Постанова

від 10.06.2014 по справі 908/4281/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.06.2014р. справа №908/4281/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя: Дучал Н.М.

Судді: Склярук О.І., Ушенко Л.В.

при секретарі Кулявець Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача - без участі представника

від відповідача - не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юг Ойл», м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського судуЗапорізької області від 17.03.2014 р. (підписане 27.03.2014р.) у справі№908/4281/13(суддя Боєва О.С.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10007/0339 філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», м.Бердянськ Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юг Ойл», м.Бердянськ Запорізької області простягнення суми 873333,21 грн.

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10007/0339 філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», м.Бердянськ Запорізької області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юг Ойл», м.Бердянськ Запорізької області про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №71 від 18.11.2010р., яка станом на 20.12.2013р. складає 858855,05 грн., в т.ч.: 806 931,15 грн. - сума несплаченого кредиту; 30926,64грн. - сума несплачених відсотків по кредиту; 66,28 грн. - сума несплаченої комісії за резервування кредитних коштів; 259,24 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту; 13257,70 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 0,72 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії по кредиту; 59,82 грн. - 3% річних від простроченої суми відсотків по кредиту; 3059,47 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту; 4294,02 грн. - інфляційні.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на договір кредитної лінії №71 від 18.11.2010р. зі змінами; неналежне виконання ТОВ «Торговий дім «Юг Ойл» зобов'язань за договором кредитної лінії №71 від 18.11.2010р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії, що стало підставою для нарахування пені; обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Позовною заявою (уточнюючою) №374 від 06.03.2014р. позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юг Ойл» заборгованість за договором кредитної лінії №71 від 18.11.2010р., яка станом на 05.03.2014р. складає 873333,21 грн., з яких: 806 931,15 грн. - сума несплаченого кредиту; 12 734,03 грн. - сума несплачених відсотків по кредиту; 66,28грн. - сума несплаченої комісії за резервування кредитних коштів; 698,47 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту; 34812,71 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 2,49 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії по кредиту; 8033,70 грн. - 3% річних від простроченої суми кредиту; 10054,37 грн. -інфляційні. Заяву прийнято господарським судом до розгляду.

Місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 13.03.2014р. про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.03.2014р. у справі №908/4281/13 позов задоволений; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юг Ойл» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії - Запорізьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» суму 806931 грн. 15 коп. заборгованості за кредитом, 12734 грн. 03 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 66грн. 28 коп. заборгованості по комісії за резервування кредитних коштів, 698 грн. 47 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, 34812 грн. 71 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 2 грн. 49 коп. пені за несвоєчасну сплату комісії по кредиту, 8033 грн. 70 коп. - 3% річних від простроченої суми кредиту, 10054 грн. 37 коп. втрат від інфляції, 17466 грн. 66 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором кредитної лінії №71 від 18.11.2010р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії за резервування кредитних коштів; обґрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юг Ойл», м.Бердянськ Запорізької звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2014р. по справі №908/4281/13 про стягнення 873333,21 грн. та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що не погоджується з зазначеною у позові сумою боргу, оскільки відповідно до платіжних доручень №52711529 від 21.11.2013р., №54881582 від 30.12.2013р. ним було перераховано кошти в сумі 2000,00 грн. з цільовим призначенням платежу для погашення тіла кредиту, однак Банком зазначені кошти неправомірно направлені на погашення відсотків. Посилаючись на ст. 616 Цивільного кодексу України, наполягає на тому, що з відповідача не підлягають стягненню всі нараховані штрафні санкції за кредитною угодою № 71 від 18.11.2010р., оскільки порушення зобов'язання сталося з вини кредитора. Зазначає, що між Банком та відповідачем існувала домовленість щодо отримання відповідачем нової кредитної лінії та спрямування отриманих коштів, зокрема, на виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №71 від 18.11.2010р. Вказує, що ТОВ «Торговий дім «Юг Ойл» було здійснено ряд погоджених з Банком дій для отримання нової кредитної лінії, проте, Банком не виконано досягнутої домовленості щодо узгодження надання відповідачу нової кредитної лінії. На думку апелянта, вказані обставини позбавили його можливості вчасно виконати зобов'язання за договором кредитної лінії №71 від 18.11.2010р. Крім того, скаржник заперечує проти нарахування штрафних санкцій на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки таке нарахування не передбачено умовами кредитного договору.

Відзивом № 08-05-10/1103 від 30.05.2014р. на апеляційну скаргу позивач заперечив проти апеляційних вимог. Наполягає на відсутності підстав для застосування положень ст. 616 Цивільного кодексу України. Зазначив про безпідставність заперечень апелянта проти нарахування штрафних санкцій на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2014р. у справі №908/4281/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Юг Ойл» - без задоволення. Заявою № 08-05-11/1104 від 30.05.2014р. просив розглянути скаргу без участі представника АТ "Ощадбанк" на підставі наявних у справі матеріалів.

04.06.2014р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшла заява Відповідача № 03/06-14/2 від 03.06.2014р. про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв"язку з неможливістю прибуття в судове засідання апеляційної інстанції директора ТОВ ТД "Юг Ойл" через заплановане відрядження, на підтвердження чого надано копію наказу № 10-к від 03.06.2014р. Крім того, відповідачем повідомлено про наявність спору між ПАТ "Державний ощадний банк України в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0339 філії Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк" та ТОВ "Торговий дім "Юг Ойл" з приводу визнання недійсною кредитної угоди. Надано позовну заяву № 03/06-14/1 від 03.06.2014р. про визнання кредитної угоди недійсною, адресовану господарському суду Запорізької області. Зазначено, що у подальшому, після надання доказів відкриття провадження, Відповідач бажає заявити клопотання про зупинення провадження у справі № 908/4281/13.

Судом апеляційної інстанції клопотання ТОВ ТД "Юг Ойл" залишено без задоволення.

Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації; адвокати. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач не був позбавлений вирішити питання щодо участі керівника та/або іншого представника, згідно ст. 28 ГПК України, в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Положеннями ст.77 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право відкладення розгляду справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду про порушення апеляційного провадження від 16.05.2014р. сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, крім того сторін було попереджено, що у разі нез'явлення їх представників у судове засідання, апеляційну скаргу буде розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Позиція ТОВ ТД "Юг Ойл" є викладеною в апеляційній скарзі, отже, зазначені документи в сукупності з матеріалами судової справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2014р.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2, , 4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

18.11.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», (далі - Банк), правонаступником якого є позивач, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юг Ойл» (далі - Позичальник) був укладений договір кредитної лінії №71, в процесі виконання якого сторонами укладені додаткові угоди №1 від 26.01.2011р., №2 від 02.06.2011р.

Згідно з п. 2.1. кредитного договору банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 15.11.2013р. (п. 2.2. договору).

Пунктом 2.3. кредитного договору (в редакції додаткової угоди №1 від 26.01.2011р.) сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 1000000 грн.

Кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на такі цілі: поповнення обігових коштів (п. 2.4. кредитного договору).

Згідно з п. 3.1.1. кредитного договору банк відкриває позичальнику кредитний рахунок (рахунки) для обліку заборгованості за кредитом відповідно до правил, що діють у Банку, та згідно з чинним законодавством. Банк проводить надання кредиту в безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів, наданих позичальником або шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку, для подальшої сплати платіжних документів згідно з цільовим призначенням кредиту, визначеним п. 2.4. цього договору.

За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором (п. 2.7. кредитного договору).

Проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 20,0% річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором (п.2.7.1. кредитного договору); 18,0% річних (п.2.7.1. кредитного договору в редакції додаткової угоди №2 від 02.06.2011р.).

Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як один повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається (п.2.7.2. кредитного договору).

Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4. цього договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту (п.2.7.3. кредитного договору).

Згідно з п. 2.10. кредитного договору за надання банківських послуг позичальник сплачує банку, зокрема, комісійну винагороду за резервування коштів на невикористану частину кредиту. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 1% річних від суми невикористаної частини кредиту щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Позичальник зобов'язався (п.5.3. кредитного договору), зокрема: належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе цим договором зобов'язання (п.5.3.1.); точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно у визначені цим договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки (п.5.3.2.); сплатити комісійні винагороди, передбачені цим договором (п.5.3.9.).

Згідно з п. 2.3.3. кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування.

Умовами п. 2.9. кредитного договору сторонами обумовлено, що погашення зобов'язань позичальником здійснюється в такій послідовності: прострочені проценти за користування кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); прострочена основна сума боргу за кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); сплата прострочених комісійних винагород, які не надійшли у строки, визначені цим договором (якщо прострочення буде мати місце); строкові нараховані проценти за користування кредитом; комісійні винагороди за кредитом, визначені цим договором; пеня за непогашення у строк основної суми боргу за кредитом (якщо непогашення буде мати місце); пеня за непогашення у строк процентів (якщо непогашення буде мати місце); інші платежі та/або штрафні санкції, що будуть належати до сплати відповідно до умов цього договору; строкова основна сума боргу за кредитом.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 10.5. кредитного договору).

