Постанова

від 25.03.2014 по справі 5002-11/2728-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Справа № 5002-11/2728-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А.- головуючого, Дунаєвської Н.Г., Самусенко С.С. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Лівадійське подвір'я" на рішення та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2011 року Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 грудня 2013 року у справі№ 5002-11/2728-2011 господарського судуАвтономної Республіки Крим за позовомЗаступника прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівадійське подвір'я", 2. Дочірнього підприємства "Ялтакурорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. Приватне акціонерне товариство лікувально- оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", 2. Дочірнє підприємство "Санаторій "Лівадія" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" провизнання недійсним договору купівлі-продажу майна, скасування державної реєстрації права власності та спонукання до повернення майна за участю представників: від позивача: Легендзевич О.Ю., від прокуратури: Гудименко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року заступник прокурора м. Ялти звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Фонду державного майна України із позовом до ТОВ "Лівадійське подвір`я", ДП "Ялтакурорт" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", з урахуванням уточнень позовних вимог, про визнання недійсним договору купівлі-продажу №010104-2001/141 від 24.12.2001, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов`язання ТОВ "Лівадійське подвір`я" повернути на користь держави в особі Фонду державного майна України майно санаторію "Лівадія". Позовні вимоги мотивовано тим, що спірне майно перебувало у державній власності, а відтак повноваження щодо його розпорядження належать Фонду державного майна України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.09.2011 (суддя Потопальський С.С.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 (судді: Сікорська Н.І. - головуючий, Градова О.Г., Заплава Л.М.), позов задоволено частково, визнано недійсним договір №010104-2001/141 купівлі-продажу нежитлового приміщення аерофотарію площею 230,9 кв. м санаторію "Лівадія", розташованого за адресою АРК, м. Ялта, смт.Лівадія, пров. Батуріна, 44 літ. "Н", укладений 24.12.2001 між ДП "Ялтакурорт", ЗАТ ЛОЗПСУ "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ "Лівадійське подвір`я"; зобов'язано ТОВ "Лівадійське подвір`я" повернути на користь держави в особі Фонду державного майна України вказане майно санаторію "Лівадія". В іншій частині позову відмовлено. Господарські суди виходили з того, що нежитлове приміщення, яке є предметом договору купівлі-продажу, належить державі та вибуло з володіння власника поза його волею.

ТОВ "Лівадійське подвір`я" не погоджуючись із судовими рішеннями звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.02.2014 касаційну скаргу у справі №5002-11/2728-2011 прийнято до провадження. Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.03.2014 розгляд касаційної скарги у справі №5002-11/2728-2011 відкладено. Розпорядженням секретаря першої судової палати від 21.03.2014 у справі №5002-11/2728-2011 у зв`язку з перебуванням судді Кочерової Н.О. у відпустці та виходом з лікарняного судді Плюшка І.А. сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плюшко І.А., судді Дунаєвська Н.Г., Самусенко С.С. (доповідач).

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради №431 (3) від 27.11.2001 видано свідоцтво про право власності №1004, за яким спірне нерухоме майно зареєстровано за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на праві колективної власності.

24.12.2001 між ЗАТ "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", ДП "Ялтакурорт" ЗАТ "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" як продавцем та ТОВ "Лівадійське подвір`я" як покупцем укладено договір купівлі-продажу №010104-2001/141, за яким відбулося відчуження об'єкта нерухомості, а саме нежитлового приміщення аерофотарію загальною площею 230,9 кв. м санаторію "Лівадія", розташованого за адресою: АРК, м.Ялта, смт.Лівадія, пров.Батуріна,44, літ. "Н".

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що відчужене нежитлове приміщення санаторію "Лівадія" є державною власністю, якою ДП "Ялтакурорт" ЗАТ "Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" не мав права розпоряджатися, зокрема, відчужувати за договором купівлі-продажу.

За статтею 33 Закону України "Про власність" в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, управління державним майном від імені народу здійснюють відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи.

Суди встановили, що уповноваженим органом держави щодо розпорядження належного їй майна є саме Фонд державного майна України, волевиявлення якого носить обов'язковий характер для відчуження державного майна.

З'ясувавши, що спірне майно вибуло з володіння власника держави в особі Фонду державного майна України без його згоди на підставі договору купівлі-продажу №010104-2001/141 від 24.12.2001, суди прийшли до висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання його недійсним.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник вправі вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння, а також належного йому майна, придбаного володарем від особи, яка не мала право його відчужувати.

З огляду на встановлені вище обставини суди дійшли висновку про наявність підстав для застосування ст.388 ЦК України. За частиною 3 статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно було набуте безпідставно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Попередні судові інстанції встановили відсутність порушення строку позовної давності.

Колегія суддів касаційної інстанції за наслідками касаційного перегляду справи за встановленими судами попередніх інстанцій обставинами не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги. За частиною другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Лівадійське подвір`я" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 у справі №5002-11/2728-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Дунаєвська

С. Самусенко