Постанова

від 26.03.2014 по справі 911/3824/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2014 р. Справа№ 911/3824/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Гусєєва Ю.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився;

від прокуратури - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія»

на рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2013 р.

по справі № 911/3824/13 (суддя - Конюх О.В.)

за позовом прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Гостомельської селищної ради

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія»

про розірвання договору оренди та стягнення 39 870,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.12.2013 р. позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Ольвія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2013 р. та прийняти нове, яким відмовити прокурору міста Ірпеня у задоволені позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ольвія» прийнято до провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014р., враховуючи перебування судді Смірнової Л.Г. у відпустці, змінено склад колегії суддів та визначено судову колегію: головуючий Чорна Л.В., судді Іоннікова І.А., Тищенко О.В.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014р., враховуючи перебування судді Тищенко О.В. у відпустці, змінено склад колегії суддів та визначено судову колегію: головуючий Чорна Л.В., судді Іоннікова І.А., Смірнова Л.Г.

Гостомельська селищна рада заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2013 р. у даній справі без змін, з підстав викладених у відзиві.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ольвія» та прокуратура своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників відповідача та прокуратури, які належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

23.06.2006р. між Гостомельською селищною радою (орендодавець) та ТОВ «Ольвія» (орендар) укладено Договір оренди землі (далі - Договір), за умовами якого орендодавець на підставі рішення від 25.05.2006р. № 42-03-V надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості площею 2,700 га за адресою смт. Гостомель, вул. Польова для промислової забудови. /а.с. 16-19/.

Згідно п. 8 Договору сторони погодили, що договір укладено на 10 (десять) років.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і складає 31012,25 грн. на рік (п. 6 Договору).

Орендна плата вноситься щомісячно в розмірі 2 584,36 грн. не пізніше 15 числа наступного місяця і переглядається один раз на рік (пункти 11, 13 Договору).

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 21 Договору.

Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням та своєчасного внесення орендної плати (п. 28 Договору).

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 38 Договору).

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 42 Договору).

26.07.2006р. орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування на умовах оренди на 10 років земельну ділянку площею 2,700 га для промислової забудови, яка знаходиться в смт.Гостомель, вул. Польова, про що сторонами складено Акт прийому-передачі земельної ділянки. /а.с. 21/.

Додатковою угодою від 11.06.2009р. сторони встановили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється 7% від грошової оцінки, місячна орендна плата в розмірі 4168,53 грн. вноситься на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця. /а.с. 22/.

Додатковою угодою від 28.01.2011р. сторони погодили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється з 01.10.2010р. по 30.09.2011р. 6%, а з 01.10.2011р. - 8% від грошової оцінки, місячна орендна плата в розмірі 6489,45 грн. вноситься на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця. /а.с. 23/.

Додатковою угодою від 23.11.2011р. сторони встановили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється з 01.10.2011р. по 31.12.2011р. 6%, а з 01.01.2012р. - 8% від грошової оцінки, місячна орендна плата в розмірі 6489,45 грн. вноситься на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця. /а.с. 24/.

Додатковою угодою від 10.12.2012р. сторони погодили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється з 01.11.2012р. по 31.12.2012р. 4%, а з 01.01.2013р. - 8% від грошової оцінки, місячна орендна плата в розмірі 4326,30 грн. вноситься на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця. /а.с. 25/.

Додатковою угодою від 01.03.2013р. сторони встановили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. 6%, а з 01.01.2014р. - 8% від грошової оцінки, місячна орендна плата в розмірі 6489,45 грн. вноситься на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця. /а.с. 26/.

Як встановлено судом першої інстанції і зазначене підтверджується матеріалам справи відповідач, в порушення умов договору, допустив систематичну несплату грошових коштів за оренду земельної ділянки, у зв'язку з чим за період з квітня 2013р. по вересень 2013р. у нього утворився борг по орендній платі за землю за спірним договором в розмірі 39 870,34 грн. Всього по орендній платі за землю (з врахуванням ще двох договорів оренди на земельні ділянки площами 3.00 га та 20.00 га) заборгованість ТОВ «Ольвія» за грудень 2012 - вересень 2013р. становить 132 305,51 грн., що підтверджується довідкою Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 07.11.2013р. №689/9/10-31-15-03-143 з доданими до неї копіями Акту від 29.04.2013р. № 491/15-4/32607076 про результати камеральної перевірки та копіями податкових декларацій відповідача з плати за землю. /а.с. 65, 93/.

Доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р., зі змінами та доповненнями «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, далі - ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України «Про оренду землі», стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Так, згідно статей 1, 13 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Згідно п. в) ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За таких обставин, вимога про стягнення заборгованості документально обґрунтована, підлягає задоволенню.

Враховуючи системне порушенням відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, заявлено вимогу про розірвання Договору оренди землі від 23.06.2006р. та зобов'язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку площею 2,7000 га в смт. Гостомель по вул. Польовій до земель запасу Гостомельської селищної ради.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. д) ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з цим, за статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, внаслідок завданої, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однієї із сторін, яке тягне для другою сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Таким чином, систематичне порушення відповідачем зобов'язань по договору, що призвело до виникнення заборгованості є істотним порушенням.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до пункту 38 Договору оренди землі від 23.06.2006р. сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

У відповідності п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011р. №6 розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Крім того, у відповідності до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до пункту 21 Договору сторони передбачили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Таким чином, вимога про розірвання договору та зобов'язання повернути землі є обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам ст. 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 31, 34 Закону України «Про оренду землі» та спростовує твердження апелянта про відсутність у суду повноважень розірвати договір без рішення органу місцевого самоврядування.

Крім того, в матеріалах справи, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відсутні будь-які докази оскарження спірного договору у встановленому законодавством порядку, або визнання його недійсним.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що Господарським судом Київської області правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2013р. у справі №911/3824/13.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2013 р. у справі №911/3824/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 911/3824/13 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді І.А. Іоннікова

Л.Г. Смірнова