Рішення

від 25.03.2014 по справі 25/501

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/501 25.03.14

За позовом Шевченківської районної у м. Києві ради

до Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання»

про витребування з незаконного володіння та зобов'язання вчинити дії

за зустрічним позовом Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання»

до Шевченківської районної у м. Києві ради

про спонукання укласти договір оренди, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з'явились;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з'явились;

від Прокуратури Шевченківського району міста Києва: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Шевченківська районна у м. Києві рада звернулась до суду з позовом про витребування з незаконного володіння Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання» нежиле приміщення загальною площею 69 м.кв. в будинку за адресою: м. Київ, вул. В.Чорновола, 26/2 та про зобов'язання Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання» передати вказане приміщення за актом прийому-передачі Шевченківській районній у м. Києві раді.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району міста Києва №1457/4 від 31.03.2006р., відповідно до якого нежиле приміщення загальною площею 69 м.кв. в будинку за адресою: м. Київ, вул. В.Чорновола, 26/2 Шевченківською районною у м. Києві радою було передано Профспілковій організації працівників торгівлі «Єднання» в оренду, скінчив свою дію 24.11.2006р., а відповідач всупереч умов Договору не повернув зазначене приміщення Шевченківській районній у м. Києві раді.

Під час перебування справи в провадженні Профспілкова організація працівників торгівлі «Єднання» (надалі також - позивач за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом) звернулась до суду з зустрічним позовом про зобов'язання Шевченківської районної у м. Києві ради (надалі також - відповідач за зустрічним позовом, позивач за первісним позовом) укласти договір оренди нежилого приміщення територіальної громади Шевченківського району міста Києва за адресою: м. Київ, вул. В.Чорновола, буд. 26/2 кв. 56 з Профспілковою організацією працівників торгівлі «Єднання».

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) звернувся до відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) за вісім днів до закінчення строку дії Договору оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району міста Києва №1457/4 від 31.03.2006р. з заявою від 16.11.2006р. про переукладення договору оренди вказаного вище приміщення на новий строк, а відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) в п'ятнадцятиденний термін не погодив договір оренди на новий строк і не відмовився вмотивовано від такого погодження, то відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 777 Цивільного кодексу України, відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) повинен укласти з позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) договір оренди вказаного приміщення на новий строк.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) подав до суду відзив на позовну заяву в якому проти задоволення первісних позовних вимог заперечував в повному обсязі посилаючи при цьому на те, що відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право продовження договору оренди на новий термін і якщо після закінчення строку дії договору оренди орендодавець передав спірне майно в оренду іншій особі, орендар за попереднім договором має право звернутись до господарського суду із заявою про спонукання орендодавця продовжити дію цього договору на новий термін та про визнання договору з новим орендарем недійсним.

Відповідач за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) у відзиві на зустрічну позовну заяву зазначив, що оскільки Профспілковій організації працівників торгівлі «Єднання» було надіслано лист №7/9-353-33/58 від 19.12.2006р. про припинення терміну дії договору оренди та відмову від його продовження відповідно до вимог чинного законодавства, а саме, в місячний термін з моменту закінчення строку дії договору, то у відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) відсутнє переважне право на продовження договору оренди нежилого приміщення на новий термін. Окрім того, посилання на ст. 9 Закону України «Про оренду державного комунального майна» є безпідставним, оскільки положення даної статті передбачає надання в оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). Шевченківською районною в місті Києві радою також вказано, що ст. 777 Цивільного кодексу України передбачено, що орендар, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди на новий строк, та аж ніяк не обов'язок орендодавця укласти з ним договір навіть за виконання усіх умов договору.

Ухвалою суду від 06.11.2007р. провадження в справі №25/501 було порушено суддею Морозовим С.М., призначено до слухання на 03.12.2007р.

29.11.2007р. Профспілкова організація працівників торгівлі «Єднання» звернулась до суду з зустрічною позовною заявою про спонукання Шевченківської районної у м. Києві ради до укладення Договору оренди нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. В.Чорновола, буд. 26/2, кв. 56 з позивачем за зустрічним позовом.

В судовому засіданні 03.12.2007р. було прийнято до провадження зустрічну позовну заяву, розгляд справи було відкладено до 11.12.2007р.

В судовому засіданні 11.12.2007р. від представника позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про об'єднання справ №36/408 та №25/501 в одне провадження. Судом повідомлено, що справа №25/501 буде передана керівництву суду для вирішення вказаного клопотання.

Листом №06-37.1/2638 від 17.12.2007р. судом було повідомлено Профспілковій організації працівників торгівлі «Єднання» про відмову в задоволенні клопотання про об'єднання справ №36/408 та №25/501 в одне провадження.

Ухвалою від 18.12.2007р. розгляд справи №25/501 було призначено до 24.12.2007р.

В судовому засіданні 24.12.2007р. розгляд справи було відкладено до 07.02.2008р.

В судовому засіданні 07.02.2008р. в справі №25/501 було оголошено перерву до 19.02.2008р.

Ухвалою від 19.02.2008р. в судовому засіданні провадження в справі №25/501 було зупинено до вирішення та набрання законної сили прийнятим судовим рішенням за результатами розгляду справи №36/408 за позовом Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання» до Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рованон Трейд» про визнання результатів конкурсу на право оренди нежитлового приміщення недійсними, визнання недійсним договору оренди №229/4 від 24.05.2007р.

18.08.2008р. від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Шевченківській районній у м. Києві раді, а також іншим особам, укладати будь-які угоди щодо нежилого приміщення комунальної власності загальною площею 69 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. В. Чорновола, буд. 26/2, офіс 56.

Листом №06-37.1/2102 від 12.09.2008р. відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) було повідомлено про неможливість розгляду вказаної заяви у зв'язку з зупиненням провадження в справі.

Листом №06-37.1./2139 від 23.07.2010р. суд звернувся до сторін процессу з проханням повідомити суд в разі якщо відпали обставини, що зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 17.03.2014р. на підставі клопотання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) провадження в справі №25/501 було поновлено та призначено до слухання на 25.03.2014р.

В судове засідання 25.03.2014р. представники сторін не з'явились, заяв та клопотань до суду не надіслали, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Судом було розглянуто наявну в матеріалах справи заяву відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про забезпечення позову в справі №25/501 та вирішено в її задоволенні відмовити з огляду на необґрунтованість.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 1.1 роз'яснення Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006р. «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

При цьому, відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, згідно з п. 3 вказаної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Вказана правова позиція була підтримана й Вищим господарським судом України при винесенні постанови у справі №6/166 від 13.08.2008р.

В обґрунтування поданої заяви ПОПТ «Єднання» посилається лише на те, що дії Шевченківської районної в м. Києві раді призведуть до неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання», так як перепродаж майна захистить права нового власника, тим самим порушить права заявника на оренду нежилого приміщення.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що припущення заявника, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами. Таким чином, останнім не доведено, необхідності вжиття заходів до забезпечення позову в справі №25/501 шляхом заборони Шевченківській районній у м. Києві раді, а також іншим особам, укладати будь-які угоди щодо нежилого приміщення комунальної власності загальною площею 69 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. В. Чорновола, буд. 26/2, офіс 56.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини в господарській справі, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Шевченківська районна у м. Києві рада від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності Шевченківського району міста Києва, в тому числі виконує всі майнові операції.

Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради №263 від 25.11.2003р. створено Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, що є виконавчим органом Шевченківської районної у м. Києві ради, який, зокрема, виконує функції та повноваження щодо управління комунальним майном, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та виступає від імені райради орендодавцем і укладає договори оренди комунального майна району.

31 березня 2006 року між Шевченківською районною у м. Києві радою в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (орендодавець за Договором) Урусова Валерія Миколайовича та Профспілковою організацією працівників торгівлі «Єднання» в особі голови Олійника Сергія Олексійовича (орендар за Договором) було укладено Договір №1457/4 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району міста Києва (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору орендодавець на підставі розпорядження Шевченківської районної у м. Києві ради №272 від 28.11.2005р. зобов'язався передати, а орендар - прийняти у тимчасове платне користування (оренду) нежиле приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 69,0 кв.м., а саме 1 поверх з орендуємою площею 69,0 кв.м. (надалі - Об'єкт оренди), згідно по поверхового плану приміщення, за адресою м. Київ, вул. В. Чорновола, №26/2.

Строк дії Договору сторони встановлений: з 31.03.3006р. по 24.11.2007р. (п. 8.2 Договору).

Відповідно до п. 8.3. Договору продовження строку дії договору оренди на об'єкт оренди можливе лише у разі видання нових розпорядчих документів (розпорядження), тобто в порядку укладання нового договору.

Даний договір припиняє дію, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. (п. 8.4. Договору).

16.11.2006р. голова ПОПТ «Єднання» Олійник С.О. звернувся до Голови Шевченківської районної в м. Києві ради Пилипишина В.П. з заявою №3835 про продовження договору оренди нежилого приміщення (на першому поверсі) загальною площею 69,0 кв.м. за адресою м. Київ, вул. В.Чорнорвола, буд. 26/2, кв. 56, яке використовується під адміністративне приміщення, орендується згідно з Договором, строк дії з 31.03.2006р. по 24.11.2006р., та укласти договір оренди на новий строк.

Листом №719-353-33/58 від 19.12.2006р. Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради повідомило Голову ПОПТ «Єднання» Олійника С.О. про припинення договору оренди в зав'язку з закінчення строку його дії. Зазначеним листом орендарю запропоновано повернути за актом приймання-передачі Об'єкт оренди орендодавцю, у випадку якщо у семиденний термін з дня отримання даного листа орендар не звернеться до відділу оренди Управління з приводу передачі приміщення, то воно буде звільнено в судовому порядку примусово.

Також, листом №7/9-039-28/58 від 08.02.2007р. Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради повідомило Голову ПОПТ «Єднання» Олійника С.О., що відповідно до ст. 118 Закону України від 19.12.2006р. «Про державний бюджет України на 2007 рік» передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Таким чином, спір між сторонами виник на підставі того, що позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) зазначається про порушенням профспілковою організацією умов Договору щодо не повернення нежилого приміщення Шевченківській районній у м. Києві раді у зв'язку з закінченням строку дії Договору на який він укладався, а позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) зазначається про обов'язок Шевченківської районної в м. Києві ради укласти з позивачем за зустрічним позовом (відповідачем за первісним позовом) договір оренди нежилого приміщення на новий строк.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, а в задоволенні вимог за зустрічним позовом необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором. (ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 764, 785 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди (ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Як встановлено судом, строк дії Договору закінчився 24.11.2006р.

З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендарю.

В межах місячного строку, передбаченого Цивільним кодексом України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Шевченківська районна в місті Києві рада звернулась до профспілкової організації з заявою №719-353-33/58 від 19.12.2006р. про припинення Договору в зв'язку з закінченням строку його дії та вимогою про звільнення та повернення Об'єкту оренди орендодавцю.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлюється Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.12.2007р. в справі №36/408 за позовом Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання» до Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рованон Трейд» про визнання результатів конкурсу на право оренди нежитлового приміщення недійсними, визнання недійсним договору оренди №229/4 від 24.05.2007р., то на виконання вимог Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та рішення Київради від 28.12.2006р. №531/588 «Про бюджет міста Києва на 2007 рік» Шевченківською районною в м. Києві радою було прийнято рішення №162 від 15.02.2007р. «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва» (далі - Порядок), положення якого поширюються на проведення конкурсів на оренду нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що належить до комунальної власності, а також об'єктів права комунальної власності, щодо яких укладені договори оренди до 1 січня 2007 року.

Відповідно до цього Порядку конкурс на право оренди об'єкта полягає у визначені орендаря, який запропонував найкращі умови стосовно використання та утримання комунального майна, які забезпечать найбільший ефект соціально - економічного розвитку інфраструктури територіальної громади району.

При розгляді справи №36/408 Господарським судом міста Києва встановлено, що управління направляло на адресу профспілкової організації лист за №7/9-103-094/58 від 13.04.2007р., в якому повідомляв останнього про проведення конкурсу на право оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва та надавав інформацію щодо умов конкурсу (лист направлений на адресу позивача 13.04.2007р.).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.12.2007р. №36/408 також встановлено, що профспілкова організація заявки на участь в конкурсі не подавала, а тому участі при проведенні конкурсу не приймала. Також судом встановлено, що на засіданні комісії з проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва, яке відбулось 27.07.2007р. (витяг з протоколу №3), були розглянуті пропозиції учасників конкурсу на право оренди нежитлового приміщення першого поверху площею 69,0 кв.м. в буд. № 26/2 по вулиці Чорновола у м. Києві з використанням під офіс. Як вбачається із витягу з протоколу №3 від 27.04.2007р. учасниками конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади Шевченківського району м. Києва були ТОВ «Рованон Трейд», УПП «Парк» та ПП «Малюк Ентерпрайзис». Серед учасників конкурсу було визнано переможця конкурсу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рованон Трейд», оскільки його пропозиції щодо розміру орендної ставки (220 грн. за 1 кв.м.) найбільш повно відповідають умовам і критеріям конкурсу та забезпечать найкращій ефект для соціально-економічного розвитку інфраструктури територіальної громади району.

24.05.2007р. між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рованон Трейд» було укладено Договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва №229/4, за яким управління надало товариству в оренду нежитлове приміщення першого поверху площею 69,0 кв.м. в буд. №26/2 по вулиці Чорновола у м. Києві з використанням під офіс.

Рішенням Господарського суду міста Києва №36/408 від 26.12.2007р. вимоги Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання» про визнання результатів конкурсу від 27.04.2007р. на право оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади Шевченківського району щодо визначення переможця конкурсу на право оренди нежитлового приміщення першого поверху площею 69,0 кв.м. в буд. №26/2 по вул. В.Чорновола у м. Києві, а також про визнання недійсним Договору оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва №229/4 від 24.05.2007р., укладеного між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рованон Трейд», були відхилені повністю.

Таким чином, з огляду на викладені обставини, факт передання Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві Товариству з обмеженою відповідальністю «Рованон Трейд» в оренду за Договором оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва №229/4 від 24.05.2007р. приміщення першого поверху площею 69,0 кв.м. в буд. №26/2 по вул. В.Чорновола у м. Києві визнано законним та здійсненим в межах Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Пунктом 6.3. інформаційного листа Вищого арбітражного суду України №01-8/98 від 31.01.2001р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» встановлено, якщо особа володіла майном на законній підставі, яка згодом відпала (наприклад, у разі закінчення дії договору), то така особа є незаконним володільцем, і до неї може бути подано віндикаційний позов.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння.

За таких обставин, враховуючи, що отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Рованон Трейд» в оренду спірного Об'єкту оренди є правомірним, беручі до уваги надіслання позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) профспілковій організації листа, в межах строку передбаченого ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», про припинення строку дії Договору та повернення Об'єкту оренди, наявні передбачені ст. 387 Цивільного кодексу України підстави повернення Профспілковою організацією працівників торгівлі «Єднання» з незаконного володіння нежилого приміщення першого поверху площею 69,0 кв.м. в буд. №26/2 по вул. В.Чорновола у м. Києві орендодавцю.

З огляду на викладені та встановлені рішенням Господарського суду міста Києві від 26.12.2007р. №36/408, яке набрало законної сили згідно Постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2008р., факти та обставини, вимога про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом укласти з позивачем за зустрічним позовом договір оренди спірного Об'єкту оренди на новий строк на підставі ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 777 Цивільного кодексу України є не обґрунтованими.

Так, статтею 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зазначено, що у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець, за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду, у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

Відповідно до ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

У зв'язку з тим, що сторонами не досягнуто згоди щодо укладення договору оренди Об'єкту оренди на новий строк та з огляду на повідомлення позивача за зустрічним позовом про необхідність повернення вказаного об'єкту орендодавцю, то у орендаря (позивача за зустрічним позовом) припинилось переважне право наймача на укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, з огляду на все вищевикладене, вказані позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) у первісній позовній заяві підстави підтверджують його право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), відсутність у останнього правових підстав для володіння майном.

Отже, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними в справі доказами, судом встановлено, що первісні позовні вимоги в справі №25/501 підлягають задоволенню та витребуванню з незаконного володіння Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання» нежилого приміщення загальною площею 69 м.кв. в будинку за адресою: м. Київ, вул. В.Чорновола, 26/2 і зобов'язання останнього передати вказане приміщення за актом прийому-передачі Шевченківській районній у м. Києві раді, а зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на встановлені факти, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. позивача за первісним позовом, підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом; державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. позивача за зустрічним позовом, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на останнього.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 1, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги в справі №25/501 задовольнити повністю.

2. Витребувати з незаконного володіння Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання» (код ЄДРПОУ 20077358, адреса: 01035, м. Київ, вул. В. Чорновола, 26/1, кв. 56) нежиле приміщення, загальною площею 69 кв.м., в будинку за адресою: м. Київ, вул. В.Чорновола, 26/2.

3. Зобов'язати Профспілкову організацію працівників торгівлі «Єднання» (код ЄДРПОУ 20077358, адреса: 01035, м. Київ, вул. В. Чорновола, 26/1, кв. 56) передати нежиле приміщення, загальною площею 69 кв.м., в будинку за адресою: м. Київ, вул. В.Чорновола, 26/2, за актом прийому-передачі Шевченківській районній у місті Києві раді (код ЄДРПОУ 26077632, адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 24).

4. Стягнути з Профспілкової організації працівників торгівлі «Єднання» (код ЄДРПОУ 20077358, адреса: 01035, м. Київ, вул. В. Чорновола, 26/1, кв. 56) на користь Шевченківської районної у місті Києві ради (код ЄДРПОУ 26077632, адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 24) державне мито в розмірі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).

5. В задоволенні зустрічних позовних вимог в справі №25/501 відмовити повністю.

6. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя С.М. Морозов