УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2014 р.Справа № 820/9334/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Курило Л.В.
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.
за участю секретарів судового засідання - Мурга С.С., Дудки О.А.,
представника позивача - Дьяченка О.В.,
представника відповідача - Гиря В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2013р. по справі № 820/9334/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібний струмок"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
03.10.2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Срібний струмок" - звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0002072210, № 0002082210 від 11.06.2013 року та № 0000962201 від 23.09.2013 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області № 0002072210, № 0002082210 від 11.06.2013 року та № 0000962201 від 23.09.2013 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
До суду апеляційної інстанції позивач подав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно довідки з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ТОВ "Срібний струмок", ідентифікаційний код юридичної особи 36225657, зареєстровано в якості юридичної особи 14.01.2009 року. (т. 1 а.с. 13).
На підставі направлення № 965 від 24.04.2013 року фахівцями державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова здійснено виїзд за місцезнаходженням ТОВ "Срібний струмок", та встановлено, що позивач не знаходиться за податковою адресою, про що складено акт від 24.04.2013 року № 646/2210/36225657 "Про відсутність ТОВ "Срібний струмок" за місцезнаходженням".
15 травня 2013 року фахівцями державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова складено акт № 1827/2210/36225657 про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Срібний струмок" щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з ТОВ "Інтехмаш" за період березень 2011 рік, ТОВ "Бонтон" за період липень, вересень 2012 року. ( т. 1 а.с. 16-31).
На підставі акту № 1827/2210/36225657 від 15.05.2013 року, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення № 0002072210 від 11.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 96231 грн., з яких: основний платіж - 82080 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 14151 грн. (т. 1 а.с. 46) та № 0002082210 від 11.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 46069 грн., з яких: основний платіж - 43224 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 2845 грн. (т. 1 а.с. 47).
Крім того, фахівцями державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Срібний струмок" щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з ТОВ "Інтехмаш" за період березень 2011 року, ТОВ "Бонтон" за період липень, вересень 2012 року, за результатами якої складено акт № 95/20-3,0-22-01/36225657 від 31.07.2013 року. (т. 1 а.с. 49-89)
На підставі акту перевірки № 95/20-3,0-22-01/36225657 від 31.07.2013 року, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000962201 від 23.09.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 60190 грн., з яких: основний платіж - 48152 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 12038 грн. (т. 1 а.с. 160).
Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями № 0002072210, № 0002082210 від 11.06.2013 року та № 0000962201 від 23.09.2013 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог статті 11 КАС України не виявлено. Позивачем доведено реальне вчинення господарських операцій з ТОВ "Бонтон", оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Щодо скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0002072210, № 0002082210 від 11.06.2013 року, винесених на підставі акту про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Срібний струмок" № 1827/2210/36225657 від 15.05.2013 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Приписами пункту 78.8 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Відповідно до статті 86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Судом першої інстанції правомірно враховано, що акт складається за результатами проведеної перевірки, проте в даному випадку відповідачем фактично не проведено перевірку у зв'язку з відсутністю позивача за місцезнаходженням.
Разом з цим, під час проведення перевірки ТОВ "Срібний струмок" підприємство не було встановлено за податковою адресою, а зазначена перевірка була проведена лише на підставі аналізу поданої податкової звітності підприємством.
При цьому, конкретні угоди та первинні документи, складені на їх виконання, при проведенні перевірки податковим органом не досліджувались.
Колегія суддів зазначає, що відсутність в розпорядженні податкового органу документів суб'єкта господарювання, не знаходження юридичної особи за юридичною адресою, або необізнаність податкового органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, та для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів.
Норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки контролюючим органом, а також факт ненадання таким суб'єктом документів для перевірки є прямим та достатнім свідченнями нікчемності всіх укладених з ним угод.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт про неможливість проведення перевірки та винесені на підставі нього податкові повідомлення-рішення складено відповідачем з перевищенням компетенції та з порушення вимог чинного законодавства, оскільки Податковим кодексом України не передбачено право податкового органу на винесення на підставі акту про неможливість проведення перевірки податкових повідомлень - рішень № 0002072210, № 0002082210 від 11.06.2013 року, у зв'язку з чим останні підлягають скасуванню.
Підставою для збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток згідно повідомлення-рішення № 0000962201 від 23.09.2013 року, винесеного на підставі акту "Про документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Срібний струмок" щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з ТОВ "Інтехмаш" за період березень 2011 року, ТОВ "Бонтон" за період липень, вересень 2012 року" № 95/20-3,0-22-01/36225657 від 31.07.2013 року слугували висновки податкового органу стосовно заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 91376 грн. у тому числі: за 1 квартал 2011 року на суму 31849, за три квартали 2012 року - на суму 59527 грн. При цьому, відповідач в акті перевірки посилався на відомості, які містились в акті перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 27.03.2013 року № 185/22-2/35324776, яким встановлено, що операції, здійснені ТОВ "Бонтон", не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів.
