карти складського обліку по складу 02-01-А05 Ц1 (т. 1 а.с.103-120).

При цьому, в акті про результати перевірки відповідач також посилається на вищевказані платіжні документи та документи, що підтверджують транспортування товару, тобто, факт оплати та перевезення товару відповідачем не заперечується.

Також у Акті про результати перевірки зазначено, що позивачем для перевірки було надано усі документи, на підставі яких визначено суму податкового кредиту (т.1; а.с. 74) та вказано, що у грудні 2012 року суму у розмірі 4620,00 грн. позивачем було віднесено до податкового кредиту на підставі податкової накладної № 55 від 27.12.2012 р. з відображенням її у податковій декларації з ПДВ за грудень 2012 року ( т.1, а.с. 70, 66).

Акт не містить будь-яких зауважень відповідача стосовно форми або змісту документів, наданих позивачем.

Єдиною підставою для висновку відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій з ТОВ "ТБ ІМПЕРАТИВ" у Акті про результати перевірки відповідачем вказано висновок про неможливість здійснення господарської діяльності контрагентом позивача - ТОВ "ТВ ІМПЕРАТИВ", викладений у акті № 1053 , що складений іншим податкови органом.

Щодо відсутності договору, укладеного між позивачем та ТОВ "ТБ "ІМПЕРАТИВ" як єдиного документу у письмовій, формі суд зазначає, що надані позивачем вищенаведені рахунки-фактури містять: предмет договору, одиницю виміру та кількість товару, ціну та вартість товару; строки оплати.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що укладення договору шляхом направлення оферти (заявки на електронну адресу постачальника) та отримання акцепту (рахунку - фактури з визначенням усіх суттєвих умов поставки) не суперечить нормам цивільного та господарського Кодексів України, якими передбачається, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договоір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України). Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом(ст.639 ЦК України).

Відповідно до ст. 640 ЦК договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Отже, підтверджений первинними документами факт отримання та оплати товару є акцептом позивача на отриману від постачальника оферту ( рахунку-фактури) з пропозицію щодо постачання товару, що свідчить про досягнення сторонами домовленості з усіх суттєвих умов, а, відповідно, про укладення договору у письмовій формі шляхом обміну документами.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відсутність укладеного між позивачем та ТОВ "ТБ "ІМПЕРАТИВ" договору у письмовий формі як єдиного документу, не є підставою для висновку про відсутність договірних взаємовідносин між позивачем та ТОВ ""ТБ "ІМПЕРАТИВ" з купівлі-продажу (постачання) товару.

З матеріалів справи слідує, що позивачем було сформовано витрати на підставі видаткових накладних ТОВ "ТБ "ІМПЕРАТИВ" внаслідок відвантаження на адресу позивача: сітку поліетиленову безвузлову. Факт оплати позивачем вказаного товару та перевезення відповідачем не заперечується (а.с. 67).

Щодо встановлення зв'язку понесених витрат АТ "Новий Стиль" в частині взаємовідносин з ТОВ "ТБ "ІМПЕРАТИВ" з фінансово-господарською діяльністю АТ "Новий Стиль" колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас, згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або у разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз вищенаведених норм права дає підстави дійти до висновку про те, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Для цілей встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку позивачем надані та досліджені в судовому засіданні наступні документи: договір оренди № 130/2010 від 20.07.2010 р., укладений з АТ "Елеватормлинмаш" щодо оренди складських та виробничих приміщень, картки складського обліку, специфікації щодо норм використання сітки безвузлової при виробництві меблів, в якості пакувального матеріалу, інші документи.

По вищезазначеним накладним ПАТ "Новий Стиль" сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (собівартість реалізованої продукції) на загальну суму 315000,00 грн., в т.ч. в 3 кварталі 2012 року - 135 000,00 грн., у 4 кварталі 2012 року - 180000,00 грн.

На виконання ст. 201 Податкового кодексу України постачальником було видано позивачеві податкові накладні № 7 від 12.07.2012 р., № 17 від 23.07.2012 р., № 13 від 23.08.2012 р., № 1 від 02.10.2012 р., № 11 від 17.10.2012 р., № 18 від 25.10.2012 р.

На підставі домовленості між ТОВ "ТБ "ІМПЕРАТИВ" та ПАТ "НОВИЙ СТИЛЬ" було здійснене повернення частини товару у кількості 77 000 м.п. на підставі накладної № 27/12/2012 від 27.12.2012 р., що мало наслідком коригування податкових зобов'язань ТОВ "ТБ "ІМПЕРАТИВ" та, відповідно, податкового кредиту ПАТ "НОВИЙ СТИЛЬ" згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ. Так, на підставі розрахунку №53 від 27.12.2012 р. було здійснене коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної №16 від 19.11.2012 р. та виписана податкова накладна №55 від 27.12.2012 р., що стала підставою для коригування податкового кредиту, результат такого перерахунку був відображений у податковій декларації грудня 2012 року, а саме: до податкового кредиту грудня 2012 року було віднесено 4620,00 грн.

