Постанова

від 21.03.2014 по справі 821/611/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2014 р. м. ХерсонСправа № 821/611/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтович І.І.,

при секретарі: Сердюк О.О.,

за участю:

представника позивача - Тільненко В.В.,

представника відповідача - Котруца Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства " Фактор"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулася Приватна фірма «Фактор» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2014 року №0000442200.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що 30 грудня 2013 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області складено акт № 1981/21-03-22-01/19234605 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Фактор» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ «Торгова фірма «Прайс» та їх відображення у податковій звітності за період липень 2013 року». За результатами висновків даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.02.2014 року № 0000442200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 56238,00 грн. у тому числі за основним платежем в сумі 44990,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 11248,00 грн. Підставою для визначення зазначених вище грошових зобов'язань з податку на додану вартість, а також застосування фінансових (штрафних) санкцій слугувало здійснення позивачем безтоварних господарських операцій з купівлі - продажу товарів з ТОВ «Торгова фірма «Прайс» та формування власного податкового обліку, на підставі виданих наведеними контрагентами - постачальниками первинних документів, які на думку відповідача, не дають можливості підтвердити реальність проведення господарських операцій Представник позивача не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки та прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, з огляду на невірне застосування податковим органом норм діючого законодавства до спірних правовідносин, неповне з'ясування та невірне відображення в акті перевірки фактичної господарської діяльності позивача. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях та пояснив, що на підставі акта перевірки № 1981/21-03-22-01/19234605 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Фактор» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ «Торгова фірма «Прайс» та їх відображення у податковій звітності за період липень 2013 року» було прийнято оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення. Зазначив, що в акті перевірки встановлено порушення п.198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), підприємством занижено податок на додану вартість за липень 2013 року на загальну суму 44990,00 грн. Підставою для даних висновків було те, що правочини між позивачем та ТОВ «Торгова фірма «Прайс» здійснені без мети настання реальних наслідків. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

У період з 20.12.2013 року по 22.12.2013 року відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП «Фактор» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ «Торгова фірма «Прайс» та їх відображення у податковій звітності за період липень 2013 року.

За результатами даної перевірки складено акт від 30.12.2013 року №1981/21-03-22-01/19234605(далі - акт). (а.с. 12-20).

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), підприємством занижено податок на додану вартість за липень 2013 року на загальну суму 44990,00 грн.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити фактичне здійснення позивачем господарських операцій з купівлі - продажу товарів у ТОВ «Торгова фірма «Прайс», що свідчить про те, що правочини між ПП «Фактор» та його контрагентом здійснені без мети настання реальних наслідків.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.02.2014 року № 0000442200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 56238,00 грн. у тому числі за основним платежем в сумі 44990,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 11248,00 грн. ( а.с. 11).

Не погоджуючись з вищенаведеним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З огляду на те, що відповідач стверджував про те, що правочини між ПП «Фактор та ТОВ «Торгова фірма «Прайс» здійснені без мети настання реальних наслідків, судом досліджено факт реальності здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом та встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

01 липня 2013 року між ПП «Фактор» та ТОВ «Торгова фірма «Прайс» укладено договір купівлі - продажу №20. Відповідно до умов зазначеного договору Продавець постачає, а Покупець приймає і оплачує комплектуючі для КПП. ( а.с. 41).

На виконання даного договору суду надані наступні докази: податкова накладна №8 від 09.07.2013 року на загальну суму 275497,20 грн. у.ч. ПДВ 45916,20 грн., видаткова накладна №8 від 09.07.2013 року на загальну суму 275497,20 грн. у.ч. ПДВ 45916,20 грн. (а.с. 49-50).

Факт оплати придбання товару позивачем підтверджується наданими суду доказами, а саме: виписками банку по рахунку ПП «Фактор», оборотно - сальдовими відомостями по рахунку (контрагенти) ПП «Фактор» за 01.06.13р - 31.07.2013 р., за 01.07.2013 р. - 01.07.2013 р. (а.с. 72-77).

Перевезення (транспортування) придбаних товарно - матеріальних цінностей підтверджується товарно-транспортною накладною від 09 липня 2013 року №2. (а.с. 51).

Крім того, судом встановлено, що між ПП «Фактор» та ТОВ «Дорстрой Монтаж» 03.06.2013 р. укладено договір купівлі - продажу №1-2013 комплектуючих для КПП. (а.с. 42).

На виконання зазначеного договору суду надані наступні докази: видаткова накладна № Ф-00000002 від 10.07.2013 року на загальну суму 95621,28 грн. у т.ч. ПДВ 158936,88 грн., довіреність №432 (ТОВ «Дорстрой Монтаж») на отримання від ПП «Фактор» цінностей за рахунком - фактурою №Ф-00000006 від 31.05.2013 р., рахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних № 1 від 09.07.2013 р., №2 від 09.07.2013 р., №3 від 09.07.2013 р.; податкові накладні №6 від 20.06.2013 р. на загальну суму 470942,66 грн. у т.ч. ПДВ 78490,44 грн., №2 від 06.06.2013 р. на загальну суму 201832,00 грн. у т.ч. ПДВ 33638,67 грн., №6 від 20.06.2013 р. на загальну суму 470942,66 грн. у т.ч. ПДВ 78490,44 грн. (а.с. 53-60)

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі - продажу товарів, у ТОВ «Торгова фірма «Прайс» та подальшої її реалізації ТОВ «Дорстрой Монтаж».

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його котрагентами безпідставним.

Також, суд зазначає, що основною підставою для встановлення нереальності господарських операцій позивача з контрагентами слугував Акт перевірки від 05.09.2013 року №1010/26-55-2207/38605027 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгова фірма «Прайс» за період 01.03.2013 р. - 31.07.2013 р." (а.с. 95-110).

Як вбачається з постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2013 року по справі №826/16428/13-а адміністративний позов ТОВ «Торгова фірма «Прайс» задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Торгова фірма «Прайс», за результатами якої складено Акт від 05.09.2013 року №1010/26-55-2207/38605027 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгова фірма «Прайс» за період 01.03.2013 р. - 31.07.2013 р."; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві по самостійній зміні в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ «Торгова фірма «Прайс» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 р. Також, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві відобразити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» задекларовані ТОВ «Торгова фірма «Прайс» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість,у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.03.2013 року по 31.07.2013 р. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.( а.с.21-30).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року №826/164428/13-а, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві задоволено частково. В частині позовних вимог, щодо визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Торгова фірма «Прайс», за результатами якої складено Акт від 05.09.2013 року №1010/26-55-2207/38605027 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгова фірма «Прайс» за період 01.03.2013 р. - 31.07.2013 р.", Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2013 року залишено без змін. В іншій частині позовних вимог прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову. (а.с. 123-131).

Таким чином, суд звертає увагу на те,що у судовому порядку визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Торгова фірма «Прайс» за результатами якої складено Акт від 05.09.2013 року №1010/26-55-2207/38605027.

Щодо встановлення контролюючим органом порушень п.198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), підприємством занижено податок на додану вартість за липень 2013 року на загальну суму 44990,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо порушень п.198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), необґрунтованим та безпідставним.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2014 року №0000442200 прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення прийняте Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0000442200 від 04.02.2014 року, яким Приватному підприємству "Фактор" визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 56238,00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 44990,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 11248,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Фактор" ( код ЄДРПОУ 19234605) судовий збір в сумі 182, 70 грн. (Сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 березня 2014 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.3