Рішення
від 25.03.2014 по справі 757/5453/14-ц
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5453/14-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С.В.,

при секретарі - Грицюк Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РИС РУСІ», ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РИС РУСІ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

13.03.2014 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 в обґрунтування свого позову посилаючись на те, що 09.01.2013 між ним, відповідачем ТОВ «РИС РУСІ» та відповідачем ОСОБА_2, в простій письмовій формі, був укладений трьохсторонній договір про створення «ноу-хау». Відповідно до цього договору, позивач ОСОБА_1 в повному обсязі виконав свої зобов'язання перед відповідачем ТОВ «РИС РУСІ» і відповідачем ОСОБА_2 Однак відповідач ТОВ «РИС РУСІ» та відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за вказаним договором перед позивачем ОСОБА_1 не виконали, чим заподіяли йому збитки та моральну шкоду.

20.03.2014 відповідач ТОВ «РИС РУСІ» звернувся до позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 із зустрічними позовними вимогами. У поданому зустрічному позові відповідач ТОВ «РИС РУСІ» просить договір про створення «ноу-хау» від 09.01.2013, укладений між ним, позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, визнати недійсним.

20.03.2014, ухвалою Печерського районного суду м. Києва зустрічні позовні вимоги відповідача ТОВ «РИС РУСІ» об'єднанні в одне провадження з первісним позовом позивача ОСОБА_1

У подальшому 25.03.2014 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну позовних вимог, якою просив суд задовольнити свої позовні вимоги за рахунок визнання за собою права власності на майно та майнові права, які на праві власності належать відповідачу ТОВ «РИС РУСІ».

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги, викладені у первісному позові, заяві про зміну позовних вимог, підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі. Вимоги за зустрічним позовом відповідача ТОВ «РИС РУСІ» не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом ТОВ «РИС РУСІ» позовні вимоги, викладені у первісному позові позивача ОСОБА_1, заяві про зміну позовних вимог, не визнав, посилаючись на те, що вони є незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують права і законні інтереси відповідача ТОВ «РИС РУСІ». Свої вимоги за зустрічним позовом підтримав та просив суд зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги, викладені у первісному позові позивача ОСОБА_1, заяві про зміну позовних вимог, та зустрічному позові відповідача ТОВ «РИС РУСІ» не визнав та попросив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 09.01.2013 між позивачем ОСОБА_1, відповідачем ТОВ «РИС РУСІ» та відповідачем ОСОБА_2 в простій письмовій формі був укладений трьохсторонній договір про створення «ноу-хау» (а. с. 22-30).

Відповідно до п. п. 2.1., 5.1., 5.3. вказаного договору, відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання перед позивачем ОСОБА_1, за кошти останнього, протягом 1 (одного) календарного року з дати укладання цього договору здійснити організацію створення ноу-хау в сфері значного підвищення (збільшення ефективності) вирощування, збирання, зберігання та переробки зернових і технічних культур відповідно до технічного завдання, наданого позивачем ОСОБА_1 Відповідач ОСОБА_2 протягом трьох днів з дати створення ноу-хау за цим договором зобов'язався передати, а позивач ОСОБА_1 зобов'язався прийняти технічну та іншу документацію в якій повинен був міститись основний зміст ноу-хау.

Крім того, судом було встановлено, що згідно п. п. 2.2., 5.2., 6.1. договору про створення «ноу-хау» від 09.01.2013, позивач ОСОБА_1 був зобов'язаний протягом трьох днів, з дати підписання сторонами цього договору, сплатити відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 5000000,00 (п'яти мільйонів) гривень, для організації відповідачем ОСОБА_2 створення ноу-хау в сфері значного підвищення (збільшення ефективності) вирощування, збирання, зберігання та переробки зернових і технічних культур, відповідно до технічного завдання наданого позивачем ОСОБА_1

Відповідно до п. п. 2.3., 5.6. Договору про створення «ноу-хау» від 09.01.2013, відповідач ТОВ «РИС РУСІ», будучи попередньо обізнаним із умовами цього Договору взяв на себе зобов'язання в повному обсязі всім належним йому майном відповідати перед позивачем ОСОБА_1 за належне, своєчасне та повне виконання відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за цим договором. Відповідач ТОВ «РИС РУСІ», у разі невиконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором про створення «ноу-хау» від 09.01.2013, зобов'язувався протягом місяця, з дати отримання письмової вимоги позивача ОСОБА_1 про виконання відповідачем ТОВ «РИС РУСІ» зобов'язань відповідача ОСОБА_2 за цим договором, виконати перед позивачем ОСОБА_1, в повному обсязі зобов'язання відповідача ОСОБА_2

Як вбачається із п. п. 5.7., 5.8. вказаного договору про створення «ноу-хау» від 09.01.2013, у разі неможливості виконання відповідачем ТОВ «РИС РУСІ» у вказаний строк зобов'язань відповідача ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_2 та/або відповідач ТОВ «РИС РУСІ», протягом місяця, з дати отримання відповідної письмової вимоги позивача ОСОБА_1, зобов'язувався відшкодувати останньому в повному обсязі понесені ним збитки, у зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань визначених цим договором. Відповідно до п. 5.9. цього договору понесені позивачем ОСОБА_1 збитки включають в себе: прямі матеріальні збитки, які складаються із витрат понесених ним у зв'язку із виконанням своїх зобов'язань за цим договором; упущеної позивачем ОСОБА_1 вигоди, яка визначається як дохід, який він міг би отримати за результатами впровадження ноу-хау створеного за цим договором у спільну діяльність із відповідачем ТОВ «РИС РУСІ»; моральної (немайнової шкоди), якої зазнав позивач ОСОБА_1 у зв'язку із невиконанням відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань. Згідно п. 6.2. цього договору відповідач ОСОБА_2 чи відповідач ТОВ «РИС РУСІ», у разі невиконання відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за вказаним договором, сплачує позивачу ОСОБА_1 в якості відшкодування заподіяної йому шкоди грошові кошти у розмірі: 5000000 (п'ять мільйонів) гривень 00 копійок - як відшкодування прямих матеріальних збитків понесених позивачем ОСОБА_1, у зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань; 50000000 (п'ятдесят мільйонів) гривень 00 копійок - як відшкодування упущеної позивачем ОСОБА_1 вигоди, розмір якої визначено сторонами відповідно до Протоколу про наміри укласти договір зі створення спільної діяльності від 09.01.2013, укладеного та підписаного між позивачем ОСОБА_1 і відповідачем ТОВ «РИС РУСІ»; 500000,00 (п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок - як відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу ОСОБА_1, у зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за цим договором; 500000,00 (п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок - як неустойку за невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Судом встановлено, що 11.01.2013, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, на виконання договору від 09.01.2013 було підписано акт приймання-передачі грошових коштів (а. с. 21). Відповідно до цього акту приймання-передачі, позивач ОСОБА_1 передав, а відповідач ОСОБА_2 отримав грошові кошти у розмірі 5000000 (п'яти мільйонів) гривень 00 копійок для цілей, визначених п. 2.1. Договору про створення «ноу-хау» від 09.01.2013.

11.01.2013 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 на виконання договору від 09.01.2013 було підписано акт приймання-передачі технічного завдання (а. с. 20). Відповідно до цього акту приймання-передачі, позивач ОСОБА_1 передав, а відповідач ОСОБА_2 отримав технічне завдання для створення ноу-хау в сфері значного підвищення (збільшення ефективності) вирощування, збирання, зберігання та переробки зернових і технічних культур.

На підставі вищевикладених фактичних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами у справі, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 свої зобов'язання перед відповідачем ОСОБА_2 за договором про створення «ноу-хау» від 09.01.2013 виконав належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ЦК України, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як вбачається судом із матеріалів справи договір про створення «ноу-хау» від 09.01.2013, укладений між позивачем ОСОБА_1, відповідачем ТОВ «РИС РУСІ» та відповідачем ОСОБА_2 є багатостороннім правочином у розумінні ст. 202 ЦК України. За своє правовою природою багатосторонній правочин - договір від 09.01.2013, укладений між позивачем ОСОБА_1, відповідачем ОСОБА_2 та відповідачем ТОВ «РИС РУСІ» є змішаним договором та поєднує у собі договір підряду і договір поруки.

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Як встановлено судом, договір від 09.01.2013, укладений між позивачем ОСОБА_1, відповідачем ТОВ «РИС РУСІ» та відповідачем ОСОБА_2 є таким, що був укладений у відповідності до вимог актів цивільного законодавства України, він не містить ознак недійсності правочину, а тому у суду відсутні правові підстави для обґрунтованих сумнівів у його недійсності.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Викладені положення закону та фактичні обставини, що підтверджені наявними доказами у справі, дають суду підстави стверджувати про правомірність договору про створення «ноу-хау» від 09.01.2013, який було укладено між позивачем ОСОБА_1, відповідачем ТОВ «РИС РУСІ» та відповідачем ОСОБА_2

Як вбачається з п. 5.4. договору від 09.01.2013, строк виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_2 перед позивачем ОСОБА_1 настав 08.01.2014.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань за вказаним договором не виконав. Так, листом від 04.02.2014 (а. с. 19) відповідач ОСОБА_2 повідомив позивача ОСОБА_1 про те, що ним не виконано взяті на себе зобов'язання за договором про створення «ноу-хау» від 09.01.2013. Цей факт представником відповідача ОСОБА_2 не заперечувався у судовому засіданні.

10.02.2014 позивач ОСОБА_1, діючи у відповідності до п.п. 7.2.1., 5.6. договору від 09.01.2013, звернувся із вимогою про виконання зобов'язань за цим договором до відповідача ТОВ «РИС РУСІ» (а. с. 31-32).

Таке право позивача ОСОБА_1 випливає із змісту ст.ст. 541, 543 ЦК України.

Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідач ТОВ «РИС РУСІ» своїх зобов'язань, передбачених п.п. 2.3., 4.1., 5.6., 5.7., 5.8., 9.1.1. договору від 09.01.2013 перед позивачем ОСОБА_1 не виконав. Відповідач ТОВ «РИС РУСІ» своїм листом від 11.03.2014 №11/03/14 повідомив позивача ОСОБА_1 про те, що не може виконати взяті на себе зобов'язання за договором від 09.01.2013, у зв'язку із відсутністю у нього (відповідача ТОВ «РИС РУСІ») необхідних коштів (а. с. 33).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно ст. 525 ЦК України, закріплено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована в іншій спосіб, зокрема, шкода завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких доведених обставин, судом було встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 та відповідачем ТОВ «РИС РУСІ», у зв'язку із невиконанням ними своїх зобов'язань за договором від 09.01.2013, позивачу ОСОБА_1 були заподіяні збитки та моральна шкода у розмірі: 5000000 (п'яти мільйонів) гривень 00 копійок, у вигляді прямих матеріальних збитків понесених ОСОБА_1 у зв'язку із невиконанням відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань; 50000000 (п'ятдесяти мільйонів) гривень 00 копійок, у вигляді упущеної позивачем ОСОБА_1 вигоди, розмір якої визначено відповідно до протоколу про наміри від 09.01.2013; 500000,00 (п'ятиста тисяч) гривень 00 копійок у вигляді моральної шкоди, заподіяної позивачу ОСОБА_1, у зв'язку із невиконанням відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за цим договором; 500000,00 (п'ятиста тисяч) гривень 00 копійок у вигляді неустойки за невиконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Положенням п. 5.10 вказаного договору від 09.01.2013 передбачено, що у разі відсутності у відповідача ТОВ «РИС РУСІ» необхідного розміру грошових коштів для відшкодування понесених позивачем ОСОБА_1 збитків у зв'язку із невиконанням відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за вказаним договором, позивач ОСОБА_1 може ставити питання перед відповідачем ТОВ «РИС РУСІ» про відшкодування цих збитків за рахунок іншого майна відповідача ТОВ «РИС РУСІ» (рухомого та нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, часток в статутних капіталах господарських товариств та ін.).

Відповідно до довідки ПАТ «Креді Агріколь Банк» № 12200/1858029/1-172 від 20.03.2014, на банківському рахунку відповідача ТОВ «РИС РУСІ», станом на 20.03.2014 знаходилися грошові кошти у розмірі 18376 (вісімнадцять тисяч триста сімдесят шість) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки. Сума цих коштів очевидно є недостатньою для відшкодування відповідачем ТОВ «РИС РУСІ» збитків та моральної шкоди заподіяної позивачу ОСОБА_1

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну позовних вимог, в якій просить суд, на підставі п. 5.10. договору від 09.01.2013 задовольнити свої позовні вимоги шляхом визнання за ним (позивачем ОСОБА_1) права власності на майно та майнові права, які на праві власності належать відповідачу ТОВ «РИС РУСІ».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 4 ст. 22 ЦК України, на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована в іншій спосіб, зокрема, шкода завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Судом встановлено, що відповідачу ТОВ «РИС РУСІ» на праві власності належить два транспорті засоби: автомобіль Toyota Hilux номер кузову: НОМЕР_4 залишковою вартістю 152860,64 (сто п'ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень, 64 копійки та автомобіль Mitsubishi Pajero Sport номер кузову: НОМЕР_5 залишковою вартістю 142065,55 (сто сорок дві тисячі шістдесят п'ять) гривень, 55 копійок.

Також встановлено, що відповідачу ТОВ «РИС РУСІ» на праві власності належить рухоме майно у вигляді лінії по очищенню та сортуванню рису «RIZOMAT 3090», із продуктивністю 8-10 тон, загальною балансовою вартістю 16772408 (шістнадцять мільйонів сімсот сімдесят дві тисячі чотириста вісім) гривень 65 копійок, яка обліковується на балансі Товариства у вигляді окремих її елементів.

Встановлено, що відповідачу ТОВ «РИС РУСІ» на праві власності належить частка в статутному капіталі ТОВ «П'ЯТИОЗЕРНИЙ» (ідентифікаційний код 37618590, місцезнаходження: 96024, Автономна Республіка Крим, Красноперекопський район, с. Таврійське, вул. Корчака, буд. 34а), у розмірі 1010000,00 (один мільйон десять тисяч) гривень 00 копійок, що становить 100% (сто відсотків) від розміру статутного капіталу цього товариства.

Також відповідачу ТОВ «РИС РУСІ» на праві власності належить частка в статутному капіталі ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «УКРАЇНСЬКІ РИСОВІ СИСТЕМИ» (ідентифікаційний код 33124219, місцезнаходження: 75800, Херсонська область, Каланчацький район, селище міського типу Каланчак, вул. Каховська, буд. 72), у розмірі 10115952,00 (десяти мільйонів сто п'ятнадцяти тисяч дев'ятсот п'ятдесяти двох) гривень 00 копійок, що становить 99,96% (дев'яносто дев'ять та дев'яносто шість сотих відсотків) від розміру статутного капіталу цього Товариства.

Крім того, відповідачу ТОВ «РИС РУСІ» на праві власності належить частка в статутному капіталі ДП «РИС ТАВРІЇ» (ідентифікаційний код 37686278, місцезнаходження: 75800, Херсонська область, Каланчацький район, селище міського типу Каланчак, вул. Чорноморська, буд. 15), у розмірі 3000000,00 (три мільйони) гривень 00 копійок, що становить 100% (сто відсотків) від розміру статутного капіталу цього Підприємства.

Також відповідачу ТОВ «РИС РУСІ» на праві власності належить частка в статутному капіталі ТОВ «ПОЧЕТНЕ РИСО-ПЕРЕРОБНЕ ПІДПРИЄМСТВО» (ідентифікаційний код 37618606, місцезнаходження: 96020, Автономна Республіка Крим, Красноперекопський район, с. Почетне, вул. Елеваторна, буд. 2-б), у розмірі 301698,00 (триста одна тисяча шістсот дев'яносто вісім) гривень 00 копійок, що становить 99,9% (дев'яносто дев'ять та дев'ять десятих відсотків) від розміру статутного капіталу цього Товариства.

