Рішення

від 17.03.2014 по справі 908/748/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/33/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2014 Справа № 908/748/14

за позовом - Малого приватного підприємства «Тамара», м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат Сервіс», м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві

про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Юлдашев О.О.

За участі представників сторін:

Позивача -Смолинський Д.І., довіреність від 02.11.2013р.

Відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

07.03.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернулось Мале приватне підприємство «Тамара» (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат Сервіс» (відповідач) за участю Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору) про визнання права власності та зобов'язання виконати певні дії.

Ухвалою суду від 07.03.2014 року порушено провадження у справі №908/748/14, судове засідання призначено на 17.03.2014 року.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст.ст. 321, 328, 376, 525, 526, 629 ЦК України, ст. 1, 2, 12 ГПК України, ст.ст. 173, 193 ГК України.

Позивач, в особі представника за довіреністю, підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказує, що 03.09.2012 р. Позивач уклав з Малим приватним підприємством «БРАТЕРСТВО» договір купівлі-продажу металевих конструкцій - торговельних павільйонів.

Так, відповідно до договору б/н від 03.09.2012 р., позивач придбав у Малого приватного підприємства «БРАТЕРСТВО» такі торгові павільйони:

- площею 90,80 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Сосюри, 1;

- площею 70,50 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Сосюри, 1-Б;

- площею 20,80 кв.м., за адресою: м. Київ, пр-т Гагаріна, 3-В;

- площею 145,10 кв.м., за адресою: м. Київ, пр.-т Гарагіна, 3-Б.

В подальшому, 03.09.2012 р. Позивач уклав з відповідачем ТОВ «СК «ВАРДАТ СЕРВІС» договір будівельного підряду № 03-09-12 на реконструкцію об'єктів нерухомого майна - торговельних приміщень. Згідно з умов п.п. 1.1., 7.2.1. згаданого вище договору, підрядник (ТОВ «СК «ВАРДАТ СЕРВІС») зобов'язаний у строк не пізніше 31 грудня 2012 року здійснити будівельні роботи по реконструкції торговельних приміщень шляхом влаштування фундаменту, зведення капітальних зовнішніх стін. Згідно з п. 7.2.1. договору підряду, відповідач взяв на себе зобов'язання передати позивачеві у строк до 31 грудня 2012 року затверджену проектно-кошторисну документацію на реконструкцію згаданих об'єктів.

Відповідно до п. 7.2.2. договору підряду, Відповідач у строк до 01 серпня 2013 року зобов'язаний ввести в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти нерухомості.

У розділі 3 згаданого договору підряду, сторони обумовили наступний порядок розрахунків: за початок будівельних робіт замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 150 000,00 грн. у строк до 10.10.2012 року; після виконання будівельних робіт замовник сплачує підряднику 150 000,00 грн.; після введення об'єктів нерухомого майна в експлуатацію замовник сплачує підряднику 350 000,00 грн. Всього: 625 000,00 грн.

Позивач належним чином виконав умови договору, своєчасно сплативши відповідачу аванс у розмірі 150 000,00 грн. Факт оплати зазначеної вище суми авансу, підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів, договірною ціною (додаток № 2 до договору будівельного підряду).

В подальшому, за період з 03.09.2012р. по 31.12.2012р., відповідач частково виконав умови договору підряду, здійснивши роботи по реконструкції нежитлових торговельних приміщень, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі об'єктів нерухомості від 30.12.2012р.. Проте, відповідач відмовився від подальшого виконання умов договору, надіславши позивачеві претензію про передачу йому у власність частини об'єктів нерухомого майна, мотивуючи це тим, що у нього виникло право сумісної часткової власності на згадані об'єкти нерухомості.

Крім того, відповідач взагалі не виконав свої зобов'язання за договором підряду, не передавши затвердженої проектно-кошторисної документації на реконструйовані об'єкти нерухомого майна та не узаконивши і не ввівши в експлуатацію належне позивачу нерухоме майно. За таких підстав, позивач вимушений був письмово звернутися до МПП «БРАТЕРСТВО», яке було попереднім власником торговельних павільйонів про оформлення на себе відповідних дозволів на розміщення об'єктів малої архітектурної форми.

Неможливість відповідачем та третьою особою провести державну реєстрацію прав власності на вказані об'єкти нерухомого майна позбавляє позивача можливості реалізації всіх повноважень власника, у т.ч. по організації статутної діяльності, а також щодо оформлення правовстановлюючих документів на ці об'єкти, що зумовило необхідність звернення до суду.

Відповідач відзив на позов не надав, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 17.03.2014 року без поважних причин не з'явилася, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Реєстраційна служба головного управління юстиції у м. Києві, належним чином повідомлена про час і місце розгляду спору, у судове засідання 17.03.2014 року без поважних причин не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, вимоги ухвали суду не виконала.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За усним клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судове засідання завершено оголошенням вступної та резолютивної частин рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.2012 р. між позивачем МПП «Тамара» та відповідачем ТОВ «СК «Вардат Сервіс» було укладено договір будівельного підряду № 03-09-12 на реконструкцію та оформлення права власності на об'єкти нерухомості позивача.

Відповідно до п.п.1.1., 7.2.1.-7.2.2. зазначеного договору Підрядник зобов'язаний у строк не пізніше 31 грудня 2012 року здійснити будівельні роботи по реконструкції торговельних приміщень шляхом влаштування фундаменту, зведення капітальних зовнішніх стін та у строк до 01 серпня 2013 року зобов'язаний ввести в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти нерухомості, належні позивачеві.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором послуг у повному обсязі: не ввів в експлуатацію належні позивачу об'єкти нерухомого майна, які складаються з наступних об'єктів нерухомості: група нежитлових торгових приміщень будівлі літери «А», загальною площею 90,80 кв.м., що розташовані за адресою: вулиця Володимира Сосюри, 1 у м. Києві, що розташовані на земельній ділянці площею 102,20 кв.м., державний кадастровий номер 8000000000:66:057:008; група нежитлових торгових приміщень будівлі літери «А», загальною площею 70,50 кв.м., що розташовані за адресою: вулиця Володимира Сосюри, 1-Б у м. Києві, що розташовані на земельній ділянці площею 84,10 кв.м., державний кадастровий номер 8000000000:66:057:051; група нежитлових торгових приміщень будівлі літери «А», загальною площею 145,10 кв.м., що розташовані за адресою: проспект Юрія Гагаріна, 3-Б у м. Києві, що розташовані на земельній ділянці площею 170,80 кв.м., державний кадастровий номер 8000000000:63:026:009; нежитлове торгове приміщення будівлі літери «А», загальною площею 20,80 кв.м., що розташоване за адресою: проспект Юрія Гагаріна, 3-В у м. Києві, що розташоване на земельній ділянці площею 23,00 кв.м., державний кадастровий номер 8000000000:63:026:009.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 03.09.2012 р. по 31.12.2012 р., відповідач частково виконав умови договору підряду, здійснивши роботи по реконструкції нежитлових торговельних приміщень, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі виконаних робіт. Проте, відповідач відмовився від подальшого виконання умов договору, надіславши позивачеві претензію про передачу йому у власність частини об'єктів нерухомого майна, мотивуючи це тим, що у нього виникло право сумісної часткової власності на згадані об'єкти нерухомості.

Ліквідатором підприємства-відповідача надані пояснення, що в бухгалтерському обліку підприємства не обліковуються господарські зобов'язання з позивачем та відсутні будь-які фінансові, бухгалтерські та інші господарські документи, які б підтверджували наявність господарсько-правових правовідносин з зазначеним суб'єктом господарювання.

Судом встановлено, що позивач не має можливості самостійно ввести спірні об'єкти нерухомості в експлуатацію, отримати необхідні дозволи та технічні умови для використання будівель, що обмежує його повноваження як власника майна у відношенні до зазначених об'єктів, які є його власністю та були створені відповідачем шляхом укладення двохстороннього оплатного договору будівельного підряду.

Документи, які знаходяться в матеріалах справи підтверджують той факт, що будівлі, які є предметом даного позову, збудовані відповідачем на замовлення позивача.

Оцінивши представлені докази, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Об'єктом позову про визнання права власності є усунення невизначеності відносин прав власності позивача щодо індивідуально-визначеного майна. Підставою позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно, за умови наявності у нього доказів, що підтверджують його право власності, насамперед правовстановлювальні або правопідтверджувальні документи.

Право власності на вказане майно, яке є предметом спору, позивачем було набуто у правомірний спосіб - шляхом укладення двостороннього оплатного договору, що відповідає змісту ст. 328 ЦК України. Згідно ст. 41 Конституції України, та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, що включає неможливість обмеження у його здійсненні з боку будь-яких осіб; цьому кореспондує можливість особи усунути будь-які обмеження у здійсненні прав власності.

Як вбачається з фактичних даних, які містяться у матеріалах господарської справи, відповідач відмовився від подальшого виконання умов договору, надіславши позивачеві претензію про передачу йому у власність частини об'єктів нерухомого майна, мотивуючи це тим, що у нього виникло право сумісної часткової власності на згадані об'єкти нерухомості. Жодних доказів та фактичних даних, що спірні об'єкти нерухомості перебувають у спільній частковій власності позивача та відповідача, суду не надані. За таких підстав, суд вважає за необхідне захистити право власності позивача на належні йому об'єкти нерухомого майна, яке без належних на те правових підстав не визнається та оспорюється відповідачем.

Згідно ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації у встановленому порядку; державна реєстрація прав базується на кадастровому номері, присвоєному у встановленому законом порядку.

Неможливість відповідачем та третьою особою провести державну реєстрацію прав власності на вказані об'єкти нерухомого майна позбавляє позивача можливості реалізації всіх повноважень власника, у т.ч. по організації статутної діяльності, а також щодо оформлення документів на право користування земельною ділянкою під цими об'єктами.

Судом встановлено, що всі об'єкти, які перейшли до позивача відповідно до вище зазначеного оплатного договору будівельного підряду, не мали технічної документації та не були введені в експлуатацію.

Позивачем у вересні 2012 р. на реконструкцію та створення нерухомих об'єктів було витрачено 150 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними. Документи, які додані до позову, підтверджують той факт, що господарські споруди та будівлі, які є предметом цього позову, утримуються позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно п. "ґ" ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:

ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Згідно п. 3 ч. 4 Закону України від 01.07.2004р. № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", право власності на будівлю, споруду, їх частину (квартиру, офісне приміщення тощо) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, якщо власники даної земельної ділянки та будівель, споруд, розташованих на ній, не поєднуються в одній особі.

Суду не надано доказів про те, що визнання права власності за позивачем на спірні будівлі порушує права інших осіб.

В судовому засіданні 17 березня 2014 року, надійшов супровідний лист позивача з додатками, з якого вбачається, що лише у 07 березня 2014 року на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Сервеїнгова компанія» за участю інженера з інвентаризації нерухомого майна Костікова Геннадія Федоровича, були виготовлені технічні паспорти на спірні приміщення.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про визнання права власності на спірне нерухоме майно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виконати певні дії, а саме - ввести спірні об'єкти нерухомого майна в експлуатацію, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 7.2.2. договору будівельного підряду № 03-09-12 від 03.09.2012 р. передбачені зобов'язання Підрядника, які полягають у введенні в експлуатацію належного Замовнику нерухомого майна у строк до 01 серпня 2013 року.

Згідно з п. 4.2.3. договору будівельного підряду № 03-09-12 від 03.09.2012 р., у разі невиконання Підрядником цього Договору, Замовник має право вимагати розірвання цього договору та/або відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правовими наслідками порушення зобов'язання є припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки.

