Постанова

від 13.03.2014 по справі 826/519/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2014 року № 826/519/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Аблова Є.В.;

судді Амельохіна В.В.,

судді Федорчука А.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна М.Ю. про зобов'язання вчинити дії та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна М.Ю. про зобов'язання вчинити дії та скасування рішення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію та рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

З урахуванням заяви про зміну позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію державного реєстратора прав на нерухоме майно Сіволіна М.Ю. №7215982 від 25.10.13 р.; визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Сіволіна М. Ю. № 7990763 від 15.11.2013 року; зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України розглянути заяву Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності від 13.09.2013; зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на земельну ділянку площею 17, 9324 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222480800:08:003:0272,що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, Вузівська сільська рада.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали справи судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 13.09.13 р. позивач звернувся до Державної реєстраційної служби України із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності земельної ділянки площею 17,9324 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222480800:08:003:0272, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., Бузівська сільська рада.

25.10.13 р. відповідачем прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв'язку з тим, що позивачем не подано звіту про оцінку предмета іпотеки та кредитного договору.

15.11.13 р. позивачу відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв'язку з тим, що заявником не усунено обставин, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, а саме: подано документи про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 17,9324 га, а звіт про оцінку подано на земельну ділянку загальною площею 106,8060 га.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV).

Відповідно до ст. 19 Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі: - договорів, укладених у порядку, встановленому законом; - свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; - свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; - рішень судів, що набрали законної сили; - інших документів, що підтверджують виникнення,перехід,припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1952-IV).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.09.2009р. між ТОВ «ПРЕДІУМ-ІНВЕСТ» та АТ «РОДОВІД БАНК» був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2

Згідно умов договору у власність позивачу передано земельну ділянку площею 17,9324 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222480800:08:003:0272, що розташована за адресою: Київська обл.., Києво-Святошинський район, Вузівська сільська рада.

На виконання п. 5.4. Договору сторони підписали акт приймання-передачі від 18.09.09 р. майна за яким було підтверджено виконання зобов'язань сторонами за Договором та передано державний акт на земельну ділянку .

Згідно п.п. 5.1, 5.4 Договору він підлягає державній реєстрації в установленому законом порядку та є правовою підставою для реєстрації права власності позивача на земельну ділянку. Передача предмету іпотеки оформляється актом приймання-передачі предмета іпотеки.

Частиною першою статті 697 Цивільного кодексу України визначено, що договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Згідно з пунктом 30 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі договору, відповідно до якого право власності або інше речове право на нерухоме майно набувається у зв'язку з настанням або ненастанням певної події, заявник, крім інших документів, що визначені Порядком, подає документ, що підтверджує факт настання або ненастання такої події.

Таким чином, в даному випадку документами, що підтверджують перехід права власності до позивача є договір про задоволення вимог іпотекодержателя та акт приймання-передачі майна.

Відповідно до підпункту 3 пункту 34 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, окрім іншого, подає звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі.

Тобто, вищевказана норма закону передбачає обов'язковість надання заявнику звіту про оцінку предмета іпотеки лише для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки.

Оскільки відповідно до п.6.1 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя дія договору іпотеки припинено та як встановлено судом документами, що підтверджують перехід права власності до позивача є договір про задоволення вимог іпотекодержателя та акт приймання-передачі майна, подача заявником звіту про оцінку предмета іпотеки не є обов'язковим.

Відповідно ст. 182 Цивільного Кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Як вже зазначалось, згідно ч. 1 ст. 19 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться, зокрема, і на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Водночас, приписами частини другої статті 15 Закону № 1952-IV визначено, що орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У відповідності до ч. 7 ст. 15 Закону № 1952-IV розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмову у державній реєстрації обтяжень або її зупинення проводиться в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.

Водночас, в ч. 1 ст. 24 Закону №1952, визначений вичерпаний перелік правових підстав для відмови у державній реєстрації прав, до яких зокрема належать: - заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; - нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; - із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; - подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; - заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; - заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Оскільки перехід права власності на земельну ділянку відбувся відповідно до Договору про забезпечення вимог іпотекодержателя, шляхом підписання Акту приймання передачі майна, а також враховуючи те, що позивачем наданий весь перелік документів необхідних для подачі до державного реєстратора для здійснення реєстрації права власності, у випадку переходу права власності на підставі договору, відповідно до якого право власності набувається у зв'язку з настанням або ненастанням певної події, оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна М.Ю. №7215982 від 25.10.13 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна М.Ю. № 7990763 від 15.11.2013 року.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України розглянути заяву Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності від 13.09.2013р.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України, зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» на земельну ділянку площею 17, 9324 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222480800:08:003:0272,що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, Вузівська сільська рада

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Амельохін В.В.

Суддя Федорчук А.Б.