Викладені положення закону та фактичні обставини, що підтверджені письмовими доказами, дають суду підстави зробити висновки про те, що відшкодування позивачу ОСОБА_1 збитків та моральної шкоди завданих відповідачем ОСОБА_2 та відповідачем ТОВ «РИС РУСІ», у зв'язку із невиконанням ними своїх зобов'язань за договором від 09.01.2013, підлягає задоволенню у спосіб визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на майно та майнові права належні відповідачу ТОВ «РИС РУСІ».

У зустрічному позові відповідач ТОВ «РИС РУСІ», заперечуючи проти позовних позивача ОСОБА_1, зазначив, що його позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси і просив суд договір про створення «ноу-хау» від 09.01.2013 визнати недійсним.

Як на підставу недійсності цього договору, відповідач ТОВ «РИС РУСІ» послався на те, що внаслідок не здійснення нотаріального посвідчення сторонами договору про створення «ноу-хау» від 09.01.2013, він є таким, що вчинений з порушенням закону, а отже є недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

При укладенні договору від 09.01.2013 законом чи домовленістю сторін не була встановлена його нотаріальна форма.

Крім цього, відповідач ТОВ «РИС РУСІ» обґрунтовуючи недійсність договору про створення «ноу-хау» від 09.01.2013, послався на те, що відповідач ТОВ «РИС РУСІ» помилився щодо своїх обов'язків при укладанні цього договору, а тому цей договір на його переконання є недійсним.

Згідно ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

При дослідженні характеру правовідносин між позивачем і відповідачами, які передували укладенню договору від 09.01.2013, супроводжували його виконання та були здійснені в подальшому, суд дійшов обґрунтованого висновку, про відсутність помилки у сторін договору від 09.01.2013.

Також, відповідач ТОВ «РИС РУСІ» у своєму зустрічному позові вказує на те, що у зв'язку із тим, що відповідач ОСОБА_2 при укладанні Договору про створення «ноу-хау» від 09.01.2013, ввів відповідача ТОВ «РИС РУСІ» в оману, цей договір є недійсним.

Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

При дослідженні характеру правовідносин між позивачем і відповідачами, які передували укладенню договору від 09.01.2013, супроводжували його виконання та були здійснені в подальшому, суд дійшов обґрунтованого висновку, про відсутність обману зі сторони позивача відносно відповідачів до укладення договору від 09.01.2013 та під час його виконання.

Крім того, як вбачається судом із зустрічного позову відповідача ТОВ «РИС РУСІ», відповідач обґрунтовуючи недійсність договору про створення «ноу-хау» від 09.01.2013, послався на те, що між позивачем ОСОБА_1, відповідачем ОСОБА_2 та представником відповідача ТОВ «РИС РУСІ» існувала зловмисна домовленість, з метою стягнення у майбутньому збитків із відповідача ТОВ «РИС РУСІ».

Згідно ст. 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

При дослідженні характеру правовідносин між позивачем і відповідачами, які передували укладенню договору від 09.01.2013, супроводжували його виконання та були здійснені в подальшому, суд дійшов обґрунтованого висновку, про відсутність зловмисної домовленості між сторонами договору від 09.01.2013 при його укладенні та під час його виконання.

Як вбачається судом із зустрічного позову відповідача ТОВ «РИС РУСІ», відповідач посилаючись на недійсність Договору про створення «ноу-хау» від 09.01.2013 вказував на те, що цей договір був фіктивним, а тому він є недійсним.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 131 ЦПК України, сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Як вбачається судом із матеріалів справи відповідачем ТОВ «РИС РУСІ» не надано до суду жодних доказів, які б вказували на недійсність договору про створення «ноу-хау» від 09.01.2013, який було укладено між позивачем ОСОБА_1, відповідачем ОСОБА_2 та відповідачем ТОВ «РИС РУСІ».

Враховуючи викладені положення закону та фактичні обставини, що підтверджені на підставі наявних у справі належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України суд робить висновок про те, що відповідачем ТОВ «РИС РУСІ не було доведено факт недійсності договору про створення «ноу-хау» від 09.01.2013, а тому він є таким, що відповідає вимогам закону, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що вимоги відповідача ТОВ «РИС РУСІ» за зустрічним позовом про визнання правочину недійсним є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають присудженню понесені та документально підтверджені судові витрати позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 37, 60, 61, 88, 169, 174, 209, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «РИС РУСІ» (ідентифікаційний код 37770998), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) про відшкодування збитків та моральної шкоди - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на майно та майнові права, які на праві власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю «РИС РУСІ», а саме на:

- грошові кошти у розмірі 18376 (вісімнадцять тисяч триста сімдесят шість) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки, які знаходяться на банківському рахунку ТОВ «РИСІ РУСІ» НОМЕР_3, який відкритий в ПАТ «Креді Агріколь» МФО 300614;

- автомобіль Toyota Hilux номер кузову: НОМЕР_4 залишковою вартістю 152860,64 (сто п'ятдесят дві тисячи вісімсот шістдесят) гривень, 64 (шістдесят чотири) копійки;

- автомобіль Mitsubishi Pajero Sport номер кузову: НОМЕР_5 залишковою вартістю 142065,55 (сто сорок дві тисячі шістдесят п'ять) гривень, 55 (п'ятдесят п'ять) копійок;

- рухоме майно у вигляді лінії по очищенню та сортуванню рису «RIZOMAT 3090», із продуктивністю 8-10 тон, загальною балансовою вартістю 16772408 (шістнадцять мільйонів сімсот сімдесят дві тисячі чотириста вісім) гривень 65 (шістдесят п'ять) копійок, яка обліковується на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «РИС РУСІ» (ідентифікаційний код 37770998, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, буд. 6/2, «літера А») у вигляді окремих її елементів, а саме на:

- шибер (засувка) CS тип 150 вартістю 89646 (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот сорок шість) гривень 33 (тридцять три) копійки;

- ґратчастий конвеєр типу TKF вартістю 84548 (вісімдесят чотири тисячі п'ятсот сорок вісім) гривень 54 (п'ятдесят чотири) копійки;

- ґратчастий конвеєр типу 260/10 вартістю 95360 (дев'яносто п'ять тисяч триста шістдесят) гривень 71 (сімдесят одна) копійка;

- ґратчастий конвеєр типу TKF вартістю 58310 (п'ятдесят вісім тисяч триста десять) гривень 86 (вісімдесят шість) копійок;

- ґратчастий конвеєр типу 260/10 вартістю 95360 (дев'яносто п'ять тисяч триста шістдесят) гривень (сімдесят одна) копійка;

- ґратчастий конвеєр типу TKF вартістю 209912 (двісті дев'ять тисяч дев'ятсот дванадцять) гривень 48 (сорок вісім) копійок;

- ковшовий елеватор (норія) EV Тип 10 вартістю 129492 (сто двадцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дві) гривні 82 (вісімдесят дві) копійки;

- комплект комутаційних матеріалів до шафи управління вартістю 332854 (триста тридцять дві тисячі вісімсот п'ятдесят чотири) гривні 13 (тринадцять) копійок;

- комплект інсталяційних матеріалів вартістю 74826 (сімдесят чотири вісімсот двадцять шість) гривень 39 (тридцять дев'ять) копійок;

- комплект електрокабелів вартістю 71908 (сімдесят одна тисяча дев'ятсот вісім) гривень 65 (шістдесят п'ять) копійок;

- комплект труб для прокладки електрокабелів вартістю 78713 (сімдесят вісім тисяч сімсот тринадцять) гривень 05 (п'ять) копійок;

- приймальний бункер гальванізованої сталі вартістю 34308 (тридцять чотири тисячі триста вісім) гривень 28 (двадцять вісім) копійок;

- бункер модель ВН тип 40,9/3 вартістю 122809 (сто двадцять дві тисячі вісімсот дев'ять) гривень 53 (п'ятдесят три) копійки;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- індикатор рівня завантаження F Тип L вартістю 4976,68 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- пристрій контролю пропускних потужностей DFM Тип 2.1. вартістю 108231 (сто вісім тисяч двісті тридцять одна) гривня 82 (вісімдесят дві) копійки;

- ковшовий елеватор (норія) EV Тип 10 вартістю 98212 (дев'яносто вісім тисяч двісті дванадцять) гривень 39 (тридцять дев'ять) копійок;

- індикатор рівня завантаження F Тип L вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- очищувальна машина (вібраційного типу) SL тип V5 вартістю 383876 (триста вісімдесят три тисячі вісімсот сімдесят шість) гривень 13 (тринадцять) копійок;

- канальний сепараційний пристрій AS Тип 1500 вартістю 147351 (сто сорок сім тисяч триста п'ятдесят одна) гривня 62 (шістдесят дві) копійки;

- металоуловлювач магнітного типу MG150 вартістю 39659 (тридцять дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) гривень 31 (тридцять одна) копійка;

- каменевідбійник ST тип 2D сепаратор для видалення легких та важких домішок вартістю 220845 (двісті двадцять тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 76 (сімдесят шість) копійок;

- вентилятор RVA тип 250/160 вартістю 32920 (тридцять дві тисячі дев'ятсот двадцять) гривень 97 (дев'яносто сім) гривень;

- циклон -0Z тип 1150 вартістю 53202 (п'ятдесят три тисячі двісті дві) гривні 05 (п'ять) копійок;

- пристрій видалення пилу з виробничих приміщень тип SL10 вартістю 22351 (двадцять дві тисячі триста п'ятдесят одна) гривня 03 (три) копійки;

- ковшовий елеватор (норія) EV Тип 10 вартістю 98212 (дев'яносто вісім тисяч двісті дванадцять) гривень 39 (тридцять дев'ять) копійок

- ковшовий елеватор (норія) EV Тип 10 вартістю 22593 (двадцять дві тисячі п'ятсот дев'яносто три) гривні 25 (двадцять п'ять) копійок;

- ґратчастий конвеєр типу 260/10 вартістю 95360 (дев'яносто п'ять тисяч триста шістдесят) гривень 71 (сімдесят одна) копійка;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- бункер модель ВН тип 1800 вартістю 9898 (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) гривень 31 (тридцять одна) копійка;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- індикатор рівня завантаження F Тип L вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- відшелушовач комбінований модель СН А10/1260 вартістю 386793 (триста вісімдесят шість тисяч сімсот дев'яносто три) гривні 88 (вісімдесят вісім) копійок;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- шнековий конвеєр SF Тип 250 вартістю 57033 (п'ятдесят сім тисяч тридцять три) гривні 65 (шістдесят п'ять) копійок;

- падді - машина ТН 3 тип 605 (горизонтальний сепаратор) вартістю 584804 (п'ятсот вісімдесят чотири вісімсот чотири) гривні 15 (п'ятнадцять) копійок;

- стрічковий конвеєр BF тип 500 вартістю 153847 (сто п'ятдесят три тисячі вісімсот сорок сім) гривень 73 (сімдесят три) гривні;

- ковшовий елеватор (норія) EV Тип 10 вартістю 98212 (дев'яносто вісім тисяч двісті дванадцять) гривень 39 (тридцять дев'ять) копійок;

- металоуловлювач магнітного типу MG150 вартістю 30058 (тридцять тисяч п'ятдесят вісім) гривень 28 (двадцять вісім) копійок;

- бункер модель ВН тип 1800 вартістю 9898 (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) гривень 31 (тридцять одна) копійка;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- індикатор рівня завантаження F Тип L вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- шибер (засувка) CS вартістю 15480 (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- машина для шліфування модель VPC тип 320 вартістю 510946 (п'ятсот десять тисяч дев'ятсот сорок шість) гривень 67 (шістдесят сім) копійок;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- ковшовий елеватор (норія) EV БУ Тип 10 вартістю 98212 (дев'яносто вісім тисяч двісті дванадцять гривень) 39 (тридцять дев'ять) копійок;

- металоуловлювач магнітного типу 150 вартістю 30058 (тридцять тисяч п'ятдесят вісім) гривень 28 (двадцять вісім) копійок;

