Постанова

від 14.03.2014 по справі 815/672/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/672/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Скачок Р.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - П'ятниченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 22.10.2013 року № 0003201700.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та письмових поясненнях по справі. (т.1 а.с.2-8, 136)

Представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову та письмових поясненнях по справі. (т.1 а.с.121-124, т.2 а.с.1-2)

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 15.03.2000 року ОСОБА_4 (далі - позивач / ФОП ОСОБА_4) зареєстрований Болградською районною державною адміністрацією Одеської області, як фізична особа - підприємець, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1. (т.1 а.с.89, 90, 120, 137)

01.04.2011 року позивачу видане Свідоцтво НОМЕР_3 про реєстрацію платника податку на додану вартість, Серія НОМЕР_4, відповідно до якого, дата реєстрації позивача платником ПДВ - 01.04.2011 року. (т.1 а.с.91)

15.03.2000 позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 857 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач / ДПІ у Болградському районі). (т.1 а.с.105)

Відповідачем на адресу позивача надіслано запит № 153 /15-11-17-01 від 26.07.2013 року (т.1 а.с.109), у якому на виконання наказу ДПА України від 27.01.2010 року № 138 «Про організацію комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість», наказу ДПА України від 18.04.2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» та п. 3 ст. 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI для правомірності формування податкового кредиту у декларації за вересень 2011 року, відповідач просив надати підтверджуючі документи та пояснення по включених у розшифровку податкового кредиту за звітний період податкові накладні, які отримані від контрагента - ТОВ «Торговий дім контролінг груп» (код за ЄДРПОУ 36156128), по якому виникла розбіжність при співставленні даних податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 31682,5 грн. У запиті також наведений перелік документів, які підлягають перевірці.

На вищезазначений запит відповідача, згідно опису документів, 15.08.2013 року складеному службовою особою відповідача (т.1 а.с.110), позивачем для проведення перевірки надані наступні документи:

- копії рахунків-фактур: № СФ-0000332 від 13 вересня 2011 року, № СФ-0000346 від 20 вересня 2011 року, № СФ-0000355 від 26 вересня 2011 року, № СФ-0000363 від 29 вересня 2011 року;

- копії видаткових накладних: № РН-0000672 від 13 вересня 2011 року, № РН-0000673 від 16 вересня 2011 року, № РН-0000674 від 21 вересня 2011 року, № РН-0000675 від 28 вересня 2011 року, № РН-0000676 від 30 вересня 2011 року;

- копії податкових накладних: № 39 від 13.09.2011 року, № 40 від 16.09.2011 року, № 41 від 20.09.2011 року, № 42 від 27.09.2011 року, № 43 від 29.09.2011 року, № 48 від 30.09.2011 року;

- акт звірки між ФОП ОСОБА_4 та TOB «Торговий дім контролінг груп».

З 25.09.2013 року по 01.10.2013 року, на підставі пп. 2 п. 1 ст. 75, пп. 1 п. 1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, наказу ДПІ у Болградському районі від 23.09.2013 року № 112 (т.1 а.с.112), службовою особою ДПІ у Болградському районі проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_4 з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Торговий дім контролінг груп» (код ЄДРПОУ 36156128) за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Повідомлення від 24 вересня 2013 року № 53 (т.1 а.с.113) та копію наказу від 23.09.2013 pоку № 112 про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки надіслано позивачу 25.09.2013 року та одержано позивачем 28.09.2013 року. (т.1 а.с.114)

За результатами проведеної перевірки складено акт від 08.10.2013 року № 156/17-01/НОМЕР_2. (т.1 а.с.11-23)

Згідно акту, затверджений план перевірки наведений у додатку № 1 до акту. (т.1 а.с.11)

Також згідно акту (т.1 а.с.14, 18), при перевірці використано:

- суцільним порядком первісні документи, надані позивачем згідно опису документів, 15.08.2013 року складеному службовою особою відповідача;

- декларація з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року;

- наступні бази даних: «АІС Облік податків та платежів» (TAX), АРМів «БЕСТ ЗВІТ», «Митниця», «Транспорт», «Земля», «Касові апарати», «АБПР», «Стан», ЦБД ДРФО, ІС «Податковий блок» .

Відповідно до висновку зазначеного акта, перевіркою встановлені порушення позивачем:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 та п. 198.3 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податковою кредиту за вересень 2011 року на 31682,50 грн. та занижено до сплати податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 31682,50 грн., у тому числі за вересень 2011 року на 31682,50 грн.;

- п.п. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_4 з зазначеним у акті перевірки постачальником TOB «Торговий дім контролінг груп» (код 36156128), як наслідок не спричиняють реального настання правових слідків, а отже - є нікчемними.