Щодо правомірності податкового повідомленння-рішення № 00001046012, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 68864,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 34 432,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для прийняття відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача у Акті про результати перевірки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 68 864,00 грн.

Такого висновку відповідач дійшов, встановивши, що взаємовідносини АТ "Новий Стиль" з ТОВ "Янтарь", ТОВ "Абріс центр", ТОВ "ГАРМОНІЯ-ТЕХНОФІЛЬТР", ТОВ "Крафт Електрик", ПП Інформаційно - технічний центр "Комтест", ТОВ "Альфа - Вест ЛТД", ТОВ "ТБ "ІМПЕРАТИВ", ТОВ "Енергообладнання", за результатами яких було сформовано суму податкового кредиту, не пов'язані господарською діяльністю позивача. У свою чергу такого висновку відповідач дійшов, використовуючи висновки, що містяться у інших актах перевірки, складених іншими податковими органами стосовно вищевказаних контрагентів позивача ( акт від 03.06.2013 р. Бережанської МДПІ Тернопільської області ДПС; акт від 24.04.2013 р. Основ'янської МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС ; акт від 01.04.2012 р. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська; акт від 06.06.2013 ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська; акт від 29.04.2013 р. ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя; акт від 08.04.2013 р. Індустріальної МДПІ м. Харкова; акт від 06.06.2013 р. Західної МДПІ м. Харкова Харківської області; акт від16.04.2013 р. Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС).

За результатами дослідження документів та пояснень, наданих позивачем для підтвердження реальності господарських операцій, здійснених між ним та вищевказаними контрагентами, судом встановлено наступне.

На підставі податкової накладної № 54 від 02.04.2012 р., виданої постачальником ТОВ "Альфа-Вест ЛТД" позивачем сформовано податковий кредит у сумі 1248,00 грн.

Право формування податкового підтверджене позивачем наданими копіями документів: договору поставки № 110876 від 19.01.2011 р.; платіжного доручення, видаткової накладної, а також документами, що підтверджують використання придбаного товару (клапан ПГ 66-32 М, пневморозподілювач, глушник до пневморозподілювача та інш.) у господарській діяльності позивача : акти списання, наряди-замовлення, картки складського обліку (т.3, а.с. 52-206).

На підставі податкових накладних №№ 69 та 94 позивачем сформовано податковий кредит у сумі 1074,00 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ "Крафт Електрик". Право на його формування підтверджене позивачем такими документами: платіжними дорученнями про передплату за товар; видатковими накладними, рахунками на оплату; а також документами, що підтверджують використання придбаного товару позивачем у господарській діяльності, а саме: актами списання, нарядами-засмовленнями, картками складського обліку ( т.1, а.с. 138-169).

На підставі податкових накладних №№ 139, 174, 176 позивачем сформовано податковий кредит у сумі 1626,00 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ "Альфа-Вест ЛТД". Право на його формування підтверджене позивачем такими документами: договором поставки № 110876 від 19.01.2011 р., платіжними дорученнями про передплату за товар; видатковими накладними, а також документами, що підтверджують використання придбаного товару позивачем у господарській діяльності, а саме: актами списання, нарядами-замовленнями, картками складського обліку (т.3,а.с. 52).

На підставі податкових накладних №№ 1,7,11,17,19 позивачем сформовано податковий кредит у сумі 45000,00 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ "ТБ "ІМПЕРАТИВ". Право на його формування підтверджене позивачем такими документами: рахунками-фактури, платіжними дорученнями про оплату за товар; видатковими накладними,документами щодо транспортування ( договір, товарно-транспортні накладні а також документами, що підтверджують використання придбаного товару позивачем у господарській діяльності, а саме: картками складського обліку (т 2, а.с. 60-130).

На підставі податкової накладної №4 позивачем сформовано податковий кредит у сумі 7200,00 грн. за результатами господарських операцій з ПП "Інформаційно-технічний центр "Комтест". Право на його формування підтверджене позивачем такими документами: рахунками на оплату, платіжними дорученнями, видатковими накладними (т.1, а.с. 129-137).

На підставі податкових накладних № 28, 64, 140 позивачем сформовано податковий кредит у сумі 936,40 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ "Абріс центр". Право на його формування підтверджене позивачем такими документами: договором поставки № 32 від 09.02.2012 р. рахунками-фактури, видатковими накладними, платіжними дорученнями про передплату за товар (завіса), договором про перевезення вантажів, товарно-транспортними накладними, а також документами, що підтверджують використання товару позивачем у господарській діяльності, а саме: прибутковим ордером, карткою складського обліку (т. 2, а.с. 133-172 ).

На підставі податкової накладної № 2, 27 позивачем сформовано податковий кредит у сумі 700,00 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ "ГАРМОНІЯ-ТЕХНОФІЛЬТР". Право на його формування підтверджене позивачем такими документами: рахунками-фактури, видатковими накладними, платіжними дорученнями про оплату товару (фільтр-мішок), товарно-транспортними накладними (експрес доставка за рахунок відправника - "Нова пошта), прибутковим ордером, картками складського обліку актами списання товаро-матеріальних цінностей, наряд-заказами (т 2, а.с. 1-59 ).

На підставі податкової накладної № 18 від 17.07.2012 р. позивачем сформовано податковий кредит у сумі 1530,00 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ "Янтарь". Право на його формування підтверджене позивачем такими документами: рахунками-фактури, видатковими накладними, платіжними дорученнями про передплату за товар (борошно житнє обдирне), договором на перевезення вантажів, товарно-транспортними накладними, прибутковим ордером, картками складського обліку (т.3, а.с.1-51).

На підставі податкової накладної № 1156 позивачем сформовано податковий кредит у сумі 1933,33 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ "Енергообладнання". Стосовно права на його формування представником позивача надано письмові пояснення ( а.с. 53) з посиланням на додані до них копії відповідних документів, які представником відповідача не спростовано.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем у Акті про результати перевірки зазначено про наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких останнім сформовано суми податкового кредиту, а також зазначено, що позивачем надано до перевірки усі первинні документи, на підставі яких здійснювалось визначення податкового кредиту. Будь-які зауваження щодо форми та/або змісту податкових накладних та/або інших документів, наданих позивачем до перевірки, у Акті відсутні.

Єдиною підставою для висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на суму 68 864,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 34432,00 грн. відповідачем зазначено висновки інших податкових органів у вищевказаних актах перевірки.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0000064601 від 05.11.2013 р., яким позивачеві збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 1260,00 грн. (де: 840,00 грн.- сума основного платежу; 420,00 грн.- сума нарахованих штрафних санкцій) суд зазначає наступне.

Таке рішення прийняте відповідачем з посиланням на висновки іншого податкового органу про нереальність господарської діяльності ТОВ "Альфа-Вест ЛТД", викладені у акті "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Альфа-Вест ЛТД", що, на думку відповідача, свідчить про безпідставне формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової накладної № 202 від 15.08.2012 р., наданої постачальником ТОВ "Альфа-Вест ЛТД"(т.1, а.с. 70).

На підтвердження реальності господарської операції, за результатами якої позивачем сформовано податковий кредит на підставі наданої постачальником - ТОВ "Альфа-Вест ЛТД"- податкової накладної № 202 позивачем надано первинні документи, перелік яких наведений позивачем у таблиці (т.3, а.с.52) , а документи містяться у матеріалах справи ( т.3,а.с. 53-206).

При цьому, Акт не містить зауважень щодо форми та/або змісту податкової накладної, на підставі якої позивачем сформовано податковий кредит. Також у Акті відсутні зауваження щодо форми та/або змісту інших первинних документів, якими було оформлено господарські операції між позивачем та вказаним контрагентом. (т.1,а.с.44).

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0000084601 від 05.11.2013 р., колегія суддів зазначає наступне.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем частково, а саме: в частині збільшення позивачеві податку на прибуток на 124 777,00 грн. за результатами отримання позивачем послуг зі страхування у ТДВ "Велика страхова компанія"; в частині збільшення суми податку на прибуток на 78909,00 грн. за результатами господарської діяльності позивача з контрагентами ТОВ "Янтарь", ТОВ "Абрис центр", ТОВ "ГАРМОНІЯ-ТЕХНОФІЛЬТР", ТОВ "Крафт Електрик", ПП "Інформаційно-технічний центр "Комтест", ТОВ "Альфа-Вест ЛТД", ТОВ "ТБ "Імператив" та в частині нарахованих штрафних санкцій у сумі 101844,00 грн. У іншій частині позивач погоджується з рішенням відповідача про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток та сумою нарахованих штрафних санкцій. Щодо висновку відповідача про безпідставне завищення позивачем суми витрат на 594175,00 грн . у зв'язку з оплатою послуги страхування фінансових ризиків за договором поставки № 4371/80/10 від 05.10.2010 р. судом встановлено наступне.

Як зазначається у Акті про результати перевірки (т. 1, а.с. 55,56), а також підтверджено наданими позивачем копіями первинних документів (т.4, а.с.2-30), між позивачем та страховою компанією - Товариство з додатковою відповідальністю "Велика страхова компанія" - було укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків № ФР-ЕК/m60.12-0001 від 02.05.2012 р.

Предметом страхування визначено майнові інтереси Страхувальника за договором поставки №4371/80/10 від 05.10.2010 р., укладеним між АТ "Новий Стиль" та ТОВ "Епіцентр К".

