Постанова

від 24.06.2014 по справі 920/315/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року Справа №920/315/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Ільїн О.В., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників сторін:

прокурор - Дудник В.В.;

позивач - Корабельська Л.В.;

відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1111 С/1-42) на рішення господарського суду Сумської області від 31 березня 2014 року у справі №920/315/14

за позовом Охтирського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Охтирської міської ради, м. Охтирка Сумської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охтирка-Будінвест", м. Київ,

про повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 31.03.2014 року у справі №920/315/14 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Охтирка-Будінвест" повернути Охтирській міській раді земельну ділянку площею 1,4480 га, кадастровим номером 5910200000:11:008:0025, нормативною грошовою оцінкою 3376012,00 грн., яка розташована за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Чкалова, 8а. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Охтирка-Будінвест" в доход державного бюджету України (отримувач коштів: УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37970593, код банку отримувача (МФО): 837013, рахунок отримувача: 31218206783002, код класифікації доходів бюджету: 22030001) судовий збір в сумі 67520,24 грн.

Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав до Харківського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 31.03.2014 року у справі та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання представник відповідача не з'явився та про причини неявки суд не повідомив.

Прокурор надіслав заяву, в якій зазначив, що 27.05.2014 року на адресу Охтирської міжрайонної прокуратури надійшла ухвала від 21.05.2014 року про відкладення розгляду справи на 16.06.2014 року, в резолютивній частині якої відповідачу запропоновано направити копію апеляційної скарги та доданих до неї документів Охтирському міжрайонному прокурору.

Прокурор зазначає, що, оскільки станом на 12.06.2014 року на адресу прокуратури скарга та додані до неї документи не надходили, прокуратурою неможливо підготувати відзив на апеляційну скаргу. Просив рішення господарського суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Охтирською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Охтирка-Будінвест» (орендар) було укладено договір оренди землі від 15.10.2007 року (далі - Договір).

Актом прийому-передачі земельної ділянки орендарю передано земельну ділянку площею 14480 га кв. м. для житлової забудови.

Вказаний договір оренди зареєстровано в Охтирському міському відділенні Сумської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" при Держкомземі України 26.10.2007 року за № 040761400139.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України; право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно умов Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,4480 га, яка знаходиться за адресою: м. Охтирка, вул. Чкалова відповідно до рішення Охтирської міської ради 5-го скликання від 18.09.2007 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду та постійне користування земельних ділянок».

Згідно з ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до п. 7 Договору його укладено на п'ять років.

Однак, 26.10.2012 року, після закінчення терміну дії Договору, позивач відмовився пролонговувати Договір.

У зв'язку з чим, Виконавчим комітетом Охтирської міської ради неодноразово надсилалися листи на адресу відповідача з вимогами повернути земельну ділянку та привести її в належний стан.

Проте, відповідач земельні ділянку не звільнив, продовжує користуватись нею без правовстановлюючих документів та щомісячних сплат за землю і на момент розгляду справи, що підтверджується листами Охтирської міської ради та Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції.

Викладені обставини і стали підставою для звернення до суду з позовом Охтирського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Охтирської міської ради.

Згідно статті 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, окрім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом ухвалення рішень. Права органів місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Згідно вимог 60 Закону України «Про органи місцеве самоврядування в Україні», землі комунальної власності є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування.

Пунктом 5 статті 16 зазначеного Закону визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної власності», землі державної та комунальної власності вважаються розмежованими.

Відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

Таким чином, Охтирська міська рада на даний час також є органом, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Право комунальної власності Охтирської міської ради на спірну земельну ділянку підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-5900929942014 від 13.02.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки, проведеної Охтирською міжрайонною прокуратурою в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів в діяльності відповідача з питань правомірності використання земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Чкалова, 8а, м. Охтирка Сумської обл., встановлено наступне.

Спірний Договір оренди земельної ділянки площею 1,4480 га, розташованої за адресою: вул. Чкалова, 8а, м. Охтирка, Сумська область, укладено на підставі рішення 15 сесії 5 скликання Охтирської міської ради від 18.09.2007 року для будівництва житлового будинку з оздоровчим комплексом (землі житлової забудови).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з витягом з технічної документації Управління Держземагентства в Охтирському районі № 374/03-15 від 13.02.2014 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3376012,00 грн.

Пунктом 7 Договору передбачено, що поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк здійснюється за умови прийняття міською радою відповідного рішення.

Відповідно до пунктів 18, 39 Договору, передача земельної ділянки здійснюється на протязі трьох днів після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Пунктом 19 Договору на орендаря покладено обов'язок після припинення дії Договору повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, а відповідно до пункту 33 Договору, договір оренди припиняється, у тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі", а також пунктом 29 Договору встановлений обов'язок орендаря повернути орендодавцю земельну ділянку після закінчення строку оренди у стані, не гіршому, у порівнянні з тим, у якому була одержана в оренду земельна ділянка, у придатному для подальшого використання за цільовим призначенням, та провести роботи по знесенню зведених будівель і споруд, у т.ч. незавершеного будівництва.

Термін дії Договору оренди землі закінчився 26.10.2012 року, позивач відмовився його продовжувати.

Господарським судом встановлено, що Державним інспектором Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Сумській області 30.10.2013 року проведено обстеження вищезазначеної земельної ділянки і виявлено, що спірна земельна ділянка, надана для будівництва житлового будинку з оздоровчим комплексом, розташована в центрі м. Охтирка, по вул. Чкалова, 8а, частково огороджена парканом та знаходиться в забур'яненому стані, на ній розташований металевий вагончик, бетонні плити, сваї, бетонні блоки.

Довідкою, наданою КП "Охтирське МБТІ" № 556 від 22.11.2013 року зазначено, що нерухоме майно на земельній ділянці, розташованій за адресою: вул. Чкалова, 8а, м. Охтирка, Сумська область, відсутнє.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 та статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено такий принцип цивільного законодавства, як свобода договору, а також зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, матеріалами справи підтверджено і відповідачем не заперечується, що термін дії Договору, який був підставою для користування спірною земельною ділянкою, закінчився 26.10.2012 року.

Сторонами умовами Договору, а саме, п.п. 19, 29 Договору узгоджено, що після закінчення строку дії Договору, в разі його непродовження орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку орендодавцю у придатному для подальшого використання за цільовим призначенням стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому була одержана в оренду. Також на орендаря покладено обов'язок провести роботи по знесенню зведених будівель і споруд, в т.ч., незавершеного будівництва.

Незважаючи на викладені обставини, відповідач продовжує утримувати ділянку, порушуючи права та законні інтереси позивача.

Отже, доводи відповідача, викладені у скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки лише підтверджують встановлений господарським судом факт використання спірної земельної ділянки за відсутності договору оренди в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Твердження відповідача, викладені у скарзі про те, що рішення суду було прийнято за його відсутності, що позбавило його можливості надавати свої заперечення, доводи та міркування, подавати докази під час судового розгляду, чим порушено принцип змагальності сторін, колегія суддів спростовує і зауважує, що всі права та обов'язки, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач міг і повинен був реалізувати, оскільки ухвала суду від 17.03.2014 року про відкладення розгляду справи на 31.03.2014 року була вручена уповноваженому представнику відповідача під розпис 19.03.2014 року. Отже, про дату і місце судового розгляду відповідач був повідомлений належним чином.

Стосовно стягнення з відповідача судового збору в сумі 67520,24 грн., колегія суддів зазначає, що таке стягнення є правомірним і зазначає наступне.

На думку відповідача, даний спір носить немайновий характер, оскільки предметом спору є вимога про повернення земельної ділянки.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такою думкою відповідача і звертає увагу на те, що сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей і про витребування майна.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до пункту 2.2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 17 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями) судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 Господарського процесуального кодексу України такий обов'язок покладається на позивача.

Встановивши, що, згідно витягу Головного управління Держземагентства в Охтирському районі Сумської області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки становить 3376012 грн., суд попередньої інстанції дійшов висновку, що сума судового збору, яка підлягає сплаті за розгляд позовної заяви майнового характеру, складає 67520,24 грн.

Встановивши на підставі сукупності поданих доказів зазначені обставини, суд попередньої інстанції правильно застосував до спірних правових відносин норми матеріального та процесуального права, і передбачені законом підстави для його зміни або скасування, відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 31 березня 2014 року у справі №920/315/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 23.06.2014 року.

Головуючий суддя Россолов В.В.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Черленяк М.І.