Рішення

від 13.03.2014 по справі 5011-4/13650-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/13650-2012 13.03.14

За позовомСпільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "ХМЕСІЛ лтд" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента БГ" Простягнення 475 962, 50 грн.

Головуючий суддя Борисенко І.І.

судді: Літвінова М.Є.;

Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача - Авторгов А.М.- за довіреністю, ОСОБА_4 - директор;

Від відповідача - Яровий Я.В. - за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за додатковою угодою №2 від 07 листопада 2011 року до Договору про особливий порядок розрахунків від 09 вересня 2011 року, у розмірі 475 962,50 грн., (з якої 469 188,76 грн. - сума основного боргу, 6 773,74 грн. - 3% річних).

Через відділ діловодства суду 15.11.2012р. позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог (суми позову), відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 698 033,22 грн., суми боргу за процентами, 20 941 грн. - 3% річних.

На обґрунтування поданої заяви Позивач зазначає, що підставою позову є невиконання відповідачем Додаткової угоди №2 від 07.11.2011р. до Договору про особливий порядок розрахунків від 09.09.2011р., разом з тим, як вказує позивач, нарахування процентної ставки, рівної подвійній ставці НБУ, має здійснюватись не відповідно до графіка платежів, погодженого у додатку №1 до Додаткової угоди №2 від 07.11.2011р. до Договору про особливий порядок розрахунків від 09.09.2011р., а шляхом нарахування процентів на фактичний залишок несплаченої суми основного боргу, відповідно до положень ст. 1048 ЦК України. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Отже має місце нова ціна позову, з якої виходить суд.

За клопотанням відповідача строк вирішення спору продовжено, відповідно до ст. 69 ГПК України.

Відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №5011-7/12850-2012 та до моменту набрання законної сили рішенням у справі №5011-7/12850-2012. Суд відмовив у задоволенні поданого клопотання у зв'язку із тим, що обставини, які розглядаються у межах справи №5011-7/12850-2012 можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі №5011-4/13650-2012, а отже суд не встановив неможливості розгляду даної справи.

Ухвалою суду від 11.12.2012р. за клопотанням відповідача призначено колегіальний розгляд справи.

Через відділ діловодства суду 11.01.2013р. позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог (суми позову), відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 727 042,84 грн., суми боргу за процентами, 15 070,74 грн. - 3% річних.

На обґрунтування поданої заяви Позивач вказує, що станом на 29.12.2012р. основний борг Відповідачем сплачено повністю, проте заборгованість Відповідача перед Позивачем по процентам за додатковою угодою №2 від 07.11.2011 до Договору про особливий порядок розрахунків від 09.09.2011р. за період з 07.11.2011р. до 29.12.2012р. складає 727 042,84 грн. Проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статті 1048 ЦК України, та умов Договору, є платою за користування грошима і підлягають сплати боржником за правилами основного грошового боргу. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Отже має місце нова ціна позову, з якої виходить суд.

Відповідачем, 22.01.2013р. до суду було подано клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки додаткова угода №2 була укладена між двома фізичними особами.

05.02.2013р. Відповідач звернувся до суду із клопотання про призначення судової технічної експертизи документів.

Ухвалою суду від 21.03.2013р. призначено судову технічну експертизу документів за участю представників сторін, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680 м. Київ, вул. Смоленська,6) на підставі статті 7 Закону України "Про судову експертизу". На вирішення експертів поставлено наступні питання:

1) Чи не виконані фрагменти Угоди від 7 листопада 2011 року до Договору про особливий порядок розрахунків від 9 вересня 2011 року, а саме: відтиск круглої печатки ТОВ "Вента БГ" та підпис особи ОСОБА_7, в різний час?

