Постанова

від 26.03.2014 по справі 821/545/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 р. м. ХерсонСправа № 821/545/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю представників: позивача - Білецького О.В., Іванової О.В., відповідача - Подтикан В.М., третьої особи - Осерського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Агрофірми радгосп "Білозерський" до Управління Державної казначейської служби України у Білозерському районі Херсонській області, третя особа: Управління агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Агрофірма радгосп "Білозерський" (далі - позивач, АФ радгосп "Білозерський") звернулась до суду із позовом до Управління державної казначейської служби України у Білозерському районі Херсонської області (далі - відповідач, УДКУ у Білозерському районі), в якому просить:

визнати неправомірною бездіяльність УДКУ у Білозерському районі щодо не реєстрації та не взяттю на облік бюджетних фінансових зобов'язань Управління агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - третя особа, Управління АПР Білозерської РДА) з компенсації позивачу витрат у садівництві та виноградарстві за 2013р. в сумі 8 448 300,00 грн. за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними";

зобов'язати відповідача зареєструвати та взяти на облік зазначені бюджетні фінансові зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що АФ радгосп "Білозерський" є платником збору на розвиток виноградарства і хмелярства, а також має право на отримання бюджетних коштів для компенсації здійснених витрат у виноградарстві та садівництві. У 2013 році Міністерством аграрної політики та продовольства України шляхом прийняття відповідних рішень були передбачені бюджетні кошти для виплати АФ радгосп "Білозерський" в сумі 7 974 100,00 грн. для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01.01.2013р. та в сумі 8 448 300,00 грн. за 2013 рік.

Для перерахування цих коштів позивачу їх розпорядником Управлінням АПР Білозерської РДА 30.12.2013р. було подано до УДКУ у Білозерському районі Реєстри бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 30.12.2013р. №82 і копії документів, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання.

Проте ці бюджетні фінансові зобов'язання не були зареєстровані на суму 8 448 300,00 грн. за 2013 рік.

Посилаючись на те, що у відповідача не було законних підстав для не реєстрації бюджетних зобов'язань, оскільки третій особі виділені відповідні бюджетні асигнування згідно із паспортом бюджетної програми та нею подано до УДКУ у Білозерському районі усі необхідні та належні документи, позивач просить задовольнити позов.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

Відповідач надав письмові заперечення на позов, у яких просить відмовити АФ радгосп "Білозерський" у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені Конституцією та законами України.

Представники відповідача також заперечували проти задоволення позову з наведених вище підстав.

Представник третьої особи проти задоволення позову не заперечував, вказав, що дійсно позивачу мають бути компенсовані витрати у садівництві та виноградарстві за 2013р. в сумі 8 448 300,00 грн. за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" і Управлінням АПР Білозерської РДА 30.12.2013р. було подано до УДКУ у Білозерському районі всі належні і необхідні документи для цього, але з підстав, незалежних від третьої особи, вказані документи щодо бюджетних фінансових зобов'язань відповідачем не зареєстровані.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що АФ радгосп "Білозерський" є суб'єктом господарювання, який займається виноградарством і садівництвом.

Відповідно до п.16 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 р. №587 позивач є також суб'єктом господарювання, якому може бути здійснено за рахунок бюджетних коштів компенсацію витрат на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, зокрема, таких як проведення робіт із закладення насаджень, догляду за ними до вступу у плодоношення, придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт, придбання саджанців, використаних для ремонту молодих насаджень.

Згідно із цими нормативними актами головним розпорядником бюджетних коштів за державною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" є Міністерство аграрної політики і продовольства України, а розпорядником коштів - Управління АПР Білозерської РДА.

На підставі зібраних відповідно до Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 р. №587 документів Комісією з розгляду заяв про компенсацію та документів поданих суб'єктами господарювання, вирішення інших питань щодо виплати компенсації за рахунок бюджетних коштів на розвиток в Білозерському районі виноградарства, садівництва і хмелярства (далі - комісія) вирішено підтвердити понесені позивачем у 2013р. витрати на розвиток виноградарства і садівництва та направлено ці документи до головного розпорядника - Міністерства аграрної політики і продовольства України.

Наказами Міністерства аграрної політики і продовольства України від 3 червня 2013 року №350, від 27.12.2013р. №772, спільними наказами Міністерства аграрної політики і продовольства України і Міністерства фінансів України від 22 березня 2013 року №208/417, від 30.12.2013р. №778/1195 затверджені Паспорт бюджетної програми 2801350 на 2013 рік та зміни до нього, а також Розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 (із змінами) на 2013 рік.

На підставі вказаних актів уповноважених на розпорядження бюджетними коштами органів та розглянутих комісією документів компенсації позивачу підлягають витрати в сумі 7 974 100,00 грн. для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01.01.2013р. та в сумі 8 448 300,00 грн. за 2013 рік за державною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними".

На виконання п.14 Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року №587, Управлінням АПР Білозерської РДА 30.12.2013р. подано УДКУ у Білозерському районі Реєстри бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 30.12.2013р. №82 і копії документів, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання, в тому числі з компенсації АФ радгосп "Білозерський" за рахунок бюджетних коштів - витрат в сумі 7 974 100,00 грн. для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01.01.2013р. та в сумі 8 448 300,00 грн. за 2013 рік.

Вказані бюджетні фінансові зобов'язання відповідачем не зареєстровані, а усі подані документи повернуті третій особі без виконання.

Підстави не реєстрації бюджетних фінансових зобов'язань визначені відповідачем у листі від 29.01.2014р. №05-19/77, адресованому третій особі, в якому вказано, що станом на кінець операційного часу роботи з клієнтами 30.12.2013р. відповідні надходження спеціального фонду державного бюджету по КПК 2801350 були відсутні, що відповідно до ч.2 ст.48 Бюджетного кодексу України, п.п. 2.1, 2.9 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. №309 є підставою для відмови у реєстрації бюджетних зобов'язань.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Дійсно, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).

Також відповідно до п.2.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. №309 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 р. за №419/20732 (далі - Порядок №309), розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Казначейства.

За спеціальним фондом бюджету розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні фінансові зобов'язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (відкритих асигнувань (виділених коштів), залишків коштів на спеціальних реєстраційних рахунках розпорядників бюджетних коштів (в частині власних надходжень) та бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів).

Відповідач вважає, що підстави для не реєстрації бюджетних фінансових зобов'язань визначені п.2.9 вказаного Порядку №309, відповідно до якого органи Казначейства не реєструють:

а) зобов'язання у разі: відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом; відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання; відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження); невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми; неподання або подання неповного пакета підтвердних документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти; недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами; недотримання вимог щодо оформлення поданих документів;

б) фінансові зобов'язання у разі: відсутності відповідного бюджетного зобов'язання, відображеного у бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів; відсутності у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду; відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов'язання; недотримання вимог щодо оформлення поданих документів; невідповідності фінансового зобов'язання відповідному бюджетному зобов'язанню, відображеному в бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів; недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

У таких випадках органи Казначейства зобов'язання та/або фінансові зобов'язання не реєструють, а застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені Бюджетним кодексом України.

Суд вважає, що визначений п.2.9 Порядку №309 перелік підстав для нереєстрації зобов'язань є вичерпним.

Також суд звертає увагу на те, що цим пунктом Порядку №309 визначені підстави для нереєстрації зобов'язань та фінансових зобов'язань, а визначення термінів "зобов'язання" та "фінансове зобов'язання", як і терміну "бюджетне фінансове зобов'язання" надано пунктом 1.4 цього ж Порядку.

Відповідно до п.1.4 Порядку №309, бюджетне фінансове зобов'язання - це зобов'язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду відповідно до законодавства;

зобов'язання - будь-яке розміщення замовлення, укладення договору чи виконання інших аналогічних операцій, здійснене розпорядником або одержувачем бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет;

фінансове зобов'язання - будь-яке придбання товару, послуги чи виконання інших аналогічних операцій, здійснених розпорядником або одержувачем бюджетних коштів протягом бюджетного періоду з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет.

Аналізуючи вказану правову норму у сукупності із положеннями п.2.9 Порядку №309, суд приходить до висновку, що відповідач має право не реєструвати зобов'язання та фінансові зобов'язання за наявності визначених цим Порядком підстав; положення п.2.9 Порядку №309 не поширюються на випадки подачі для реєстрації та взяття на облік бюджетних фінансових зобов'язань, оскільки останні за своєю правовою природою є відмінними від зобов'язань та фінансових зобов'язань розпорядників бюджетних коштів.

З матеріалів справи однак видно, що третьою особою подано до відповідача для реєстрації та взяття на облік документи саме щодо бюджетних фінансових зобов'язань перед позивачем, а саме Реєстри бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 30.12.2013р. №82 і копії документів, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання - довідку про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) на 2013 рік, довідку про зміни до помісячного розпису асигнувань спеціального фонду бюджету на 2013 рік, план використання бюджетних коштів на 2013 рік, накази Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.03.2013р. №208/417 та від 30.12.2013р. №778/1195 про затвердження паспорту бюджетної програми 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" та про внесення змін до паспорту цієї бюджетної програми. При цьому ці документи були складені належним чином, що сторони не заперечують.

Зібраними у справі доказами підтверджується те, що третій особі уповноваженими органами встановлені бюджетні асигнування на виконання бюджетної програми 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними", у тому числі в сумі 8 448 300,00 грн., затверджено кошториси та паспорт бюджетної програми, визначено напрямки використання бюджетних коштів.

За змістом ст.48 Бюджетного кодексу України, п.п. 2.1-2.8 Порядку №309, взяття бюджетного зобов'язання передбачає, зокрема, реєстрацію органами державної казначейської служби та взяття на облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображення їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.

Розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1, а органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.

Розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов'язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов'язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов'язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання.

Після перевірки підтвердних документів по одному примірнику Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, а інші примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Казначейства. Форма заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки затверджується Мінфіном.

Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та/або бюджетного фінансового зобов'язання, повертаються розпоряднику з відміткою "зареєстровано та взято на облік". Під час виконання умов одного бюджетного зобов'язання можуть виникати у різні періоди декілька бюджетних фінансових зобов'язань, які реєструються в органах Казначейства відповідно до зазначеної вище процедури. У разі змін умов бюджетних зобов'язань розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов'язань.

Як видно з матеріалів справи, третя особа дотрималась процедури, установленої ст.48 Бюджетного кодексу України та Порядком №309, що сторонами і не заперечується, але відповідач не зареєстрував заявлені бюджетні фінансові зобов'язання перед позивачем у сумі 8 448 300,00 грн.

З урахуванням викладеного суд вважає, що третьою особою правомірно взяті бюджетні зобов'язання за програмою 2801350, у тому числі в сумі 8 448 300,00 грн. перед позивачем, а тому у відповідача не було підстав розцінювати їх як такі, що здійснені без відповідних бюджетних асигнувань або з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України, рішенням про місцевий бюджет та не реєструвати і не брати на облік ці бюджетні фінансові зобов'язання.

Відповідно до затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011 Положення про Державну казначейську службу України, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр). Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Казначейство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України (далі - Мінфін України), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України і Міністра.

Основними завданнями Казначейства України є: внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Виходячи з наведеного та повноважень відповідача, визначених вказаним Положенням та Бюджетним кодексом України й іншими нормативно-правовими актами, він являється суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Викладене також означає, що у своїй діяльності відповідач обмежений принципом законності, встановленим ст. 19 Конституції України, тобто зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, коли третя особа вчинила всі необхідні дії та подала всі передбачені чинним законодавством належні документи, суд вважає, що відповідачем було допущено бездіяльність щодо не реєстрації і не взяття на облік бюджетних фінансових зобов'язань Управління агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області з компенсації Агрофірмі радгосп "Білозерський" витрат у садівництві та виноградарстві за 2013 рік у сумі 8 448 300,00 грн. за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними".

У зв'язку з цим наявні підставі для покладення на відповідача відповідного обов'язку зареєструвати та взяти на облік зазначені бюджетні фінансові зобов'язання.

Також суд зазначає, що звернення до суду із вимогами про визнання протиправною бездіяльності та покладення на відповідача обов'язку зареєструвати бюджетні фінансові зобов'язання третьої особи перед позивачем є наразі єдиним належним способом захисту прав позивача на отримання компенсації з державного бюджету за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними", у наявності якого між сторонами спору не існує.

Зокрема, факт не реєстрації відповідачем бюджетних фінансових зобов'язань позбавляє позивача можливості звертати вимоги до третьої особи щодо компенсування йому витрат у садівництві та виноградарстві за вказаною вище бюджетною програмою, а бездіяльність відповідача безпосередньо порушує права АФ радгосп "Білозерський".

Згідно з частиною першою ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не спростовано доводи позивача та не доведено правомірності своєї бездіяльності щодо не реєстрації бюджетних фінансових зобов'язань третьої особи перед позивачем, у зв'язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Державної казначейської служби у Білозерському районі Херсонської області щодо не реєстрації та не взяттю на облік бюджетних фінансових зобов'язань Управління агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області з компенсації Агрофірмі радгосп "Білозерський" витрат у садівництві та виноградарстві за 2013 рік у сумі 8 448 300,00 (вісім мільйонів чотириста сорок вісім тисяч триста) грн. за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними".

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби у Білозерському районі Херсонської області (код ЄДРПОУ 37949011) зареєструвати та взяти на облік бюджетні фінансові зобов'язання Управління агропромислового розвитку Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області (код ЄДРПОУ 00734587) з компенсації Агрофірмі радгосп "Білозерський" (код ЄДРПОУ 00413506) витрат у садівництві та виноградарстві за 2013 рік у сумі 8 448 300,00 (вісім мільйонів чотириста сорок вісім тисяч триста) грн. за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 березня 2014 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 9