Рішення

від 13.03.2014 по справі 917/2637/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

13.03.2014р. Справа №917/2637/13

за позовом Селянського фермерського господарства "ОСОБА_1", вул. Конотопська, 155, м. Ромни, Сумська область, 42000

до Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1, вул. Гоголя, 28, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область ,37600

про стягнення 149 268,34 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представники сторін:

від позивача: Ліквідатор - Оскорбін А.Г.

від відповідача: в друге не з'явився поважності причин неявки не повідомив (повідомлений належним чином)

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення поточних кредиторських вимог в сумі 149 268,34 грн.

31.01.2014 року за вхідним № 1230(канцелярії суду) директор Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1, О.В. Кучеренка подав відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 35-37) Суд поданий відзив з додатками прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

03.02.2014 року за вхідним № 1270(канцелярії суду) ліквідатор А.Г.Оскорбін подав заяву з додатками, а саме: правове обґрунтування та розрахунок стягуваної суми /відчудження відбулося 25.05.2011 року згідно договору купівлі-продажу ДП ДАК ''ХлібУкраїни'' Миргородський КХП №1 та ТОВ ''Терра'' в кількості 56060 кг зерна проса, серед якого було в повному об'ємі і зерно СФГ ОСОБА_1 - 40950,00 кг. Станом на вказану дату заборгованість позивача перед відповідачем за збереження, сушку та очистку зерна проса становила 47291,66 грн. згідно розрахунку відповідача. Позивач визнає вказану суму ( ціна продажу проса - 4800,00 грн. за 1 тону; загальна сума продажу 56060 кг х 4800,00 грн. = 269088 грн. Продано зерна проса, що належало СФГ ОСОБА_1 на суму 196 560 грн. (40950,00 кг х 4800,00 грн.). Борг СФГ ОСОБА_1 перед ДП ДАК ''ХлібУкраїни'' Миргородський КХП №1 за збереження, сушку та очистку зерна проса становить 47291,66 грн. / див. довідку бухгалтерської проводки/ а.с. 40-41.

В додатку до цієї заяви ліквідатор СФГ ОСОБА_1 - Оскорбін А.Г. заявив клопотання про витребування доказів від Миргородського місьрайонного суду Полтавської області та ДП ДАК ''ХлібУкраїни'' Миргородський КХП №1 які знаходяться у матеріалах кримінальної справи № 1620/640/2012. Суд заявлене клопотання відхилив, як безпідставне та таке що не обґрунтовує обставин, що перешкоджають заявнику подання доказів.

На вих. № 13-2 від 04.02.2013 року ліквідатора СФГ ''ОСОБА_1'' суддя Миргородського міськрайонного суду С.В. Андрущенко-Луценко рекомендованим листом № 2211/13 від 12.02.2013 року направив на адресу АДРЕСА_1 копію договору № 54/А від 29.09.2008 року; копію товаро-транспортної накладної за №1 від 23 жовтня 2008 року; копію товаро-транспортної накладної № 2 від 23 жовтня 2008 року; копію товаро-транспортної накладної від 24 жовтня 2008 року згідно заяви ліквідатора СФГ ''ОСОБА_1 '' ОСОБА_11

Одночасно повідомив, що в матеріалах кримінальної справи знаходяться лише копії товаро-транспортних накладних. Також, інформував ліквідатора СФГ ''ОСОБА_1'' Оскорбіна А.Г., що згідно п. 23.6 '' Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді'' Гербовою печаткою суду можуть бути завірені лише копії судових рішень - див. а.с. 90.

Статтею 4-3 ГПК України предписано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, як беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд

Створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Статтею 33 ГПК України визначено обов'язок доказування і подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд подану заяву з додатками прийняв до розгляду та долучив її до матеріалів справи (а.с. 39-49).

04.02.2014 року за вхідним № 1356(канцелярії суду) представник відповідача М.С.Гаркавенко подала суду факсокопію заяви (вих.№ 43 від 04.02.2014 року) про застосування строку позовної давності. Суд подану заяву прийняв до розгляду та долучив її до матеріалів справи.(а.с.51-52).

05.02.2014 року за вхідним № 1425(канцелярії суду) представник відповідача ГаркавенкоМ.С. (дов.№ 41 від 03.02.2014 р./а.с.52/) подала заяву на ознайомлення з матеріалами справи(а.с.63). Суд подану заяву прийняв до розгляду, задовольнив.

05.02.2014 року М.С.Гаркавенко була ознайомлення з матеріалами справи про що свідчить відповідний запис представника на заяві а також відмітка в "Журналі обліку заяву про надання доступу до матеріалів справ для ознайомлення та судових рішень господарського суду Полтавської області".

