Постанова

від 31.03.2014 по справі 815/741/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/741/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Борцова С.І.

за участю сторін:

від позивача: Бозаджі Ю.В. (за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджекті-ка» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.11.2013 року № 0003232250 та № 0003242250, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджекті-ка» (далі - ТОВ «Проджекті-ка») до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 18.11.2013 р. № 0003232250 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість всього на 180756 грн. та від 18.11.2013 р. № 0003242250 про збільшення позивачу суми грошового зобовязання з податку на прибуток всього на 227752 грн.

У своєму позові позивач зазначив та представник позивача в судовому засіданні пояснила, що не згодна з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями з наступних підстав.

Позивач зазначає, що в акті перевірки не вказується, що перевіряючими встановлені відсутність та/або недоліки будь-яких первинних документів, що підтверджують право ТОВ «Проджекті-ка» на витрати та податковий кредит. Всі первинні документи, отримані позивачем від контрагентів ТОВ «Асті-ко», ТОВ «Торгцентр СВ», ТОВ «Мегафудз» складені відповідно до вимог чинного законодавства та належним чином підтверджують здійснення господарських операцій з підприємствами-контрагентами.

Також позивач зауважує, що в акті перевірки податковим органом не доведено відсутність факту придбання товарів, робіт, послуг платником податків у контрагентів, а неможливість перевірки підприємств-контрагентів позивача не свідчить про нереальність господарських операцій з ТОВ «Проджекті-ка».

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі і просила задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся, заперечення на позовну заяву не подав, про причини неявки до суду не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу в порядку ст. 128 КАС України.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши доводи адміністративного позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до п. 2.3 акту перевірки ТОВ «Проджекті-ка» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 05.03.2010 р. за № 15561020000038384.

Згідно з п. 2.4 акту перевірки підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 09.03.2010 р. за № 97653, зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17.06.2011 р. № 100341294.

У період з 03.10.2013 р. по 23.10.2013 р. заступником начальника відділу планування та координації контрольно-перевірочної роботи управління податкового аудиту Барановою О.О. та головним державним ревізором-інспектором відділу планування та координації контрольно-перевірочної роботи управління податкового аудиту Горчинською Н.В. проведено позапланову виїзну перевірку суб'єкта господарювання ТОВ «Проджекті-ка» з питань повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 30.10.2013 р. № 2341/15-53-22-5/37008644 (а.с. 114-140 т. 1).

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Проджекті-ка» пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 пп. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 151835 грн., в т.ч. за півріччя 2012 р. на суму 52106 грн., 3 квартал 2012 р.145089 грн.; пп. 14.1.36, пп. 14.1.178, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 144605 грн., в т.ч. в розрізі податкових періодів: квітень 2012 р. у сумі 49265 грн., травень 2012 р. у сумі 88555 грн.,червень 2012 р. у сумі 6425 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2013 р. року № 0003232250, яким ТОВ «Проджекті-ка» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 144605 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 36151 грн. (а.с. 9 т. 1) та податкове повідомлення-рішення від 18.11.2013 р. № 0003242250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 151835 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 75917 грн. (а.с. 10 т. 1).

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу 2 ст. 55 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Так, не погодившись з вищезгаданими податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав скаргу до ГУ Міндоходів в Одеській області від 28.11.2013 року (а.с. 11-17 т. 1), в якій просив скасувати згадані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 13.01.2014 року № 62/10/15-32-10-02-07 скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с. 18-26 т. 1).

З акту перевірки вбачається, що встановлені порушення з боку позивача, які призвели до завищення ним податкового кредиту та валових витрат у перевіряємому періоді пов'язуються податковим органом з тим, що господарські операції ТОВ «Проджекті-ка» та ТОВ «Асті-ко», ТОВ «Торгцентр СВ», ТОВ «Мегафудз» мали безтоварний характер, оскільки ДПІ було отримано наступну податкову інформацію:

акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 05.09.2013 р. № 832/2201/34966537 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мегафудз» (код ЄДРПОУ - 34966537) щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Спортивно-оздоровчий клуб «Фітнесреал», їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2012 р. та ТОВ «НТП «Центуріон» (код ЄДРПОУ - 36387469), їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2012 р.»;

акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 27.12.2012 р. № 5758/22-9/37317518 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Асті-Ко» (код ЄДРПОУ - 37317518) щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за період з 01.04.2012 р. по 30.11.2012 р.»;

акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 11.07.2013 р. № 282/26-55-22-03/38104532 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгцентр СВ» (код ЄДРПОУ - 38104532) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «А.С.-Груп» (код ЄДРПОУ - 35669910) за період діяльності травень, червень 2012 р.»

Згідно вищезазначених актів вказані контрагенти не мають ресурсів для здійснення господарської діяльності, всі господарські операції вказаних підприємств не підтверджуються первинними документами.