Страховим випадком, відповідно до договору страхування, є фактичне невиконання чи неналежне виконання контрагентом своїх договірних зобов'язань перед страхувальником у порядку та у строки, передбачені угодою , яке призвело до повної чи часткової втрати доходу чи прибутку страхувальника внаслідок недотримання умов та строків виконання контрагентом фінансових зобов'язань за угодою. Фінансовим зобов'язанням за вказаним договором постачання є зобов'язання здійснити оплату за поставлений постачальником (позивачем) товар після його реалізації споживачам.

Страхову суму за договором страхування визначено у розмірі 7 335 498,77 грн. Страховий платіж становить 594 175,40 грн., суму якого сплачено позивачем платіжним дорученням № 33385 від 31.08.2012 р.

З матеріалів справи слідує, що підставою для висновку відповідача про завищення позивачем витрат на суму 594 175,40 грн. стали висновки, викладені у Акті від 09.08.2013 року № 210/26-55-22-02/37045707, складеному ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, про результати планової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю "Велика страхова компанія" (код за ЄДРПОУ 37045707) про те, що "Договори, укладені ТДВ "Велика страхова компанія" суперечать нормам Цивільного кодексу, та не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Таким чином, проведення операцій зі страхування не є операціями зі страхування, а є такими, що несуть нелегітимний характер та створюють вигоду для третіх осіб". Посилаючись на вказані висновки, відповідач зазначив, що неможливо встановити зв'язок понесених позивачем витрат по сплаті страхового платежу у сумі 594 175,40 грн. за договором страхування з господарською діяльністю позивача.

При цьому, в Акті про результати перевірки відповідачем наведено перелік первинних документів, які було надано позивачем для перевірки (договір страхування, заява на страхування, акт приймання-передачі, платіжне доручення, договір поставки, виписки по банківському рахунку, і т.інш - т.1, а.с.55).

Будь-які зауваження щодо форми та/або змісту вказаних документів відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з положень підпункту 140.1.6. п. 140.1 ст. 140 ПК України, яким передбачається, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування, зокрема, фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Аналіз наведеної правової норми дає можливість виокремити критерії витрат із страхування фінансових ризиків, дотримання яких є необхідним для наявності у платника податків права на віднесення таких витрат до складу валових, а саме: страхування фінансових ризиків повинно бути пов'язано із провадженням господарської діяльності платника податку; розмір понесених відповідних витрат повинен бути в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.

За наявності усіх вищенаведених первинних документів, а також враховуючи те, що предметом страхування у вказаному договорі є саме фінансові ризики, пов'язані із провадженням АТ "Новий Стиль" власної господарської діяльності (в частині здійснення господарських операцій з поставки товарів ТОВ "Епіцентр К" за договором поставки №4371/80/10 від 05.10.2010, укладеним між АТ "Новий Стиль" та ТОВ "Епіцентр К"), колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач у відповідності до приписів пп. 140.1.6. п. 140.1 ст. 140 ПК України мав право на включення витрат із страхування фінансових ризиків за договором страхування до складу валових витрат і, відповідно, враховувати останні при визначенні об'єкту оподаткування податку на прибуток.

Колегія суддів відхиляє доводи податкового органу стосовно відсутності у позивача підстав для віднесення витрат по сплаті страхового платежу саме до "Витрати на збут" (рядок 06.2 Декларації "Витрати на збут"), оскільки відповідно до пп. 138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу витрат, у числі інших, включаються інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг ( п.п "з")

Витрати Позивача по сплаті страхового платежу безпосередньо пов'язані зі збутом товару (тобто є витратами на збут) та правомірно віднесені позивачем до Витрат на збут (п.п.п. "з" пп. 138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України).

Посилання податкового органу на те, що витрати АТ "Новий Стиль" на страхування фінансових ризиків позбавлені розумної економічної причини, ділової мети, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідачем не надано правового обґрунтування вказаної позиції.

Також позивач не може бути позбавлений права на віднесення до складу витрат суми страхового платежу за тих підстав, що його розмір необґрунтований з економічної точки зору, а також у зв'язку з тим, що страхові випадки не настали і позивач не отримав страхового відшкодування, оскільки пп. 140.1.6. п. 140.1 ст.140 ПК України не ставить право платника податку на врахування при визначенні об'єкту оподаткування витрат на страхування фінансових ризиків у залежність від порядку визначення та розміру страхових сум за договорами страхування фінансових ризиків, а також від отримання чи неотримання страхового відшкодування.

Натомість пунктом 140.5. ст. 140 ПК України встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.

Колегія суддів не може погодитись з твердженням відповідача стосовно того, що порушенням є ненадання позивачем страхового свідоцтва (полісу, сертифіката), оскільки відповідно до ст. 981 Цивільного кодексу України, договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката), тобто у спрощений порядок.

Враховуючи, що позивачем було укладено договір страхування шляхом підписання договору у простій письмовій формі, можливість та необхідність застосування спрощеного порядку (видачі полісу, свідоцтва) виключається.

Позивач надав пояснення щодо обґрунтованості розміру страхового платежу, виходячи з розміру дебіторської заборгованості ТОВ „Епіцентр К", на момент підписання договору страхування та встановленого страхового тарифу 8% від страхової суми та безумовної франшизи 3% від страхової суми.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України "Про страхування" визначення страхової суми у договорі - це право і компетенція сторін у правовідносинах страхування.

Також позивачем надано платіжні доручення на загальну суму 12 694 598,00 грн., якими підтверджено реальність розрахунків за договором постачання, що підлягав страхуванню.

Окремо колегія суддів відзначає, що за результатами розгляду скарги керівника ТДВ "Велика страхова компанія" до Головного управління Міндоходів у м. Києві про оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту від 09.08.2013 року № 210/26-55-22-02/37045707, останнім прийняте Рішення від 05.11.2013 р. ( т.4, а.с.16-24), у якому з посиланням на норми чинного законодавства зазначено, що в акті перевірки не доведено, що операції зі страхування є нелегітимними та створюють вигоду для третіх осіб. Договори, укладені ТДВ " Велика страхова компанія" не суперечать нормам чинного законодавства України.

Отже, висновок, який став підставою відповідачеві для визнання витрат позивача на оплату страхового платежу у сумі 594 175,40 грн. такими, що не пов'язані з господарською діяльністю, а, відповідно, і для збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, скасований вищим податковим органом.

Отже, у відповідача відсутні правові підстави для збільшення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 124 777,00 грн. у зв'язку із завищенням витрат на суму 594 175,40 грн. з підстав, визначених у Акті про результати перевірки.

Щодо правомірності висновку відповідача про завищення позивачем витрат на суму 375 759,00 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ "Янтарь", ТОВ "Абрис центр", ТОВ "ГАРМОНІЯ-ТЕХНОФІЛЬТР", ТОВ "Крафт Електрик", ПП "Інформаційнео-технічний центр "Комтест", ТОВ "Альфа-Вест ЛТД", ТОВ "ТБ "Імператив" та відповідного завищення податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 78 909,00 грн. суд зазначає наступне.

Вказаного висновку відповідач дійшов, посилаючись на висновки, викладені у Актах перевірки, довідках, актах "Про неможливість здійснення зустрічної звірки", які полягають у тому, що господарська діяльність вказаних підприємств - контрагентів позивача визнається такою, що має ознаки нереальності. При цьому суд зазначає, що у Акті про результати перевірки відповідачем вказано, що під час перевірки позивачем було надано усі документи за період, що перевірявся, для визначення скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (т.1, а.с. 59).

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Янтарь" (код ЄДРПОУ 31236236), колегія суддів зазначає наступне.

За видатковими накладними РН-310571 від 19.07.2012 р. на суму 4590,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % та РН-310572 від 19.07.2012 р. 4590,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % ТОВ "Янтарь" поставило позивачу товар, на загальну суму 9180,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % 1530,00 грн. Постачальником було надано рахунок - фактуру СФ-3105.8 від 16.07.2012. Оплата за отриманий товар була здійснена АТ "Новий Стиль" відповідно до платіжного доручення № 16097 від 17.07.2012 на суму 9180,00 грн. Перевезення придбаного товару здійснювалося авто підприємством ПФ "Автоспектр" (код ЄДРПОУ 31149011) за рахунок АТ "Новий Стиль", відповідно до договору перевезення вантажів по Україні від 25.02.2012 №777777 та згідно товаро - транспортних накладних № б/н від 19.07.2012 р. та № б/н від 19.07.2012 р.

Для цілей встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку позивачем надані та досліджені в судовому засіданні: договір оренди № 2009/177/1 від 01.10.2009 р., укладений з АТ "Елеватормлинмаш" щодо оренди складських та виробничих приміщень, картки складського обліку, специфікації щодо норм використання придбаного борошна житнього обдирного при виробництві меблів в якості матеріалу, що скріплює (склеює) деталі меблів з деревини, інші документи.

На підставі вищезазначених накладних АТ "Новий Стиль" сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування (собівартість реалізованої продукції) на загальну суму 7650,00 грн., в т.ч. в 3 кварталі 2012 року - 7650,00 грн.

На виконання ст. 201 Податкового кодексу України постачальником було видано позивачеві податкову накладну № 18 від 17.07.2012 р.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Абріс центр" (код ЄДРПОУ 37763488), судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, та підтверджується матеріалами справи позивачем було сформовано витрати на підставі видаткових накладних ТОВ "Абріс центр" внаслідок відвантаження на адресу позивача: Завіса LinkenSystem A для ал. Проф 110+ ЗАГЛ (петля накладна).

Між позивачем та ТОВ "Абріс центр" укладено договір поставки товару № 32 від 09.02.2012 р.

За видатковими накладними № 1713 від 05.10.2012 р. на суму 1 123,68 грн, в т.ч. ПДВ 20 %, № 1836 від 22.10.2012 р. на суму 2 247,36 грн., в т.ч. ПДВ 20 %, № 1992 від 09.11.2012 р. на суму 2 247,36 грн., в т.ч. ПДВ 20% ТОВ "Абріс центр" поставило позивачу товар на загальну суму 5618,40 грн., в т.ч. ПДВ 20 %. Оплату отриманого товару було здійснено АТ "Новий Стиль" відповідно до платіжних доручень: № 38473 від 03.10.2012 на суму 1123,68 грн., № 41622 від 19.10.2012 на суму 2247,36 грн., № 4931 від 08.11.2012 на суму 2247,36 грн., на підставі рахунків-фактур № 2324 від 01.10.2012 р., № 2445 від 10.10.2012 р., № 2748 від 06.11.2012 р.

Для цілей встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку позивачем надані та досліджені в судовому засіданні: договір оренди укладений з АТ "Елеватормлинмаш" щодо оренди складських та виробничих приміщень: № 268012 від 01.10.2012 р., договір перевезення вантажів по Україні № 777777 від 25.02.2012 р., укладений з ПФ "Автоспектр" та договір перевезення вантажів по Україні від 14.09.2011 з ФОП ОСОБА_3 (товаро - транспортні накладні № ДС від 05.10.2012 р., від 22.10.2012 р., 09.11.2012 р.), картки складського обліку за відповідний період, специфікації щодо норм використання придбаної петлі накладної при виробництві меблів, інші документи.

На підставі вищезазначених накладних АТ "Новий Стиль" сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування (собівартість реалізованої продукції) на загальну суму 4682 грн., в т.ч. в 4 кварталі 2012 року - 4682,00 грн.

На виконання ст. 201 Податкового кодексу України постачальником було видано позивачеві податкові накладні № № 28 від 03.10.2012 р., 140 від 19.10.2012 р., 08.11.2012 р.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "ГАРМОНІЯ-ТЕХНОФІЛЬТР" (код ЄДРПОУ 33563407), суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки та підтверджується матеріалами справи, позивачем було сформовано витрати на підставі видаткових накладних ТОВ "ГАРМОНІЯ-ТЕХНОФІЛЬТР" внаслідок відвантаження на адресу позивача: фільтр - мішки D - 430, 530, 630, L - 1300 мм. За видатковими накладними РН-00463 від 08.10.2012 р. на суму 2736,00 грн., в т.ч. НДС 20 % та РН-0111 від 05.12.2012 р. на суму 1 464,00 грн. ТОВ "ГАРМОНІЯ-ТЕХНОФІЛЬТР" поставило позивачу фільтр - мішки, на загальну суму 4200,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 %. Оплата за отриманий товар була здійснена АТ "Новий Стиль" відповідно до платіжних доручень: № 38053 від 01.10.2012 на суму 2736,00 грн., № 48322 від 26.11.2012 на суму 1464,36 грн., на підставі рахунків - фактур СФ - 1361 від 26.09.2012 р. та СФ-1425 від 19.11.2012 р., що були надані Постачальником. Перевезення товару здійснювалося експрес - доставкою ТОВ "НОВА ПОШТА", товаро - транспортні накладні № 56001000138406 від 09.10.212 р., № 59000000407466 від 04.12.2012 р. Доставка здійснювалась за рахунок відправника товару.

Для цілей встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку позивачем надані та досліджені в судовому засіданні: договір оренди № 268012 від 01.10.2012 р., укладений з АТ "Елеватормлинмаш" щодо оренди складських та виробничих приміщень, картки складського обліку, договір оренди № 01/10 -03НС від 01.10.2003 р., за яким орендується установка фільтруюча (аспіраційна), інші документи.

На підставі вищезазначених накладних АТ "Новий Стиль" сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування (собівартість реалізованої продукції) на загальну суму 3500,00 грн., в т.ч. в 4 кварталі 2012 року - 3500,00 грн.

На виконання ст. 201 Податкового кодексу України постачальником було видано позивачеві податкові накладні № 2 від 01.10.2012 р., № 27 від 26.11.2012 р.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Крафт Електрик" (код ЄДРПОУ 36493783), колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки та підтверджується матеріалами справи, позивачем було сформовано витрати на підставі видаткових накладних ТОВ "Крафт Електрик" внаслідок відвантаження на адресу позивача: фторопласт стрижень 20 мм та текстолітовий стрижень 25 мм (ізоляційний матеріал).

