Постанова

від 20.03.2014 по справі 826/1729/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2014 року 10:14 № 826/1729/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., суддів: Добрівської Н.А., Саніна Б.В., при секретарі Яцюті М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЕКСПРЕСТРЕЙД» доМіністерства доходів і зборів України провизнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, за участю представників сторін:

від позивача - Хлопоніна В.О., Кулибаба В.О.

від відповідача - Самань В.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-ЕКСПРЕСТРЕЙД» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СК-ЕКСПРЕСТРЕЙД») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України (далі по тексту - відповідач, Міндоходів України) про визнання неправомірними дій щодо неприйняття податкових накладних позивача до реєстрації та зобов'язання прийняти та зареєструвати податкові накладні ТОВ «СК-ЕКСПРЕСТРЕЙД».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 лютого 2014 року відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 24 лютого 2014 року.

У попереднє судове засідання 24 лютого 2014 року з'явився представники відповідача. Представник позивача до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, що в силу приписів частини 1 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України стало підставою для відкладення попереднього судового засідання на 05 березня 2014 року.

Попереднє судове засідання, призначене на 05 березня 2014 року, не відбулось, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 19 березня 2013 року.

У попередньому судовому засіданні 19 березня 2014 року представники позивача позов підтримали, а представник відповідача проти позову заперечував.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20 березня 2014 року.

У судовому засіданні 20 березня 2014 року представники позивача наполягали на задоволенні позову, з викладених у ньому підстав. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 09 липня 2013 року між ТОВ «СК-ЕКСПРЕСТРЕЙД» та ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві укладено договір про визнання електронних документів №090720131.

У відповідності до пункту 1 вищезазначеного договору, предметом договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно пункту 2 договору, він надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДПС податкові документи в електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

З 16 грудня 2013 року по 03 лютого 2014 року позивачем засобами електронного зв'язку для проведення реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - ЄРПН) направлено на Центральний портал прийому звітності МДЗ України, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення, у вигляді електронного файлу наступні податкові накладні:

від 16 грудня 2013 року № 2827, від 16 грудня 2013 року № 2828, від 16 грудня 2013 року № 2829, від 17 грудня 2013 року № 2831, від 17 грудня 2013 року № 2832, від 17 грудня 2013 року № 2833, від 17 грудня 2013 року № 2834, від 17 грудня 2013 року № 2835, від 17 грудня 2013 року № 2836, від 17 грудня 2013 року № 2837, від 17 грудня 2013 року № 2838, від 18 грудня 2013 року № 2840, від 18 грудня 2013 року № 2841, від 18 грудня 2013 року № 2843, від 19 грудня 2013 року № 2845, від 19 грудня 2013 року № 2846, від 19 грудня 2013 року № 2847, від 19 грудня 2013 року № 2848, від 19 грудня 2013 року № 2849, від 20 грудня 2013 року № 2851, від 20 грудня 2013 року № 2852, від 20 грудня 2013 року № 2853, від 20 грудня 2013 року № 2854, від 20 грудня 2013 року № 2855, від 20 грудня 2013 року № 2856, від 20 грудня 2013 року № 2857, від 23 грудня 2013 року № 2862, від 23 грудня 2013 року № 2863, від 23 грудня 2013 року № 2864, від 23 грудня 2013 року № 2865, від 23 грудня 2013 року № 2867, від 24 грудня 2013 року № 2869, від 24 грудня 2013 року № 2870, від 24 грудня 2013 року № 2871, від 24 грудня 2013 року № 2872, від 24 грудня 2013 року № 2873, від 24 грудня 2013 року № 2874, від 24 грудня 2013 року № 2875, від 25 грудня 2013 року № 2878, від 25 грудня 2013 року № 2879, від 25 грудня 2013 року № 2880, від 25 грудня 2013 року № 2881, від 25 грудня 2013 року № 2882, від 26 грудня 2013 року № 2884, від 26 грудня 2013 року № 2885, від 26 грудня 2013 року № 2886, від 26 грудня 2013 року № 2887, від 26 грудня 2013 року № 2900, від 27 грудня 2013 року № 2890, від 27 грудня 2013 року № 2891, від 27 грудня 2013 року № 2892, від 27 грудня 2013 року № 2893, від 27 грудня 2013 року № 2895, від 27 грудня 2013 року № 2896, від 27 грудня 2013 року № 2897, від 27 грудня 2013 року № 2925, від 27 грудня 2013 року № 2905, від 30 грудня 2013 року № 2904, від 30 грудня 2013 року № 2906, від 30 грудня 2013 року № 2907, від 30 грудня 2013 року № 2908, від 30 грудня 2013 року № 2909, від 30 грудня 2013 року № 2910, від 30 грудня 2013 року № 2911, від 30 грудня 2013 року № 2913, від 30 грудня 2013 року № 2914, від 30 грудня 2013 року № 2915, від 30 грудня 2013 року № 2904, від 03 січня 2014 року № 2, від 08 січня 2014 року № 10, від 08 січня 2014 року № 11, від 08 січня 2014 року № 12, від 08 січня 2014 року № 13, від 08 січня 2014 року № 14, від 09 січня 2014 року № 18, від 09 січня 2014 року № 19, від 09 січня 2014 року № 20, від 09 січня 2014 року № 21, від 09 січня 2014 року № 22, від 10 січня 2014 року № 24, від 11 січня 2014 року № 31, від 11 січня 2014 року № 32, від 13 січня 2014 року № 35, від 13 січня 2014 року № 36, від 13 січня 2014 року № 37, від 14 січня 2014 року № 40, від 14 січня 2014 року № 41, від 14 січня 2014 року № 42, від 14 січня 2014 року № 43, від 15 січня 2014 року № 45, від 15 січня 2014 року № 46, від 15 січня 2014 року № 47, від 15 січня 2014 року № 48, від 15 січня 2014 року № 49, від 16 січня 2014 року № 51, від 17 січня 2014 року № 54, а також розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 23 грудня 2013 року №74 до податкової накладної від 19 грудня 2013 року №2846, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 30 грудня 2013 року №76 до податкової накладної від 11 грудня 2013 року №2808, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 14 січня 2014 року №1 до податкової накладної від 20 листопада 2013 року №2699.

Проте, вказані податкові накладні та розрахунки не були прийняті у зв'язку з виявленою помилкою: «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг (позивача у даній справі), вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Посилаючись на протиправність таких дій позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищезазначеного, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб, під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: a) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4. статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.6 названої статті податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно пункту 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до абзацу 2 пункту 11 Підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України, податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Згідно підпункту 14.1.60. пункту 14.1. статті 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, Податковим кодексом України визначено обов'язок з реєстрації податкових накладних та, в той же час, не визначено можливих підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі, натомість, передбачено певні негативні наслідки для учасників господарських правовідносин у випадку невиконання такого обов'язку.

При цьому, встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних нормами Кодексу делеговано Кабінету Міністрів України.

На реалізацію наведеної правової норми, Кабінетом Міністрів України 29 грудня 2010 року прийнято постанову №1246, якою затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 1 названого Порядку, ним визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Згідно пункту 2 Порядку №1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі (пункт 8 Порядку).

Пунктом 9 Порядку №1246 закріплено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме квитанцій №1, підставою для відмови у прийнятті податкових накладних та розрахунків коригувань позивача стало виявлення помилки, а саме: «Місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документів не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Аналізуючи таку підставу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Форма та порядок заповнення податкової накладної у період складання позивачем податкових накладних зазначених у позовній заяві, були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року №1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (далі по тексту - Порядок №1379).

Так, згідно із пунктом 4 Порядку № 1379, місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави I розділу ІІ Податкового кодексу України та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Порядку № 1379, а саме бланку-форми податкової накладної, в ній міститься графа для заповнення «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» та «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця».

У той же час, суд звертає увагу, що вказаним Порядком не передбачено порядок та форма заповнення зазначеної графи.

Згідно із пунктом 45.2. статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003р. №755-ІV з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Закон України від 15.05.2003р. №755-ІV).

За визначенням Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яке міститься у частині 1 статті 1 названого Закону, - це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України від 15.05.2003р. №755-ІV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується належним чином завіреними копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 05 липня 2013 року, опису документів, що подаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу» від 24 грудня 2013 року, місцезнаходження позивача визначено за адресою: 02002, м. Київ, вулиця Луначарського, будинок 4 літера «А».

У податкових накладних та розрахунках коригування позивачем зазначено адресу продавця: вул. Луначарського, буд. 4 літера «А», м. Київ, 02002, Україна.

Таким чином, судом встановлено, що місцезнаходження (податкова адреса), вказана позивачем в податкових накладних і розрахунках корегування та інформація про його місцезнаходження, внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повністю співпадають, що свідчить про помилковість висновків відповідача щодо невідповідності інформації про місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг (позивача у даній справі), вказаної у податкових накладних та розрахунках коригування, інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також про відсутність у податкового органу підстав для відмови у їх прийнятті та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з таких підстав.

Відповідні висновки суду не спростовуються посиланнями представника відповідача на зазначення у податкових накладних та розрахунках корегування у графі місцезнаходження (податкова адреса) продавця адреси не у повній відповідності до тої, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оскільки ані Податковий кодекс України, ані Порядок №1246 не містять відповідної вимоги.

Наведені висновки суду узгоджуються з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 23 січня 2014 року у справі К/800/47962/13, від 28 січня 2014 року № К/800/24138/13(К/800/24462/13) та постанові від 14 жовтня 2013 року № К/800/37703/13.

