Постанова

від 12.03.2014 по справі 826/619/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2014 року 17:12 № 826/619/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Гайдук О.О., відповідача - Старощука С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ДЕН» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 28 листопада 2013 року № 856, податкового повідомлення-рішення від 31 грудня 2013 року № 0002662203 та визнання протиправними дій, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21 січня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «ДЕН» (далі - ПП «ДЕН», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач) від 28 листопада 2013 року № 856 та визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки позивача.

29 січня 2014 року позивачем надано уточнену позовну заяву, відповідно до якої просить суд також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 грудня 2013 року № 0002662203.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним не було надано податковому органу пояснень та/або будь-яких документів з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах із контрагентами, оскільки він не отримував відповідного запиту відповідача, у зв'язку з чим наказ щодо проведення документальної невиїзної перевірки ПП «ДЕН» є незаконним, а дії відповідача щодо її проведення - протиправними.

Висновки відповідача стосовно порушень платником податків норм чинного законодавства по взаємовідносинам з контрагентами, які ґрунтуються на неможливості встановлення реальності здійснення господарських операцій з ними не відповідають дійсності та є припущенням перевірюячих, що не мають документального підтвердження.

На думку позивача, перевірка ПП «ДЕН» проведена податковим органом без первинних бухгалтерських та господарських документів, що є прямим порушенням податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Контролюючий орган подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що оскаржувані наказ та податкове повідомлення-рішення, прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством,відповідні дії щодо проведення перевірки ґрунтувалися на вимогах закону.

В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ДЕН» (код за ЄДРПОУ 31246688) зареєстроване Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 27 листопада 2000 року (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 1065 120 0000 000526). Місцезнаходження вказаного підприємства: 03194, місто Київ, бульвар Кольцова, 14К, 2-й поверх, офіс 302-А.

ПП «ДЕН» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 28 грудня 2000 року за № 2239 та станом на момент проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС.

До видів діяльності ПП «ДЕН» за КВЕД відносяться: 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 81.22 інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 81.29 інші види діяльності з прибирання; 64.19 грошове посередництво.

Згідно Свідоцтва № 200028750 від 28 лютого 2012 року ПП «ДЕН» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 312466826510).

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві видано наказ від 28 листопада 2013 року № 856 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ДЕН» (код за ЄДРПОУ 31246688)».

На підставі вище вказаного наказу та повідомлення про початок перевірки від 28 листопада 2013 року № 166/26-57-22-03, в період 29.11.2013р. по 05.12.2013р. ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «ДЕН» (код за ЄДРПОУ 31246688) з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Дайнер Консалт» (код за ЄДРПОУ 37242783) за період із 01.10.2012р. по 30.11.2012р., ТОВ «Дельта Універсал» (код за ЄДРПОУ 33481749) за період з 01.10.2011р. по 28.02.2012р., ТОВ «Инкомтрейд» (код за ЄДРПОУ 37559939) за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р., ТОВ «Білдальянс» (код за ЄДРПОУ 36857716) за період з 01.05.2011р. по 30.06.2011р., ТОВ «Терра Гранд» (код за ЄДРПОУ 35380745) за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р., ТОВ «АС Техніка» (код за ЄДРПОУ 34956529) за період з 01.01.2011р. по 30.04.2011р., ТОВ «Компанія «Форест 2010» (код за ЄДРПОУ 36989451) за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р., ТОВ «Спільне інвестування» (код за ЄДРПОУ 34730512) за лютий 2011 року, ТОВ «Техноком Груп» (код за ЄДРПОУ 36694838) за період із 01.04.2010р. по 30.06.2010р., ТОВ «Рент Сталл» (код за ЄДРПОУ 36845627) за період з 01.11.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено Акт № 339/22-50/31246688 від 12.12.2013р.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення наступних вимог, зокрема:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), підпункту 2.5 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року № 168/704 (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 2 678 278,0 грн., в тому числі за квітень 2010 року на суму 139 920,0 грн., за травень 2010 року на суму 168 969,0 грн., за червень 2010 року на суму 174 980,0 грн., за листопад 2010 року на суму 227 736 грн., за грудень 2010 року на суму 126 239 грн., за лютий 2011 року на суму 326 864,0 грн., за березень 2011 року на суму на суму 141 533,0 грн., за травень 2011 року на суму 151 086,0 грн., за червень 2011 року на суму 296 134,0 грн., за липень 2011 року на суму 138 090 грн., за листопад 2011 року на суму 309 770,0 грн., за січень 2012 року на суму 127 554 грн., за травень 2012 року на суму 45 020,0 грн., за жовтень 2012 року на суму 158 044,0 грн., за листопад 2012 року на суму 157 339,0 грн.