2) В якій послідовності виконувалися фрагменти Угоди від 7 листопада 2011 року до Договору про особливий порядок розрахунків від 9 вересня 2011 року, а саме: відтиск круглої печатки ТОВ "Вента БГ" та підпис особи ОСОБА_7?. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 13.06.2013 провадження у справі було поновлено для розгляду клопотання експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою суду від 16.07.2013р. відмовлено позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 16.07.2013р. погоджено строк проведення експертизи у термін, що перевищує три місяці. Надано судовим експертам дозволи на застосування методу вологого копіювання, на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих досліджуваному та порівняльних) документах. На вирішення експертів поставлено додаткове питання:

- чи відповідає відтиск печатки ТОВ "Вента БГ", проставлений на Угоді від 07 листопада 2011 року до Договору про особливий порядок розрахунків від 09 вересня 2011, наданим на дослідження зразкам з відтисками печатки, яка використовується ТОВ "Вента БГ" у господарській діяльності з 7 червня 2011 в якості головної печатки підприємства згідно з Рішенням № 2 комісії з питань печаток ТОВ "Вента БГ" від 7 червня 2011р. та рішення № 3 комісії з питань печаток ТОВ "Вента БГ" від 09 червня 2011р.?. Провадження у справі зупинено.

13.12.2013р. від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла справа №5011-4/13650-2012 разом з висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №4589/4590/13-33/4591/13-34 за результатами проведення судово-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 23.12.2013р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 28.01.2014р. заяву Спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хмесіл лтд" про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента БГ" в межах ціни позову у розмірі 733 353,70 грн.

Клопотання відповідача про виклик експерта в судове засідання судом не задоволено за необґрунтованістю.

Позивач у судовому засіданні 13.03.2014р. підтримав збільшені позовні вимоги, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, поданої до суду 11.01.2013р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2010 року між Спільним українсько-болгарським товариством з обмеженою відповідальністю "ХМЕСІЛ лтд" (надалі - Позикодавець) та Закритим акціонерним товариством "Вента", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вента БГ» (надалі - Позичальник) було укладено Договір №1/10-фп про надання поворотної фінансової допомоги. (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позикодавець передає позичальнику у користування на визначений строк суму грошових коштів, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у строк та в порядку передбаченому цим договором.

Згідно з п. 2.1 Договору сума грошових коштів, що надаються позикодавцем у користування Позичальнику за цим договором становить всього 10 000 000,00 грн.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Договору поворотна фінансова допомога за цим договором надається позичальникові частинами. Вся сума поворотної фінансової допомоги повинна бути надана Позикодавцем у строк до 30.06.2011 року.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що сума коштів, що є предметом цього договору надається позичальнику в користування на строк до 31.12.2012 року.

Згідно з пунктами 4.2 та 4.3 Договору датою надання поворотної фінансової допомоги вважається дата списання коштів обслуговуючим банком з розрахункового рахунку позикодавця. Датою повернення поворотної фінансової допомоги позичальником є дата зарахування перерахованих позичальником коштів на розрахунковий рахунок позикодавця.

Відповідно до п. 7.1 Договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання його сторонами.

Позивач виконав свої зобов'язання щодо надання фінансової допомоги за укладеним договором, на підтвердження чого позивач надав суду довідку та виписки з рахунку (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Додатковою угодою №1 від 09.09.2011 року до Договору №1/10-фп від 03.01.2010 року про надання поворотної фінансової допомоги (позики) було визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вента БГ" є правонаступником усього майна, прав та обов'язків ЗАТ "Вента" зі збереженням ідентифікаційного коду та юридичної адреси.

Також Додатковою угодою №1 від 09.09.2011 року до Договору №1/10-фп від 03.01.2010 року про надання поворотної фінансової допомоги (позики) було внесено зміни в пункти 4.1 та 4.3 Договору та викладено їх в наступній редакції: "п. 4.1. Договору сума коштів, що є предметом цього договору, підлягає поверненню Позикодавцю в строк до 60 календарних днів з дня підписання Сторонами Додаткової угоди; п. 4.3. Договору датою повернення поворотної фінансової допомоги Позичальником є дата зарахування перерахованих Позичальником коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця або дата підписання Додаткової угоди про проведення Сторонами заліку взаємних боргів".

В подальшому, Позивач та Відповідач уклали Договір про особливий порядок розрахунків від 09.09.2011 року та Додаткову угоду №1 до нього від 07.11.2011 року, в якій затвердили порядок розрахунків (додаток № 1 "Графік платежів") між сторонами на загальну суму 7 177 000,00 гривень.

