Ухвала

від 07.10.2015 по справі 821/611/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/611/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Яковлева Ю.В., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства Фактор до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ПП Фактор відмовити повністю.

Постановою від 21 березня 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов приватного підприємства Фактор до ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000442200 від 04.02.2014р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2013 року в розмірі 44990 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11248 грн.

Вимоги апеляційної скарги, апелянт обґрунтовує тим, що при розгляді справи суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Апелянт зазначає, що в постанові суду першої інстанції відсутні посилання на п.135.2 ст.135 Податкового кодексу України, який встановлює обов'язковість підтвердження податкового обліку платника податків первинними документами, а також не надано відповідної правової оцінки доводам податкового органу про відсутність контрагента-постачальника позивача за місцезнаходженням.

Також, апелянт посилається на ненадання ПП Фактор сертифікатів якості придбаного у ТОВ Торгова фірма Прайс товару, в той час як Законом України Про захист прав споживачів заборонено реалізацію продукції без сертифіката відповідності.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що надана позивачем товарно-транспортна накладна, в якості доказу транспортування товару від ТОВ Торгова фірма Прайс , заповнена з порушеннями.

ПП Фактор заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що в період з 20.12.2013р. по 22.12.2013р. посадовими особами ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП Фактор з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ Торгова фірма Прайс та їх відображення у податковій звітності за період липень 2013 року, за результатами якої складений акт від 30.12.2013р. №1981/21-03-22-01/19234605, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено, що в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України підприємством занижено податок на додану вартість за липень 2013 року на загальну суму 44990 грн. (а.с.12-20).

За висновками податкового органу, перевіркою неможливо підтвердити фактичне здійснення позивачем господарських операцій з купівлі - продажу товарів у ТОВ Торгова фірма Прайс , що свідчить про укладення правочину між ПП Фактор та його контрагентом без мети настання реальних наслідків.

На підставі акту №1981/21-03-22-01/19234605 від 30 грудня 2013 року ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області 04 лютого 2014 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0000442200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 56238 грн. (в тому числі: за основним платежем в сумі 44990 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 11248 грн.) (а.с. 11).

Перевіряючи правомірність доводів податкового органу, суд першої інстанції встановив, що 01 липня 2013 року між ПП Фактор (Покупець) та ТОВ Торгова фірма Прайс (Продавець) укладений договір купівлі-продажу №20, за умовами якого Продавець постачає, а Покупець приймає і оплачує комплектуючі для КПП (а.с. 41).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ Торгова фірма Прайс у липні 2013 року поставило ПП Фактор комплектуючі для КПП на загальну суму 275497,20 грн. (в т.ч. ПДВ 45916,20 грн.), що підтверджено податковою накладною №8 від 09.07.2013р., видатковою накладною №8 від 09.07.2013р. та товарно-транспортною накладною від 09.07.2013р. Факт оплати позивачем придбаного товару підтверджений виписками банку по рахунку ПП Фактор , оборотно-сальдовими відомостями по рахунку (контрагенти) ПП Фактор за 01.06.2013р - 31.07.2013р. (а.с. 49-51, 72-77).

Також, суд першої інстанції встановив, що, придбані у ТОВ Торгова фірма Прайс , комплектуючі для КПП в подальшому реалізовано приватним підприємством Фактор товариству з обмеженою відповідальністю Дорстрой Монтаж на підставі договору купівлі-продажу №1-2013 комплектуючих для КПП від 03.06.2013р., що підтверджено матеріалами справи, а саме: податковими накладними №6 від 20.06.2013р., №2 від 06.06.2013р. та №6 від 20.06.2013р., видатковою накладною №Ф-00000002 від 10.07.2013р., довіреністю №432 (ТОВ Дорстрой Монтаж ) на отримання від ПП Фактор цінностей за рахунком-фактурою №Ф-00000006 від 31.05.2013р., рахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних №1 від 09.07.2013р., №2 від 09.07.2013р., №3 від 09.07.2013р. (а.с. 42, 53-60).

Враховуючи встановлені фактичні обставини, які підтверджені матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов висновку щодо безпідставності доводів податкового органу про те, що товар за договором купівлі продажу №20 від 01 липня 2013 року не був переданий, а тому у позивача відсутні об'єкти оподаткування при придбанні товару в липні 2013 року, про порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та про заниження ПП Фактор податку на додану вартість за липень 2013 року на загальну суму 44990 грн.

Не прийняв до уваги суд першої інстанції і посилання податкового органу на податкову інформацію, зафіксовану актом ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №1010/26-55-22-07/38605027 від 05 вересня 2013 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Торгова фірма Прайс щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2013р. по 31.07.2013р. , зазначивши, що дії ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню перевірки ТОВ Торгова фірма Прайс , за результатами якої складено вказаний акт, визнано протиправними в судовому порядку.

За таких обставин суд першої інстанції, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 71 КАС України, встановив, що відповідач не довів наявність порушень, зафіксованих актом перевірки №1981/21-03-22-01/19234605 від 30 грудня 2013 року, а тому визначення на підставі такого акту перевірки до сплати ПП Фактор грошових зобов'язань з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій є незаконним, а оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000442200 від 04.02.2014р. прийнято неправомірно, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, представник апелянта надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення №0000442200 від 04.02.2014р., яке прийнято на підставі акту позапланової документальної невиїзної перевірки №1981/21-03-22-01/19234605 від 30 грудня 2013 року, в якому податковим органом зафіксовано порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Торгова фірма Прайс у липні 2013 року.

Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на дослідженні наданих ПП Фактор до перевірки первинних бухгалтерських та податкових документів, про що зазначено в акті перевірки, які податковий орган вважає такими, що не підтверджують реальність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом ТОВ Торгова фірма Прайс .

Апеляційний суд зазначає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані доводами, яким Херсонським окружним адміністративним судом надано правову оцінку, та не містять заперечень щодо встановлених судом першої інстанції фактичних обставин щодо реальності угоди, її платності, товарності та використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності, що також підтверджено матеріалами справи, зокрема: договором №20 від 01.07.2013р., податковою накладною №8 від 09.07.2013р., видатковою накладною №8 від 09.07.2013р., товарно-транспортною накладною від 09.07.2013р., виписками банку по рахунку ПП Фактор , оборотно-сальдовими відомостями по рахунку (контрагенти) ПП Фактор за 01.06.2013р - 31.07.2013р., а також доказами подальшої реалізації позивачем придбаного у ТОВ Торгова фірма Прайс товару на адресу покупця ТОВ Дорстрой Монтаж (а.с. 41-42, 49-60, 72-77).

Таким чином, ПП Фактор доведено дотримання ним всіх умов на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару у ТОВ Торгова фірма Прайс , до податкового кредиту: фактичності придбання товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на підтвердження придбання товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Оскільки законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, а дослідженими доказами по справі у їх сукупності доведена правомірність та правильність визначення позивачем за спірними господарськими відносинами за період, який перевірявся, податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий орган не довів наявність порушень норм податкового та цивільного законодавства, а тому висновки податкового органу зазначені в акті перевірки позивача та в апеляційній скарзі є необґрунтованими та законодавчо безпідставними.

В акті перевірки, в запереченнях проти позову та в обґрунтовування вимог апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області зазначає, що надана ПП Фактор , в підтвердження транспортування придбаного у контрагента товару, товарно-транспортна накладна від 09.07.2013р. оформлена не належним чином, зокрема, в ній відсутні пункт розвантаження та підпис водія-експедитора.

Апеляційний суд не приймає ці доводи апелянта, оскільки ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна чи надання його неоформленого належним чином, не може бути єдиною та безумовною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, внаслідок того, що відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуг з придбання товару.

Апеляційний суд вважає, також, безпідставними посилання податкового органу в апеляційній скарзі на відсутність контрагента позивача ТОВ Торгова фірма Прайс за місцезнаходженням та відсутність у вказаного підприємства первинних документів по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями, оскільки таку інформацію взято з акту ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №1010/26-55-22-07/38605027 від 05 вересня 2013 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Торгова фірма Прайс щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2013р. по 31.07.2013р. , без самостійної перевірки зазначених в ньому обставин і без жодного цьому документального підтвердження.

При цьому апеляційний суд зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним доказом вчинення позивачем порушень, так як зазначений акт не є перевіркою, а викладені в ньому висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків є нічим іншим, як припущеннями податкового органу, які необґрунтовані належними доказами.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань у платника податків в залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх на час проведення перевірки.

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому позивач не має права наполягати на отримані додаткової інформації відповідачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, та апелянтом не спростовано, що позивач виконав всі зобов'язання за договором: отримав товар та сплатив продавцю грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи; договір укладений позивачем з метою використання придбаного товару у власній господарській діяльності, а зазначені обставини податковим органом не спростовані належними та допустимими доказами.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України , податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими посилання апелянта на ненадання ПП Фактор до перевірки сертифікатів якості придбаного у ТОВ Торгова фірма Прайс товару, як це передбачено Законом України Про захист прав споживачів , оскільки при здійсненні операцій купівлі-продажу сертифікат якості товару має бути у продавця товару за договором, а не у покупця. Крім того, сертифікат якості товару не є документом податкового обліку платника податків.

Оскільки встановлено, що договір з контрагентом ТОВ Торгова фірма Прайс укладено ПП Фактор у письмовій формі, виконання договору підтверджено первинними документами, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України , укладений договір відповідає вимогам ст.203 ЦК України , не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також такий договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві та неналежне оформлення первинних бухгалтерських документів ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Апеляційний суд встановив правильність висновків суду першої інстанції щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0000442200 від 04.02.2014р. та наявності правових підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Ю.В.Яковлев