Згідно розрахунку штрафних санкцій за актом перевірки ТОВ "Срібний струмок", вбачається, що податковим повідомленням - рішенням № 0000962201 від 23.09.2013 року позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 60190 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Бонтон". (т. 1 а.с. 26)
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно частини 1 статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 28.02.2011 року між ТОВ "Інтехмаш" ( Експедитор) та ТОВ "Срібний струмок" (Клієнт) укладено договір про експедиційні послуги , за умовами якого Клієнт доручає, а Експедитор приймає на себе зобов'язання за винагороду організовувати транспортно - експедиційні послуги. ( т.1 а.с. 101-103).
Факт виконання умов договору підтверджується документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: специфікаціями, аналізами рахунків, журналами проводок. (т. 1 а.с. 104-109).
В якості доказу підтвердження факту оплати за надані послуги за вищевказаним договором позивачем надано копії банківських виписок, згідно яких позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "Інтехмаш" за призначенням платежу - плата за експедиційні послуги- перераховано 09.06.2011 року - 100000 грн. та 22.11.2011 року - 52874 грн.(т.1 а.с.177)
Між ТОВ "Срібний струмок" (Покупець) та ТОВ "Бонтон" (Постачальник) укладено договір № 06062012 від 06.06.2012 року, відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується поставити в установлені строки меблі (далі - Товар), передбачені умовами зазначеного договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар в порядку, передбаченому договором, та заплатити за нього ціну, передбачену в пункті 2.1 договору. (Т.1 а.с. 110-114)
Факт виконання умов договору підтверджується документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: специфікацією, податковими накладними. ((т. 1 а.с. 115, 134,136).
В якості доказу підтвердження факту оплати за надані послуги за вищевказаним договором позивачем надано копії платіжних доручень. Так, відповідно до вказаних платіжних доручень позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "Бонтон" перераховано : згідно п/д №423 суму 489501,97 грн., згідно п/д № 433 суму 23850,43 грн.( т.1 а.с.176).
Також, між ТОВ "Срібний струмок" (Покупець) та ТОВ "Бонтон" (Постачальник) укладено договір № 19072012 від 19.07.2012 року, відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується поставити в установлені строки меблі (далі - Товар), передбачені умовами зазначеного договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар в порядку, передбаченому договором, та заплатити за нього ціну, передбачену в пункті 2.1 договору. (т. 1 а.с. 116-121).
Факт виконання умов договору підтверджується документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податковими накладними. ( т.1 а.с. 139,148,151).
В якості доказу підтвердження факту оплати за надані послуги за вищевказаним договором позивачем надано копії платіжних доручень. Так, відповідно до вказаних платіжних доручень позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "Бонтон" перераховано : згідно п/д №548 суму 99382,39 грн., згідно п/д №450 суму 173778,54 грн( т.1 а.с. 175)
19 липня 2013 року між ТОВ "Срібний струмок" (Замовник) та ТОВ "Бонтон" (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 190712/У, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується провести транспортну доставку та прийняти на гарантійне обслуговування в установлені строки меблі (далі - Товар), а також виконати монтажні роботи з установки Товару, передбачені умовами договору, а Замовник зобов'язується прийняти роботи в порядку, передбаченому договором та сплатити за нього ціну, передбачену в пункті 2.1 договору. (т. 1 а.с. 125-128).
Факт виконання умов договорів підтверджується документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: специфікацією, актом здачі-приймання робіт (товару), податковою накладною ( т.1 а.с. 129,132,141).
В якості доказу підтвердження факту оплати за надані послуги за вищевказаним договором позивачем надано копії платіжних доручень. Так, відповідно до вказаних платіжних доручень позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ "Бонтон" перераховано : згідно п/д №449 суму 339606,41 грн., згідно п/д №447 суму 340151,60 грн. ( т.1 а.с. 174).
Первинні документи, надані позивачем, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, податковим органом не доведено.
Під час розгляду справи, не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Предметом доказування у відповідній категорії справ є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.
Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом актів перевірки, в яких викладені висновки про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.
Таким чином, зазначені відповідачем в акті перевірки обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.
В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
При цьому, чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано валові витрати на підставі виписаних контрагентами податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, а отже донарахування податку на додану вартість є необґрунтованим.
Зважаючи на те, що відсутні підстави для донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем, тому відсутні підстави для застосування відносно позивача штрафних санкцій.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000962201 від 23.09.2013 року.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2013р. по справі № 820/9334/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 17.03.2014 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2014 |
Оприлюднено | 02.04.2014 |
Номер документу | 37922474 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Курило Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні