Ухвала

від 25.03.2014 по справі 2а-11996/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Справа № 44465/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнський брокер» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року у справі за позовом прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнський брокер» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2010 року позивач - прокурор Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнський брокер», в якому просить стягнути з відповідача до Державного бюджету податковий борг в сумі 520 518,22 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року позов задоволено. Стягнено з Товариство з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнський брокер» на користь Державного бюджету податковий борг в розмірі 520518 грн. 22 коп.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що податкові зобов'язання є узгодженими, як за результатами адміністративного оскарження, так і судового оскарження. За цими зобов'язаннями у відповідача виник податковий борг.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що факт наявності спірного боргу відповідача є доведеним, однак, на час постановлення судом рішення залишається непогашеним, адміністративний позов про його примусове стягнення підлягає задоволенню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною із порушенням норм чинного законодавства України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнський брокер» оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що 24.12.2009 року ДПІ у м. Львові прийнято рішення про залишення повторної скарги відповідача без розгляду. На підтвердження надіслання цього рішення позивачем надано поштову квитанцію № 2286724 від 24.12.2009 року про надіслання рекомендованого листа ТОВ «Західноукраїнський брокер» (без зазначення адреси одержувача). Повідомлення про вручення цього листа позивачем до суду не надано.

Враховуючи, що допустимим доказом виконання суб'єктом владних повноважень (органу ДПС) обов'язку щодо своєчасного розгляду та надіслання рішення, прийнятого за результатами розгляду скарг платника податку є виключного повідомлення про вручення, відсутність такого може свідчити лише про той факт, що така скарга є задоволеною.

Таким чином апелянт акцентує увагу на тому, що вмотивоване рішення за повторною скаргою платника податків (відповідача у справі) не було надіслано платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Що свідчить у свою чергу про відсутність узгодженого податкового зобов'язання, а як наслідок і податкового боргу.

Апелянт вказує на те, що позивачем на адресу відповідача скеровувалися податкові вимоги (перша податкова вимога 12 січня 2010 року на суму 519 0404,50грн., друга податкова вимога 16 березня 2010 року, на суму 520 518,12 грн.), та прийнято рішення № 28 від 29 квітня 2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу. У зв'язку із чим, активи платника податку (відповідача) перебували в податковій заставі.

На виконання цих вимог, відповідачем було скеровано на адресу позивача (що ним не оспорюється) перелік активів, які знаходяться у власності платника податку, і на які може бути звернуто стягнення в рахунок погашення податкового боргу. Вартість цих активів, значно перевищувала на цей момент розмір узгодженого податкового боргу.

Незважаючи на те, що позивачем протягом 2010-2011 років не було вжито жодних заходів щодо реалізації власних повноважень по реалізації майна платника податків, яке перебуває в податковій заставі, що має своїм наслідком порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд першої інстанції прийшов до передчасного, а відтак і помилкового висновку, про задоволенні позову і стягнення податкового боргу, без реалізації можливостей позивачем його погашення у досудовому порядку.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно із положеннями пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Як передбачено пп. 4.2.1. п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що станом на 01.12.2010 року заборгованість ТзОВ «Західноукраїнський брокер» перед бюджетом становить - 520 518,22 грн. та складається з:

податку на прибуток підприємств в сумі 519 040,60 грн., з якого - 519040,50 грн. - залишок несплаченого податкового зобов'язання, яке визначене податковими повідомленнями-рішеннями № 0000282200/1 від 22.10.2009 року (винесено на підставі акту перевірки № 314/22-0/25555957 від 04.08.2009 року) та № 0000142200/0 від 23.03.2006 року (винесено на підставі акту перевірки № 49/22-0/2555957 від 09.03.2006 року); 0,10 грн. - залишок несплаченої пені;

податку з доходів найманих працівників в сумі 1477,62 грн., з якого 1477,62 грн. - несплачене податкове зобов'язання, яке визначене податковим повідомленням-рішенням № 0001851720/0 від 11.08.2009 року (винесене на підставі акту перевірки № 314/22-0/25555957 від 04.08.2009 року).

Як слідує з матеріалів справи ТзОВ «Західноукраїнський брокер» подало до ДПІ у Личаківському районі м. Львова скаргу від 21.08.2009 року № 21 про перегляд податкових повідомлень-рішень від 11.08.2009 року № 0000282200/0/18983/10/220 та № 0001851720/0/18984/10/220 та на рішення від 11.08.2009 року № 0003802380/18982/10/220 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а.с.70-71). Скарга № 21 від 21.08.2009 року була надіслана поштою 21.08.2009 року, що підтверджується описом про вкладення та квитанцією про відправку (а.с.72).

ДПІ у Личаківському районі м. Львова отримала скаргу 26.08.2009 року за вх. № 76/9546/10.

04.09.2009 р. ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято два рішення: № 20712/10/250 про продовження терміну розгляду первинних скарг до 22.10.2009 року (а.с.93) та № 20743/10/250 про залишення без розгляду скарги від 21.08.2009 року в частині оскарження рішення від 11.08.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 500 грн. (а.с.91-92).

Зазначені рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 04.09.2009 р. були відправлені на адресу скаржника (м. Львів, вул. Голубця, 23) з поштового відділення 04.09.2009 року та отримані ним 22.09.2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 2091354 (а.с. 90).

За результатами розгляду первинної скарги від 21.08.2009 року № 21 ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийняла рішення 22.10.2009 року № 24789/10/250, яким залишила податкові повідомлення-рішення від 11.08.2009 року № 0000282200/0/18983/10/220 та № 0001851720/0/18984/10/220 без задоволення, а винесені рішення - без змін (а.с. 8-10).

Рішення від 22.10.2009 року направлене скаржнику поштою 22.10.2009 р. та отримане ним 03.11.2009 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 1614595 (а.с. 84).

ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено податкові повідомлення рішення від 23.10.2009 року № 0000282200/1/24928/220 з податку на прибуток на суму 198 511,50 грн. (а.с.35) та від 27.10.2009 р. № 00018517200/1/25170/10 з податку з доходів фізичних осіб на суму 1 477,62 грн. (а.с. 36).

ТзОВ «Західноукраїнський брокер» направило скаргу від 06.11.2009 р. №23/1 на ім'я ДПІ у м. Львові (а.с. 11). Водночас, згідно опису вкладення скаргу скеровано заступнику начальника ДПІ у Личаківському районі м. Львова (а.с. 14). Як вбачається з поштового повідомлення № 3145001, скарга від 06.11.2009 р. відправлена 07.11.2009 р. заступнику начальника ДПІ у Личаківському районі м. Львова, та отримана уповноваженою особою 10.11.2009 р. (а.с. 15, 77). Таким чином, адресат, зазначений у скарзі, і адресат, якому її було фактично направлено, не збігаються.

Отримавши скаргу від 06.11.2009 р., ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийняла рішення від 16.11.2009 р. № 26608/10/25-0, яким повідомила, що податкові повідомлення- рішення від 11.08.2009 р. № 0000282200/0/18983/10/220 та № 0001851720/0/18984/10/220, можуть бути оскаржені до ДПІ у м. Львові протягом 10 днів, наступних за днем отримання рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова за розглядом первинної скарги, або з врахуванням строків давності - о суду. Скарга на податкове повідомлення-рішення від 11.08.2009 року № 0003802380/18982/10/220 підлягає поданню до ДПІ у м. Львові в 30-денний термін (а.с. 98-100).

Рішення від 16.11.2009 р. відправлене платнику податків 18.11.2009р. (а.с. 98) та отримане ним 10.12.2009 р., про що свідчить поштове повідомлення № 1656360 (а.с. 105).

Відповідно до 5.2.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою - платником податків безпосередньо у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що твердження апелянта про те, що ні податкових повідомлень-рішень, рішень за скаргами, ні податкових вимог відповідач не отримував спростовується матеріалами справи.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнський брокер» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2011 року у справі №2а-11996/10/1370 за позовом прокурора Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західноукраїнський брокер» про стягнення податкового боргу - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 26.03.2014 року.