14.02.2014 року за вхідним № 1926(канцелярії суду) директор Дочірнього підприємства державної акціонерної компанії "Хліб України" Миргородський комбінат хлібопродуктів 1 О.В.Кучеренко подав додаток до відзиву на позовну заяву. Суд подані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи(а.с.64-74).

19.02.2014 року за вхідним № 2112(канцелярії суду) А.Г.Оскорбін подав заперечення на заяву відповідача № 43 від 04.02.2014 року про застосування строків позовної давності та на відзив на позовну заяву № 37 від 28.01.2014 року. Суд подані заперечення та додані до них документи прийняв до розгляду та долучив їх до матеріалів справи (а.с.76-114).

Оскільки, сторони не подали в повному обсязі витребувані господарським судом Полтавської області матеріали та докази, а також закінченням двохмісячного строку розгляду спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України, суд ухвалою від 20.02.2014року продовжив строк вирішення спору на 15 днів на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України до 15.03.2014 року(а.с.121).

12.03.2014 року за вхідним № 3091(канцелярії суду) А.Г.Оскорбін подав лист про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: клопотання № 14-17 від 11.03.2014 року про зупинення провадження у справі з додатками на 21 арк.; заперечення № 14-17/2 від 11.03.2014 року та додаток до відзива на позовну заяву №52 від 12.02.2014 року - 6 арк. Суд поданий лист з додатками прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи(а.с.126-153).

Клопотання № 14-17 від 11.03.2014 року про зупинення провадження у справі з додатками на 21 арк. суд розглянув по суті та відхилив його як безпідставне, необґрунтоване і таке що за своїм змістом направлене на затягування вирішення господарського суду по суті .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та всебічно, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив, що 29 вересня 2008 року між сільськогосподарським (фермерським) господарством ОСОБА_1 (далі по тексту Позивач) код 22596178 (42005, Сумська область, м. Ромни, вул. Конотопська, 155)поклажодавець та зерновим складом Дочірнього підприємства ДАК '' Хліб України '' Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 /далі зерновий склад/ було укладено договір складського зберігання № 54/А предметом якого сторони визначили, що поклажодавець зобов'язаний передати зерно ПРОСО в кількості 70 тонн, а зерновий склад зобов'язаний прийняти його на зберігання на умовах визначених цим договором (п.1.1-1.2). Обов'язки сторін та вартість послуг сторони визначили у пунктах 3.1.1-3.2.5; 4.1-4.12.

Фактично проклажодавець передав по товаро - транспортних накладних № 1 від 23 жовтня 2008 року 19 (дев'ятнадцать тонн) 20 кг; № 2 від 23 жовтня 2008 року 20 (двадцять тонн) 750 кг.;1 № 3 від 24 жовтня 2008 року 12 (дванадцять тонн) 150 кг разом 51920 кг. -див. а.с. 15-18; 92-94.

В пункті 5.1 договору сторони узгодили , що зерновий склад не має праварозпоряджатися зерном поклажодавця до закінчення строку договору при умові виконання поклажодавцем вимог пунктів 3.2.4 та 3.2.5 '' поклажодавець зобов'язаний своєчасно розраховуватися за надані йому послуги з приймання, зберігання, відвантаження та надання додаткових послуг, пов'язаних із зберіганням та відвантаженням зерна; після закінчення строку зберігання зерна поклажодавець зобов'язаний забрати зерно у зернового складу '' - див. а.с. 15-18; 91-92.

Термін зберігання зерна вважається весь час, що слідує від дня приймання або переоформлення до дня відвантаження зерна ''поклажодавця'' , але не пізніше 01.04.2009 року . В разі не отримання зерна у зазначенні строки '' зерновий склад'' продовжує його зберігання за збільшеними у два рази тарифами - див. пункт 6.1 договору, та а. с. 15-18; 92-94.

По закінчені терміну зберігання зерна проса поклажодавець не розрахувався зі складом за надані СФГ ОСОБА_1 послуги з зберігання, та надання додаткових послуг, пов'язаних із зберіганням зерна і не забрав зерно у зернового складу .

У відзиві на позовну заяву ( вхід. № 1230 від 31.01.2014 року канцелярії суду) відповідач повідомив суд, що в зв'язку з розглядом кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6, який займав посаду директора підприємства з 29.12.2010 року по 01.09.2011 року, всю документацію, що підтверджувала факт отримання та подальшого руху зерна проса,яке було завезено СФГ ОСОБА_1 за зерновий склад та стан проведення розрахунків, було вилучено правоохоронними органами в результаті досудового та судового розслідування, а тому документально підтвердити існуючу заборгованість дочірнє підприємство не має можливості.

З матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2005 року ухвалою господарського суду Полтавської області у справі № 18/145 порушено провадження про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК '' Хліб України '' Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1- а. с. 176-178.

Пунктом 4 цієї ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з наслідками,передбаченими статтею 12 Закону України '' Про відновлення платоспро- можності боржника або визнання його банкрутом ''.

З метою забезпечення вимог кредиторів заборонити Дочірньому підприємству ДАК '' Хліб України ''Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1( Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя,28) , код ЄДРПОУ 00952172 проводити реорганізацію / злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення ) і ліквідацію підприємства, а також заборонити вчиняти дії по продажу майна боржника (п.7 ухвали).

В газеті ''Урядовий кур'єр'' № 210 від 8 листопада 2008 року було опубліковано оголошення , що господарським судом Полтавської області порушено провадження у справі № 18/145 ( 36000, м. Полтава, вул. Зигіна,1) про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК '' Хліб України '' Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 ( Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя,28) , код ЄДРПОУ 00952172, п/рахунок 26007100113015 ПОФ АППБ '' Аваль '', МФО 331605.

Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Ткаченка Віталія Васильовича, ліцензія НОМЕР_1 від 18.03.2005 р. поштова адреса АДРЕСА_2.

Заяви кредиторів приймаються протягом тридцяти днів з дня опублікування оголошення - а. с. 179- 180.

Сільськогосподарське (фермерське) господарство ОСОБА_1 як кредитор - поклажодавець за договором складського зберігання № 54/А від 29 вересня 2008 року 51920 кг. зерна проса (термін дії якого закінчився - 01.04.2009 року) у встановлений строк - до 10.12.2008 року не подало заяву до суду про визнання його кредитором в частині вимог щодо вартості зерна проса з врахуванням наявної заборгованості за надані послуги по його зберіганню, сушці та очистці зерна проса зерновим складом - див. а. с. 92-94.

Лише через п'ять років - 22.07.2013 року ліквідатор селянського фермерського господарства ОСОБА_1 ( Оскорбін А.Г.) у справі № 18/145 подав ЗАЯВУ про включення вимог СФГ ОСОБА_1 в сумі 149268,34 грн. як визнання поточних кредиторських вимог та включення його до реєстру поточних кредиторів в процедурі розпорядження майном - банкрута Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії '' Хліб України '' Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1'' на підставі змін та доповнень до Закону України '' Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом '' від 14 травня 1992 року № 2343-Х11- а.с. 101-103;154-170.

12.09.2013 року за вхід. № 12949 канцелярії суду / вих. № 13/26 від 09.09.2013 року/ ліквідатор селянського фермерського господарства ОСОБА_1 (Оскорбін А.Г.) у справі № 18/145 подав ЗАЯВУ про припинення провадження у справі в частині поданої заяви у зв'язку з відмовою на підставі статті 80 ГПК України оскільки заява про включення до реєстру поточних кредиторів ним подана помилково ( діючим законодав-ством України не передбачено право подання поточним кредитором заяви про включення до реєстру кредиторів та визнання поточних вимог в процедурі розпорядження майном боржника - див. а.с.12-14; 104-106; 171-172; т.20 справи 18/145 а. с. 1.

17.09.2013 року за вхід. № 13174 канцелярії суду ( вих. № 13/27 від 17.09.2013р.)ліквідатор селянського фермерського господарства ОСОБА_1 у справі № 18/145 подав ЗАЯВУ про залишення без розгляду заяву № 13/26 від 09.09.2013 року вхід. № 12949 канцелярії суду від 12.09.2013 року. Ухвалити рішення за результатами розгляду заяви № 13/23 від 22.07.2013 року та визнати поточні вимоги СФГ ОСОБА_1 в сумі 149268,34 грн. ; включити до реєстру поточних кредиторів СФГ ОСОБА_1 ( код ЄДРПОУ 22596178, 42000, Сумська область, місто Ромни, вул. Конотопська, буд. 155) на суму 149268,34 - див. а.с.105,135,173; т.20 справи 18/145 а. с. 3.

29.10.2013 року за вхід. № 15344 канцелярії суду / вих. № 13/30 від 25.10.2013 року/ ліквідатор селянського фермерського господарства ОСОБА_1 (Оскорбін А.Г.) у справі № 18/145 подав ЗАЯВУ про розгляд заяви СФГ ОСОБА_1 без участі представника господарства та постановити рішення щодо включення до реєстру кредиторів Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії ''Хліб України'' Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1'' вимог СФГ ОСОБА_1 в сумі 149268,34 грн. на підставі статті 1 Закону України '' Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом '' поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство '' та статті 14 цього ж Закону '' Виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника '' - 6. Вимоги кредиторів, визнанні боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії ''Хліб України'' Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1'' листом до ВДВС ( додаток № 11 до заяви № 13/23 від 22.07.2013р.) ДП ДАК ''Хліб України'' Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1'' визнало заборгованість перед СФГ ОСОБА_1 в сумі 149268,34 грн. що на думку заявника є підставою для звернення до суду з заявою про включення до реєстру кредиторів - див.а.с. 106,135, 174-175; т.20 справи 18/145, а. с. 45-46.

23.03.2009 року ухвалою господарського суду Сумської області у справі № 6/71-09 Сільськогосподарське (фермерське) господарствоОСОБА_1(далі по тексту Позивач) код 22596178 (42005, Сумська область, м. Ромни, вул. Конотопська, 155) було визнано банкрутом, та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Сумської області № 6/71-09 від 16.07.2009 призначено ліквідатором Позивача ОскорбінаА.Г.- див . а.с. 12-14; 43-50; 76-115; 156-158.

Вироком Миргородського міськрайонного суду у справі № 1620/640/2012 від 26 вересня 2012 року було встановлено, що 25 травня 2011 року директором ДП ДАК "Хліб України" Миргородському КХП в„–1Опанасенко І.І. було видано наказ №75 по підприємству '' Про забезпечення зменшення кредиторської заборгованості '', за яким дано розпорядження бухгалтерії підприємства для забезпечення зменшення кредиторської заборгованості за надані підприємством та не оплачені контрагентами послуги, здійснити переведення з ресурсу зберігання на власний ресурс підприємства зерно проса в кількості 40950 кг яке було завезено СФГ "ОСОБА_1"/ згідно договору № 54А від 29.09.2008 року в зв'язку з несплатою за надані послуги (а.с. 83,т.1).

На підставі наказу №75 від 25 травня 2011 року бухгалтерією ДП ДАК "Хліб України" Миргородському КХП №1 було переоформлено зерно проса в кількості 40950 кг., що знаходилося на зберіганні на підприємстві з СФГ "ОСОБА_1" (а.с. 101,т.1);

СФГ "ОСОБА_1" не провело з ДП ДАК "Хліб України" Миргородському КХП №1 станом на 25.05.2011 року розрахунку за збереження, сушку, очистку зерна проса та мало борг перед цим підприємством в сумі 47291 грн. 66 коп.(а.с. 177-188,т.1);

Договором № 250511 купівлі-продажу від 25 травня 2011 року між ТОВ '' Терра'' та ДАК "Хліб України" Миргородському КХП №1 за умовами якого ТОВ ''Терра'' придбало просо за ціною 4800 грн. за 1 тонну, в кількості 56060 кг на загальну суму 269088 грн. (а.с.85);

Звітами про рух хлібопродуктів та тари на елеваторах і складах за 26-28 травня 2011 року ( а.с. 190-199,т.1) та книгою розрахунків 361-2 з покупцями по ДП ДАК "Хліб України" Миргородському КХП №1 (а.с. 195-199,т.1) і наказами по ДП ДАК "Хліб України" Миргородському КХП №1 від 26.05.2011 року № 327 і від 28.05.2011 року № 328, а також видатковими накладними № 25 / 11-пр від 26 травня 2011 року і № 26/11-пр від 28 травня 2011 року по ТОВ ''Терра'' (а.с. 200-203,т.1), які свідчать про теп, що зерно проса в кількості 56060 кг було передано з ДП ДАК "Хліб України" Миргородському КХП №1 на ТОВ ''Терра'' і отримано останнім (а.с. 200-203,т.1);

Прибутковими касовими ордерами, які свідчать про надходження на ДП ДАК "Хліб України" Миргородському КХП №1 коштів від ТОВ ''Терра'' за куплене зерно проса в кількості 56060 кг на загальну суму 269088 грн. (а.с.206-219);

Видатковими касовими ордерами, з яких вбачається, що кошти в сумі 259088 грн., які були отримані ДП ДАК "Хліб України" Миргородському КХП №1, як розрахунок за куплене зерно проса від ТОВ ''Терра'', і в подальшому були забрані з бухгалтерії підприємства підсудним ОСОБА_6 (а.с. 222-234,т.1)