07.11.2011р. сторони уклали додаткову угоду №2 до Договору про особливий порядок розрахунків від 09.09.2011р., відповідно до якої сторони домовились про те, що повернення головного боргу (зазначеного в Договорі про особливий порядок розрахунків), буде відбуватися з нарахуванням процентної ставки, рівної подвійній ставці НБУ, відповідно до графіка платежів, погодженого у додатку №1. Дострокове повернення суми заборгованості звільняє від оплати процентної ставки.

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання щодо сплати грошових коштів, визначених додатком №1 "Графік платежів" Додаткової угоду №2 від 07.11.2011 р. до Договору про особливий порядок розрахунків від 09.09.2011р. і має заборгованість перед позивачем в розмірі 727 042,84 грн. (відповідно до поданої заяви про збільшення позовних вимог від 11.01.2013р.).

Як вказує Позивач 29.12.2012р. основний борг Відповідачем сплачено повністю, разом з тим, заборгованість Відповідача перед Позивачем по процентам за Додатковою угодою №2 від 07.11.2011р. до Договору про особливий "порядок розрахунків від 09.09.2011 року за період з 07.11.2011р. до 29.12.2012р. складає 727 042,84 грн.

Станом на момент розгляду справи у матеріалах справи відсутні докази погашення вищевказаної суми заборгованості.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір про особливий порядок розрахунків від 09.09.2011р. за своєю правовою природою є договором позики.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Так, 07.11.2011р. як було встановлено судом сторони уклали Додаткову угоду №2 до Договору про особливий порядок розрахунків від 09.09.2011р., відповідно до якої, сторони домовились про те, що повернення головного боргу (зазначеного в Договорі про особливий порядок розрахунків), буде відбуватися з нарахуванням процентної ставки, рівної подвійній ставці НБУ, відповідно до графіка платежів, погодженого у додатку №1.

Графік платежів процентної ставки, рівної подвійній ставці НБУ було складено з урахуванням графіку платежів сплати суми основного боргу, відповідно до умов Договору про особливий порядок розрахунків від 09.09.2011р. та Додаткової угоди №1 до нього від 07.11.2011р.

Проте, всупереч додатку №1 до Додаткової угоди №1 від 07.11.2011р., сплата основного боргу здійснювалась Відповідачем несвоєчасно.

Судом встановлено, що 29.12.2012р. основний борг Відповідачем сплачено повністю.

Заперечення відповідача щодо того, що додаткова угода №2 укладена між фізичними особами, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, у зв'язку із чим дана угода не встановлює цивільних обов'язків для відповідача по справі, судом до уваги не приймається з огляду на таке.

Досліджуючи спірну угоду від 07.11.2011р. судом встановлено, що вказана угода укладена до Договору про особливий порядок розрахунків від 09.09.2011р., яким сторони (ТОВ «Вента БГ» та Спільне українсько-болгарське ТОВ "ХМЕСІЛ лтд") визначили порядок розрахунків за відповідними договорами. Як зазначено в спірній угоді, остання укладена між пані ОСОБА_7, та паном ОСОБА_4 та скріплена печатками підприємств позивача та відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що пан ОСОБА_4 є директором позивача та пані ОСОБА_7 є директором відповідача.

Відповідно до п. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

З наданого до суду висновку експертів №4589/4590/13-33/4591/13-34 від 28.11.2013р. за результати проведення судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи №5011-4/13650-2012 вбачається, що в угоді від 07.11.2011р. до Договору про особливий порядок розрахунків від 09.09.2011р. відтиск печатки ТОВ «Вента БГ» нанесений тією ж печаткою, якою нанесені експериментальні зразки відтисків печатки ТОВ «Вента БГ», що надані ТОВ «Вента БГ» для порівняльного дослідження.

Отже, враховуючим викладене, суд визнає вчинений правочин (додаткову угоду №2 до Договору про особливий порядок розрахунків від 09.09.2011р.) як вчинений між юридичними особами Товариством з обмеженою відповідальністю «Вента БГ» та Спільним українсько-болгарським підприємством з обмеженою відповідальністю «Хмесіл лтд», підписаний його директорами та скріплений печатками підприємства, що є підставою для набування у його учасників цивільних прав та відповідних обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3. ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом також встановлено, що рішенням від 27.11.2012р. у справі №5011-7/12850-2012 за позовом Спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "ХМЕСІЛ лтд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента БГ" та Дочірнього підприємства "Кентавр ВТХ" про стягнення 2 072 199,48 грн. Позов задоволено повністю. Вирішено стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента БГ" та Дочірнього підприємства "Кентавр ВТХ" на користь Спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "ХМЕСІЛ лтд" 1 617 700 (один мільйон шістсот сімнадцять тисяч сімсот) грн. 00 коп. - основного боргу, 26 575 (двадцять шість тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 52 коп. - 3% річних, 52 661 (п'ятдесят дві тисячі шістсот шістдесят одну) грн. 51 коп. - судового збору. Також вирішено стягнути з Дочірнього підприємства "Кентавр ВТХ" на користь Спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "ХМЕСІЛ лтд" 132 932 (сто тридцять дві тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн. 67 коп. - пені, 2 658 (дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім) грн. 65 коп. - судового збору.

У вказаній справі №5011-7/12850-2012 спір виник у зв'язку з тим, що відповідач-1 порушив зобов'язання щодо сплати грошових коштів зазначених, визначених додатком № 1 "Графік платежів" Додаткової угоду №1 від 07.11.2011 року до Договору про особливий порядок розрахунків від 09.09.2011 і має заборгованість перед позивачем в розмірі 1 617 700,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013р. рішення суду від 27.11.2012р. у справі №5011-7/12850-2012 змінено в частині стягнення суми основного боргу, зазначивши у п. 2 резолютивної частини рішення правильну суму основного боргу, що стягується солідарно з відповідачів: 1 617 000 грн. (один мільйон шістсот сімнадцять тисяч грн. 00 коп.). В решті рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2012р. у справі №5011-7/12850-2012 залишено без змін.

05.03.2013 р. на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2012р. по справі № 5011-7/12850-2012, яке змінено постановою Київського апеляційного господарського суду №5011-7/12850-2012 від 12.02.2013 та набрало законної сили з 12.02.2013, видано накази.

Отже, рішення суду від 27.11.2012р. у справі №5011-7/12850-2012 набрало законної сили.

Вказаним рішенням №5011-7/12850-2012 встановлено факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором №1/10-фп про надання поворотної фінансової допомоги (позики), у зв'язку із чим позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 1000000,00 грн., згідно умов Договору, а відповідач-1 в порушення умов Договору та Додатку № 1 "Графік платежів" Додаткової угоду №1 від 07.11.2011р. до Договору про особливий порядок розрахунків від 09.09.2011р. не повернув грошові кошти в розмірі 1 617 000,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України факти встановлені в рішення суду від 27.11.2012р. №5011-7/12850-2012 мають преюдиціальне значення для справи №5011-4/13650-2012 та не підлягають повторному доказуванню.

Суду доведено факт того, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, згідно умов Договору, проте Відповідач виконував свої зобов'язання несвоєчасно, у зв'язку із чим заборгованість Відповідача перед Позивачем по процентам за додатковою угодою №2 від 07.11.2011р. до Договору про особливий порядок розрахунків від 09.09.2011р. за період з 07.11.2011р. до 29.12.2012р. складає 727 042,84 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 727 042,84 грн. - заборгованості по процентах нормативно та документально доведена, а тому підлягає задоволенню судом.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 15 070,74 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким колегія суддів також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента БГ" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, будинок 40/25, код ЄДРПОУ 22925773) на користь Спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "ХМЕСІЛ лтд" (01030, м. Київ, Шевченківський район, вул. Івана Франка , будинок 25/40, код ЄДРПОУ 14369217) 727 042 (сімсот двадцять сім тисяч сорок дві) грн. 84 коп. боргу за процентами за період з 07.11.2011р. до 29.12.2012р., 15 070 (п'ятнадцять тисяч сімдесят) грн. 74 коп. - 3% річних, 14 842 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 27 коп. - судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.03.2014р.

Головуючий суддя І.І.Борисенко

Судді: М.Є. Літвінова

Т.Ю. Трофименко