Рішення

від 31.03.2014 по справі 920/315/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.03.2014 Справа № 920/315/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В., розглянув матеріали справи № 920/315/14

за позовом - Охтирського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі позивача - Охтирської міської ради, м. Охтирка Сумської області,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирка-Будінвест», м. Київ,

про повернення земельної ділянки,

за участю представників:

позивача - Харченко Ю.А., довіреність № 1.1-11/1623 від 31.12.2013 року,

відповідача - не з'явився,

прокурора - Циганенко Б.М.

Суть спору: прокурор у своїй позовній заяві в інтересах держави в особі позивача просить суд зобов'язати відповідача повернути Охтирській міській раді земельну ділянку, площею 1,4480 га, кадастровим номером 5910200000:11:008:0025, нормативною грошовою оцінкою 3376012,00 грн., яка розташована за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Чкалова, 8а; судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час, дату та місце судового слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ф. 119, повернуте на адресу Господарського суду Сумської області відділенням поштового зв'язку.

Відповідно до пункту 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 4 3 та 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся з позовом про зобов'язання відповідача повернути Охтирській міській раді земельну ділянку, площею 1,4480 га, кадастровим номером 5910200000:11:008:0025, нормативною грошовою оцінкою 3376012,00 грн., за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Чкалова, 8а.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач користується зазначеною земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди землі від 15.10.2007 року без правовстановлюючих документів та сплати платежів за землю.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Статтею 13 Конституції України закріплено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до статей 142-145 Конституцій України, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, окрім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом ухвалення рішень. Права органів місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно вимог статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», землі комунальної власності є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування.

Пунктом 5 статті 16 зазначеного Закону встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної власності», землі державної і комунальної власності вважаються розмежованими.

Відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

Таким чином, Охтирська міська рада на даний час також є органом, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Право комунальної власності Охтирської міської ради на спірну земельну ділянку підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5900929942014 від 13.02.2014 року.

Охтирською міжрайонною прокуратурою в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів проведено перевірку діяльності відповідача з питань правомірності використання земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Чкалова, 8а, м. Охтирка, Сумська область, за результатами якої встановлено наступне:

Відповідно до рішення 15 сесії 5 скликання Охтирської міської ради від 18.09.2007 року між позивачем та відповідачем 15.10.2007 року укладено договір оренди земельної ділянки, на підставі якого позивачу передано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 5910200000:11:008:0025) площею 1,4480 га для будівництва житлового будинку з оздоровчим комплексом (землі житлової забудови), яка розташована за адресою: вул. Чкалова, 8а, м. Охтирка, Сумська область, строком на 5 років, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки, площею 14480 кв.м.

Вказаний договір оренди зареєстровано в Охтирському міському відділенні Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України 26.10.2007 року за № 040761400139.

Згідно з витягом з технічної документації Управління Держземагентства в Охтирському районі № 374/03-15 від 13.02.2014 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3376012,00 грн.

Пунктом 7 даного договору передбачено, що поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк здійснюється за умови прийняття міською радою відповідного рішення.

Відповідно до пунктів 18, 39 договору оренди землі, передача земельної ділянки здійснюється на протязі трьох днів після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно із пунктом 19 укладеного між сторонами договору оренди, після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, а відповідно до пункту 33 договору, договір оренди припиняється, у тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із пунктом 29 вищезазначеного договору, до обов'язків орендаря належить повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди у стані, не гіршому, у порівнянні з тим, у якому була одержана в оренду земельна ділянка, і придатному для подальшого використання за цільовим призначенням, та провести роботи по знесенню зведених будівель і споруд, у т.ч. незавершеного будівництва.

Термін дії зазначеного договору оренди землі закінчився 26.10.2012 року, позивач відмовився пролонгувати договір оренди землі, більше того, Виконавчим комітетом Охтирської міської ради неодноразово надсилалися листи на адресу відповідача з вимогами повернути земельну ділянку та привести її в належний стан.

Проте, на момент розгляду справи, відповідач продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди від 15.10.2007 року без правовстановлюючих документів та сплати платежів за землю, що підтверджується листами Охтирської міської ради та Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції.

Державним інспектором Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Сумській області 30.10.2013 року проведено обстеження вищезазначеної земельної ділянки, під час якого встановлено, що спірна земельна ділянка, яка надана для будівництва житлового будинку з оздоровчим комплексом в центрі м. Охтирка Сумської області по вул. Чкалова, 8а, частково огороджена парканом та знаходиться в забур'яненому стані, на ній розташований металевий вагончик, бетонні плити, сваї, бетонні блоки.

Згідно з довідкою КП «Охтирське МБТІ» № 556 від 22.11.2013 року, нерухоме майно на земельній ділянці за адресою: вул. Чкалова, 8а, м. Охтирка, Сумська область, відсутнє.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, діючій на момент припинення дії договору), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 124 зазначеного Кодексу, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього ж Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

За приписами статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до пункту 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 року, у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12.03.2011 року).

Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі. Відтак господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Згідно із статтею 34 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, діючій на момент припинення дії договору) та пунктом 29 договору оренди, укладеного між сторонами, у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Отже, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії, а тому необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування. В даному випадку Охтирська міська рада рішення про пролонгацію дії договору оренди землі від 15.10.2007 року не приймала.

За вимогами статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, незаконне утримування відповідачем спірної земельної ділянки, незважаючи на закінчення договору оренди та заперечення Охтирської міської ради проти пролонгації дії цього договору, а також несплата орендної плати, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги, що відповідач заперечень (відзиву) на позов не подав, а зазначена земельна ділянка використовується ним з порушенням вимог чинного законодавства України, то заявлені прокурором в інтересах позивача позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 67520,24 грн. підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Охтирка-Будінвест» (04123, м. Київ, Подільський р-н, вул. Світлицького, буд. 35, Ідентифікаційний код 34802602) повернути Охтирській міській раді (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, буд. 11, Ідентифікаційний код 04058002) земельну ділянку площею 1,4480 га, кадастровим номером 5910200000:11:008:0025, нормативною грошовою оцінкою 3376012,00 грн., яка розташована за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Чкалова, 8а.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Охтирка-Будінвест» (04123, м. Київ, Подільський р-н, вул. Світлицького, буд. 35, Ідентифікаційний код 34802602) в доход державного бюджету України (отримувач коштів: УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37970593, код банку отримувача (МФО): 837013, рахунок отримувача: 31218206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030001) судовий збір в сумі 67520,24 грн.

Повне рішення складено 31.03.2014 року.

Суддя П.І. Левченко