Ухвала

від 14.10.2014 по справі 820/11133/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/17788/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого судді:Вербицької О.В. Суддів: Маринчак Н.Є. Муравйова О.В. за участю: секретаря - Горголь І.С.

представника позивача - Москаленко Я.М.

представника відповідача - Української Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 р.

у справі № 820/11133/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «Новий Стиль»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Новий Стиль» (далі - позивач, ПАТ «Новий Стиль») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ у м. Харкові) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 р. позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Харкові № 0000094601, № 0000064601, № 0000104601 від 05.11.2013 р. та № 0000084601 від 05.11.2013 р. у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 203 686,00 грн. за основним зобов'язанням та 101844,00 грн. за штрафними санкціями.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі СДПІ у м. Харкові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Новий Стиль», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

СДПІ у м. Харкові проведено документальну планову перевірку АТ «Новий Стиль» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2013 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт № 140/46-10-03/325652 від 23.10.2013 р.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення: №0000094601 від 05.11.2013 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 4620,00 грн., задекларованого у грудні 2012 року; № 0000064601 від 05.11.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість усього на 1260,00 грн. за основним платежем на 840,00 грн. та за штрафними санкціями 420,00 грн.; № 0000104601 від 05.11.2013 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 68864,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 34432,00 грн.; № 0000084601 від 05.11.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 102 300,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000094601 від 05.11.2013 р. колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «ТБ «ІМПЕРАТИВ» були укладені договори поставки. На виконання договірних зобов'язань ТОВ «ТБ «ІМПЕРАТИВ» поставило позивачу сітку поліетиленову безвузлову.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактури, платіжними дорученнями, договором оренди № 130/2010 від 20.07.2010 р., укладеним з АТ «Елеватормлинмаш» щодо оренди складських та виробничих приміщень

Перевезення товару здійснювалося перевізником ПФ «Автоспектр» відповідно до договору перевезення вантажів по Україні від 25.02.2012 № 777777, що підтверджено товарно - транспортними накладними.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000064601 від 05.11.2013 р. колегія суддів зазначає наступне.

На підставі податкової накладної № 202 від 15.08.2012 р. позивачем сформовано податковий кредит за результатами господарських операцій з ТОВ «Альфа-Вест ЛТД». Право на його формування підтверджено належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування податкового кредиту.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 00001046012 колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі податкової накладної № 54 від 02.04.2012 р., виданої постачальником ТОВ «Альфа-Вест ЛТД», позивачем сформовано податковий кредит у сумі 1248,00 грн. Право на формування податкового кредиту підтверджено: договором поставки № 110876 від 19.01.2011 р.; платіжним дорученням, видатковою накладною.

На підставі податкових накладних №№ 69 та 94 позивачем сформовано податковий кредит у сумі 1074,00 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «Крафт Електрик». Право на його формування підтверджено: платіжними дорученнями про передплату за товар; видатковими накладними, рахунками на оплату, актами списання, нарядами-замовленнями, картками складського обліку.

На підставі податкових накладних №№ 139, 174, 176 позивачем сформовано податковий кредит у сумі 1626,00 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «Альфа-Вест ЛТД». Право на його формування підтверджено: договором поставки № 110876 від 19.01.2011 р., платіжними дорученнями про передплату за товар; видатковими накладними, актами списання, нарядами-замовленнями, картками складського обліку.

На підставі податкових накладних №№ 1, 7, 11, 17, 19 позивачем сформовано податковий кредит у сумі 45000,00 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «ТБ «ІМПЕРАТИВ». Право на його формування підтверджено: рахунками-фактури, платіжними дорученнями про оплату за товар; видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, картками складського обліку.

На підставі податкової накладної №4 позивачем сформовано податковий кредит у сумі 7200,00 грн. за результатами господарських операцій з ПП «Інформаційно-технічний центр «Комтест». Право на його формування підтверджено: рахунками на оплату, платіжними дорученнями, видатковими накладними.

