Рішення

від 26.03.2014 по справі 910/1254/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/1254/14 26.03.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біатрикс Енерджи" простягнення 443 517,44 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Литвиненко І.М. - представник за дов.;

від відповідача: не з'явились

У судовому засіданні 26.03.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біатрикс Енерджи" про стягнення основного боргу у розмірі 432 630, 56 грн., пені - 7 088,03 грн., інфляцію - 2 163,15 грн., 3 % річних - 1 635,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови договору №04/17875/П-13 від 23.09.2011 в частині оплати газу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2014 порушено провадження по справі № 910/1254/14, розгляд справи призначено на 24.02.2014.

У зв'язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.02.2014 справа №910/1254/14 передана на розгляд судді Мельнику В.І.

Ухвалою від 24.02.2014 справу прийнято до провадження судді Мельника В.І., розгляд справи призначено на 12.03.2014.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 27.02.2014 справу передано на розгляд судді Літвінової М.Є., у зв'язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою від 27.02.2014 справу прийнято до провадження судді Літвінової М.Є., розгляд справи призначено на 12.03.2014.

17.02.2014 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

11.03.2014 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, для надання часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки заперечень.

Клопотання відповідача було судом задоволено, та для надання часу для підготовки письмових заперечень на позов, ухвалою від 12.03.2014 розгляд справи відкладено на 26.03.2014.

В судове засідання 26.03.2014 представник відповідача повторно не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Провадження у справі порушено 31.01.2014 (отримання відповідачем 05.02.2014, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення), що свідчить про достатність часу для підготовки відзиву на позов чи письмових заперечень.

Таким чином, враховуючи, що обмежений строк вирішення спору, відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України та те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, не скористався своїм процесуальним правом - письмові заперечення чи відзив на позов не надав, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, тому відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.03.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2013 між ДК ВАТ по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (правонаступник якого є ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз") (постачальник за договором) та ТОВ "Біатрикс Енерджи" (покупець за договором) був укладений договір №04/17875/П-13 поставки природного газу (далі -Договір), згідно з умовами постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Послуги з постачання природного газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється з даними вузлів обліку, визначених в додатку 1 до Договору (п.2.6).

Відповідно до п. 4.2.3.2 Договору, загальна вартість 1000 м.куб. газу з врахуванням тарифів на його транспортування, розподілу та постачання, цільової надбавки (2%) до ціни газу становить 3 881,08 грн., крім того ПДВ - 776,22 грн., всього - 4 657,30 грн.

Оплата вартості постачання газу здійснюється споживачем на умовах попередньої оплати до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки природного газу в розмірі 100 % вартості місячного об'єму природного газу відповідно до додатка №2 до Договору (п. 4.6).

При цьому, як зазначено в п. 4.6 Договору, споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу.

Відповідно до п. 10.1 Договору, він набирає чинність з 01.10.2013 та укладається на строк до 31 грудня 2013.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не забезпечив оплату за поставлений позивачем природний газ, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 432 630,56 грн.

Заперечень на заявлені позовні вимоги відповідач суду не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач, згідно підписаного сторонами акту приймання-передачі, надав відповідачу послуги з постачання природного газу у листопаді 2013 року - 102,726 тис. м.куб. на суму 478 425,79 грн.

Акт підписаний та скріплений печатками сторін, без зауважень, наявний в матеріалах справи. Враховуючи часткову передоплату відповідача, заборгованість у нього перед позивачем рахується у розмірі 432 630,56 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та умови Договору (п. 4.6), строк виконання зобов'язання з оплати спожитого відповідачем газу є таким, що настав.

Доказів повної оплати за поставлений газ у листопаді 2013 року відповідачем не надано, тому у нього перед позивачем існує заборгованість у розмірі 432 630,56 грн., яка не погашена.

Тому суд визнає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 432 630,56 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, враховуючи, що відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав належним чином.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач також заявив до стягнення пеню у розмірі 7 088,03 грн., інфляцію - 2 163,15 грн. та 3 % річних - 1 635,70 грн.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, споживач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Суд перевірив розрахунок позивача та визнав його вірним.

Тому пеня підлягає задоволенню у розмірі заявленому позивачем (7 088,03 грн.).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних та індексу інфляції від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок поданий до суду, дійшов висновку про його обґрунтованість.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біатрикс Енерджи" (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 7/14, приміщення 182, код 37319028) на користь Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Громова, 142, код 03361402) суму основного боргу у розмірі 432 630,56 грн. (чотириста тридцять дві тисячі шістсот тридцять гривень 56 коп.), пеню - 7 088,03 грн. (сім тисяч вісімдесят вісім гривень 03 коп.), 3 % річних - 1 635,70 грн. (одна тисяча шістсот тридцять п'ять гривень 70 коп.), інфляційні втрати - 2 163,15 грн. (дві тисячі сто шістдесят три гривні 15 коп.) та 8 870,34 грн. (вісім тисяч вісімсот сімдесят гривень 34 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 28.03.2014

Суддя М.Є. Літвінова