З матеріалів справи вбачається виконання банком прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором. Факт надання банком позичальнику кредитних коштів на підставі договору кредитної лінії №71 від 18.11.2010р. в порядку, передбаченому п. 3.1.1. договору, підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку позичальника та ним не спростовується.

Неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором кредитної лінії №71 від 18.11.2010р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за резервування коштів на невикористану частину кредиту підтверджується матеріалами справи та також не спростовано відповідачем.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір №71 від 18.11.2010р. з додатковими угодами є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості відповідача за договором кредитної лінії №71 від 18.11.2010р. станом на 05.03.2014р. в сумі 806 931,15 грн. за кредитом, в сумі 12 734,03 грн. по процентах за користування кредитом, підтверджується матеріалами справи, зокрема банківськими виписками по рахунках позичальника.

Доводи апелянта про неправомірність зарахування Банком грошових коштів в сумі 2000,00 грн., сплачених ТОВ «Торговий дім «Юг Ойл» згідно платіжних доручень №52711529 від 21.11.2013р., №54881582 від 30.12.2013р. з цільовим призначенням платежу для погашення тіла кредиту, на погашення відсотків, є безпідставними та спростовуються положеннями п. 2.9. кредитного договору, за яким в першу чергу здійснюється погашення прострочених процентів за користування кредитом.

Наявність заборгованості відповідача за договором кредитної лінії №71 від 18.11.2010р. станом на 05.03.2014р. по комісії за резервування кредитних коштів в сумі 66,28 грн. підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ТОВ «Торговий дім «Юг Ойл» від 12.03.2014р. та не заперечується позичальником.

Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №71 від 18.11.2010р. в сумі 806 931,15 грн. за кредитом, в сумі 12 734,03 грн. по процентах за користування кредитом, в сумі 66,28 грн. по комісії за резервування кредитних коштів.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

Обов'язок позичальника за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом, сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, обумовлений сторонами в п. 7.1.1. кредитного договору.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, позивачем, на підставі п. 7.1.1. кредитного договору, нарахована та вимагається до стягнення пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 30.10.2013р. по 04.03.2014р. в сумі 34 812,71 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту за період з 12.11.2013р. по 04.03.2014р. в сумі 698,47 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісії по кредиту за період з 12.11.2013р. по 04.03.2014р. в сумі 2,49 грн.

Несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором мало місце та підтверджується матеріалами справи, тому нарахування пені в означених сумах здійснено позивачем правомірно, а рішення місцевого суду в частині стягнення з відповідача пені відповідає матеріалам справи та приписам чинного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування та обгрунтованість вимог позивача про стягнення 3% річних від простроченої суми кредиту за період з 30.10.2013р.по 04.03.2014р. в сумі 8033,70 грн., а також інфляційних збитків в сумі 10 054,37 грн. за прострочення повернення кредиту та відсотків за користування кредитом за період жовтень 2013р. - лютий 2014р.

Пленумом Вищого господарського суду України в п.п. 3.1., 4.1. Постанови від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а виступають способами захисту майнового права та інтересу, які полягають у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачена ст. 625 ЦК України є відповідальністю, яка настає на підставі вимог закону.

Наведене спростовує доводи апелянта про неправомірність нарахування позивачем штрафних санкцій на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у зв"язку з тим, що їх нарахування не обумовлено сторонами в кредитному договорі.

Доводи апелянта про наявність підстав для застосування ст. 616 Цивільного кодексу України є безпідставними, оскільки ТОВ «Торговий дім «Юг Ойл» до матеріалів справи не представлено жодних доказів того, що порушення ним зобов'язань за договором кредитної лінії №71 від 18.11.2010р. сталося з вини кредитора.

Виходячи з вищезазначеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2014р. (підписано 27.03.2014р.) у справі №908/4281/13.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги - ТОВ «Торговий дім «Юг Ойл», м.Бердянськ Запорізької області.

Результати апеляційного провадження у справі №908/4281/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юг Ойл», м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2014р. (підписано 27.03.2014р.) у справі №908/4281/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.03.2014р. (підписано 27.03.2014р.) у справі №908/4281/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Н.М. Дучал

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано 5 екз.: 1-позивачу,

1-відповідачу, 1-у справу,

1-ДАГС, 1-ГСЗО