Згідно змісту даного акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи з наступного, зокрема:

- під час перевірки не були надані:

- копії реєстрів отриманих та виданих накладних;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином - платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші;

- фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт за вчиненим правочином - довіреності на отримання ТМЦ, акти приймання-передачі виконаних робіт, наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень;

- господарські договори, укладені з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності;

- платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету;

- при проведенні перевірки були використані матеріали ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів, а саме акт № 192/22-208 від 17.06.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Торговий дім контролінг груп» (код за ЄДРПОУ 36156128) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» (код за ЄДРПОУ 33499358) за період вересень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку (т.2 а.с.3-16), яким встановлено нікчемність правочинів з контрагентами, серед яких є ФОП ОСОБА_4, який перебуває на обліку в ДПІ у Болградському районі, та відповідно до якого, зокрема:

- TOB «Торговий дім контролінг груп» зареєстрований виконавчим комітетом Одеської міської ради № 15561020000033636 від 08.10.2008 року;

- місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: АДРЕСА_2;

- взято на податковий облік в органах державної податкової служби № 13340 від 09.10.2008 року, станом на дату складання зустрічної звірки перебуває на обліку ДПІ у Малиновському районі м. Одеси;

- у періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28.10.2008 року № 100147869, виданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси індивідуальний податковий номер - 361561215522, був зареєстрований платником ПДВ з 28.10.2008 року, та свідоцтво ПДВ було анульовано від 04.09.2012 року у зв'язку із відсутністю підтвердження відомостей у ЄДР;

- відсутність посадових осіб за податковою адресою унеможливлює отримання первинних документів для проведення перевірки;

- контрагент-постачальник, по якому TOB «Торговий дім контролінг груп» декларувало податковий кредит, - ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», тощо;

- згідно з інформацією, отриманою від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області листом від 16.07.2013 року № 11/7/22-208 щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Торговий дім контролінг груп» , встановлено наступне, зокрема:

- проведено обстеження податкової адреси: юридична адреса - м. Одеса, вул. Космонавтів, 36. За юридичною адресою не знаходиться;

- зміна стану платника податків: стан « 7» - «ДО ЄДР ВНЕСЕНО ЗАПИС ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ»;

- за результатами проведених заходів, основних засобів ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів, фактичних трудових ресурсів за підприємством не встановлено тощо;

- ФОП ОСОБА_4 не надано інформації щодо транспортування товарів, зберігання та подальшого використання у власній господарській діяльності.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 22.10.2013 року № 0003201700 (т.1 а.с.115) позивача повідомлено, що згідно з п. 54.3 ст. 54 гл. 4 розд. ІІ Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, на підставі акта перевірки № 156/17-01/НОМЕР_2 від 08.10.2013 року, встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.3 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, всього у сумі 47523,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 31682,50 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 15841,25 грн.

До зазначеного податкового повідомлення-рішення додано розрахунок штрафних санкцій. (т.1 а.с.116)

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 23.10.2013 року із зазначенням, що дане рішення він буде оскаржувати в адміністративному та судовому порядку. (т.1 а.с.115)

При адміністративному оскарженні податкового повідомлення-рішення відповідача від 22.10.2013 року № 0003201700, зокрема, до скарги № 04/12-1 від 4 грудня 2013 року на адресу Міністерства доходів і зборів України позивачем додатково додано також копії платіжних доручень, реєстру отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2011 року, договору купівлі-продажу нафтопродуктів № ТЛ-11/04 від 11.04.2011 року. (т.1 а.с.25-29, 35-39)

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.10.2013 року № 0003201700 - залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення. (т.1 а.с.31-34, 41-44)

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача , позивач оскаржив його у судовому порядку.

В судовому засіданні також встановлено, що між ТОВ «Торговий дім контролінг груп» , як «Продавцем», та ФОП ОСОБА_4, як «Покупцем», укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № ТЛ-11/04 від 11 квітня 2011 року (т.1 а.с.45-46), відповідно до якого, зокрема:

1.1. Продавець зобов'язується передати нафтопродукти (надалі - Товар) у власність Покупця за марками та у кількості, що вказані у відомостях (Талонах), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та сплатити за нього на умовах Договору;

2.1.1. Товар, вказаний в п. 1.1. цього Договору, продається Покупцю партіями;

3.2. перехід права власності відбувається в момент повної оплати відповідної партії Товару, що оформляється видатковою накладною /актом прийому-здачі/;

3.3. після перерахування грошей на поточний рахунок Продавця, Продавець видає Покупцю відомості (Талони) в той же день, за умови надання покупцем Довіреності (тип. Форма № М-2, затв. наказом Мінстату № 192 від 21.06.1996 року) на отримання в день оплати зазначеної кількості товару. Одночасно з видачею відомостей (Талонів) Продавець підписує та видає Покупцю накладну, у якій зазначається кількість Товару, його марка, та ціна;

3.4. вартість кожної партії Товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначається рахунком-фактурою, що видається Покупцю;

3.5. розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються в безготівковому порядку з моменту отримання рахунку-фактури Покупцем;

6.1. даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного року та до повного виконання його умов сторонами тощо.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, правильності декларування позивачем податкових зобов'язань та правомірності формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період позивачем суду надано копії, зокрема (т.1 а.с.47-88, 138-240):

- рахунків-фактур;

- видаткових накладних;

- платіжних доручень;

- податкових накладних;

- витягу з журналу реєстрації довіреностей, відповідно до якого довіреності на отримання ТМЦ від ТОВ «Торговий дім контролінг груп» видані позивачем 29.04.2011 року, 12.05.2011 року, 26.08.2011 року, 13.09.2011 року, 26.09.2011 року, 31.10.2011 року;

- договору № 24 про надання автопідприємством послуг приватному підприємцю від 4 січня 2011 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4, як «Замовником», та ЗАТ «Болградтранс», як «Виконавцем», відповідно до якого, зокрема, Виконавець надає послуги по забезпеченню щоденного контролю технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів Замовника (у кількості 10 транспортних засобів);

- роздруківки з бази даних ДАІ щодо автомобілів, власником яких є ОСОБА_4, дата операції: 01.01.1999:01.01.2013;

- реєстру отриманих та виданих податкових накладних;

- доказів отримання відповідачем податкової звітності позивача за перевіряємий період.

На підтвердження подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності підприємства за вищезазначеним договором позивачем суду також надано копії, зокрема (т.1 а.с.138-240):

- договору на транспортування і транспортне експедирування вантажів № 16/09/2011 від 16 вересня 2011 року;

- реєстру отриманих та виданих податкових накладних;

- додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 року;

- трудових договорів позивача із водіями;

- подорожних листів вантажних автомобілів;

- реєстрів товарно-транспортних накладних за вересень 2011 року;

- товарно-транспортних накладних;

- посвідчень про відрядження водіїв тощо.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.1 а.с.92-94, 117-119), 08.10.2008 року виконавчим комітетом Одеської міської ради проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім контролінг груп» , ідентифікаційний код: 36156128, яке станом на момент укладання договору з позивачем (11.04.2011 року) та виконання договірних зобов'язань за ним: зареєстровано, підтверджено відомості про юридичну особу, місцезнаходження: АДРЕСА_2, - не змінено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 6 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (у редакції, чинній на час виникнення відповідних відносин): Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), Цивільним кодексом України 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - ЗУ № 996-XIV), Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 (далі - Порядок № 1245), Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за № 293/1318 (далі - Інструкція).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі:

- податкових декларацій (розрахунків),

- фінансової, статистичної та іншої звітності,

- регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом,

- первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також

- отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 83.1 статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно п. 9 Порядку № 1245 органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Пунктом 10 Порядку № 1245 встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.

У запиті зазначаються:

- посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

- підстави для надіслання запиту;

- опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Перед тим, як направити запит, орган державної податкової служби перевіряє:

- наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації;

- наявність інформації в системі органів державної податкової служби;

- відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до цього Порядку. (п. 11 Порядку № 1245)

Відповідно до п. 16 Порядку № 1245 у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно з п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України:

198.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.2 ст. 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 2 статті 3 ЗУ № 996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктами 1, 5 статті 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з п. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно із ст. 228 ЦК України Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно зі ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 13 Інструкції довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:

- законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит.

Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому з будь-якою залежністю із правильністю (своєчасністю, правомірністю тощо) декларування податкових зобов'язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, сплатою податкових зобов'язань підприємствами-контрагентами платника цього податку тощо - законодавець не пов'язує.

За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників робіт (послуг) по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань;

- на виконання вимог ч. 1 ст. 71 КАС України позивачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При цьому, посилання представника відповідача на те, що частини наявних в матеріалах справи документів, в т.ч. витребуваних у позивача запитом відповідача № 153 /15-11-17-01 від 26.07.2013 року, у розпорядженні відповідача під час проведення спірної перевірки не було, - не спростовує вищенаведених висновків суду, з наступних підстав.

По-перше, з 25.09.2013 року по 01.10.2013 року відповідачем фактично проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Проте, запит відповідача № 153 /15-11-17-01 від 26.07.2013 року не відповідає вимогам абз. 1, 2 п. 73.3 ст. 73 ПК України та п.п. 9, 10 Порядку № 1245, зокрема в ньому відсутні підстави для надіслання запиту, визначені абз. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України, що звільняє позивача від обов'язку надання відповіді на такий запит.

Доказів на підтвердження наявності інших обставин, передбачених ст. 78 ПК України для проведення спірної документальної позапланової перевірки, суду не надано.

По-друге, на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України та ухвал суду про витребування, в т.ч. належним чином засвідчених копій усіх доказів-підстав проведення спірної перевірки, додатків до акту перевірки тощо, зокрема копії затвердженого плану перевірки, відповідно до якого її проведено та який згідно акту перевірки, наведений у додатку № 1 до акту, - відповідачем не надано;

Втретє, повідомлення від 24 вересня 2013 року № 53 та копію наказу від 23.09.2013 pоку № 112 про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки надіслано позивачу 25.09.2013 року та одержано позивачем 28.09.2013 року .

Тобто, наведені повідомлення та копію наказу надіслано позивачу у день початку проведення перевірки та отримано позивачем вже під час її фактичного здійснення, що нівелює правове та фактичне значення вищенаведених вимог ст. 79 ПК України щодо підстав та умов проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а також позбавило позивача можливості повною мірою представити свої права та інтереси під час проведення перевірки та обумовило надання ним додаткових документів вже під час адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення до Міністерства доходів і зборів України та до суду.

Тому, відповідачем не доведено правомірність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами проведення якої складено акт від 08.10.2013 року № 156/17-01/НОМЕР_2.

Вчетверте, доказів витребування у позивача на виконання передбачених ПК України повноважень відповідача під час проведення перевірок певних документів, наявність яких, на думку відповідача є обов'язковою за спірними правовідносинами, - відповідачем не надано.

При цьому слід зазначити, що згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів № ТЛ-11/04 від 11 квітня 2011 року, укладеному між ТОВ «Торговий дім контролінг груп» , як «Продавцем», та ФОП ОСОБА_4, як «Покупцем», Продавець зобов'язується передати нафтопродукти (надалі - Товар) у власність Покупця за марками та у кількості, що вказані у відомостях (Талонах), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Тобто, фактично за цим договором позивачу ТОВ «Торговий дім контролінг груп» передавались талони , які надавали позивачу право на подальше отримання нафтопродуктів.

Довіреностей на отримання ТМЦ у позивача немає відповідно до вищенаведених положень п. 13 Інструкції;

крім того:

- у спірному акті перевірки, як на підстави для здійснення висновків про допущені позивачем порушення, йде посилання, в т.ч. на:

1) ст. 228 ЦК України, при цьому:

- перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок;

- з урахуванням того, що при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, - доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо;

- відповідного вироку(-ів) суду станом на час проведення перевірки позивача та прийняття відповідачем оскарженого податкового повідомлення-рішення не було, немає відповідного вироку(-ів) суду і станом на момент розгляду і вирішення цієї адміністративної справи;

2) акт про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Торговий дім контролінг груп», проте:

- згідно вищенаведеного законодавства, зустрічні звірки не є перевірками ;

- вказана зустрічна звірка фактично не проведена ;

- станом на час укладання договору купівлі-продажу з позивачем, виконання договірних зобов'язань за ним, в т.ч. у перевіряємий період, контрагент позивача - «Торговий дім контролінг груп» , ідентифікаційний код: 36156128: зареєстрований відповідно до вимог діючого законодавства, як юридична особа, як платник податків, в т.ч. ПДВ; відомості про юридичну особу підтверджено ; місцезнаходження не змінено ;

- інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не наведено та не надано.

Крім того, слід зазначити, що на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України та ухвал суду про витребування, в т.ч. належним чином засвідчених копій письмових доказів на підтвердження обставин, викладених в акті перевірки, тощо, зокрема копії листа ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 16.07.2013 року № 11/7/22-208, інформацію з якого використано відповідачем як підстави для здійснення висновків про встановлені порушення, - відповідачем не надано;

тому:

- висновки відповідача про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.3 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, - є необґрунтованими та безпідставними.

відповідно:

- податкове повідомлення-рішення від 22.10.2013 року № 0003201700 - прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 22.10.2013 року № 0003201700.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 14 березня 2014 року.

Суддя М.Г. Цховребова

14 березня 2014 року.