Рішення

від 17.03.2014 по справі 908/4281/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/112/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2014 Справа № 908/4281/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії - Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк" (71112, Запорізька обл., м. Бердянськ, пр. Леніна, 5)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Юг Ойл" (71114, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2)

про стягнення суми 873333,21 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Мордико Ю.В. (дов. № 685 від 04.04.13)

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором кредитної лінії № 71 від 18.11.2010р., яка станом на 20.12.2013р. складає 858855,05 грн., з яких: сума 806931,15 грн. - несплачений кредит, сума 30926,64 грн. - несплачені відсотки по кредиту, сума 66,28 грн. - несплачена комісія за резервування кредитних коштів, сума 259,24 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, сума 13257,70 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, сума 0,72 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії по кредиту, сума 59,82 грн. - 3% річних від простроченої суми відсотків по кредиту, сума 3059,47 - 3% річних від простроченої суми кредиту, сума 4294,02 - втрати від інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.01.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4281/13, судове засідання призначено на 28.01.2014р. Ухвалою суду від 28.01.2014р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 25.02.2014р. Ухвалою суду від 25.02.2014р. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі продовжено на сім днів - до 07.03.2014р., розгляд справи відкладено на 04.03.2014р. Ухвалою суду від 04.03.2014р. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі продовжено на вісім днів - до 17.03.2014р., розгляд справи відкладено на 13.03.2014р. У судовому засіданні 13.03.2014р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 17.03.2014р.

17.03.2014. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

13.03.2014р. до суду від відповідача надійшло письмове клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи для з'ясування питання: чи виконані підписи тими особами, від імені котрих підписано кредитну угоду № 71 від 18.11.2010р., в редакції що долучена позивачем до позову. Мотивуючи заяву відповідач зазначив, що кредитна угода № 71 від 18.11.2010р. існує у двох екземплярах, що підписані від імені Банку різними особами. Відповідачу невідоме походження екземпляру кредитної угоди № 71, що наявна у позивача, та долучена до позову як підстава виникнення зобов'язання. У відповідача виникли певні сумніви щодо справжності підписів та печаток товариства, що наявні на екземплярі кредитної угоди, наданої судом позивачем.

У судовому засіданні 13.03.2014р. представник відповідача підтримав заявлене клопотання.

Представник позивача заперечив проти клопотання.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Відповідачем не надано доказів, які б давали підстави припустити, що підпис у договорі виконано не директором ТОВ "Торговий дім "Юг Ойл".

Суд, розглянувши клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, відмовив у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.

11.03.2014р. до господарського суду від позивача надійшла уточнююча позовна заява, якою позивач фактично заявив про збільшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 05.03.2014р. складає 873333,21 грн., з яких: сума 806931,15 грн. - несплачений кредит, сума 12734,03 грн. - несплачені відсотки по кредиту, сума 66,28 грн. - несплачена комісія за резервування кредитних коштів, сума 698,47 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, сума 34812,71 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, сума 2,49 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії по кредиту, сума 8033,70 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту, сума 10054,37 - втрати від інфляції.

У судовому ж засіданні 17.03.2014р. представник позивача в усній формі зазначив, що вимогу, викладену у позовній заяві, а саме: про стягнення з відповідача суми 59,82 грн. 3 % річних від простроченої суми відсотків по кредиту не підтримує. В заяві про збільшення позовних вимог вона відсутня.

Заява про збільшення позовних вимог не суперечить приписам ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду спору є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 873333,21 грн., з яких: сума 806931,15 грн. - несплачений кредит, сума 12734,03 грн. - несплачені відсотки по кредиту, сума 66,28 грн. - несплачена комісія за резервування кредитних коштів, сума 698,47 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, сума 34812,71 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, сума 2,49 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії по кредиту, сума 8033,70 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту, сума 10054,37 - втрати від інфляції.

Позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, зокрема, про наступне. 18.11.2010р. між сторонами був укладений договір кредитної лінії № 71, згідно з яким позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді відновлювальної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 15.11.2013р. Максимальний ліміт кредитування, відповідно до додаткової угоди № 1 від 26.01.2011р., визначено у розмірі 1000000 грн. Позивачем свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі, відповідачем, в свою чергу, зобов'язання у строк встановлений договором виконано не було. Внаслідок чого, заборгованість відповідача за кредитним договором, станом на 05.03.2014р. складає 873333,21 грн., у тому числі: сума 806931,15 грн. - несплачений кредит, сума 12734,03 грн. - несплачені відсотки по кредиту, сума 66,28 грн. - несплачена комісія за резервування кредитних коштів, сума 698,47 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, сума 34812,71 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, сума 2,49 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії по кредиту, сума 8033,70 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту, сума 10054,37 - втрати від інфляції. Просить на підставі ст.ст. 526, 625, 1049 ЦК України позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 17.03.2014р. не з'явився, але у попередніх судових засіданнях проти позову заперечив, що також викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 25.02.2014р. По-перше, відповідач не згоден з зазначеною у позові сумою боргу, так як відповідно до платіжних доручень № 52711529 від 21.11.2013р. та № 54881582 від 30.12.2013р. перерахував грошові кошти в сумі 2000 грн. з цільовим призначенням щодо погашення тіла кредиту, однак банк, вказані суми направив на погашення відсотків. По-друге, відповідач завчасно повідомив позивача про можливі тимчасові труднощі з виконання зобов'язань за кредитною угодою, у зв'язку з чим, між банком та відповідачем було досягнуто угоду, що товариство підготує пакет документів задля отримання нової кредитної лінії. Отримані по ній грошові кошти витратить на повне виконання зобов'язань, в т.ч., за кредитної угодою № 71 від 18.11.2010р. Однак, у подальшому банк не виконав досягнутих домовленостей та не узгодив отримання нової кредитної лінії. Вказані дії позбавили відповідача можливості виконати вчасно зобов'язання за кредитною угодою. У зв'язку з чим відповідач вважає, що з товариства не підлягають стягненню усі нараховані штрафні санкції. По-третє, відповідач заперечує проти нарахування банком 3% річних за користування грошовими коштами у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, так як при укладанні кредитної угоди нарахування сум у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України сторонами не оговорювалось.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (на даний час - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (банк, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юг Ойл» (позичальник, відповідач) був укладений договір кредитної лінії № 71, відповідно до умов якого, банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а позичальник - отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 2.1.).

Пунктом 2.2. договору визначено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 15.11.2013р.

Додатковою угодою № 1 від 26.01.2011р. сторони внесли зміни в п. 2.3. договору та погодили суму максимального кредитування і визначили його в розмірі 1000000 грн.

Пунктом 2.3.3. договору позичальник зобов'язався здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежного від діючого ліміту кредитування.

Відповідно до п. 2.4. договору кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів.

Згідно з пунктом 2.7. договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором.

Так, п. 2.7.1. договору визначено, що проценти за користуванням кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 20,0% річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором.

Додатковим договором № 2 від 02.06.2011р. сторонами внесено зміни до п. 2.7.1. договору та погоджено, що проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 18,0% річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором.

Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування кредитом, а день повернення (його частинами) до розрахунку процентів не включається (п. 2.7.2. договору).

За приписами п. 2.7.3 договору в редакції додаткового договору № 3 від 30.08.2012р. нараховані проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше 10 числа місця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 2.10. договору за надання банківських послуг позичальник сплачує банку комісійні винагороди, зокрема, за резервування коштів на невикористану частину кредиту. Сплата комісії винагороди здійснюється в розмірі 1% від суми невикористаної частини кредиту щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Пунктом 5.3.1. договору позичальник зобов'язався належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе цим договором зобов'язання.

Пунктом же 7.1.1. договору сторони визначили, що за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 10.5. цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору, позивач надавав відповідачу кредитні кошти, в межах ліміту кредитування. Загальна сума наданих відповідачу коштів за період з 19.11.2010р. по 08.05.2013р. складає 4032921,74 грн.

