Рішення

від 19.03.2014 по справі 654/5188/13-ц

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/5188/13-ц

Провадження №2/654/102/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

при секретарі Яигіній М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань Херсонської області цивільну справу за позовом прокурора Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним (незаконним) та скасування розпорядження, зобов'язання повернути земельні ділянки у державну власність, -

в с т а н о в и в:

Прокурор Голопристанського району Херсонської області звернувся до суду в інтересах держави з вищевказаним позовом. Позов мотивований тим, що в ході проведення прокуратурою району перевірки додержання вимог законодавства під час розпорядження земельними ділянками на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області встановлено, що розпорядженням голови Голопристанської райдержадміністрації № 209 від 26.04.2006р. громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок орієнтованою площею до 1,0 га для ведення особистих селянських господарств на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. Після розроблення проекту землеустрою розпорядженням голови Голопристанської райдержадміністрації №263 від 05.06.2006р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність вищевказаним громадянам. Цим же розпорядженням їм передано безоплатно у власність земельні ділянки загальною площею 4.0 га для ведення особистих селянських господарств на території Рибальчеської сільської ради та у відділі Держкомзему у Голопристанському районі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки. 23.09.2006р. ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу земельну ділянку з кадастровим номером 6522384500:09:002:0001 відчужено на користь громадянки ОСОБА_8; 23.09.2009р. ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу земельну ділянку з кадастровим номером 6522384500:09:002:0002 відчужено на користь ОСОБА_9, яка у свою чергу 08.04.2010р. продала вказану земельну ділянку ОСОБА_1 Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6522384500:09:002:0001 на час звернення до суду з позовом було зареєстровано за ОСОБА_8, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6522384500:09:002:0002 зареєстровано за ОСОБА_1 Вказаними громадянами отримано державні акти на право власності на земельні ділянки. У ході перевірки встановлено, що земельні ділянки, які громадянам передано для ведення особистого селянського господарства, розташовано на відстані менше ніж 2 кілометри від узрізу води Дніпроваського лиману Чорного моря, що підтверджується актом обстеження (встановлення) земельних ділянок. При відведенні спірних земельних ділянок не враховано наявність прибережної захисної смуги. Відсутність у проекті землеустрою урахування відповідно до ст.60 ЗК України розмірів і меж прибережної захисної смуги Дніпровського лиману Чорного моря унеможливлює відведення у власність спірних земельних ділянок. Крім того, проект землеустрою затверджено оскаржуваним розпорядженням голови Голопристанської райдержадміністрації за відсутності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації. Так, наявним у проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 висновком погоджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ВАТ «Херсонрибгосп» загальною площею 22,5 га під існуючими рибацькими станами для рибогосподарських потреб на території Краснознам'янської сільської ради на острові Тендра Голопристанського району. Оскільки розпорядженням голови Голопристанської райдержадміністрації № 263 від 05.06.2006 порушено право держави на земельні ділянки, які перебували у державній власності, що призвело до їх незаконного відчуження, тому вказане розпорядження підлягає визнанню незаконним (недійсним) та скасуванню. Видання Голопристанською райдержадміністрацією розпорядження № 433 від 07.09.2007 також слід розцінювати як фіктивний правочин, оскільки у однієї із сторін правочину - осіб, яким надано безоплатно у власність земельні ділянки, на час вчинення правочину був відсутній намір створення правових наслідків, що ним обумовлювалися. Так, розпорядженням № 263 від 05.06.2006 земельні ділянки надано ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства, проте у вказаних осіб намір вести особисте селянське господарство був відсутній, оскільки ними після отримання у власність земельних ділянок відразу здійснено їх відчуження на користь інших осіб. Тобто земельні ділянки громадянами отримано безоплатно у власність не для господарської діяльності - ведення особистого селянського господарства, а з метою подальшого продажу земельних ділянок та збагачення у зв'язку із цим за рахунок держави. В позовній заяві прокурор просить визнати незаконним (недійсним) та скасувати розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області № 263 від 05.06.2006 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистих селянських господарств»; зобов'язати ОСОБА_8 повернути у державну власність земельну ділянку площею 1,00 га (кадастровий номер 6522384500:09:002:0001), яка знаходиться на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області; зобов'язати ОСОБА_1 повернути у державну власність земельну ділянку площею 1,00 га (кадастровий номер 6522384500:09:002:0002), яка знаходиться на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Під час судового засідання прокурор змінив позовні вимоги, просив визнати незаконним (недійсним) та скасувати розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області № 263 від 05.06.2006 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистих селянських господарств»; зобов'язати ОСОБА_3 повернути у державну власність земельну ділянку площею 1,00 га (кадастровий номер 6522384500:09:002:0001), яка знаходиться на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області; зобов'язати ОСОБА_1 повернути у державну власність земельну ділянку площею 1,00 га (кадастровий номер 6522384500:09:002:0002), яка знаходиться на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області; зобов'язати ОСОБА_2 повернути у державну власність земельну ділянку площею 1,00 га (кадастровий номер 6522384500:09:002:0003), та земельну ділянку площею 1,0 га (кадастровий номер 6522384500:09:002:0004, які знаходиться на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. Дану заяву про зміну позовних вимог подано у зв'язку з тим, що під час слухання справи стало відомо, що ОСОБА_8 25.03.2011р. продала земельну ділянку ОСОБА_3, а земельні ділянки із кадастровими номерами 6522384500:09:002:0003, 6522384500:09:002:0004 придбано ОСОБА_2, який на даний час є власником вказаних земельних ділянок.

У судовому засіданні прокурор Кобзар А.І. підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, наполягав на їх задоволенні, з підстав, викладених у позові.

Представник Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений, причини неявки суду невідомі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений, надав письмові заперечення, з яких вбачається, що він є власником земельної ділянки площею 1,00 га (кадастровий номер 6522384500:09:002:0002), яка знаходиться на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, проте ОСОБА_2 самовільно зайняв частину належної йому земельної ділянки, встановив паркан, здійснив будівництво споруд, знищив межові знаки. Добровільно звільняти земельну ділянку ОСОБА_2 відмовляється. З приводу цього ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Голопристанського району. Проте позов, що розглядається, подано прокуратурою лише до нього - ОСОБА_1 та ОСОБА_8, а вимоги до ОСОБА_2 не заявлено прокурором.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений. Представник відповідача надав письмові заперечення, які мотивовані тим, що позов є незаконним, безпідставним та необґрунтованим, позивачем не надано доказів щодо належності відповідачу ОСОБА_2 земельної ділянки, нерухомого майна, розташованого на даній земельній ділянці, встановлення факту використання ним земельної ділянки відповідно до її призначення, наявності чи відсутності підстав для скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку та свідоцтв про право власності на нерухоме майно.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Голопристанської райдержадміністрації №209 від 26.04.2006р. надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо надання у власність громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 земельних ділянок орієнтованою площею до 1,0 га для ведення особистих селянських господарств на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Розпорядженням голови Голопристанської райдержадміністрації № 263 від 05.06.2006 р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Цим же розпорядженням вказаним громадянам передано безоплатно у власність земельні ділянки загальною площею 4,0 га для ведення особистих селянських господарств на території Рибальчеської сільської ради..

На підставі розпорядження голови Голопристанської райдержадміністрації № 263 від 05.06.2006 громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у відділі земельних ресурсів у Голопристанському районі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери: 6522384500:09:002:0001, 6522384500:09:002:0002, 6522384500:09:002:0003, 6522384500:09:002:0004.

Судом встановлено, що 23.09.2006р. громадянином ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу земельну ділянку з кадастровим номером 6522384500:09:002:0001 відчужено на користь ОСОБА_8; 23.09.2009р. громадянкою ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу земельну ділянку з кадастровим номером 6522384500:09:002:0002 відчужено на користь ОСОБА_9, яка у свою чергу 08.04.2010 продала вказану земельну ділянку ОСОБА_1.

В ході перевірки додержання вимог земельного законодавства під час розпорядження земельними ділянками на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області встановлено, що земельні ділянки, які відповідачам передано для ведення особистого селянського господарства, розташовано на відстані менше ніж два кілометри від урізу води Дніпровського лиману Чорного моря, що підтверджується актом обстеження (встановлення) земельних ділянок.

Так, відстань земельної ділянки із кадастровим номером 6522384500:09:002:0001до урізу води Дніпровського лиману Чорного моря складає 75 метрів; від земельної ділянки 6522384500:09:002:0002 - 87 м; від земельної ділянки 6522384500:09:002:0003 - 84 м; від земельної ділянки 6522384500:09:002:0004 - 82 м.

За таких обставин суд вважає доведеним, що передані у власність відповідачів земельні ділянки знаходиться в прибережній захисній смузі Дніпровського лиману Чорного моря і належать до земель водного фонду.

Згідно з ч. 5 ст. 88 Водного кодексу України в редакції, яка була чинна на час надання відповідачам земельних ділянок, уздовж морів і навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Частиною 1 ст. 90 Водного кодексу України визначено, що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

У порушення п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 5 листопада 2004р. №434, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2004 року за №1470/10069, при відведенні спірних земельних ділянок не враховано наявність прибережної захисної смуги, хоча вказаним порядком передбачено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок, нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України віт 8 травня 1996 року № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням конкретної ситуації.

Відсутність у проектах землеустрою урахування відповідно до ст. 60 ЗК України розмірів і меж прибережної захисної смуги Дніпровського лиману Чорного моря унеможливлює відведення земельної ділянки.

Відповідно до ст.84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватися у приватну власність.

Встановивши такі обставини, суд приходить до висновку про незаконність передачі земельних ділянок водного фонду у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства.

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає нормам закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.

З огляду на викладене, розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області № 263 від 05.06.2006р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистих селянських господарств» винесене в порушення вимог чинного законодавства, є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Позовні вимоги прокурора щодо зобов'язання ОСОБА_1 повернути у державну власність земельну ділянку площею 1,00 га (кадастровий номер 6522384500:09:002:0002), яка знаходиться на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 05.06.2006р. №263 скасовується, тому відпала підстава, на якій вказані особи набули у власність спірні земельні ділянки.

Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч.1 ст. 1212 ЦК України).

Разом з цим, у відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок по доказуванню обставин, викладених у позові лежить саме на позивачеві.

Прокурором не надано доказів належності ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,00 га (кадастровий номер 6522384500:09:002:0003), та земельної ділянки площею 1,0 га (кадастровий номер 6522384500:09:002:0004, які знаходиться на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, тому позовні вимоги в частині зобов'язання ОСОБА_2 повернути земельні ділянки у державну власність задоволенню не підлягають.

На думку суду, заперечення представника відповідача (відповідачів) щодо юрисдикції даної справи є необґрунтованими, оскільки за предметом та підставами позову, а також за складом сторін дана справа не має ознак публічно-правового спору і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст.10, 60, 61, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним (недійсним) та скасувати розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області № 263 від 05.06.2006 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистих селянських господарств».

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути у державну власність земельну ділянку площею 1,00 га (кадастровий номер 6522384500:09:002:0002), яка знаходиться на території Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Суддя В. М. Сіянко