31 грудня 2013 року ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 339/22-50/31246688 від 12.12.2013р. прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002662203, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до пп. 123.1 ст. 123, пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання ПП «ДЕН» за платежем: податок на додану вартість - 14010100, на загальну суму 2 761 825,25 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 2 205 409,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 556 403,25 грн.

Незгода з вище вказаними наказом, податковим повідомленням-рішенням та діями відповідача щодо проведення перевірки обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Приватного підприємства «ДЕН», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент проведення перевірки) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПК України) передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України (п. 73.3 ст. 73 ПК України).

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому або його уповноваженому представнику під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як встановлено судом ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було направлено позивачу запити від 04.04.2013р. № 4304/10/22-5-22, від 18.09.2013р.№ 11759-1/10/26-57-22-03-107, від 20.09.2013р. № 11973/10/26-57-22-03-107 про необхідність надання інформації та її документального підтвердження з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Дайнер Консалт», ТОВ «Дельта Універсал», ТОВ «Инкомтрейд», ТОВ «Білдальянс», ТОВ «Терра Гранд», ТОВ «АС Техніка», ТОВ «Компанія «Форест 2010», ТОВ «Спільне інвестування», ТОВ «Техноком Груп», ТОВ «Рент Сталл».

У зв'язку з ненаданням позивачем витребуваної інформації та на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК України, відповідачем видано наказ від 28 листопада 2013 року № 856 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ДЕН» (код за ЄДРПОУ 31246688).

За наслідками проведеної перевірки ПП «ДЕН», відповідачем складено Акт № 339/22-50/31246688 від 12.12.2013р.

З вказаного Акту вбачається, що повідомлення про початок перевірки від 28.11.2013р. № 166/26-57-22-03 та копію наказу від 28.11.2013р. № 856 було направлено на податкову адресу ПП «ДЕН» листом з повідомленням про вручення із зазначенням початку та місця проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

Вказана перевірка була фактично проведена службовими особами ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у період з 29.11.2013р. по 05.12.2013р.

З приводу встановлених під час розгляду вказаної адміністративної справи фактів суд зазначає наступне.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач виконав вимоги вищевказаного законодавства щодо надіслання наказу та направлення до початку проведення позапланової невиїзної перевірки, провів її та за результатами склав податкове повідомлення-рішення.

Частиною 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У сфері податкових правовідносин, виникнення у платника податків податкового обов'язку зумовлюються, зокрема, винесенням за результатами контролюючих заходів податкових повідомлень-рішень, якими зменшується (збільшується) суми грошового зобов'язання платника податків, бюджетного відшкодування, від'ємного значення суми податку на додану вартість, інших рішень, якими встановлюються факти наявності податкових правопорушень та застосовуються відповідні наслідки (рішення про відмову у прийнятті податкової декларації, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, застосування адміністративного арешту майна тощо).

Права та інтереси платника податків, які, на його думку, порушені податковим органом в наслідок прийняття таких рішень, захищаються у спосіб їх оскарження в адміністративному та/або судовому порядку.

Таким чином визнання протиправним та скасування наказу щодо проведення позапланової невиїзної перевірки , протиправними дій відповідача щодо її проведення не буде мати наслідком поновленням порушених, на думку позивача, його охоронюваних законом прав та інтересів, оскільки така перевірка реалізована, а щодо позивача прийнято податкове повідомлення-рішення.

Щодо правомірності винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 31 грудня 2013 року № 0002662203 суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

- ввезення товарів на митну територію України;

- вивезення товарів за межі митної території України;

- виключено;

- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що 21 травня 2012 року між ТОВ «Дайнер Консалт» (за договором - Постачальник), в особі директора Богун В.М. та ПП «ДЕН» (за договором - Покупець), в особі директора Бардачова О.О., укладено договір поставки товару № 21/05/12, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність, а покупець - приймати та своєчасно оплачувати товар на умовах («Е»-термін - Ex Works).

На підтвердження вчинення господарських операцій за вказаним договором позивачем суду надано: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення.

З акту перевірки позивача вбачається, що податковим органом було використано Акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.03.2013р. № 612/2220/37242783 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дайнер Консалт» (код за ЄДРПОУ 37242783), яким встановлено відсутність підприємства за податковою адресою, непричетність директора та засновника до ведення його фінансово-господарської діяльності підприємства.

Також виявлено відсутність реальної можливості поставок товарів, робіт (послуг) ПП «ДЕН» від ТОВ «Дайнер Консалт» (контрагента - постачальника), а саме відсутність майна, трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

01 листопада 2011 року, між ТОВ «Инкомтрейд» (за договором - Постачальник), в особі директора Марченко П.А. та ПП «ДЕН» » (за договором - Покупець), в особі директора Бардачова О.О. укладено договір поставки № 01/11-11, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність, а покупець - приймати та своєчасно оплачувати товар на умовах («Е»-термін - Ex Works).

На підтвердження вчинення господарських операцій за вказаним договором позивачем суду надано: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення.

У той же час, з акту перевірки позивача вбачається відсутність реальної можливості поставок товарів, робіт (послуг) ПП «ДЕН» від ТОВ «Инкомтрейд» (контрагента - постачальника), а саме відсутність майна, трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, а ТОВ «Инкомтрейд» має стан платника податку - 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

10 травня 2011 року, між ТОВ «БІЛДАЛЬЯНС» (за договором - Постачальник), в особі директора Кононенка О.Д. та ПП «ДЕН» » (за договором - Покупець), в особі директора Бардачова О.О. укладено договір поставки товару № 5/11-1, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність, а покупець - приймати та своєчасно оплачувати товар на умовах («Е»-термін - Ex Works).

На підтвердження факту виконання вказаного договору позивачем надано суду податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення.

Актом від 27.04.2013р. № 228/22-3/36857716 Броварської ОДПІ Київської області ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «БІЛДАЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 36857716) в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за період: березень 2010 року - лютий 2012 року», який використано при перевірці позивача встановлено відсутність у ТОВ «БІЛДАЛЬЯНС» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків.

06 червня 2011 року, між ТОВ «ТЕРРА ГРАНД» (за договором - Постачальник), в особі директора Іщука В.В. та ПП «ДЕН» » (за договором - Покупець), в особі директора Бардачова О.О. укладено договір поставки товару № 6/11-1, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність, а покупець - приймати та своєчасно оплачувати товар на умовах («Е»-термін - Ex Works).

На підтвердження факту виконання вказаного договору позивачем надано суду податкові накладні, видаткові накладні та платіжні доручення.

В той же час, відповідачем під час перевірки використано Акт від 23.12.2011р. № 1554/3-23-30-35380745 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Терра Гранд» (код ЄДРПОУ 35380745) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Торговий дім Краща десятка» (код за ЄДРПОУ 3480813) за червень 2011 року».

Відповідно до відомостей, викладених у вказаному акті, ТОВ «Терра Гранд» має стан платника - 8 «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням».

Крім того, актом встановлено відсутність у ТОВ «Терра Гранд» майна, трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

01 грудня 2010 року, між ТОВ «СПІЛЬНЕ ІНВЕСТУВАННЯ» (за договором - Постачальник), в особі директора Парфьонова А.В. та ПП «ДЕН» » (за договором - Покупець), в особі директора Бардачова О.О. укладено договір поставки товару № 01/12-03, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність, а покупець - приймати та своєчасно оплачувати товар на умовах («Е»-термін - Ex Works).

На підтвердження вчинення господарських операцій за вказаним договором позивачем суду надано: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення.

Податковим органом, під час перевірки встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «СПІЛЬНЕ ІНВЕСТУВАННЯ» від 26.12.2006р.№ 100008623, у зв'язку з наданням декларацій про відсутність поставок анульовано 13.08.2013р., фактичне місцезнаходження даного товариства не встановлено.

Окрім цього,з урахуванням відомостей, викладених в акті Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 16.05.2011 року № 512/23-2/34730512 встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів, робіт (послуг) ПП «ДЕН» від «СПІЛЬНЕ ІНВЕСТУВАННЯ» (контрагента - постачальника), а саме відсутність майна, трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

24 квітня 2012 року, між ТОВ «Компанія «Форест 2010» (за договором - Постачальник), в особі директора Рось В.А. та ПП «ДЕН» » (за договором - Покупець), в особі директора Бардачова О.О. укладено договір поставки товару № 24/04-12, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність, а покупець - приймати та своєчасно оплачувати товар на умовах («Е»-термін - Ex Works), а, 14 травня 2012 року, договір підряду № 14/05-3, відповідно до умов якого, підрядник зобов'язується своїми силами та силами залучених субпідрядних організацій виконати роботи згідно з проектно-кошторисної документації, передати їх по акту прийому приймання виконаних робіт, а замовник - прийняти та оплатити ці роботи.

На підтвердження факту виконання вказаних договорів позивачем надано суду податкові накладні, видаткові накладні, акт здачі-прийому робіт (надання послуг), акт приймання виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/, підсумкові відомості ресурсів (витрати по факту), локальні кошториси, платіжні доручення, лист щодо зміни призначення платежу по платіжному дорученню.

У той же час, відповідачем під час перевірки було використано Акт від 10.08.2012р. № 718/2204/36989451 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Форест 2010» (код ЄДРПОУ 36989451) щодо документального підтвердження господарських відносин з їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2011 року - червень 2012 року».

З вказаного Акту вбачається, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія «Форест 2010» від 12.04.2010р. № 100279014 анульовано 17.02.2012р.

Службовими особами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС був опитаний директор ТОВ «Компанія «Форест 2010» Рось В.А., проте останній не орієнтувався в обставинах фінансово-господарської діяльності товариства.

Таким чином перевіркою встановлено неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ «Компанія «Форест 2010» за період січень 2011 року - червень 2012 року, а також відсутність можливості поставок товарів, робіт (послуг) підприємству ПП «ДЕН», у зв'язку з відсутністю майна, трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

07 листопада 2011 року, між ТОВ «Дельта Універсал» (за договором - Постачальник), в особі директора Фесенко О.І. та ПП «ДЕН» » (за договором - Покупець), в особі директора Бардачова О.О. укладено договір поставки товару № 07/11-11, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність, а покупець - приймати та своєчасно оплачувати товар на умовах («Е»-термін - Ex Works).

На підтвердження факту виконання вказаного договору позивачем надано суду податкові накладні, видаткові накладні та платіжні доручення.

В той же час, податковим органом встановлено, що стан платника ТОВ «Дельта Універсал» - 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», директором та засновником товариства є громадянин Російської Федерації ОСОБА_12, фактичне місцезнаходження підприємства не встановлено.