Так, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши пояснення сторін суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Так, судом встановлено, що ТОВ «Проджекті-ка» (Генпідрядник) мало господарські відносини з ТОВ «Мегафудз» (Субпідрядник) відповідно до наступних договорів:

договір підряду від 22.03.2012 р. № 22/03, відповідно до якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе обов'язок по виконанню власними силами і засобами робіт в обсягах, передбачених договірною ціною із дотриманням державних нормативних документів, а саме: виготовлення та монтаж декоративних панелів на об'єкті: «Капітальний ремонт приміщень 4 поверху ЗАТ «Президент-отель» по вул. Госпітальній, 12 у Печерському районі м. Києва», а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, прийняти виконані роботи й оплатити їх вартість (а.с. 28-20 т. 1). До даного договору додаються додаткові угоди (а.с. 34-36 т. 1);

договір підряду від 22.03.2012 р. № 22/03-2, відповідно до якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе обов'язок по виконанню власними силами і засобами робіт в обсягах, передбачених договірною ціною із дотриманням державних нормативних документів, а саме: виготовлення та монтаж декоративних панелів на об'єкті: «Капітальний ремонт приміщень 3 поверху ЗАТ «Президент-отель» по вул. Госпітальній, 12 у Печерському районі м. Києва», а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, прийняти виконані роботи й оплатити їх вартість (а.с. 37-39 т. 1). До даного договору додаються додаткові угоди (а.с. 43-45 т. 1);

договір підряду від 23.03.2012 р. № 23/03, відповідно до якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе обов'язок по виконанню власними силами і засобами робіт в обсягах, передбачених договірною ціною із дотриманням державних нормативних документів, а саме: виготовлення та монтаж декоративних панелів на об'єкті: «Капітальний ремонт приміщень 2 поверху ЗАТ «Президент-отель» по вул. Госпітальній, 12 у Печерському районі м. Києва», а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, прийняти виконані роботи й оплатити їх вартість (а.с. 46-48 т. 1). До даного договору додаються додаткові угоди (а.с. 52-54 т. 1).

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та затрати, акт прийомки виконаних будівельних робіт, договірну ціну, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, платіжні доручення про оплату робіт, податкові накладні.

Крім того, для виконання зазначених будівельних робіт позивач мав господарські відносини з ТОВ «Торгцентр СВ» та ТОВ «Асті-Ко», у яких купував будівельні матеріали. Зазначене підтверджується видатковими накладними та податковими накладними.

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів суд доходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а отже підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між ТОВ «Проджекті-ка» та ТОВ «Асті-ко», ТОВ «Торгцентр СВ», ТОВ «Мегафудз».

Також судом взяті до уваги і надані позивачем декларації про готовність об'єкта до експлуатації (а.с. 200-205 т. 1), відповідно до якого приміщення 2-7 поверху ЗАТ «Президент-готель» готові до експлуатації.

Поряд з цим, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій з його контрагентом, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень щодо невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Висновок ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області щодо того, що операції ТОВ «Асті-ко», ТОВ «Торгцентр СВ», ТОВ «Мегафудз» не спричиняють настання правових наслідків не є беззаперечним та не може бути безумовною підставою для твердження щодо відсутності фактичності господарської операції.

Позивач вважає господарські операції такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, адже з наданих позивачем документів вбачається, що будівельні роботи були виконані, що підтверджує ведення господарській діяльності.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, а товар використовувався в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесенні спірних податкових повідомлень - рішень зазначене не було прийнято до уваги.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Проджекті-ка» замовило послуги у ТОВ «Асті-ко», ТОВ «Торгцентр СВ», ТОВ «Мегафудз» для виконання своїх зобов'язань перед ТОВ «Каштан» відповідно до договору від 01.07.2010 р. про заміну сторони у договорі генерального підряду № 22/04-10 від 22.04.2010 р.(а.с. 206 -207 т. 1). Згідно вказаного договору ПП УБК «Каштан» передає всі свої права та обов'язки за договором підряду ТОВ «Проджекті-ка», а саме здійснення капітального ремонту приміщень ЗАТ «Президент-Готель», 2-7 поверхів.

Суд бере також до уваги і те, що на час здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентами - постачальниками, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 3-5, 11-16 т. 3). Виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальником чи недостовірність його відомостей.

Крім того, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ТОВ «Проджекті-ка» та ТОВ «Асті-ко», ТОВ «Торгцентр СВ», ТОВ «Мегафудз» є окремими суб'єктами права, а відтак, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне наголосити, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності господарських операцій ТОВ «Проджекті-ка» та ТОВ «Асті-ко», ТОВ «Торгцентр СВ», ТОВ «Мегафудз» суд вважає безпідставним висновок відповідача, викладений в акті перевірки від 30.10.2013 р. № 2341/15-53-22-5/37008644. Відтак, скасуванню підлягають і податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 18.11.2013 року № 0003232250 та № 0003242250.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджекті-ка» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.11.2013 року № 0003232250 та № 0003242250 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 18.11.2013 року № 0003232250 та № 0003242250.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 31 березня 2014 року.

Суддя П.П. Марин