Ухвала

від 20.03.2014 по справі 2а-1870/7258/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2014р. м. Київ К/800/15698/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Бутенко В.І. , Винокуров К.С. , розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Сумської митниці , третя особа Державна митна служба України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Сумської митниці , третя особа Державна митна служба України з вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2012р. відмовлено у задоволенні клопотання Сумської митниці про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Сумської митниці на користь ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 36203 грн. 84 коп., з яких: за період з 01.11.2011р. по 06.12.2011р. в сумі 5115 грн. 76 коп. та за період з 15.02.2012р. по 17.10.2012р. в сумі 31088 грн. 08 коп..

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013р. апеляційну скаргу Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2012р. та постанову від 30.11.2012р. скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Сумської митниці, третя особа - Державна митна служба України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що позивачем не наведено доказів, які б беззаперечно свідчили про поважність причин, пропуску строку звернення до суду з заявою про оплату вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі. Крім того, керуючись приписами ч. 1 ст. 195 КАС України, апеляційний суд вийшов за межі доводів апеляційної скарги та скасував ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2012р., якою у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на порушення норм процесуального права, допущених судом апеляційної інстанції, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Представником відповідача подано до суду заперечення на касаційну скаргу, в якому він просив відмовити у задоволенні вимог касаційної скарги через її необґрунтованість.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 23.03.1993р. ОСОБА_2 працював на різних посадах у Сумській митниці. Остання займана посада - головний інспектор сектору будівництва та експлуатації господарсько-експлуатаційного відділу.

Наказом Державної митної служби України №1274-к від 21.06.2011р. було припинене перебування позивача на державній службі на вказаній вище посаді. На виконання цього наказу Сумською митницею 22.06.2011р. видано наказ №559-к, яким передбачалися заходи щодо припинення відповідних трудових відносин.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2011р. у справі №2а-1870/4747/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012р., позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені, визнано протиправними та скасовано накази Державної митної служби України від 21.06.2011р. №1274-к та Сумської митниці від 22.06.2011р. № 559-к, позивача поновлено на державній службі в митних органах на посаді головного інспектора сектору будівництва та експлуатації господарсько-експлуатаційного відділу Сумської митниці та стягнуто на користь позивача з Сумської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.06.2011р. по час винесення постанови в сумі 17 905,16 грн.

Наказом Державної митної служби України від 07.12.2011р. ОСОБА_2 був поновлений на роботі з 23.06.2011р. Однак, наказом Державної митної служби України від 07.12.2011р. №2632-к та наказом Сумської митниці від 08.12.2011р. №1198-к припинено перебування позивача на державній службі відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» за порушення присяги державних службовців.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2012 р. по справі №2а-1870/252/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012р., позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 07.12.2011р. № 2632-к та наказ Сумської митниці від 08.12.2011р. №1198-к та поновлено на державній службі в митних органах України і стягнуто з Сумської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 8 755,82 грн.

На виконання зазначених вище судових рішень Сумською митницею на користь позивача було виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за періоди з 23.06.2011р. по З1.10.2011р. та з 09.12.2011р. по 14.02.2012р.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача середнього заробітку за період з 01.11.2011р. по 06.12.2011р. та за період з 15.02.2012р. по 17.10.2012р., загальна сума якого становить 36 203 грн. 84 коп.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередні роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судами встановлено, що позивача було поновлено на посаді лише з 18.10.2012р.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що період з 01.11.2011р. по 06.12.2011р. та період з 15.02.2012р. по 17.10.2012р. є часом затримки в поновленні позивача на посаді в митних органах.

За вказаний період позивачу, в порушення вимог ст.236 КЗпП України, середній заробіток за час затримки його поновлення виплачено не було, що не заперечувалось представником відповідача.

Також обґрунтованими є висновки про те, що середній заробіток за період затримки поновлення позивача на зазначеній посаді за період підлягає стягненню саме з Сумської митниці, оскільки саме з Сумською митницею позивач перебував у трудових відносинах.

Відповідно до ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Висновки апеляційного суду про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами у даній справі не відповідають нормам ст. 233 КЗпП та не можуть бути визнані судом обґрунтованими.

Зважаючи на викладене скасуванню підлягає ухвала апеляційного суду про скасування ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2012р. про відмову відповідачу у задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду зважаючи на ст. 233 КЗпП.

Доводи заперечення на касаційну скаргу не спростовують правомірності вимог, викладених у касаційній скарзі на рішення суду апеляційної інстанції.

Суд першої інстанцій повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому були відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Таким чином, рішення Харківського апеляційного адміністративного суду підлягає скасуванню, постанова Сумського окружного адміністративного суду залишенню в силі.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції і залишає у силі рішення суду першої інстанції, ухвалене відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013р. скасувати, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2012р. та ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2012р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя - доповідач В.М. Кочан

судді

Бутенко В.І.

Винокуров К.С.