Ухвала

від 31.03.2014 по справі 917/2384/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

31.03.2014 Справа № 917/2384/13

За заявою Приватної науково-промислової фірми "Вік" про розстрочку виконання рішення суду від 12.02.2014 по справі №917/2384/13

за позовом Полтавської дирекції Українського державного підприємство поштового зв`язку "Укрпошта", вул. 1100-річчя Полтави, 2, м. Полтава, Полтавська область, 36000

до Приватної науково-промислової фірми "Вік", вул. Миру, 18, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39800

про стягнення грошових коштів

Суддя Плотницька Н.Б.

Представники:

від стягувача: Білоцерківець А.П., дов. №12-53 від 15.01.2013,

від боржника (заявник): не з'явились.

Розглядається заява Приватної науково-промислової фірми "Вік" (вх. №3119 від 12.03.2014) про розстрочку виконання рішення суду від 12.02.2014 по справі №917/2384/13, яким з останнього було стягнуто 33 523,21 грн. основного боргу, 1720,50 грн. судового збору.

Уповноважений представник заявника в судовому засіданні 20.03.2014 викладені у заяві доводи підтримав, просить суд розстрочити виконання рішення на один рік згідно доданого графіка.

Від стягувача надійшли заперечення (вх.№3581 від 20.03.2014) на заяву про розстрочку виконання рішення, представник стягувача в судовому засіданні заперечив проти задоволення поданої заяви.

Розгляд заяви було відкладено за клопотанням сторін для надання можливості вирішити питання розстрочки виконання рішення суду мирним шляхом.

Розглянувши матеріали справи та поданої заяви, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.02.2014, в частині основного боргу у розмірі 1 000,00 грн. - провадження у справі припинено, позовні вимоги задоволено в повному обсязі та стягнуто з Приватної науково-промислової фірми "Вік" на користь Полтавської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" 33523,21 грн. основного боргу, 1720,50 грн. судового збору. На виконання вказаного рішення видано наказ від 03.03.2014.

12.03.2014 відповідач звернувся до суду із заявою, в якій просить суд розстрочити виконання рішення від 12.02.2014 у справі №917/2384/13 на один рік згідно доданого графіка.

Заявник (боржник) обґрунтовує заяву неможливістю виконання рішення суду через тяжкий фінансовий стан, несприятливу фінансову ситуацію, що пов'язана з відсутністю оплати за виконані будівельні роботи замовниками. В якості доказів до заяви додано звіт про фінансові результати боржника за 2013 рік, баланс підприємства станом на 31.12.2013, довідка з банку про обороти коштів за період з 11.03.2013 до 16.08.2013, а також платіжні доручення про часткову сплату заборгованості.

Стягувач у своїх запереченнях на заяву боржника про розстрочку виконання рішення посилається на її необґрунтованість. Зазначає, що у відповідача виникла заборгованість починаючи з 2011 року, за цей значний період було сплачено лише 5 000 гривень. Також позивач зазначає, що Полтавська дирекція УДППЗ "Укрпошта" за підсумками роботи за 2013 рік має збитки, а саме 2,3 мільйона гривень, а також велику дебіторську заборгованість в сумі 8,6 мільйона гривень, що не дає змогу погодитися з розстрочкою виконання рішення.

При розгляді заяви суд виходить з наступного.

Згідно статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 1 статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначено у п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17 жовтня 2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.

Отже, в основу ухвали про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд також бере до уваги те, що п. 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

В зв'язку з тим, що розстрочка виконання рішення подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

На думку суду, викладені в заяві обставини не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості виконання рішення суду, не враховані матеріальні інтереси позивача, його фінансовий стан.

Відповідно до статті 4-3,статті 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на обставини, які зазначені в заяві про розстрочку виконання рішення та надані для її обґрунтування документи, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Відмовити Приватній науково - промисловій фірмі "Вік" у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду від 12.02.2014 по справі №917/2384/13.

2. Копії ухвали направити стягувачу та боржнику.

Суддя Плотницька Н.Б.