Постанова

від 13.03.2014 по справі 818/9038/13-а

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2014 р. Справа №818/9038/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представника позивача - Тимофеєвої Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "САВ-ЮР" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області про визнання протиправними дій, скасування наказу, припису та постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "САВ-ЮР", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області в якій просив: 1) визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області щодо проведення позапланової перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів у приміщенні магазину "Фокстрот", розташованому за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, буд. 1, що належить ПП "САВ-ЮР" на підставі депутатського звернення № 216-к від 11.10.2013 р.; 2) визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області №808 від 15.11.2013 р. про проведення позапланової перевірки позивача; 3) визнати протиправним і скасувати припис Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області до Акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000650 від 18.11.2013 р.; 4) скасувати постанову про накладення стягнень №468/04-20 від 27.11.2013 р.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ПП "САВ-ЮР" не погоджується з висновками, викладеними посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області у акті перевірки. Позивач вважає, що наказ відповідача про проведення позапланової перевірки торгівельного об'єкту позивача є протиправним та таким, що прийнятий за відсутності законодавчо визначених підстав для проведення позапланової перевірки з питань, визначених як предмет перевірки у складеному акті. Позивач зазначає, що позапланова перевірка проведена відповідачем з грубим порушенням норм матеріального права, які регламентують порядок проведення позапланових перевірок суб'єктів господарської діяльності контролюючими органами. Також позивач зазначає, що прийнятий за наслідками проведеної перевірки припис та постанова про накладення стягнень є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню як незаконні.

Від відповідача надійшло заперечення (а.с.78-79), в якому відповідач зазначив, що дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області при проведенні позапланового заходу були направленні на забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також відсутності загроз суспільним інтересам у відповідності з чинним законодавством та наданими повноваженнями.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (а.с.95), в судове засідання не з'явився, всупереч вимог ч.2 ст.40 КАС України про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 18 листопада 2013 року посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області на підставі направлення на проведення перевірки №658 від 15.11.2013 р. (а.с.17), складеного на підставі наказу №808 від 15.11.2013 р. (а.с.81) було здійснено захід державного нагляду (контролю) у формі позапланової перевірки торгового об'єкту ПП "САВ-ЮР" - магазину "Фокстрот", розташованого за адресою: Сумська область, м. Конотоп, пр. Миру, 1.

У результаті проведеної позапланової перевірки відповідачем складено:

- акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000650 від 18.11.2013 р. (а.с.18-20);

- припис про усунення недоліків від 18.11.2013 р. №000650 (а.с.20).

На підставі вищезазначеного акту перевірки посадовими особами відповідача 27.11.2013 р. було винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №468/04-20 від 27.11.2013 року (а.с.23).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 29 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що службові особи органів виконавчої влади, які здійснюють захист прав споживачів, зобов'язані суворо додержуватись вимог законодавства.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (ст. 1 вищевказаного Закону).

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (ст. 4 вищевказаного Закону).

Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі та послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №310 від 07.03.2012 р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 року за №743/21056 (надалі - "Порядок проведення перевірок №310").

Так, згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та п.1.4 Порядку проведення перевірок №310 підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

- неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Згідно п.2.8 Порядку проведення перевірок №310, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", п.1.4 Порядку проведення перевірок №310 забороняється.

Для здійснення та проведення позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", п.2.6 Порядку проведення перевірок №310).

Таким чином, однією з підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення конкретним суб'єктом господарювання вимог законодавства, яке проводиться за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення та наказу.

Суб'єктом господарювання з огляду на положення ст.1 Закону України "Про дозвільну систему в господарській діяльності", ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" є юридична особа, зареєстрована у порядку встановленому законодавством, а також фізична-особа підприємець, що здійснюють господарську діяльність.

У тексті депутатського звернення, яке зазначено як підстава проведення перевірки у направленні на проведення перевірки № 658 від 15.11.2013 р., жодним чином не вказано суб'єкт господарювання, який порушив права споживача, лише торгівельна марка, під якою може здійснювати господарську діяльність будь-який суб'єкт господарювання, якому надано право використовувати цю торгівельну марку згідно умов відповідного договору. Це підтверджує відсутність у відповідача будь-яких звернень юридичних або фізичних осіб, які містили б дані про порушення вимог законодавства саме позивачем і могли б слугувати підставою для здійснення позапланових заходів.

