Рішення

від 14.03.2014 по справі 697/1594/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/400/14Головуючий по 1 інстанції Категорія : 45 Дубенець М. І. Доповідач в апеляційній інстанції Єльцов В. О. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Єльцов В. О. суддів Пальонний В. С. , Трюхан Г. М. при секретарі Волвенко А.В., Анкудінову О.І., Яремич В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Канівської районної державної лікарні ветеринарної медицини на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 грудня 2013 року по справі за позовом Канівської районної державної лікарні ветеринарної медицини до ОСОБА_8, треті особи: міськрайонне управління Держкомзему у м. Каневі та Канівському районі, Канівський міськрайонний виробничий відділ ЧРФ ДП «ЦДЗК» про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та його реєстрацію і визнання права користування на частину земельної ділянки.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

17 червня 2013 року Канівська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулась до суду з позовом до ОСОБА_8, треті особи: міськрайонне управління Держкомзему у м. Каневі та Канівському районі, Канівський міськрайонний виробничий відділ ЧРФ ДП «ЦДЗК» про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та його реєстрацію і визнання права користування на частину земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04 грудня 2012 року Канівська районна державна лікарня ветеринарної медицини одноособовим власником житлового будинку за АДРЕСА_1. Зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 330 кв.м.. Підставою виникнення права власності є рішення виконавчого комітету Прохорівської сільської ради № 47 від 17 серпня 2012 року. В житловій частині будинку проживають ОСОБА_8 та ОСОБА_9. З невідомих причин ними було приватизовано земельну ділянку на якій розташована власність лікарні. Між сторонами існує спір щодо порядку користування земельними ділянками, встановлення та використання ними, права на приватизацію.

Під час судового засідання представником позивача неодноразово уточнювалися та збільшувалися позовні вимоги і в кінцевому варіанті він просив визнати недійсним акт серія ЯГ № 635052, кадастровий номер 7122087000:02:001:0340 на право власності та державну реєстру на земельну ділянку виданого на відповідача ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1; припинити право власності на земельну ділянку кадастровий номер 712208700:02:001:0839, яка належить ОСОБА_8 на якій розміщене будинковолодіння АДРЕСА_1; визнати за Канівською районною державною лікарнею ветеринарної медицини право на користування земельною ділянкою, на якій розташоване будинковолодіння АДРЕСА_1; судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2013 року позов Канівської районної державної лікарні ветеринарної медицини до ОСОБА_8 задоволено частково.

Скасовано свідоцтво про право власності індексний номер 7017644 від 27 липня 2013 року на нерухоме майно видане ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,0537 га кадастровий номер 7122087000602:001:0839 для ведення особистого селянського господарства та його державну реєстрацію.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_8 судовий збір на сумі 114,70 грн. на користь Канівської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

В апеляційній скарзі Канівська районна державна лікарня ветеринарної медицини просить скасувати рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2013 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Канівської районної державної лікарні ветеринарної медицини - Бовшик М.Ю., ОСОБА_8 і його представника ОСОБА_11, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, які зазначені в позовній заяві, які неодноразово під час судового засідання змінював, уточнював та збільшував, Канівська районна державна лікарня ветеринарної медицини просив визнати недійсним акт серія ЯГ № 635052, кадастровий номер 7122087000:02:001:0340 на право власності та державну реєстру на земельну ділянку виданого на відповідача ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1; припинити право власності на земельну ділянку кадастровий номер 712208700:02:001:0839, яка належить ОСОБА_8 на якій розміщене будинковолодіння АДРЕСА_1; визнати за Канівською районною державною лікарнею ветеринарної медицини право на користування земельною ділянкою, на якій розташоване будинковолодіння АДРЕСА_1; судові витрати стягнути з відповідача на користь позивача.

Часткового задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 04 грудня 2012 року позивач є одноособовим власником житлового будинку за АДРЕСА_1. Згідно рішення виконавчого комітету Прохорівської сільської ради від 17 серпня 2012 року № 47.

Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку на якій вони розміщені.

Відповідно п. «е» ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно довідки відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, будівництва Канівської районної державної адміністрації - для обслуговування житлового будинку та господарської будівлі, що розташовані в АДРЕСА_1 необхідна земельна ділянка загальною площею 530,89 кв.м.. Оскільки земельна ділянка розміром 0,0537 га кадастровий номер 7122087000:02:001:0839, індексний номер 7017644 призначена для обслуговування будинку та господарських будівель, що розташовані в АДРЕСА_1, тому враховуючи, що відповідачем, як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції не заперечувалися позовні вимоги в цій частині, тому колегія суддів вважає правильним висновок про задоволення вимог в цій частині.

Колегія суддів погоджується також з висновком місцевого суду про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним акту серії ЯГ № 635052, кадастровий номер 7122087000:02:001:0340 на право власності та державну реєстру на земельну ділянку виданого на відповідача ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1, виходячи з наступного.

Ст. 116 ЗК України визначають підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

Ч.1 ст. 116 ЗК України визначає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Ч. 4 ст. 116 ЗК України визначає, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Ч. 1 ст. 117 ЗК України визначає, що на підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

На даний час встановлено, що вказану земельну ділянку за відповідним кадастровим номером відповідач отримав за рішенням Прохорівської сільської ради від 15 вересня 2006 року. З матеріалів справи вбачається, що сторони не ставили вимоги про скасування рішення Прохорівської сільської ради від 15 вересня 2006 року щодо отримання відповідачем земельної ділянки.

Отже, дане рішення є чинним на даний час і ніким не скасоване.

Державний акт на право власності на земельну ділянку є похідним документом щодо набуття і реалізації права на землю, тому визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та його реєстрацію без скасування рішення органів місцевого самоврядування є неможливим в судовому порядку і підстав для задоволення в цій частині колегія суддів не вбачає.

Також, є правильним висновок районного суду про відмову в задоволенні позовних вимог Канівської районної державної лікарні ветеринарної медицини про визнання за нею права власності на користування земельною ділянкою, на якій розташоване домоволодіння АДРЕСА_1, оскільки після припинення права власності ОСОБА_8 на дану земельну ділянку площею 0,0537 її власником є Прохорівська сільська рада Канівського району Черкаської області, до неї ніяких вимог позивачем не заявлялось, тому підстав для скасування рішення в цій частині колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, вирішуючи справу та ухвалюючи по ній рішення, суд першої інстанції у своєму рішенні, скасувавши свідоцтво про право власності індексний номер 7017644 від 27 липня 2013 року на нерухоме майно видане ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,0537 га кадастровий номер 7122087000602:001:0839 для ведення особистого селянського господарства та його державну реєстрацію не припинив права власності ОСОБА_8 на неї.

З матеріалів справи вбачається, що дане питання було вирішено судом першої інстанції шляхом постановлення ухвали про виправлення описок.

Так, чинним законодавством, а саме ч. 1 ст. 219 ЦПК України визначено, що суд дійсно може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Проте, описка - помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка, помилки у написанні складних чисел тощо). Крім того, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер: написання прізвищ та імен, адреси, найменування, спірного майна, зазначення дат і строків тощо.

Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють тексту рішення суду та не призводять до неправильного сприйняття (неправильне проставлення розділових знаків, неправильне написання відмінкових закінчень, вживання русизмів тощо).

Арифметична помилка - це помилка в підрахунках.

У свою чергу ст.220 ЦПК України визначає підстави ухвалення додаткового рішення.

Зокрема, ч.1 ст.220 ЦПК України передбачає, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу;

4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Наведена вище помилка не була виправлена винесенням додаткового рішення у відповідності до вимог ст. 220 ЦПК України, а її усунення шляхом постановлення ухвали місцевого суду від 27 грудня 2013 року про усунення описки не відповідає вимогам наведених вище норм цивільного процесуального права, а тому оскаржуване рішення підлягає зміні.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити та визнати припиненим право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,0537 га кадастровий номер 7122087000602:001:0839 для ведення особистого селянського господарства.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Канівської районної державної лікарні ветеринарної медицини на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 грудня 2013 року задовільнити частково.

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27 грудня 2013 року по справі за позовом Канівської районної державної лікарні ветеринарної медицини до ОСОБА_8, треті особи: міськрайонне управління Держкомзему у м. Каневі та Канівському районі, Канівський міськрайонний виробничий відділ ЧРФ ДП «ЦДЗК» про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та його реєстрацію і визнання права користування на частину земельної ділянки змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позовні вимоги Канівської районної державної лікарні ветеринарної медицини в частині припинення ОСОБА_8 права власності на земельну ділянку площею 0,0537 га кадастровий номер 7122087000602:001:0839 за адресою АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства задовольнити частково.

Припинити право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,0537 га кадастровий номер 7122087000602:001:0839 за адресою АДРЕСА_1.

Скасувати свідоцтво про право власності індексний номер 7017644 від 27 липня 2013 року на нерухоме майно видане ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,0537 га кадастровий номер 7122087000602:001:0839 для ведення особистого селянського господарства та його державну реєстрацію.

Стягнути з ОСОБА_8 судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп. на користь Канівської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :