Рішення

від 25.03.2014 по справі 903/62/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 березня 2014 р. Справа № 903/62/14

за позовом державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство"

до агрофірми "Лайн"

про стягнення 6 604,10грн.

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: Городний М.А., юрисконсульт, дов. від 24.01.2014р. №121

від відповідача: н/в

Суть спору: позивач - державне підприємство "Володимирецьке лісове господарство" звернулось з позовом до агрофірми "Лайн" про стягнення заборгованості в сумі 6 604,10грн. за невиконання зобов'язань по оплаті поставлених лісоматеріалів на підставі накладних від 05.12.2011р., 24.02.2012р.

В обґрунтування позовних вимог долучив рахунок №00203 від 05.12.2011р., специфікації-накладні на відправлення лісопродукції залізницею №2 від 05.12.2011р., №27 від 24.02.2012р., накладні №28 від 24.02.2012р., від 02.12.2011р.; копії платіжних доручень №225 від 27.02.2012р. на суму 10 000,00грн., №231 від 27.12.2012р. на суму 5 000,00грн., №28590293 від 02.12.2011р. на суму 22 930,00грн.

Розгляд спору згідно зі ст. 77 ГПК України неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою відповідача, неподачею витребуваних судом доказів та витребуванням додаткових доказів. Зокрема, ухвалою суду від 11.03.2014р. зобов'язано відповідача розглянути акт звірки, надісланий позивачем 20.02.2014р., звірити розрахунки, у разі заперечень надати суду зустрічний розрахунок.

Клопотанням від 20.03.2014р. вхід. №01-29/2799/14 представник позивача долучив до матеріалів справи докази одержання відповідачем товару по накладних від 24.02.2012р., 02.12.2011р.: книги прибуття вантажів на станції Іваничі від 26.02.2012р., 05.12.2011р., відомості плати за користування вагонами №02030006 від 27.02.2012р., №06120050 від 05.12.2011р., пам'ятки про збирання вагонів №210 від 27.02.2012р., №2455 від 06.12.2011р.

У судовому засіданні 25.03.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у останній.

Відповідачем всупереч вимогам ухвал суду не було представлено суду доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, повноважного представника в судове засідання агрофірма "Лайн" не направила, позов не оспорила, хоча вчасно та належним чином була повідомлена про час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4500000487515 від 17.03.2014р.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4500000487515 від 11.03.2014р., був повідомлений ухвалою суду від 11.03.2014р., що у разі неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами, явку відповідача не було визнано обов'язковою, сплив строк розгляду спору, імперативно визначений ст.69 ГПК України, господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача та визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

Державне підприємство «Володимирецьке лісове господарство» відповідно до специфікацій-накладних на відправлення лісопродукції залізницею №2 від 05.12.2011р., №27 від 24.02.2012р. (а.с. 11-14) відправило агрофірмі «Лайн» лісоматеріали по накладних від 02.12.2011р. (номер вагона 65351868, а.с. 12), від 24.02.2012р. (номер вагона 68023845, а.с. 15) на загальну суму 44 534,10грн.

Відпуск та отримання вантажу стверджуються відмітками відповідача про отримання в книзі прибуття вантажів на станцію Іваничі від 05.12.2011р., 26.02.2012р. (а.с. 64, 67) та ним не заперечено.

Відповідач оплату здійснив частково на суму 37 930,00грн., що стверджується платіжними дорученнями №225 від 27.02.2012р., №231 від 27.12.2012р., №28590293 від 02.12.2011р. (а.с. 39-41), у зв'язку з чим на момент подання позову до суду заборгував ДП «Володимирецьке лісове господарство» 6 604,10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Внаслідок дій позивача по відпуску продукції між сторонами виникло зобов'язання,, врегульоване ст.265 ГК України, згідно якої одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" №01-06/928/2012 від 17.07.2012р.).

На цьому зауважено і в постановах Вищого господарського суду України від 28.02.2012р. №5002-8/481-2011, від 21.04.2011р. №9/252-10.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1. ст.32 ГПК України).

Вимога про сплату заборгованості №1393 від 26.07.2013р. залишена без відповіді та задоволення.

Заборгованість за отриманий товар на день розгляду спору становить 6 604,10грн., стверджується специфікаціями-накладними на відправлення лісопродукції залізницею №2 від 05.12.2011р., №27 від 24.02.2012р. (а.с. 11-14), накладними від 02.12.2011р. (номер вагона 65351868, а.с. 12), від 24.02.2012р. (номер вагона 68023845, а.с. 15), книгою прибуття вантажів на станцію Іваничі від 05.12.2011р., 26.02.2012р. (а.с.64, 67), платіжними дорученнями №225 від 27.02.2012р., №231 від 27.12.2012р., №28590293 від 02.12.2011р. та підлягає до стягнення з аргофірми «Лайн» в силу ст.193 ГК України, ст.ст. 692, 712 ЦК України

Відповідач позов не оспорив, докази оплати суду не подав.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 174, 181, 193, 265 ГК України, ст.ст. 692, 712 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з агрофірми «Лайн» (45300, Волинська область, смт. Іваничі, вул. Луцька, 3, код ЄДРПОУ 30002740) на користь державного підприємства «Володимирецьке лісове господарство» (34380, Рівненська область, Володимирецький район, с. Антонівка, вул.Партизанська, 23, код ЄДРПОУ 00992757) 6 604,10грн. заборгованості, 1 827,00грн. витрат по судовому збору. Всього - 8 431,10грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

28.03.2014р.

Суддя С.Т.Філатова