Реєстром кредиторівСФГ "ОСОБА_1", за яким конкурентними кредиторами даного підприємства являються Роменська міжрайонна державна податкова інспекція на суму 30893,44 грн. та Управління Пенсійного фонду України в Роменському районі на суму 962 грн. 16 коп. (а.с. 235,т.1); розрахунком заробітної плати арбітражних керуючих Козіна Д.В., Сидоренко Г.А., Оскорбіна А.Г.- поточних кредиторів СФГ "ОСОБА_1" ( а.с. 25,26,88,т.2), з яких вбачається, що за час виконання обов'язків арбітражного керуючого Козіну Д.В.,було нараховано 3442 грн. заробітної плати; арбітражному керуючому Сидоренко Г.А., було нараховано 1309 грн. 50 коп. заробітної плати; а арбітражному керуючомуОскорбіну А.Г. станом на 25.05.2011 року було нараховано 37838 грн. 09 коп. заробітної плати. На час розгляду кримінальної справи заробітна плата вище згаданим працівникам не виплачена; ухвалою господарського суду Сумської області від 26.01.2012 року затверджено розмір оплати послуг ліквідатора Оскорбіна А.Г. в розмірі 49829 грн. 70 коп. за період з 16.07.2009 року по 30.12.2011 року ( а.с. 80,т.2); станом на 23.03.2012 року в ЄДРПОУ значиться зареєстрованим селянське фермерське господарство ОСОБА_1 ( а.с. 62-64, т.2).

Таким чином, дії підсудного ОСОБА_6 слід кваліфікувати по ст. 382,ч.3 КК України, як умисне невиконання ухвали суджу, вчинене службовою особою, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним інтересам та інтересам юридичних осіб.

Приписами статті 936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування. Строк зберігання визначено статтею 938 ЦК України - зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Статтями 947-948 ЦК України встановлено порядок відшкодування витрат на зберігання та обов'язок поклажодавця забрати річ після закінчення строку зберігання. Витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Статтею 946 ЦК України визначено визначено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Згідно приписам статті 950 ЦКУкраїни визначено порядоквідшкодування збитків, завданихпоклажодавцеві. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Позивач з невідомих для господарського суду причин не заявив цивільного позову по кримінальній справі № 1620/640/2012про відшкодуванню заподіяної істотної шкоди.

Вирок набрав законної сили 12 жовтня 2012 року. - див. а.с.19-22 ;163-166.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (відповідач) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (позивача) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. Позивач має право вимагати від Відповідача виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі Відповідач) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі Позивач) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до приписів ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що позивач (кредитор за договором складського зберігання № 54/А від29 вересня 2008 року ) після публікації в газеті ''Урядовий кур'єр'' № 210 від 8 листопада 2008 року оголошення , що господарським судом Полтавської області порушено провадження у справі № 18/145 ( 36000, м. Полтава, вул. Зигіна,1) про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК '' Хліб України '' Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 ( Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя,28) , код ЄДРПОУ 00952172 у встановлений строк - до 10.12.2008 рокуне подав заяву до суду про визнання його кредитором в частині вимог щодо вартості зерна проса з врахуванням наявної заборгованості за надані послуги по його зберіганню, сушці та очистці зерна проса.

Відповідно до частини 1статті 14 Закону України '' Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом '' № 2344-ХІІ від 14 травня 1992 із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 3 червня 2008 року № 309-УІ та рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Тому, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до вимог статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Представник відповідача М.С. Гаркавенко 04.02.2014 року за вхід. № 1356 канцелярії суду подала заяву про застосування позовної давності до позовних вимог позивача. Суд заяву прийняв до розгляду та задовольнив її і долучив до матеріалів справи - див. а.с. 51.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В ходу розгляду справи по суті представник позивача не довів поважність причин пропуску спеціального строку щодо подачі заяви про визнання кредитором та загальної позовної давності у три роки у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до приписів статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статями 33- 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом /стаття 43 ГПК України/.

Враховуючи вищенаведене, у розумінні приписів статей 32, 33-34,36,38 ГПК України позивач не надав належних доказів і не довів ті обставини на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відповідно до статей 32, 33-34,36,38 ГПК України, та статті 614 ЦК України надав належні докази / у матеріалах справи/ якими спростував обставини на які посилався позивач, та довів відсутність своєї вини, як умови відповідальності.

Вирішуючи господарський спір суди зобов'язані достеменно встановити сам факт виконання договірних зобов'язань оскільки з'ясування вказаних питань має істотне значення для вирішення спору на впливає на правильність застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 '' Про судове рішення '' рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи,що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно до ч.1 статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч.1 статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом .

Після виходу з нарадчої кімнати суд 13.03.2014 року оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на сторону внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 4- 4 7 ,22, 28, 32 - 34, 36, 38,43, 44, 49, 69, 75,77, 81 1 , 82, 82 1 ,83- 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в позові повністю.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено та підписано 20.03.2014р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.