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Суд прийшов до висновку про неможливість виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань з підстав передбачених ст. 607 Цивільного кодексу України. Судом встановлено, що відповідач приступив до виконання власних договірних зобов'язань лише в частині здійснення будівельних робіт по реконструкції спірних нежитлових приміщень. Невиконання інших вимог договору є результатом бездіяльності відповідача, і тому позивач має право вимагати відшкодування збитків. При цьому, під час судового провадження, представник позивача не змінював предмету своїх позовних вимог в їх немайновій частині.

За таких підстав, суд відхиляє позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати певні дії, а саме - ввести спірні об'єкти нерухомого майна в експлуатацію.

Судові витрати покладаються на позивача, за клопотанням останнього.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за Малим приватним підприємством «Тамара» (02100, м. Київ, вулиця Будівельників, будинок 34/1, квартира 29, код ЄДРПОУ 24262851) право власності на групу нежитлових торгових приміщень будівлі літери «А», загальною площею 90,80 кв.м., що розташовані за адресою: вулиця Володимира Сосюри, 1 у м. Києві, що розташовані на земельній ділянці площею 102,20 кв.м., державний кадастровий номер 8000000000:66:057:008.

Визнати за Малим приватним підприємством «Тамара» (02100, м. Київ, вулиця Будівельників, будинок 34/1, квартира 29, код ЄДРПОУ 24262851) право власності на групу нежитлових торгових приміщень будівлі літери «А», загальною площею 70,50 кв.м., що розташовані за адресою: вулиця Володимира Сосюри, 1-Б у м. Києві, що розташовані на земельній ділянці площею 84,10 кв.м., державний кадастровий номер 8000000000:66:057:051.

Визнати за Малим приватним підприємством «Тамара» (02100, м. Київ, вулиця Будівельників, будинок 34/1, квартира 29, код ЄДРПОУ 24262851) право власності на групу нежитлових торгових приміщень будівлі літери «А», загальною площею 145,10 кв.м., що розташовані за адресою: проспект Юрія Гагаріна, 3-Б у м. Києві, що розташовані на земельній ділянці площею 170,80 кв.м., державний кадастровий номер 8000000000:63:026:009.

Визнати за Малим приватним підприємством «Тамара» (02100, м. Київ, вулиця Будівельників, будинок 34/1, квартира 29, код ЄДРПОУ 24262851) право власності на нежитлове торгове приміщення будівлі літери «А», загальною площею 20,80 кв.м., що розташоване за адресою: проспект Юрія Гагаріна, 3-В у м. Києві, що розташоване на земельній ділянці площею 23,00 кв.м., державний кадастровий номер 8000000000:63:026:009.

В решті позовних вимог - відмовити.

Право власності Малого приватного підприємства «Тамара» на об'єкти нерухомого майна - група нежитлових торгових приміщень будівлі літери «А», загальною площею 90,80 кв.м., що розташовані за адресою: вулиця Володимира Сосюри, 1 у м. Києві, що розташовані на земельній ділянці площею 102,20 кв.м., державний кадастровий номер 8000000000:66:057:008; група нежитлових торгових приміщень будівлі літери «А», загальною площею 70,50 кв.м., що розташовані за адресою: вулиця Володимира Сосюри, 1-Б у м. Києві, що розташовані на земельній ділянці площею 84,10 кв.м., державний кадастровий номер 8000000000:66:057:051; група нежитлових торгових приміщень будівлі літери «А», загальною площею 145,10 кв.м., що розташовані за адресою: проспект Юрія Гагаріна, 3-Б у м. Києві, що розташовані на земельній ділянці площею 170,80 кв.м., державний кадастровий номер 8000000000:63:026:009; нежитлове торгове приміщення будівлі літери «А», загальною площею 20,80 кв.м., що розташоване за адресою: проспект Юрія Гагаріна, 3-В у м. Києві, що розташоване на земельній ділянці площею 23,00 кв.м., державний кадастровий номер 8000000000:63:026:009, - підлягає державній реєстрації у Реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві (адреса для кореспонденції: м.Київ, пров.Музейний, 2-д, 01001).

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст.84 ГПК України 19.03.2014.