Постанова

від 27.03.2014 по справі 904/4773/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2014 року Справа № 904/4773/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Вечірко І.О.

секретар: Ситникова М.Ю.

Представники сторін :

скаржника - Бугайова Ю.А., дов. № 2118 від 13.11.2013р., представник;

ліквідатора - Кійко Є.А., дов. № б/н від 27.06.2013р., представник;

інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явились; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Київ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013 року по справі № 904/4773/13

за заявою голови ліквідаційної комісії приватного підприємства «АСТУРА А», м.Кривий Ріг

до приватного підприємства «АСТУРА А», м.Кривий Ріг

про визнання банкрутом

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013 року у справі № 904/4773/13 (суддя Владимиренко І.В.) за голови ліквідаційної комісії приватного підприємства «АСТУРА А», м.Кривий Ріг до приватного підприємства «АСТУРА А», м.Кривий Ріг про визнання останнього банкрутом було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПП «АСТУРА А» м.Кривий Ріг; ліквідовано юридичну особу - приватне підприємство «АСТУРА А» м.Кривий Ріг (код ЄДРПОУ 20301138); провадження у справі припинено; зобов`язано ліквідатора передати до архіву фінансово-господарські документи банкрута (а.с.131-132).

Вищевказану ухвалу господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.41, 45, 46, п.6 ст.83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погодившись з вищевказаною ухвалою господарського суду, її оскаржив в апеляційному порядку один із кредиторів у справі - ПАТ «Укрсоцбанк» м.Київ, просить оскаржувану ухвалу скасувати в зв`язку з її невідповідністю нормам процесуального та матеріального права, зокрема:

- господарським судом порушено принцип повного, всебічного, об`єктивного розгляду справи на підставі закону (ст..43 ГПК України);

- господарським судом не дано належної правової оцінки факту неповідомлення усіх кредиторів, відомих боржнику, про ліквідацію, чим порушено приписи ч.4 ст.60 Господарського кодексу України;

- господарським судом не дано оцінки тому, що голова ліквідаційної комісії, призначений в подальшому ліквідатором, підпадає під ознаки заінтересованої особи по відношенню до боржника; крім цього, автоматизований відбір кандидатури ліквідатора всупереч вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарським судом не здійснювався взагалі;

- господарським судом було порушено строки винесення постанови про визнання боржника банкрутом (ч.2 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»);

- господарським судом не взято до уваги той факт, що боржником не було здійснено жодних публікацій в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації щодо визнання боржника банкрутом та не надана можливість заявити кредиторам свої вимоги в місячний строк до боржника.

Представник ліквідатора, присутній в судовому засіданні 27.03.2014р., заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з отриманням ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2014р. три дні тому та обґрунтував клопотання необхідністю його підготовки до судового засідання у справі.

Зазначене клопотання, на думку колегії суддів, слід відхилити з огляду на наступні обставини: по-перше, апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду справи (15 днів), який спливає; по-друге, до клопотання не надано жодного доказу в розумінні ст..ст.32, 33, 36 ГПК України, підтверджуючого поважність причин неможливості підготовки до судового засідання 27.03.2014р. представником взагалі, так і протягом 3-х попередніх днів, зокрема, і неможливості ознайомлення з матеріалами справи у відповідності до ст.22 ГПК України; отже, на думку колегії суддів, ці дії представника скаржника колегія розцінює як дії, спрямовані на затягування судового процесу.

Інші учасники судового процесу правом участі представників в судовому засіданні, передбаченим ст.22 ГПК України, не скористались, як не скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу , передбаченим ст.96 ГПК України; про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2014р. про здійснення розсилки рекомендованих листів усім учасникам судового процесу зі штампом канцелярії апеляційного господарського суду (на звороті, згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом голови Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013р.).

Враховуючи вищевикладене, факт належного сповіщення усіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання, факт відсутності будь-яких інших клопотань про подальше відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід розглянути по суті в цьому судового засіданні (ст.ст.75, 99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх представників скаржника та ліквідатора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати на підставі п. 4 ч.1 ст.104 ГПК України, а провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у відповідності до повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених ст.ст.101, 103 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

18.06.2013 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4773/13 було прийнято до розгляду заяву голови ліквідаційної комісії приватного підприємства «АСТУРА А» м.Кривий Ріг Андрущенко І.Г. до приватного підприємства «АСТУРА А» м.Кривий Ріг про визнання останнього банкрутом відповідно до ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с.1).

При цьому голова ліквідаційної комісії в своїй заяві посилався на те, що 15.10.2012р. засновником (власником) ПП «АСТУРА А» громадянкою ОСОБА_4 було прийнято рішення про припинення діяльності боржника шляхом ліквідації підприємства (рішення - а.с.18). Зазначене рішення власника було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом (а.с.8-9). Також в Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в № 230 (30) було зроблено публікацію оголошення про відкриття ліквідаційної процедури (а.с.17). Крім цього, голова ліквідаційної комісії посилався на те, що про ліквідацію підприємства було сповіщено усіх відомих йому кредиторів боржника (а.с.19-24). В заяві зазначалось, що аналіз даних бухгалтерського обліку боржника дозволяє зробити висновок про те, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, будь-яке майно у боржника, зокрема, і статутний фонд у розмірі 1 тисячі гривень - відсутній, а заборгованість боржника перед єдиним кредитором - ПАТ "АК "ПІБ" становить 1 179 778 грн. 01 коп., що підтверджується даними проміжного ліквідаційного балансу станом на 31.03.2013р., актом інвентаризації майна (а.с.36-37). Враховуючи викладені обставини, 17.05.2013р. власником підприємства боржника було прийнято рішення про затвердження ліквідаційного балансу та доручено керівнику підприємства та голові ліквідаційної комісії Андрущенко І.Г. звернутись до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення справи про банкрутство (а.с.38).

08.07.2013р . ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 904/4773/13 про банкрутство ПП «АСТУРА А» за ознаками ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; прийнято клопотання ліквідатора ПП «АСТУРА А» про покладення обов`язків ліквідатора на голову ліквідаційної комісії в зв`язку з неможливістю сплачувати винагороду арбітражному керуючому; призначено судове засідання на 15.07.2013р. на 11.30 год.; визнано обов`язковою явку в судове засідання голови ліквідаційної комісії, засновника (учасника) ОСОБА_4 (а.с.54-55).

15.07.2013 року постановою господарського суду Дніпропетровської області по цій справі визнано ПП «АСТУРА А» м.Кривий Ріг (код ЄДРПОУ 20301138) - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці; ліквідатором ПП «АСТУРА А» призначено голову ліквідаційної комісії боржника Андрущенко Ігоря Григоровича; зобов`язано ліквідатора вчинити певні дії, зокрема, здійснити оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом; відповідно до частин 1, 2 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» судом роз`яснено правові обставини щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі тощо (а.с.58-60).

25.07.2013р . в газеті «Голос України» № 136 (5636) було здійснено публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом, відкриття по відношенню до останнього ліквідаційної процедури (а.с.66). Докази публікації долучено до справи.

В ході ліквідаційної процедури було виявлено наявність кредиторських вимог до боржника: ПАТ «Укрсоцбанк» м.Київ на суму 964 922 грн. 93 коп., ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Дніпропетровськ» на суму 1 180 925 грн. 01 коп., КП «Криворіжтепломережа» на суму 46 674 грн. 57 коп., що підтверджується матеріалами справи - окремими томами справи кожного із кредиторів, ухвалами господарського суду, даними у звіті ліквідатора, змістом оскаржуваної ухвали господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, яка оскаржується.

29.11.2013р . до господарського суду Дніпропетровської області надійшов звіт ліквідатора з додатками (а.с.92-121).

17.12.2013р . ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по цій справі було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПП «АСТУРА А» м.Кривий Ріг; ліквідовано юридичну особу - приватне підприємство «АСТУРА А» м.Кривий Ріг (код ЄДРПОУ 20301138); провадження у справі припинено; зобов`язано ліквідатора передати до архіву фінансово-господарські документи банкрута (а.с.131-132). Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

Згідно з вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції з 19.01.2013р.) справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, провадження у даній справі було порушено на підставі ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до частини 1 якої, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого (ч.2 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Обов`язковою умовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, зокрема, вимог ст.ст.105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст.60 Господарського кодексу України щодо порядку добровільної ліквідації . Зазначена правова позиція була сформульована ще в постанові Верховного Суду України від 10.06.2008р. у справі № 15/682-б та в подальшому підтримана усталеною судовою практикою Вищого господарського суду України, як суду касаційної інстанції.

Так, статтею 105 ЦК України передбачено, що:

- учасники юридичної особи , суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох днів з дати прийняття рішення письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію , який вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення; після чого повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації ;

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється; виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи;

- до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації. Ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи; голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;

- строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи;

- кожна окрема вимога кредитора , зокрема, щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України (в ред. Закону України від 16.05.2013р. №265-VІІ) юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до частин 3, 4, 7, 8 статті 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред`явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки , відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи; ліквідаційна комісія вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб; для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків , зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів , регістрів бухгалтерського та податкового обліку; ліквідаційна комісія (ліквідатор ) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частиною 3 ст.60 Господарського кодексу України регламентовано обов`язок ліквідаційної комісії (ліквідатора) розміщення в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про ліквідацію, порядок та строки заявлення претензій кредитором, персонального повідомлення усіх явних (відомих) кредиторів в письмовій формі в встановлені цим Кодексом або спеціальним законом строки.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: 1)оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості; 2)повідомлення кредиторів та органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства встановленому законом порядку; 3)складання проміжного ліквідаційного балансу; 4) звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Як вбачається зі змісту листів від 12.11.2012р., направлених на адреси ймовірних кредиторів боржника (а.с.19-23), листи взагалі не містять будь-яких повідомлень адресатів про те, що здійснюється ліквідація боржника. Крім цього, повідомлення про ліквідацію взагалі не надсилалось на адреси ПАТ "АК "Промінвестбанк" м.Київ, КП «Криворіжтепломережа» та ПАТ «Укрсоцбанк» м.Києва, доказів такого надсилання матеріали справи не містять взагалі. Також, до матеріалів справи не надано доказів, підтверджуючих саме дату здійснення публікації в № 230 (30) за 2012 рік в Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.17 - перша сторінка Бюлетеня в матеріалах справи відсутня, не надана в додатку до заяви боржника).

Також, колегія суддів не може погодитись з доводами боржника, що органи ДПІ також було належним чином сповіщено про ліквідацію, оскільки доказів отримання заяви за формою 8-ОПП Криворізький відділ Південної МДПІ матеріали справи не містять, такі докази відсутні, а нечитаємий відбиток печатки невідомої юридичної особи з датою « 01.11.2012р.» без зазначення прізвища, ім`я, по-батькові, посади особи, яка отримала заяву боржника не може вважатись таким доказом в розумінні ст.ст.32, 36 ГПК України.

За таких обставин колегія суддів не може погодитись з доводами про те, що боржником було виконано належним чином обов`язок, передбачений ч.3 ст.60 Господарського кодексу України щодо персонального повідомлення боржником усіх явних (відомих) кредиторів письмово.

Також колегія суддів не може погодитись з позицією боржника про те, що йому, зокрема, голові ліквідаційної комісії, колишньому керівнику боржника не було відомо про заборгованість за кредитним договором перед ПАТ "Укрсоцбанк" та КП "Криворіжтепломережа".

Виявлення в ході ліквідаційної процедури кредиторських вимог двох кредиторів, зокрема, КП «Криворіжтепломережа», грошові вимоги якого ґрунтуються на трьох судових рішеннях господарського суду Дніпропетровської області, які набули законної сили та були прийняті протягом 2011-2013 років, пред`явлені до виконання до органів державної виконавчої служби та були обов`язковими до виконання в силу приписів ст..115 ГПК України, а, отже, обов`язковими до їх виконання, свідчать про те, що голова ліквідаційної комісії боржника, як керівник підприємства, не міг не бути обізнаним про наявні факти заборгованості за надані послуги КП «Криворіжтепломережа» за договором № 1847 від 01.07.2007р., укладеним безпосередньо цією особою з цим кредитором. Також, колегія суддів не може вважати, що про грошові вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» м.Києва, які ґрунтуються на кредитному договорі від 21.08.2007р. № 120/098/07, який було укладено від імені «позичальника» директором боржника Андрущенко І.Г. та який за цим договором є майновим поручителем, не були наявні на день подання заяви про банкрутство, а голова ліквідаційної комісії не був обізнаний з фактом заборгованості за кредитним договором.

Зазначені вище обставини та докази, надані цими кредиторами до справи, дають підстави зробити висновок про те, що при порушенні провадження у справі про банкрутство боржником було подано в якості додатку до заяви до господарського суду перелік кредиторів боржника, який не відповідав дійсним обставинам справи та правовідносинам боржника та кредиторів у справі .

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Враховуючи зазначені вимоги закону та факт того, що жоден процесуальний акт місцевого господарського суду не переглядався в апеляційному та касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ч.3 ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до заяви боржника в обов`язковому порядку повинні бути надані, зокрема, перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником , підстав виникнення зобов`язань, строку їх виконання згідно з законом або договором, відомості про усі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-господарських установах, їх реквізити.

Так, в додатку до заяви про порушення справи такий перелік розрахункових рахунків боржника взагалі не подавався, лише вказано на наявність одного рахунку в ПАТ "АК ПІБ" (а.с.42), а ці обставини лише були з`ясовані в ході ліквідаційної процедури та 3 розрахункових рахунки боржника у різних установах банків так і не було закрито, що підтверджується листами банків, які містяться в матеріалах справи (а.с.101-, 116-118). Отже, жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України, підтверджуючого факт закриття всіх трьох банківських рахунків в установах банків навіть і по завершенню ліквідаційної процедури матеріали справи не містять.

Частиною 7 ст.41 Закону регламентовано, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором . Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

З матеріалів справи та додатків до заяви про порушення провадження у справі взагалі не вбачається, що боржник мав в наявності майно, достатнє для покриття судових витрат у справі. Однак, господарський суд цим обставинам та вимогам Закону не дав належної оцінки.

Також, всупереч вимогам ч.3 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржником до заяви не було надано належних доказів, підтверджуючих факт відсутності на балансі державного майна (довідка органу приватизації відсутня, не надавалась).

У відповідності до частин 1, 3, 4 ст.40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих , якщо інше не передбачено цим Законом; ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами; у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 2 ст.41 цього Закону регламентовано, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості ; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб ; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.3 ст.41 Закону до ліквідатора з дня його призначення переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута .

Також, а ні до звіту в якості додатків та до матеріалів справи ліквідатором не долучались докази, підтверджуючи, що боржник не є засновником (учасником) інших господарських товариств та не має відповідно частку в статутному фонді останніх, такі довідки із Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України в матеріалах справи відсутні. Довідка видана самим ліквідатором не є таким доказом (а.с.43).

Зазначені обставини, відсутність вищевказаних доказів в додатку до звіту, факт незакриття рахунків є підставою вважати, на думку колегії суддів, що ліквідатором не в повному обсязі вжито усіх вичерпних заходів, спрямованих на виявлення та пошук майна боржника, виявлення його активів та відповідно належним чином сформовано актив та пасив боржника, оскільки ухвала господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідбалансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а дає в цілому правову оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, є підсумовуючим, остаточним судовим актом за результатами закінчення процедури банкрутства, процесуальним наслідком чого є припинення провадження у справі, то висновки, викладені в резолютивній частині оскаржуваної ухвали є такими, що не відповідають вимогам закону, а справу порушено без достатніх правових підстав.

Пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство» передбачено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора, за заявою якого було порушено справу про банкрутство боржника, у таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Як вже зазначалось вище, враховуючи, що у відповідності до приписів ст.101 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряв матеріали справи в повному обсязі та не зв»язаний з доводами апеляційної скарги, жодний процесуальний документ не був предметом перегляду судами апеляційної та касаційної інстанцій, враховуючи повноваження суду апеляційної інстанції, визначені в ст.103 ГПК України та приписи п.36 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», колегія суддів вважає, що провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, як порушене необґрунтовано без дотримання усіх вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80, 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» м.Київ - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013 року у справі № 904/4773/13 - скасувати.

Провадження у справі - припинити (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

Стягнути з приватного підприємства «АСТУРА А» м.Кривий Ріг на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» м.Київ 609 грн. судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу згідно зі ст.ст.116-117 ГПК України доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Копію постанови направити Реєстраційній службі Криворізького міського управління юстиції (50031, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Женевська, 1) для вчинення відповідних записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно з Законом.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.03.2014 року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.М.Лисенко

Суддя І.О.Вечірко