За видатковими накладними РН-0000639 від 03.08.2012 р. на суму 426,00 грн. та № РН-0000640 від 03.08.2012 р. на 6017,51 грн., на загальну суму 6443,51 в т.ч. ПДВ 20 %. Постачальником було надано рахунки - фактури № СФ-0000736 від 16.07.2012 р. та СФ-0000706 від 09.07.2012 р. Оплата за отриманий товар була здійснена АТ "Новий Стиль" відповідно до платіжних доручень: № 16493 від 19.07.2012 на суму 426,00 грн., № 18260 від 27.07.2012 на суму 6017,51 грн. Перевезення товару здійснювалося експрес - доставкою - ПП "Нічний експрес" (код ЄДРПОУ 31511336) та згідно з товаро - транспортними накладними (вантажними деклараціями) № 8305556 та № 8305556.. Доставка здійснювалась за рахунок відправника товару. Для цілей встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку позивачем надані та досліджені в судовому засіданні: договір оренди 130/2010 від 20.07.2010 р., укладений з АТ "Елеватормлинмаш" щодо оренди складських та виробничих приміщень, картки складського обліку, Специфікації щодо виробництва прес-форми середньої при виготовленні якої використовується текстолітовий (фторопластовий) стрижень, ізоляційний матеріал, інші документи.

На підставі вищезазначених накладних АТ "Новий Стиль" сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (собівартість реалізованої продукції) на загальну суму 5370,00 грн., в т.ч. в 3 кварталі 2012 року - 5370,00 грн.

На виконання ст. 201 Податкового кодексу України постачальником було видано позивачеві податкові накладні № 69 від 19.07.2012 р., № 94 від 27.07.2012 р.

Щодо господарських операцій позивача з ПП Інформаційно - технічний центр "Комтест" (код ЄДРПОУ 22153129), судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки та підтверджується матеріалами справи, позивачем було сформовано витрати на підставі видаткових накладних ПП ІТЦ "Комтест" внаслідок відвантаження на адресу позивача: Карта SIP 100, 20.

За видатковими накладними РН-0000053 від 08.08.2012 на суму 4320,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % та РН-0000064 12.09.2012 р. на суму 4968,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 %. Постачальником було надано рахунок - фактуру СФ-0000102 від 06.09.2012 р. та СФ-000088 від 07.08.2012 р. Оплата за отриманий товар була здійснена АТ "Новий Стиль" відповідно до платіжних доручень: № 19909 від 08.08.2012 на суму 4320,00 грн., № 34292 від 07.09.2012 на суму 4968,00 грн. Для цілей встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку позивачем надані наступні письмові пояснення: у зазначеного постачальника придбались картки поповнення зв'язку для забезпечення співробітників позивача можливістю здійснювати міжнародні дзвінкі під час відряджень до інших країн. На підставі вищезазначених накладних АТ "Новий Стиль" сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (собівартість реалізованої продукції) на загальну суму 7740,00 грн., в т.ч. в 3 кварталі 2012 року - 7740,00 грн.

На виконання ст. 201 Податкового кодексу України постачальником було видано позивачеві податкові накладні № 4 від 07.09.2012 р., № 4 від 08.08.2012 р.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Альфа - Вест ЛТД" (код ЄДРПОУ 37090409), судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, та підтверджується матеріалами справи позивачем було сформовано витрати на підставі видаткових накладних ТОВ "Альфа - Вест ЛТД" внаслідок відвантаження на адресу позивача: Клапан ПГ, гідророзподілювач, пнеморозподілювачі, глушники до пнеморозподілювачів, насос НПл.

Між ТОВ "Альфа - Вест ЛТД" та ПАТ "Новий Стиль" було укладено договір поставки товару № 110876 від 19.01.2011 р. та Додаткову угоду № 1 від 29.12.2011 р. За видатковими накладними № 45 від 04.04.2012 р. на суму 1248,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 %, № 107 від 31.05.2012 р. на суму 4 080,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 %, № 128 від 13.06.2012 р. на суму 4176,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 %, № 123 від 11.06.2012 р. на суму 720,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 %, № 108 від 31.05.2012 р. на суму 4176,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 %, № 163 від 18.07.2012 р. на суму 1 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 %, № 166 від 23.07.2012 р. на суму 3780,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 %, № 187 від 14.08.2012 р. на суму 1560,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 %, № 194 від 20.08.2012 р. на суму 5040,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 %. позщивачем булот отримано товар ( клапан, пневморозподілювачі, глушники та інші) Постачальником були надані рахунки - фактури № 88 від 27.03.2012 р., № 185 від 25.05.2012 р., № 139 від 11.05.2012 р., № 147 від 14.05.2012 р., № 204 від 05.06.2012 р., № 240 від 22.06.2012 р., № 268 від 12.07.2012 р., № 306 від 03.08.2012 р., № 312 від 10.08.2012 р. Перевезення товару здійснювалося АТ "Новий Стиль", умовами договору поставки передбачений самовивіз товару (товаро - транспортні накладні № Р45 від 04.04.2012 р., № Р107 від 01.06.2012 р., Р128 від 21.06.2012 р., № Р123 від 11.06.2012 р., № Р108 від 14.06.2012 р., № Р163 від 24.07.2012 р., № Р166 від 23.07.2012 р., № Р187 від 14.08.2012 р., Р194 від 23.08.2012 р.