На підставі податкових накладних № 28, 64, 140 позивачем сформовано податковий кредит у сумі 936,40 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «Абріс центр». Право на його формування підтверджено: договором поставки № 32 від 09.02.2012 р. рахунками-фактури, видатковими накладними, платіжними дорученнями про передплату за товар (завіса), договором про перевезення вантажів, товарно-транспортними накладними, прибутковим ордером, карткою складського обліку.

На підставі податкової накладної № 2, 27 позивачем сформовано податковий кредит у сумі 700,00 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «ГАРМОНІЯ-ТЕХНОФІЛЬТР». Право на його формування підтверджено: рахунками-фактури, видатковими накладними, платіжними дорученнями про оплату товару (фільтр-мішок), товарно-транспортними накладними, прибутковим ордером, картками складського обліку, актами списання товарно-матеріальних цінностей.

На підставі податкової накладної № 18 від 17.07.2012 р. позивачем сформовано податковий кредит у сумі 1530,00 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «Янтар». Право на його формування підтверджено: рахунками-фактури, видатковими накладними, платіжними дорученнями про передплату за товар (борошно житнє обдирне), договором на перевезення вантажів, товарно-транспортними накладними, прибутковим ордером, картками складського обліку.

На підставі податкової накладної № 1156 позивачем сформовано податковий кредит у сумі 1933,33 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «Енергообладнання». Право на його формування підтверджено належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що висновки податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 68 864,00 грн. є безпідставними.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0000084601 від 05.11.2013 р. колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та страховою компанією - Товариство з додатковою відповідальністю «Велика страхова компанія» було укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків № ФР-ЕК/m60.12-0001 від 02.05.2012 р.

Предметом страхування визначено майнові інтереси Страхувальника за договором поставки №4371/80/10 від 05.10.2010 р., укладеним між АТ «Новий Стиль» та ТОВ «Епіцентр К».

Страхову суму за договором страхування визначено у розмірі 7 335 498,77 грн. Страховий платіж становить 594 175,40 грн., суму якого сплачено позивачем платіжним дорученням № 33385 від 31.08.2012 р.

Підпунктом 140.1.6. п. 140.1 ст. 140 ПК України передбачено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування, зокрема, фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Отже, у позивача було право на включення витрат із страхування фінансових ризиків за договором страхування до складу валових витрат.

Щодо висновку відповідача про завищення позивачем витрат на суму 375 759,00 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «Янтар», ТОВ «Абрис центр», ТОВ «ГАРМОНІЯ-ТЕХНОФІЛЬТР», ТОВ «Крафт Електрик», ПП «Інформаційно-технічний центр «Ком тест», ТОВ «Альфа-Вест ЛТД», ТОВ «ТБ «Імператив» колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Янтар» укладено договір поставки товару на загальну суму 9180,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % 1530,00 грн.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковими накладними, податковою накладною, рахунком -фактурою, товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями, договором оренди № 2009/177/1 від 01.10.2009 р., укладений з АТ «Елеватормлинмаш» щодо оренди складських та виробничих приміщень.

Крім того, між позивачем та ТОВ «Абріс центр» укладено договір поставки товару № 32 від 09.02.2012 р.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками -фактури, товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями, договором оренди, укладеним з АТ «Елеватормлинмаш» щодо оренди складських та виробничих приміщень, № 268012 від 01.10.2012 р.

Також між позивачем та ТОВ «ГАРМОНІЯ-ТЕХНОФІЛЬТР» укладено договір поставки товару.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками -фактури, товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями, договором оренди складських та виробничих приміщень.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між позивачем та ТОВ «Крафт Електрик» укладено договір поставки товару.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками -фактури, товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями, договором оренди складських та виробничих приміщень.

Крім того, між позивачем та ПП Інформаційно - технічний центр «Комтест» укладено договір поставки товару.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковими накладними, податковими накладною, рахунками -фактури, товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями.

Також між позивачем та ТОВ «Альфа - Вест ЛТД» укладено договір поставки товару.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками -фактури, товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями, договором оренди складських та виробничих приміщень.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Енергообладнання» укладено договір поставки товару.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковою накладною, податковою накладною, рахунком -фактурою, платіжним дорученням, договором оренди складських та виробничих приміщень.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов