Ухвала

від 25.03.2014 по справі 826/17868/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17868/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «АіК» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «АіК» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «АіК» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2013 року №0001012201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2013 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача з питань дотримання податкового законодавства за відносинами з ПП «Ольвія-2003» (код з ЄДР 32312358; припинено 24.10.2012) за період з 01.02.2012 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт від 02.07.2013 року №15/1-22-01-247726351.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено завищення Позивачем валових витрат на суму 1 148 354,00 грн за 1 квартал 2012 року.

В контексті наведеного на стор. 5 Акту перевірки зазначається, що до складу собівартості товарів було включено суму коштів в розмірі 1 378 024,38 грн., перерахованих на адресу ПП «Ольвія-2003» у зв'язку з поставкою товарів (сумки, валізи, рюкзаки) за договором від 03.01.2012 р. № 010302. Зокрема, щодо наведеного міститься посилання на податкові накладні від 01.02.2012 р., від 13.02.2012 р., від 21.02.2012 р., від 21.03.2012 р., від 12.03.2012 р., відповідно до яких загальна сума поставки склала 1 378 024,38 грн., у т.ч. ПДВ - 229 670,74 грн.

12.07.2013 року контролюючим органом відносно Позивача винесено податкове повідомлення-рішення №0001012201 про збільшення суми грошового зобов»язання з податку на прибуток в сумі 301 442,50 грн, в тому числі 241 154,00 за основним платежем та 60 288,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Так, 03.01.2012 року між Позивачем та ПП «Ольвія-2003» укладено договір №010302, відповідно якого останній за заявками Позивача постачає непродовольчі товари.

На виконання умов вказаного договору Позивачу видано податкові накладні.

Також оформлено видаткові накладні. Згідно накладних кількість найменувань товару - 1111, 1004, 1122, 1043, 1123.

При цьому кількість одиниць одного найменування товару - від декількох штук до декілька десятків штук.

Термін оплати товару визначено у сто двадцять календарних дні з дня отримання товару.

Водночас, згідно акту звірки між Позивачем та ПП «Ольвія-2003» станом на 10.11.2012 року заборгованість перед контрагентом відсутня. Оплата проведена 30.10.2012 року, 01.11.2012 року, 09.11.2012 року (контрагента припинено 24.10.2012 року ). Акт звірки підписаний від постачальника директором ОСОБА_2 (згідно ЄДР з 12.07.2012 року директором ПП «Ольвія-2003» є ОСОБА_3).

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно пп.134.1.1 п.134 ст.134 Кодексу об'єктом оподаткування, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 Кодексу).

Згідно п.137.1 ст.137 Кодексу дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, податкова звітність формується на підставі належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Згідно визначення п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568 (далі - Правила):

- товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи;

- подорожній лист, це первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство;

- дорожній лист, це документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Відповідно положень п.11 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Отже, документами, які підтверджують факт здійснення господарської діяльності з перевезення товарів, продукції є товарно-транспортні накладні, подорожні та дорожні листи.

Проте, в матеріалах справи на підтвердження надання Позивачу послуг з поставки непродовольчих товарів ПП «Ольвія-2003» відсутні відповідні товарно-транспортні накладні та подорожні листи.

Крім того, вказані документи витребовувались відповідно ухвали суду першої інстанції про прийняття справи до провадження, однак надані не були.

Також в матеріалах справи відсутні документи з інформацією про місце відбору продукції та подальше перевезення товарів, які, як зазначає Позивач, він поставляв надалі на користь інших осіб (покупців).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведення Позивачем фактичного виконання його контрагентом спірних операцій, оскільки відсутні будь-які підтвердження перевезення товарів.

Крім того, як вбачається з акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від 10.10.2012 року №785/22-06/32312358 в штаті ПП «Ольвія-2003» рахується 1 особа, що є явно недостатнім для виконання зазначених операцій, відсутні інші ресурси для ведення господарської діяльності.

Колегія суддів вважає вірним твердження суду першої інстанції про те, що сам по собі факт оплати за спірними операціями не підтверджує фактичного їх здійснення та не є самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод.

За спірними операціями оформлювались первинні документи, податкові накладні, проте, належних доказів на підтвердження виконання контрагентом обумовлених господарських операцій не надано, у зв»язку з чим вказані документи не можуть створювати правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод.

Що стосується довідки ДПІ у Оболонському районі м.Києва від 24.07.2012 року, на яку посилається Позивач у підтвердження реальності здійснених ним операцій, то судом першої інстанції обгрунтовано не прийнято її до уваги, оскільки вказаною довідкою встановлено відображення в обліку операцій із контрагентами.

При звірці не досліджувалось питання фактичного виконання операцій з Позивачем, що спростовує доводи Позивача про те, що у даному випадку контролюючим органом встановлено факт реального здійснення господарських операцій.

Подальша реалізація Позивачем товарів іншим особам (покупця) не підтверджує факту поставки цих товарів Позивачу саме його контрагентом, за відносинами з яким сформовано спірні суми витрат.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АіК»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 28 березня 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.