Оплата за отриманий товар була здійснена АТ "Новий Стиль" відповідно до платіжних доручень: № 4910 від 02.04.2012 на суму 1248,00 грн., № 8233 від 28.05.2012 на суму 4896,00 грн., № 8523 від 29.05.2012 на суму 4080,00 грн., № 10127 від 11.06.2012 на суму 4176,00 грн., № 13372 від 02.07.2012 на суму 1800,00 грн., № 16507 від 19.07.2012 на суму 3780,00 грн., № 30754 від 13.08.2012 на суму 1560,00 грн., № 31212 від 15.08.2012 на суму 5040,00 грн.

Для цілей встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку позивачем надані та досліджені у судовому засіданні наступні документи: договори оренди укладені з АТ "Елеватормлинмаш" щодо оренди складських та виробничих приміщень: № 321/2010 від 30.12.2010 р., № 130/2010 від 20.07.2010 р., № 2009/177/1 від 01.10.2009 р., № 193013 від 01.06.2013 р., картки складського обліку за відповідний період, Договори оренди обладнання № 01/10-03НС від 01.10.03 р. № 01/07-11НС від 01.07.11 р., № 01/03-09 НС від 01.03.09 р., з ТОВ "Меблі Офіс Дизайн", інші документи.

На підставі вищезазначених накладних АТ "Новий Стиль" сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (собівартість реалізованої продукції) на загальну суму 22150,00 грн., в т.ч. в 2 кварталі 2012 року - 12 000,00 грн., в 3 кварталі 2012 року - 10 150,00 грн.

На виконання ст. 201 Податкового кодексу України постачальником було видано позивачеві податкові накладні № 54 від 02.04.2012 р., № 121 від 29.05.2012 р., № 119 від 28.05.2012 р., № 120 від 28.05.2012 р., № 139 від 11.06.2012 р., № 176 від 02.07.2012 р., № 174 від 19.07.2012 р., № 197 від 13.08.2012 р., № 202 від 15.08.2012 р.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Енергообладнання" (код за ЄДРПОУ 37075899), суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, та підтверджується матеріалами справи позивачем було сформовано витрати на підставі видаткових накладних ТОВ "Енергообладнання" внаслідок відвантаження на адресу позивача Електродвигуна MTF 112-6 5 кВт/1000об/хв.Щодо встановлення зв'язку понесених витрат ПАТ "Новий Стиль" в частині взаємовідносин з ТОВ "Енергообладнання" з фінансово-господарською діяльністю ПАТ "Новий Стиль" суд зазначає наступне.

За видатковою накладною № 531 від 31.07.2012 р. на суму 11599,99 грн., в т.ч. ПДВ 20 %, ТОВ "Енергообладнання" поставило позивачу Електродвигун MTF112-6 5 кВт/1000об/хв. Постачальником було надано рахунок-фактур № 1107-13 від 11.07.2013 р. Оплата за отриманий товар була здійснена ПАТ "Новий Стиль" відповідно до платіжного доручення: № 16495 від 19.07.2012 на суму 11599,99 грн. Перевезення товару здійснювалося експрес-доставкою - ПП "Нічний експрес" (код ЄДРПОУ 31511336). Доставка здійснювалась за рахунок відправника товару (вантажна декларація 912295 від 31.07.2012 р).Для цілей встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку позивачем надані та досліджені в судовому засіданні наступні документи: Договір оренди № 2006/177 від 01.07.2006 р., Додаткова угоди № 10 від 01.09.2008 р. та Акт приймання - передачі від 01.09.2008 р. щодо оренди обладнання, картка складського обліку, інші документи.

На підставі вищезазначених накладних АТ "Новий Стиль" сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (собівартість реалізованої продукції) на загальну суму 9666,66 грн., в т.ч. в 3 кварталі 2012 року - 9666,66 грн.

На виконання ст. 201 Податкового кодексу України постачальником було видано позивачеві податкову накладну № 156 від 19.07.2012 р.

Як вбачається з акту перевірки № 140/46-10-03/325652 від 23.10.2013 р., висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами ґрунтуються виключно на висновках інших податкових органів про порушення податкового законодавства третіми особами.

Зауваження відповідача щодо відсутності укладених договорів позивача з деякими з вказаних контрагентів у письмовій формі як єдиних документів, як зазначено судом вище, не є підставою для висновку про відсутність договірних взаємовідносин між позивачем та його контрагентами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2014р. по справі № 820/11133/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 18.03.2014 р.