Відповідач, в свою чергу, свої зобов'язання по погашенню кредиту, сплаті процентів та комісії, у встановлений договором строк, порушив. Як вбачається з матеріалів справи, станом на 05.03.2014р. відповідач має заборгованість за кредитом в розмірі 806931,15 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 12734,03 грн., заборгованість по комісії за резервування кредитних коштів в розмірі 66,28 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу суми 806931,15 грн. заборгованості за кредитом, суми 12734,03 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом та суми 66,28 грн. заборгованості по комісії за резервування кредитних коштів.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 806931,15 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 12734,03 грн. та заборгованості по комісії за резервування кредитних коштів в розмірі 66,28 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 34812,71 грн. за загальний період з 30.10.2013р. по 04.03.2014р., пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в розмірі 698,47 грн. за загальний період з 12.11.2013р. по 04.03.2014р. та пені за несвоєчасну сплату комісії по кредиту в розмірі 2,49 грн. за загальний період з 12.11.2013р. по 04.03.2014р.

Вимоги про стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.1.1. договору. Умовами якого передбачено, що за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення.

Факт порушення грошових зобов'язань відповідачем є доведеним, перевіривши розрахунки пені, суд встановив, що розрахунки здійснено вірно, а тому вимоги про стягнення з відповідача суми 34812,71 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, суми 698,47 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту та суми 2,49 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії по кредиту є законними та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 8033,70 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту за загальний період з 30.10.2013р. по 04.03.2014р. та суму 10054,37 грн. - втрат від інфляції (нараховані на прострочену суму кредиту) за загальний період з жовтня 2013р. по лютий 2014р.

За приписами ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Положення ст. 1050 ЦК України застосовуються до правовідносин, що виникли з договору кредитної лінії відповідно до приписів ч. 2 ст. 1054 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що розрахунок 3% річних у розмірі 8033,70 грн. та втрат від інфляції у розмірі 10054,37 грн. здійснений вірно.

Таким чином вимоги про стягнення суми 8033,70 грн. - 3% річних та суми 10054,37 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зазначеним вище спростовуються доводи відповідача, викладені у відзиві стосовно безпідставності нарахування 3 % річних.

Щодо твердження відповідача про безпідставне зарахування банком 2000 грн. на погашення відсотків, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Пунктом 2.9. договору сторонами визначено, що «погашення зобов'язань позичальником здійснюється в такій послідовності: - прострочені проценти за користування кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); - прострочена основна сума боргу за кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); …». Отже позивачем зарахування сплачених відповідачем сум здійснювалось згідно умов договору.

Щодо посилання відповідача на наявність двох екземплярів договору кредитної лінії № 71 від 18.11.2010р., які підписані від імені банку різними особами, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. Один примірник договору підписано з боку позивача (банку) заступником начальника філії - Запорізьке обласне управління ВАТ «Держаний ощадний банк України» - Хілько Г.М., а інший - керуючим філією Бердянського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» - Вакал О.Ф. В той же час, вказані примірники є ідентичними, за своїм змістом один від одного не відрізняються. На підтвердження повноважень Хілько Г.М. та Вакал О.Ф. представником позивача у судовому засіданні 13.03.2014р. надані завірені копії двох довіреностей від 06.07.2010р., якими уповноважено Вакал О.Ф. та Хілько Г.М. представляти інтереси ВАТ «Ощадбанк», в т.ч., з правом вчиняти правочини, укладати, підписувати, вносити зміни та доповнення до правочинів (договорів) щодо здійснення банківських операцій.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Юг Ойл" (71114, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2; код ЄДРПОУ 30921141) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії - Запорізьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Леніна, 5; код ЄДРПОУ 02760363) суму 806931 (вісімсот шість тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн. 15 коп. заборгованості за кредитом, суму 12734 (дванадцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 03 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, суму 66 (шістдесят шість) грн. 28 коп. заборгованості по комісії за резервування кредитних коштів, суму 698 (шістсот дев'яносто вісім) грн. 47 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, суму 34812 (тридцять чотири тисячі вісімсот дванадцять) грн. 71 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту, суму 2 (дві) грн. 49 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії по кредиту, суму 8033 (вісім тисяч тридцять три) грн. 70 коп. - 3% річних від простроченої суми кредиту, суму 10054 (десять тисяч п'ятдесят чотири) грн. 37 коп. втрат від інфляції, суму 17466 (сімнадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 66 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 27.03.2014р.