В порушення ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" позапланова перевірка була проведена відповідачем за відсутності наказу центрального органу виконавчої влади на проведення позапланового заходу, які, як зазначає позивач, на вимогу позивача під час перевірки не надавалися.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та п.2.4 Порядку проведення перевірок №310, під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

В свою чергу, у депутатському зверненні, наданому позивачеві у якості підстави проведення позапланової перевірки і зазначеному у направленні на перевірку, чітко вказано, що повинно бути предметом перевірки, як такої, що проводиться в порядку п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Це дані щодо імовірних фактів продажу:

а) контрафактної продукції;

б) товарів, які не сертифіковані (заборонені до продажу).

При цьому, в порушення абз. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та п.2.4 Порядку проведення перевірок №310 відповідачем фактично було проведено комплексну перевірку торгівельного об'єкту позивача, без фактичного з'ясування питань, що значаться в якості предмету перевірки згідно направлення, що пред'явлено у якості підстави проведеного заходу державного контролю.

З огляду на викладене, відповідачем було порушено вимоги чинного законодавства України щодо з'ясування в ході перевірки обставин, зазначених у зверненні фізичних або юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, а також не надано жодного документу, який би підтверджував факт звернення фізичної або юридичної особи щодо порушення суб'єктом господарювання позивача вимог чинного законодавства України стосовно предмету фактично проведеної комплексної перевірки торгівельного об'єкту позивача, а також не надано наказу № 808 від 15.11.2013 року, як зазначеної у направленні на перевірки підстави проведення перевірки, як цього вимагає п. 4 ч. 1 ст. 6. Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

До повноважень Інспекції з питань захисту прав споживачів відноситься здійснення державного контролю в сфері додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Разом з тим, Закон України "Про захист прав споживачів", який, зокрема, регулює сферу державного контролю з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про захист прав споживачів, не містить поняття "контрафактної продукції", критеріїв визначення її ознак, тощо.

Поняття "контрафактний товар", міститься у п. 17 ст. 4 Митного кодексу України, відповідно до якого "контрафактні товари - товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону".

Таким чином, здійснення контролю за обігом контрафактної продукції не відноситься до компетенції відомчого контролю органів з питань захисту прав споживачів, а відтак відповідач не набував права здійснювати перевірку з зазначених питань будь-яким методом.

Також необґрунтованою відносно діяльності позивача є перевірка на предмет реалізації не сертифікованої продукції, оскільки товари (побутова техніка), продаж якої здійснюється у торговельній мережі позивача, не підлягають обов'язковій сертифікації в Україні відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 р. № 28.

Таким чином, позапланова перевірка позивача не могла бути проведена, оскільки позивач не здійснює реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, а питання контролю за обігом контрафактної продукції не відносяться до відомчої компетенції відповідача.

Однак, відповідач ухилився від з'ясування питань, визначених як предмет перевірки у депутатському зверненні і протиправно провів позапланову перевірку з питань, які визначив на власний розсуд, незважаючи на відсутність для їх перевірки законодавчо визначених приводів і підстав, зокрема звернень юридичних та/або фізичних осіб про порушення вимог законодавства конкретним суб'єктом господарювання.

З урахуванням викладеного, рішення відповідача, оформлене наказом №808 від 15.11.2013 р., про проведення позапланової перевірки торгового об'єкт позивача на підставі депутатського звернення, яке значиться в якості підстави для проведення перевірки у направленні №658 від 15.11.2013 р., є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, всі дії відповідача з проведення позапланової перевірки, а також рішення, прийняті в ході та за наслідками такої перевірки, за відсутності законодавчо визначених підстав для проведення такої перевірки - являються протиправними, оскільки проведені з питань, не визначених ні направленням, ні предметом перевірки, тобто являються вчиненими з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, Порядку проведення перевірок №310, ст. 6-7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Також, відповідно до ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

За результатами проведеної позапланової перевірки у розділі 4 акту перевірки відповідачем сформовано припис, у пункті 3 якого позивача зобов'язано "забезпечити необхідну, доступну, достовірну інформацію на товари, що зазначені у додатку № 7 під №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9".

Право відповідача щодо винесення припису за результатами перевірки встановлено ч.8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Разом з тим, відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Відповідно до розділу І акту перевірки № 000650 від 18.11.2013 р. посадовими особами відповідача встановлено, що в реалізації позивача була наявна комп'ютерна та побутова техніка з відсутньою необхідною доступною, достовірною та своєчасною інформацією про товар, чим позивачем порушено вимоги ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", глави 4; 5 "Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами", затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. № 104, п. 7, 7.13., 7.1.4. ДСТУ і ЄС 60335-1:2004 "Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Загальні вимоги". Крім того, у детальному описі виявлених порушень відповідачем зазначено, що необхідна доступна, достовірна та своєчасна інформація про товар відсутня виключно на товарі та на маркувальній етикетці. У додатку № 7 до акту перевірки № 000650 від 18.11.2013 р. уточнено, що безпосередньо на товарі не зазначено адреса виробника та/або маркування на загальнодоступній мові, а саме:

- на товарі, вказаному у пунктах 1-5, 7, 8 додатку № 7 до акту перевірки № 000650 від 18.11.2013 р. - відсутнє маркування на загальнодоступній мові;

- на товарі, вказаному у пунктах 6, 9 додатку №7 до акту перевірки № 000650 від 18.11.2013 року - відсутня адреса виробника на маркувальній етикетці.

Однак, відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів", Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності.

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Відповідно до п. 2 Глави 4 "Електропобутові товари" "Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами", затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. № 104, маркування електропобутових товарів передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву товару, номінальну напругу (В), номінальну потужність (Вт), номінальний струм (А), ступінь захисту від ураження електрострумом, позначення щодо захищеності від вологи, знак заземлення, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, дату випуску. На електронагрівальних приладах маркувальні дані розміщуються безпосередньо на корпусах або металевих пластинках, які прикріплюються до приладів.

Таким чином, з огляду на положення ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 2 Глави 4 "Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами", затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. № 104 вимога про обов'язкове нанесення маркування безпосередньо на товарі, визначеному у пунктах 1-5, 7, 8, що відносяться до групи "електротовари", відсутня. Натомість, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", навпаки, встановлює для постачальника альтернативний вибір стосовно нанесення будь-якої інформації про товар: або на товар, або на етикетці, або іншим способом, у тому числі шляхом розміщення у місцях, де реалізується товар.

Крім того, у Законі України "Про засади державної мовної політики" термін "загальнодоступна мова", який зазначений відповідачем у акті перевірки № 000650 від 18.11.2013 р., відсутній. Тому відповідач безпідставно зазначив, що на товарі відсутнє "маркування на загальнодоступній мові".

Як зазначає позивач, на момент проведення перевірки вся інформація про зазначений у Додатку № 7 до акту перевірки товар, визначена як необхідна, доступна, достовірна, своєчасна у ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", була нанесена, зокрема, державною мовою, і містилась або на товарі, або на упаковці, або у супровідній документації, як це передбачено чинним законодавством України, а також була пред'явлена перевіряючим для ознайомлення, але не була прийнята ними до уваги, на підтвердження чого, позивач надав фотографії товарів (а.с.56-75).

Відповідно до п. 2 Глави 5 "Телерадіотовари" "Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами", затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. № 104, індивідуальна упаковка повинна містити такі маркувальні дані: найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, назву товару, колір корпусу виробу, попереджувальні знаки, дату випуску, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар.

Таким чином, відповідно до п. 2 Глави "Телерадіотовари" "Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами", затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. № 104 зазначення адреси виробника товару, який зазначений у пунктах 6, 9 Додатку № 7 до акту перевірки № 000650 від 18.11.2013 р., які відносяться до групи "телерадіотовари", повинно бути зазначене саме на упаковці цього товару, а не на маркувальній етикетці, як зазначено відповідачем.

Крім того, ані Закон України "Про захист прав споживачів", ані "Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами", затверджені Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. № 104, на які посилається відповідач, як на норми чинного законодавства, що були порушені позивачем, не містять поняття "маркувальна етикетка".

Позивач зазначає, що на момент здійснення перевірки інформація про виробника товару, зокрема, його адреса, містилась саме на упаковці товару, що було продемонстровано перевіряючим особам, але не було прийнято ними до уваги.

Таким чином, відповідачем, в порушення вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" протиправно винесено припис про усунення недоліків, оскільки зазначені відповідачем у акті перевірки № 000650 від 18.11.2013 р. порушення, взагалі не є порушеннями, що передбачені чинним законодавством України.

З огляду на викладене, припис відповідача, викладений у розділі 4 акту перевірки, підлягає скасуванню як незаконний та необґрунтований.

Згідно складеного за наслідками протиправної перевірки акту перевірки від 18 листопада 2013 року №000650, перевіряючими були встановлені порушення, пов'язані з відсутністю необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято постанову №468/04-20 від 27.11.2013 р. про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", якою за встановлену в ході проведеної перевірки відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію на суму 69116,80 грн. одержаної для реалізації партії товару до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 20735,04 грн. (а.с.23).

Проте, вся інформація про виробника товару, його місцезнаходження, дата виробництва та інше, міститься на самому товарі, упаковці, етикетці, а також, разом із інформацією про підприємства, які здійснюють функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування, міститься як на товарі, так і на упаковці, й у супровідній документації та доводиться до споживачів належним чином, що підтверджується наданими позивачем фотографіями товарів, які надавались і відповідачу (а.с.56-75).

Оскільки законодавство передбачає та дозволяє доведення до споживача інформації у супровідній документації, у доступній наочній формі та шляхом розміщення її у місці де вона реалізується, позивач додатково розташовує у місці продажу кожного окремого виду товару інформацію про його виробника, дату виробництва, споживчі властивості та технічну характеристику на стіні, стенді, або просто поруч із товаром у вигляді листівок, довідок, оголошень чи іншим доступним, наочним способом.

Частина 9 статті 4 Закону України "Про основні засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності" визначає, що невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

Однак, з метою усунення суперечностей викладених в приписі, який міститься у розділі IV акту перевірки № 000650 від 18.11.2013 р., позивач звернувся до постачальників товарів, зазначених в акті перевірки від 18.11.2013 р. №000650, з вимогою про термінове додаткове нанесення інформації для споживачів на вказану в акті перевірки продукцію, а також надав відповідачеві докази додаткового нанесення (дублювання) необхідної, доступної, достовірної, своєчасної інформації про товар, зокрема, на державній мові, й, зокрема, про адресу виробника товару, разом з листом вих. №2511/2 від 25.11.2013 р., отриманий відповідачем 27.11.2013 р. за вхідним номером 1864/04/11 (а.с.25).

Таким чином, постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" підлягає скасуванню.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, суд присуджує позивачу здійснені ним судові витрати, що підтверджені платіжними дорученнями від 09 грудня 2013 року № 19990 та № 19991 (а.с.2,3) у розмірі 240 грн. 87 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безпосереднього списання із рахунків суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "САВ-ЮР" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області про визнання протиправними дій, скасування наказу, припису та постанови -задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області щодо проведення позапланової перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів у приміщенні магазину "Фокстрот", розташованому за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, буд. 1, що належить Приватному підприємству "САВ-ЮР" на підставі депутатського звернення № 216-к від 11.10.2013 р.

Визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області №808 від 15.11.2013 р. про проведення позапланової перевірки Приватного підприємства "САВ-ЮР".

Визнати протиправним і скасувати припис Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області до Акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000650 від 18.11.2013 р.

Скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №468/04-20 від 27.11.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "САВ-ЮР" (Ідентифікаційний код 35779103, вул. Першотравнева, 44, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) судовий збір у розмірі 240 грн. 87 коп. (двісті сорок грн. вісімдесят сім коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складено 18 березня 2014 року