Постанова

від 28.03.2014 по справі 803/400/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2014 року Справа № 803/400/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Рожищенському районі до Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Івана Франка про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Рожищенському районі (ВФСС у Рожищенському районі) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Івана Франка (СВК імені Івана Франка) про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 100 903 грн. 20 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Відповідач відповідно до вимог Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Закон № 1105-XIV) 19 червня 2001 року зареєстрований у ВФСС у Рожищенському районі як страхувальник зі сплатою обов'язкових страхових платежів. 28 січня 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців було внесено запис про перебування юридичної особи СВК імені Івана Франка в стані припинення за рішенням засновників.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю (Порядок капіталізації платежів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 767 від 06 травня 2000 року, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших витрат, передбачених законодавством.

Позивачем розрахунок суми капіталізованих платежів здійснено на підставі Порядку капіталізації платежів і 27 лютого 2014 року направлено відповідачеві грошову вимогу про проведення капіталізації платежів для виконання зобов'язань, що виникли у нього як у роботодавця, перед потерпілим на виробництві ОСОБА_2 Однак, 27 лютого 2014 року відповідачем відхилена вимога ВФСС у Рожищенському районі щодо проведення капіталізації платежів у зв'язку з відсутністю майна.

Позивач вважав неправомірною відмову відповідача від проведення капіталізації платежів, посилаючись на частину 2 статті 1205 Цивільного Кодексу України (ЦК України) відповідно до якої у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Письмових заперечень проти адміністративного позову відповідач суду не подав.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте подав до суду письмову заяву від 19 березня 2014 року про розгляд справи за його відсутності (а.с. 32).

Представник відповідача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, адміністративний позов не визнав, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, оскільки сторони подали суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд приходить до переконання, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підставний і підлягає задоволенню повністю.

Так, судом встановлено, що 16 березня 2000 року СВК імені Івана Франка зареєстроване Рожищенською районною державною адміністрацією Волинської області як суб'єкт господарювання, місцезнаходженням вказаного суб'єкта значиться: Волинська область, Рожищенський район, село Літогоще, 45111. Дані обставини стверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи (а.с. 6). Згідно із страховим свідоцтвом № 0517000201 від 13 липня 2001 року СВК імені Івана Франка зареєстроване у ВФСС у Рожищенському районі як страхувальник (а.с. 7).

СВК імені Івана Франка знаходиться у стані припинення юридичної особи за рішенням засновників, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 08).

05 грудня 1996 року у колективному сільськогосподарському підприємстві імені Івана Франка, яке у 2000 року реорганізоване у сільськогосподарський виробничий кооператив імені Івана Франка, стався нещасний випадок із ковалем ОСОБА_2, що підтверджується актом про нещасний випадок форми Н-1 від 06 грудня 1996 року (а.с. 13-14). Згідно із витягом з акту огляду лікарсько-трудової експертної комісії потерпілому встановлена втрата професійної працездатності 60% у зв'язку з виробничою травмою, що мала місце 05 грудня 1996 року, і третя група інвалідності (а.с. 21). Постановою ВФСС у Рожищенському районі від 08 травня 2007 року №4090 ОСОБА_2 продовжено призначену раніше страхову виплату призначені страхові виплати, а постановою ВФСС у Рожищенському районі від 29 березня 2013 року № 0317/245/245/31 потерпілому перераховано призначену щомісячну страхову виплату з 01 березня 2013 року і вона становить 302 грн. 23 коп. (а.с. 20). Згідно з довідкою Управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області № 443 від 19 березня 2013 року, ОСОБА_2 перебуває на обліку і одержує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва в розмірі 91 грн. 80 коп. (а.с. 22).

Позивачем 27 лютого 2014 року надіслано СВК імені Івана Франка заяву № 143 про визнання грошових вимог (а.с. 9-10), проте, з листа відповідача № 25 від 27 лютого 2014 року року (а.с. 11) вбачається, що відповідач, розглянувши дану заяву, відмовляє ВФСС у Рожищенському районі з тих підстав, що на його балансі відсутнє майно.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України (ЦК України) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 цього Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною другою статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, врегульовано чинним законодавством України та визначено основні принципи страхування від нещасного випадку, зокрема: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

За змістом статей 15, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року з наступними змінами та доповненнями Фонд соціального страхування від нещасних випадків - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок внесків роботодавців, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язання підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян здійснюється відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 вказаного Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пунктом 2 цього ж Порядку визначено, що розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином: 1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки; 5) витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду; 6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації; 7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Згідно з таблицею смертності та середньої очікуваності тривалості життя за 2012 рік по Україні у розрізі вікових груп, наданою позивачем (а.с. 17-18), середня очікувана тривалість життя для чоловіків віком 51 рік, що проживають у сільській місцевості, становить 21,34 (потерпілому ОСОБА_3 виповнилося 51 рік).

Відповідно до розрахунків позивача розмір капіталізованих платежів, які необхідно сплатити відповідачу СВК імені Івана Франка, становить 100 903 грн. 20 коп. (а.с. 12).

Суд вважає обгрунтованим позов про необхідність капіталізації коштів для проведення в майбутньому розрахунків з потерпілими на виробництві - у відповідача і про стягнення в відповідача коштів в сумі 100 903, 20 грн.

Так, потерпілий ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, отже, йому виповнилося 51 рік; у країні середня очікувана тривалість життя чоловіків, яким виповнилося 51 рік, становить 21,34; потерпілому встановлено 60% втрати професійної працездатності і щомісячна виплата по відшкодуванню шкоди призначена в розмірі 302,23 грн., а також призначена пенсія по третій групі інвалідності - (91,80) грн.; тому потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим становить 100 903,20 грн. (302,23 грн. х 12 місяців х 21,34 = 77 395,06 грн.; 91,80 грн. х 12 місяців х 21,34 = 23 508,14 грн.; 77 395,06 грн. + 23 508,14 грн. = 100 903,20 грн.).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Рожищенському районі Волинської області до СВК імені Івана Франка про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 100903 грн. 20 коп. підлягають задоволенню.

Керуючись частиною четвертою статті 122, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Івана Франка (45111, Волинська обл., Рожищенський р-н, с. Літогоще, ідентифікаційний код юридичної особи 03728305) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Рожищенському районі Волинської області (45100, Волинська обл., Рожищенський р-н, м. Рожище, вул. Незалежності, 5, ідентифікаційний код 25910163, розрахунковий рахунок 37173400900345 в УДК у Волинській області, МФО 803014) 100 903 (сто тисяч дев'ятсот три) грн. 20 коп. капіталізованих платежів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук