Постанова

від 26.06.2014 по справі 904/4773/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року Справа № 904/4773/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С., суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргуліквідатора приватного підприємства "АСТУРА А" Андрущенка І.Г. на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 у справі№ 904/4773/13 господарського суду Дніпропетровської області за заявоюголови ліквідаційної комісії приватного підприємства "АСТУРА А" доприватного підприємства "АСТУРА А" пробанкрутство ліквідаторАндрущенко І.Г. в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Укрсоцбанк" Боровський М.Є.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2013 прийнято заяву голови ліквідаційної комісії приватного підприємства "АСТУРА А" (далі - ПП "АСТУРА А").

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2013 порушено провадження у справі про банкрутство боржника - ПП "АСТУРА А" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011, далі - Закон).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2013 ПП "АСТУРА А" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Андрущенка І.Г.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП "АСТУРА А", ліквідовано ПП "АСТУРА А", провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013 скасовано, провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Ліквідатор ПП "АСТУРА А" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2014.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема: ч.4 ст.11 Закону, п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої та судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.46 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

З матеріалів справи вбачається, що до суду 29.11.2013 ліквідатором надано звіт, ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів.

Затверджуючи звіт ліквідатора місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст.ст.41, 45, 46, п.1 ч.6 ст.83 Закону, виходив з того, що ліквідатором вживалися заходи, спрямовані на виявлення кредиторів банкрута та встановлення наявності його майнових активів під час проведення ліквідаційної процедури. Кредиторська заборгованість залишилась не погашеною у зв'язку з відсутністю у банкрута майна, грошових коштів.

Частиною 2 ст.41 Закону передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.3 ст.41 Закону до ліквідатора з дня його призначення переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатором не долучались докази на підтвердження того, що боржник не є засновником (учасником) інших господарських товариств та не має відповідно частку в статутному фонді останніх, такі довідки із Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України в матеріалах справи відсутні, а довідка видана самим ліквідатором не є таким доказом (а.с.43).

Враховуючи встановлені обставини, відсутність вищевказаних доказів в додатку до звіту, факт незакриття ліквідатором банківських рахунків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ліквідатором не в повному обсязі вжито усіх вичерпних заходів, спрямованих на виявлення та пошук майна боржника, виявлення його активів та відповідно належним чином сформування активу та пасиву боржника.

Відповідно до ч.1, 2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.10.2012 засновником (власником) ПП "АСТУРА А" було прийнято рішення про припинення діяльності боржника шляхом ліквідації підприємства. Рішення власника про припинення зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом (а.с.8-9). Головою ліквідаційної комісії були проведені ліквідаційні дії, складено проміжний ліквідаційний баланс. Власником ПП "АСТУРА А" 17.05.2013 прийнято рішення затвердити проміжний ліквідаційний баланс та звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство ПП "АСТУРА А". (рішення власника ПП "АСТУРА А" від 17.05.2013). Заява про порушення провадження у справі про банкрутство обґрунтована наявністю заборгованості перед ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у розмірі 1179778,01 грн., відсутністю майна, нематеріальних активів, цінних паперів, дебіторської заборгованості, грошових коштів.

Згідно з абз. 2 ч.1 ст.95 Закону обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Відповідно до законодавства України обов'язковими умовами для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст.95 Закону є дотримання заявником усіх необхідних передумов, передбачених ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України.

Відповідно до частин 3, 4, 7, 8 статті 111 Цивільного кодексу України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред`явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи; ліквідаційна комісія вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб; для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку; ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частиною 3 ст.60 Господарського кодексу України регламентовано обов`язок ліквідаційної комісії (ліквідатора) розміщення в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про ліквідацію, порядок та строки заявлення претензій кредитором, персонального повідомлення усіх явних (відомих) кредиторів в письмовій формі в встановлені цим Кодексом або спеціальним законом строки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідаційною комісією ПП "АСТУРА А" не було дотримано необхідних передумов для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.95 Закону. Так, матеріали справи не містять доказів повідомлення власником ПП "АСТУРА А" ймовірних кредиторів боржника. Наявність кредиторських вимог до боржника: ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 964922,93 грн. 93 коп. та КП "Криворіжтепломережа" на суму 46 674,57 грн. виявлено після публікації оголошення про визнання боржника банкрутом 25.07.2013, в ході ліквідаційної процедури.

Отже, при затвердженні проміжного ліквідаційного балансу був невірно сформований пасив банкрута, як наслідок тог, що при порушенні провадження у справі про банкрутство боржником надано в якості додатку до заяви перелік кредиторів боржника, який не відповідав дійсним обставинам справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів, що підтверджують дату здійснення публікації оголошення в Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, доказів отримання ДПІ заяви за формою 8-ОПП. З матеріалів справи не вбачається, що у боржника наявне майно, необхідні для покриття судових витрат у справі про банкрутство.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено недотримання ліквідатором ПП "АСТУРА А" порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, то висновок про відсутність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ПП "АСТУРА А" є законним та обґрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ліквідатора приватного підприємства "АСТУРА А" Андрущенка І.Г. залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2014 у справі № 904/4773/13 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук