Ухвала

від 24.03.2014 по справі 913/2467/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

24 березня 2014 року Справа № 913/2467/13

Провадження №31/913/2467/13

Розглянувши матеріали заяви Міського комунального підприємства «Жилсервіс» про розстрочення виконання рішення суду, у справі

за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м.Луганськ

до відповідача Міського комунального підприємства «Жилсервіс», м.Луганськ

про стягнення 219565 грн. 52 коп.,

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: Манухіна С.В. - провідний юрисконсульт, довіреність № 25 від 20.01.2014.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.11.2013 у справі № 913/2467/13 позов було задоволено повністю, стягнуто з Міського комунального підприємства «Жилсервіс» на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» суму основного боргу 201839 грн. 37 коп., пеню у розмірі 13788 грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 3937 грн. 59 коп., судовий збір у сумі 4391 грн. 31 коп.

На виконання вказаного рішення 25.11.2013 був виданий відповідний наказ № 913/2467/13 від 18.11.2013.

Постановою Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 12.03.2014 відкрито виконавче провадження № 42404357 з примусового виконання вищезазначеного наказу.

14.03.2014 відповідач у справі - Міське комунальне підприємство «Жилсервіс» (заявник), звернувся до господарського суду Луганської області з заявою № 125 від 13.03.2014, в порядку ст.121 Господарського процесуального кодексу України, про розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 05.11.2013 у справі № 913/2467/13, в якій просить розстрочити виконання наказу виданого господарським судом Луганської області про стягнення 223956,38 грн. з Міського комунального підприємства «Жилсервіс» строком на 1 рік з оплатою рівними частинами щомісячно.

Подану заяву відповідач (боржник) обгрунтовує, наступним.

На сьогоднішній день виконати у повному обсязі одним платежем рішення господарського суду Луганської області від 05.11.2013 у справі № 913/2467/13 не можливо, оскільки заборгованість споживачів житлово-комунальної послуги «утримання будинку і прибудинкової території» перед нашим підприємством за період з 2010 року по 26.03.2013 рік становить 12431000, 00 грн.

Внаслідок несвоєчасного розрахунку споживачами за житлово-комунальну послугу «утримання будинку і прибудинкової території» у Міського комунального підприємства «Жилсервіс», як зазначає відповідач (заявник) виникла велика кредиторська заборгованість перед іншими кредиторами у сумі 9401000, 00 коп.

На думку відповідача (заявника), вищевказане свідчить про тяжкий фінансовий стан його підприємства, виправлення якого залежить не тільки від підприємства, а і від населення міста Луганська.

В зв'язку з відпусткою судді Марченко Ю.І., 14.03.2014 був проведений повторний автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду у відповідності до вимог ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, за результатами якого розгляд заяви було передано судді Косенко Т.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.03.2014 розгляд заяви було призначено на 24.03.2014.

Позивач участі свого представника в засіданні суду 24.03.2014 не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 9105511338254. Причини неявки позивач суду не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.03.2014 надав усні пояснення з приводу поданої заяви.

Заслухавши пояснення представника відповідача (заявника), оцінивши його доводи, викладені в заяві та надані ним докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.4 5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначається у абз.1 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку рішення, встановлення або зміну способу й порядку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до положень п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» у застосуванні приписів ст.121 Господарського процесуального кодексу України господарським судам необхідно мати на увазі таке.

Господарський суд на підставі ст.121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання (абз.1 та 2 п.п.7.1 п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Згідно п.п.7.1.2. п.7 вищевказаної постанови, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

В п.п.7.2 п.7 цієї постанови зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини за правилами ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Під час розгляду заяви відповідача про розстрочку виконання рішення, судом враховано, що вищевказані обставини свідчать про його тяжкий фінансовий стан, кредиторська заборгованість відповідача перед іншими кредиторами становить 9401000, 00 коп., отже на сьогоднішній день виконати рішення суду, погасивши заборгованість одним платежем останній не має можливості.

На підтвердження вказаної обставини, відповідачем надано до матеріалів справи документи з яких вбачається, що підприємство є планово-збитковим, а саме: копію балансу від 31.12.2013 рік (з якого вбачається, що підприємство має збитки в сумі 86000 грн. 00 коп.), копію рішення Луганської міської ради про визначення виконавця житлово-комунальних послуг, розшифровку дебіторів та кредиторів по МКП «Жилсервіс» на 01.01.2014 рік.

До того ж, повна паралізація діяльності відповідача шляхом примусового виконання рішення господарського суду не сприятиме скорішому та оперативному відновленню порушених прав позивача та повноцінній роботі підприємства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити заяву Міського комунального підприємства «Жилсервіс» про розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 05.11.2013 № 913/2467/13 строком на дванадцять місяців.

Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

УХВАЛИВ:

1. Заяву № 125 від 13.03.2014 Міського комунального підприємства «Жилсервіс» про розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 05.11.2013 у справі № 913/2467/13, задовольнити повністю.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 05.11.2013 у справі № 913/2467/13 строком на дванадцять місяців, починаючи з березня 2014 року зі сплатою щомісячно, за наступним графіком:

- з 01.03.2014 по 31.03.2014 - 18660 грн. 00 коп.;

- з 01.04.2014 по 30.04.2014 - 18660 грн. 00 коп.;

- з 01.05.2014 по 31.05.2014 - 18660 грн. 00 коп.;

- з 01.06.2014 по 30.06.2014 - 18660 грн. 00 коп.;

- з 01.07.2014 по 31.07.2014 - 18660 грн. 00 коп.;

- з 01.08.2014 по 31.08.2014 - 18660 грн. 00 коп.;

- з 01.09.2014 по 30.09.2014 - 18660 грн. 00 коп.;

- з 01.10.2014 по 31.10.2014 - 18660 грн. 00 коп.;

- з 01.11.2014 по 30.11.2014 - 18660 грн. 00 коп.;

- з 01.12.2014 по 31.12.2014 - 18660 грн. 00 коп.;

- з 01.01.2015 по 31.01.2015 - 18660 грн. 00 коп.;

- з 01.02.2015 по 28.02.2015 - 18696 грн. 83 коп.

3. Ця ухвала є невід'ємною частиною наказу господарського суду Луганської області № 913/2467/13 від 18.11.2013, виконання наказу здійснювати з її урахуванням.

Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття, згідно із ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України та може бути пред'явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», протягом 1 (одного) року з дня набрання ухвалою законної сили.

Суддя Т.В.Косенко