Постанова

від 29.04.2014 по справі 826/619/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/619/14 ( у 4-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської О.А., Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу приватного підприємства «ДЕН» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ДЕН» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним і скасування наказу від 28 листопада 2013 року № 856, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 грудня 2013 року № 0002662203,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «ДЕН» ( далі - позивач ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві ( далі - відповідач ) про:

1) визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 28 листопада 2013 року № 856;

2) визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо проведення перевірки приватного підприємства «ДЕН»;

3) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 грудня 2013 року № 0002662203.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 12 березня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2014 року та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, так як, на його думку, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «ДЕН» ( далі - ПП «ДЕН» ) зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві ( далі - ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ) як платник податку на додану вартість.

28 листопада 2013 року відповідачем було видано наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ДЕН» № 856.

На підставі зазначеного наказу ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у період з 29 листопада 2013 року по 05 грудня 2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Дайнер Консалт» за період із 01 жовтня 2012 року по 30 листопада 2012 року, ТОВ «Дельта Універсал» за період з 01 жовтня 2011 року по 28 лютого 2012 року, ТОВ «Инкомтрейд» за період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року, ТОВ «Білдальянс» за період з 01 травня 2011 року по 30 червня 2011 року, ТОВ «Терра Гранд» за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, ТОВ «АС Техніка» за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2011 року, ТОВ «Компанія «Форест 2010» за період з 01 травня 2012 року по 31 травня 2012 року, ТОВ «Спільне інвестування» за лютий 2011 року, ТОВ «Техноком Груп» за період із 01 квітня 2010 року по 30 червня 2010 року, ТОВ «Рент Сталл» за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 12 грудня 2013 року № 339/22-50/31246688.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки, відповідачем було встановлено порушення ПП «ДЕН» вимог податкового законодавства, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 2 678 278,00 грн.

На підставі та на виконання акту перевірки від 12 грудня 2013 року № 339/22-50/31246688 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 грудня 2013 року № 0002662203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 2 761 825,25 грн., з якої 2 205 409,00 грн. - за основним платежем та 556 403,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення в частині відмови в задоволенні адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 28 листопада 2013 року № 856 та визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки ПП «ДЕН», колегія суддів встановила наступне.

Так, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову в частині зазначених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем були виконані приписи податкового законодавства стосовно порядку призначення та проведення перевірки платника податків.

Однак, судова колегія не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ( далі - Закон № 996-XIV ), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 ( далі - Положення № 88 ).

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України регламентовано, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що обов'язковою та безумовною правовою підставою для проведення податковими органами документальної позапланової перевірки платника податків є наявність одночасної сукупності наступних обставин: 1) направлення податковим органом платнику податків письмового запиту щодо надання ним пояснень стосовно складання податкової звітності та їх документального підтвердження; 2) отримання суб'єктом господарювання зазначеного запиту; 3) одержання від платника податків відповідних пояснень або відмови в їх наданні; 4) сплив десятиденного строку з моменту надіслання такого запиту суб'єкту господарювання до дня проведення перевірки його податкової звітності відповідним контролюючим органом.

При цьому, дослідження матеріалів справи надає підстави вважати, що у даному випадку відсутні жодні належні та допустимі у розумінні статті 70 КАС України докази, які б свідчили, що відповідачем було дотримано вимоги податкового законодавства, зокрема підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, щодо порядку призначення та проведення перевірки платника податку, а отже ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, приймаючи оскаржуваний наказ про проведення перевірки позивача, діяла у порушення вимог частини 2 статті 19 Колнституції України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у даному випадку у відповідача були відсутні жодні правові підстави для призначення перевірки ПП «ДЕН», що свідчить про неправомірність наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ДЕН» від 28 листопада 2013 року № 856 та, відповідно, про неправомірність дій відповідача щодо проведення перевірки позивача на його підставі.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення в частині відмови в задоволенні адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 31 грудня 2013 року № 0002662203, колегія суддів встановила наступне.

Так, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову в частині зазначених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем і його контрагентами у спірні періоди господарські операції фактично не здійснювалися, що, на думку суду першої інстанції, свідчить про про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, судова колегія не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п. 198.2. ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними ( або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця ( отримувача ) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, з наведених законодавчих положень вбачається, що підставою для виникнення права платника податків на формування податкового кредиту є наявність первинної документації, зокрема, належним чином оформлених податкових накладних.

Згідно до матеріалів справи, здійснення фінансово-господарської діяльності позивача із ТОВ «Дайнер Консалт» за період із 01 жовтня 2012 року по 30 листопада 2012 року, ТОВ «Инкомтрейд» за період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року, ТОВ «Білдальянс» за період з 01 травня 2011 року по 30 червня 2011 року, ТОВ «Терра Гранд» за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, ТОВ «Спільне інвестування» за лютий 2011 року, ТОВ «Дельта Універсал» за період з 01 жовтня 2011 року по 28 лютого 2012 року, ТОВ «АС Техніка» за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2011 року, за договорами поставки підтверджується відповідною первинною документацією, а саме: податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, які складені у відповідності до вимог статті 9 Закону № 996-XIV.

Товарність господарських операцій між ПП «ДЕН» і ТОВ «Компанія «Форест 2010» за період з 01 травня 2012 року по 31 травня 2012 року за договором поставки та договором підряду підтверджується видатковими та податковими накладними, актами прийму-передачі товарів, актом прийому виконаних будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів ( витрати по факту ), локальними кошторисами, платіжними дорученнями, листом щодо зміни призначення платежу за платіжним дорученням, які складені у відповідності до вимог статті 9 Закону № 996-XIV.

Реальність здійснення господарських правовідносин між позивачем і ТОВ «Рент Сталл» за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року за договором поставки підтверджується видатковими та податковими накладними, рахунками-фактури та платіжними дорученнями, які складені у відповідності до вимог статті 9 Закону № 996-XIV.

Таким чином, оскільки витрати позивача за договорами, укладеним між ПП «ДЕН» і зазначеними вище контрагентами, були відображені у відповідних податкових накладних, усі первинні документи виписані та зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, то колегія суддів вважає, що невизнання відповідачем права позивача на формування податкового кредиту на підставі зобов'язань із ТОВ «Дайнер Консалт» за період із 01 жовтня 2012 року по 30 листопада 2012 року, ТОВ «Дельта Універсал» за період з 01 жовтня 2011 року по 28 лютого 2012 року, ТОВ «Инкомтрейд» за період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року, ТОВ «Білдальянс» за період з 01 травня 2011 року по 30 червня 2011 року, ТОВ «Терра Гранд» за період з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, ТОВ «АС Техніка» за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2011 року, ТОВ «Компанія «Форест 2010» за період з 01 травня 2012 року по 31 травня 2012 року, ТОВ «Спільне інвестування» за лютий 2011 року, ТОВ «Техноком Груп» за період із 01 квітня 2010 року по 30 червня 2010 року, ТОВ «Рент Сталл» за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року є безпідставним та необгрунтованим.

Більш того, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що рух товарів та коштів у результаті здійснення господарських операцій між позивачем і переліченими контрагентами у спірні періоди підтверджується товарно-транспортними накладними, подорожніми листами, оборотно-сальдовими відомостями, розшифровкою податкових зобов'язань у розрізі контрагентів, банківськими виписками, додатками до договорів із повними специфікаціями, відповідними договорами із третіми особами, які свідчать про подальший рух товарів, придбаних ПП «ДЕН» у вказаних вище контрагентів.

Посилання відповідача на матеріали зустрічних звірок контрагентів позивача, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суб'єкт підприємницької діяльності не несе юридичної відповідальності за дії своїх контрагентів за відсутності вини. Окрім того, згідно до матеріалів справи, відсутні відповідні судові рішення з приводу визнання фіктивності підприємницької діяльності зазначених контрагентів позивача, немає вироків суду відносно їх посадових осіб чи самого позивача або за фактом скоєння злочину за ознаками статті 212 Кримінального кодексу України, які набрали законної сили.

Зі статті 61 Конституції України випливає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншого суб'єкта підприємницької діяльності, зокрема, у галузі податкових правовідносин.

Отже, при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

З огляду на це та з урахування того, що перевірка ПП «ДЕН» взагалі була призначена та проведена контролюючими податковими органами із порушенням вимог податкового законодавства, згідно з наведеною вище аргументацією, судова колегія вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 31 грудня 2013 року № 0002662203 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у порушення вимог частини 2 статті 71 КАС України, не довів ані правомірності прийняття ним оскаржуваного наказу про перевірку податкової звітності ПП «ДЕН» та, відповідно, наявності достатніх та необхідних правових підстав для її проведення, ані правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не переконав суд апеляційної інстанції у своїй правоті.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 28 листопада 2013 року № 856, визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки позивача на підставі наказу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «ДЕН» від 28 листопада 2013 року № 856 та, відповідно, визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 грудня 2013 року № 0002662203 та приходить до висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, що свідчить про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2014 року та ухвалення нового судового рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання .

З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу приватного підприємства «ДЕН» - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2014 року - скасувати та ухвалити нову про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «ДЕН» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2014 року - скасувати.

Адміністративний позов приватного підприємства «ДЕН» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним і скасування наказу від 28 листопада 2013 року № 856, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 грудня 2013 року № 0002662203 - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати наказ Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «ДЕН» від 28 листопада 2013 року № 856.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо проведення перевірки приватного підприємства «ДЕН» на підставі наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «ДЕН» від 28 листопада 2013 року № 856.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 31 грудня 2013 року № 0002662203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «ДЕН» судовий збір у розмірі 316,68 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст рішення виготовлено 05 травня 2014 року.

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Губська О.А.

Ісаєнко Ю.А.