Перевіркою використано відомості, викладені в акті ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів Харківської області від 10.08.2012р. № 715/2305/33481749 та встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів, робіт (послуг) ПП «ДЕН» від ТОВ «Дельта Універсал» (контрагента - постачальника), а саме відсутність майна, трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Крім того, 14 січня 2011 року, між ТОВ «АС-Техніка» (за договором - Постачальник), в особі директора Бенківського О.Д. та ПП «ДЕН» » (за договором - Покупець), в особі директора Бардачова О.О. укладено договір поставки товару № 11/1-4, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність, а покупець - приймати та своєчасно оплачувати товар на умовах («Е»-термін - Ex Works).

На підтвердження факту виконання вказаного договору позивачем надано суду податкові накладні, видаткові накладні та платіжні доручення.

З акту Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 06.07.2011р. № 1927/15-412/34956529, який було використано відповідачем встановлено, що стан платника ТОВ «АС-Техніка» - 7 «до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей», свідоцтво платника податку на додану вартість від 11.04.2007р. № 100034458 анульовано 23.06.2011р., фактичне місцезнаходження товариства не встановлено.

Таким чином, перевіркою встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів, робіт (послуг) ПП «ДЕН» від ТОВ «АС-Техніка» (контрагента - постачальника), а саме відсутність майна, трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

01 листопада 2010 року, між ТОВ «РЕНТ СТАЛ» (за договором - Постачальник), в особі директора Волощука А.В. та ПП «ДЕН» » (за договором - Покупець), в особі директора Бардачова О.О. укладено договір поставки товару № 11/1-4, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується виготовляти та систематично поставляти і передавати у власність, а покупець - приймати та своєчасно оплачувати товар на умовах («Е»-термін - Ex Works).

На підтвердження факту виконання вказаного договору позивачем надано суду податкові накладні, видаткові накладні, рахунок-фактуру та платіжні доручення.

Відповідачем під час перевірки використано Акт від 11.04.2011р. № 377/23-6/36845627 ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ДПС «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Рент Стал» (код ЄДРПОУ 36845627) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин за період з 01.11.2010р. по 31.12.2010р.»., у зв'язку з чим зроблено висновок про відсутність реальної можливості поставок товарів, робіт (послуг) ПП «ДЕН» від ТОВ «Рент Стал» (контрагента - постачальника), а саме відсутність майна, трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Крім того, в ході перевірки податковим органом встановлено, що ПП «ДЕН» мало взаємовідносини з ТОВ «Техноком груп» (код на ЄДРПОУ 36694838) в квітні, травні, червні 2010 року.

Так, згідно бази даних ІС «Податковий блок», яка використовувалась відповідачем, встановлено що стан платника податку ТОВ «Техноком груп» - 16 «припинено (ліквідовано, закрито)», свідоцтво платника податку на додану вартість від 23.11.2009р. № 100255702 анульовано 22.11.2011р.

Внаслідок цього податковим органом встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів, робіт (послуг) ПП «ДЕН» від ТОВ «Техноком груп» (контрагента - постачальника), а саме відсутність майна, трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Виходячи з аналізу встановлених під час розгляду справи фактів, суд зазначає наступне.

Згідно п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року за № 2657-XII визначено, що податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Джерела отримання податкової інформації, яка може бути використана Державною податковою службою для забезпечення її діяльності визначені ст. 72 ПК України.

Зокрема, відповідно до пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України податковою службою використовується інформація від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (у редакції чинній на момент спірних правовідносин) в державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція).

Враховуючи викладене, використання податковим органом під час проведення перевірки та складання за її результатами висновку матеріалів досудового слідства, що здійснюється органами податкової міліції, а також інформації викладеної в актах (довідках) перевірок (звірок) інших платників податків є правомірним, оскільки вони підтверджують або спростовують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється та отримані у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, правомірно ґрунтувалися на актах перевірок та актах складених за наслідками заходів щодо проведення зустрічних звірок його контрагентами.

У той же час, суд погоджується з доводами позивача, що відповідачем не було досліджено первинні фінансово-господарські документи, а висновки акту складено без їх врахування.

Проте вказана обставина, на думку суду, не може вплинути на правомірність висновків податкового органу, оскільки вони ґрунтувалися не виключно на факті ненадання до перевірки таких документів.

Що стосується доводів позивача про наявність судових рішень, якими скасовано акти перевірок ТОВ «Дайнер Консалт», ТОВ «Компанія Форест 2010», ТОВ «Инкомтрейд», які були використані відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У частині 1 статті 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідних копій судових рішень, на які посилався позивач, під час розгляду даної адміністративної справи останнім суду надано не було.

Окрім цього, суд звертає увагу на той факт, що вказані рішення, згідно пояснень позивача, стосуються правомірності дій податкових органів під час проведення перевірок (звірок), а особи, які приймали учать у їх розгляді є відмінними від сторін вказаної адміністративної справи.

У зв'язку із цим вказані доводи при вирішенні справи до уваги взяти бути не можуть.

Суд також не може погодитися з позивачем щодо порушення ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вимог п. 102.1 ст. 102 ПК України в частині визначення йому грошових зобов'язань зі сплати ПДВ за наслідком фінансово-господарських відносин з ТОВ «Техніком Груп» у квітні-червні 2010р., оскільки відповідно до розрахунку фінансових санкцій до акту від 12.12.2013р. № 339/22-50/31246688, ця сума ПДВ до складу податкового повідомлення-рішення від 31 грудня 2013 року № 0002662203 не увійшла.

Оцінюючи інші докази, надані позивачем, а саме подорожні листи, товаротранспортні накладні, інші первинні фінансово-господарські документи, які підтверджують фактичне використання отриманих товарів у власній господарській діяльності, суд вважає їх неналежними та такими, які не доводять факту придбання товарів саме у вказаних вище контрагентів.

Зокрема, відповідно до умов укладених вище договорів, обов'язок з поставки товару покладався саме на позивача. Надані суду товаро-супровідні документи жодних підписів чи печаток його контрагентів не містять, а з наданих договорів, видаткових накладних, інших документів не вбачається місцезнаходження складських приміщень його контрагентів у зв'язку із чим, встановити належність таких доказів до виконання зобов'язань за договорами поставки не можливо. Також, не містять жодних відомостей та посилань фінансово-господарські документи про використання у власній господарській діяльності позивача продукції, отриманої саме від контрагентів, зазначених в акті перевірки.

Суд зазначає, що наявність у позивача документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування податкового кредиту з податку на додану вартість (податкові накладні) виданих вказаними вище його контрагентами не є безумовною підставою для віднесення їх сум до податкового кредиту, оскільки відомості зазначені в них не підтверджені як під час перевірки податковим органом, так і під час розгляду вказаної адміністративної справи та є такими, що не можливо ідентифікувати для використання в межах господарської діяльності позивача.

Отже, з урахуванням наданих відповідачем доказів та встановлених фактів, суд вважає, що належним чином оформлені документи не можуть бути підставою для декларування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг та поставленого товару.

Окрім цього, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких задекларовано податковий кредит та валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на їх формування.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема, те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала, тощо).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.01.2011 року, де суд підтримуючи позицію податкового органу вказав на неправомірність надання належної правової оцінки судами попередніх інстанцій факту не підписання первинних документів особою, що в них вказана.

А тому, на переконання суду, наявність податкових та видаткових накладних ПП «ДЕН», виписаних постачальниками на поставку продукції (товару) у відповідних періодах не є безумовною підставою для отримання права на податковий кредит.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31 грудня 2013 року № 0002662203 ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність дій та прийнятих рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами і доповненнями), ставка судового збору за адміністративним позовом майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до переконання про необхідність стягнення з позивача суми судового збору у розмірі 4 384,80 грн.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ДЕН» відмовити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ДЕН» судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄРДПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17.03.2014 р.