- бункер модель EV тип 1800 вартістю 9898 (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) гривень 31 (тридцять одна) копійка;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- індикатор рівня завантаження F Тип L вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- шибер (засувка) CS тип 120 вартістю 15480 (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- машина для шліфування модель VPC тип 320 вартістю 510946 (п'ятсот десять тисяч дев'ятсот сорок шість) гривень 67 (шістдесят сім) копійок;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- ковшовий елеватор (норія) EV Тип 10 вартістю 98212 (дев'яносто вісім тисяч двісті дванадцять) гривень 39 (тридцять дев'ять) копійок;

- металоуловлювач магнітного типу MG-R150 вартістю 30058 (тридцять тисяч п'ятдесят вісім) гривень 28 (двадцять вісім) копійок;

- бункер модель ВН тип 1800 вартістю 9898 (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) гривень 31 (тридцять одна) копійка;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- шибер (засувка) CS тип 120 вартістю 15480 (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- машина для шліфування модель VPC тип 320 вартістю 510946 (п'ятсот десять тисяч дев'ятсот сорок шість) гривень 67 (шістдесят сім) копійок;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- циклон -0Z тип 1150 вартістю 38624 (тридцять вісім тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 34 (тридцять чотири) копійки;

- вентилятор RV тип 315/140 вартістю 46639 (сорок шість тисяч шістсот тридцять дев'ять) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок;

- шибер (засувка) SL тип 20 вартістю 34737 (тридцять чотири тисячі сімсот тридцять сім) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- циклон -0Z тип 1300 вартістю 68627 (шістдесят вісім тисяч шістсот двадцять сім) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок;

- вентилятор RV тип 250/250 вартістю 57033 (п'ятдесят сім тисяч тридцять три) гривні 65 (шістдесят п'ять) копійок;

- шибер (засувка) SL тип 20 вартістю 23319 (двадцять три тисячі триста дев'ятнадцять) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки;

- ковшовий елеватор (норія) EV Тип 10 вартістю 98212 (дев'яносто вісім тисяч двісті дванадцять гривень) 39 (тридцять дев'ять) копійок;

- металоуловлювач магнітного типу MG - R150 вартістю 30058 (тридцять тисяч п'ятдесят вісім) гривень 28 (двадцять вісім) копійок;

- бункер модель ВН тип 1800 вартістю 9898 (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) гривень 31 (тридцять одна) копійка;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- індикатор рівня завантаження F Тип L вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- шибер (засувка) SL тип 120 вартістю 15480 (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок;

- індикатор рівня завантаження F Тип V вартістю 4976 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок;

- машина для полірування модель RPM тип 2А вартістю 275875 (двісті сімдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) гривень 53 (п'ятдесят три) копійки;

- ковшовий елеватор (норія) EV Тип 10 вартістю 98212 (дев'яносто вісім тисяч двісті дванадцять гривень) 39 (тридцять дев'ять) копійок;

- машина для просіювання модель PLS тип 1-12 вартістю 223884 (двісті двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят чотири) гривні 62 (шістдесят дві) копійки;

- сортувальна машина (триєр) TR тип 930 вартістю 396758 (триста дев'яносто шість тисяч сімсот п'ятдесят вісім) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок;

- сепараторний повітряний канал ASU тип U 1000 вартістю 163382 (сто шістдесят три тисячі триста вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок;

- ковшовий елеватор (норія) EV Тип 10 вартістю 98212 (дев'яносто вісім тисяч двісті дванадцять) гривень 39 (тридцять дев'ять) копійок;

- ковшовий елеватор (норія) EV до типу 10 вартістю 30124 (тридцять тисяч сто двадцять чотири) гривні 34 (тридцять чотири) копійки;

- ковшовий елеватор (норія) EV Тип 10 вартістю 98212 (дев'яносто вісім тисяч двісті дванадцять) гривень 39 (тридцять дев'ять) копійок;

- ковшовий елеватор (норія) EV до типу 10 вартістю 30124 (тридцять тисяч сто двадцять чотири) гривні 34 (тридцять чотири) копійки;

- бункер модель ВН тип 67200 вартістю 143773 (сто сорок три тисячі сімсот сімдесят три) гривні 25 (двадцять п'ять) копійок;