Водночас, керуючись приписами частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, ТОВ «СК-ЕКСПРЕСТРЕЙД» стверджує про дотримання з його боку наведених вище положень Податкового кодексу України та направлення, виписаних товариством податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, зазначених у позові, для реєстрації в ЄРПН.

Однак, на підтвердження викладеного під час розгляду справи представниками позивача надано квитанції №1 лише щодо частини податкових накладних та розрахунків коригування, а саме:

від 16 грудня 2013 року № 2827, від 16 грудня 2013 року № 2828, від 16 грудня 2013 року № 2829, від 19 грудня 2013 року № 2846, від 19 грудня 2013 року № 2849, від 24 грудня 2013 року № 2871, від 25 грудня 2013 року № 2881, від 30 грудня 2013 року № 2913, від 03 січня 2014 року № 2, від 08 січня 2014 року № 14, від 09 січня 2014 року № 19, від 10 січня 2014 року № 24, від 11 січня 2014 року № 32, від 13 січня 2014 року № 35, від 14 січня 2014 року № 40, від 14 січня 2014 року № 43, від 15 січня 2014 року № 45, від 15 січня 2014 року № 46, від 15 січня 2014 року № 47, від 15 січня 2014 року № 48, від 15 січня 2014 року № 49, від 16 січня 2014 року № 51, від 17 січня 2014 року № 54, а також розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 14 січня 2014 року №1 до податкової накладної від 20 листопада 2013 року №2699.

Направлення позивачем лише зазначених податкових накладних та розрахунку корегування також підтверджено і наданими представником відповідача документами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, оскільки під час розгляду справи позивачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення ним дій щодо направлення податкових накладних та розрахунків коригувань, а саме: від 17 грудня 2013 року № 2831, від 17 грудня 2013 року № 2832, від 17 грудня 2013 року № 2833, від 17 грудня 2013 року № 2834, від 17 грудня 2013 року № 2835, від 17 грудня 2013 року № 2836, від 17 грудня 2013 року № 2837, від 17 грудня 2013 року № 2838, від 18 грудня 2013 року № 2840, від 18 грудня 2013 року № 2841, від 18 грудня 2013 року № 2843, від 19 грудня 2013 року № 2845, від 19 грудня 2013 року № 2847, від 19 грудня 2013 року № 2848, від 20 грудня 2013 року № 2851, від 20 грудня 2013 року № 2852, від 20 грудня 2013 року № 2853, від 20 грудня 2013 року № 2854, від 20 грудня 2013 року № 2855, від 20 грудня 2013 року № 2856, від 20 грудня 2013 року № 2857, від 23 грудня 2013 року № 2862, від 23 грудня 2013 року № 2863, від 23 грудня 2013 року № 2864, від 23 грудня 2013 року № 2865, від 23 грудня 2013 року № 2867, від 24 грудня 2013 року № 2869, від 24 грудня 2013 року № 2870, від 24 грудня 2013 року № 2872, від 24 грудня 2013 року № 2873, від 24 грудня 2013 року № 2874, від 24 грудня 2013 року № 2875, від 25 грудня 2013 року № 2878, від 25 грудня 2013 року № 2879, від 25 грудня 2013 року № 2880, від 25 грудня 2013 року № 2882, від 26 грудня 2013 року № 2884, від 26 грудня 2013 року № 2885, від 26 грудня 2013 року № 2886, від 26 грудня 2013 року № 2887, від 26 грудня 2013 року № 2900, від 27 грудня 2013 року № 2890, від 27 грудня 2013 року № 2891, від 27 грудня 2013 року № 2892, від 27 грудня 2013 року № 2893, від 27 грудня 2013 року № 2895, від 27 грудня 2013 року № 2896, від 27 грудня 2013 року № 2897, від 27 грудня 2013 року № 2925, від 27 грудня 2013 року № 2905, від 30 грудня 2013 року № 2904, від 30 грудня 2013 року № 2906, від 30 грудня 2013 року № 2907, від 30 грудня 2013 року № 2908, від 30 грудня 2013 року № 2909, від 30 грудня 2013 року № 2910, від 30 грудня 2013 року № 2911, від 30 грудня 2013 року № 2914, від 30 грудня 2013 року № 2915, від 30 грудня 2013 року № 2904, від 08 січня 2014 року № 10, від 08 січня 2014 року № 11, від 08 січня 2014 року № 12, від 08 січня 2014 року № 13, від 09 січня 2014 року № 18, від 09 січня 2014 року № 20, від 09 січня 2014 року № 21, від 09 січня 2014 року № 22, від 11 січня 2014 року № 31, від 13 січня 2014 року № 36, від 13 січня 2014 року № 37, від 14 січня 2014 року № 41, від 14 січня 2014 року № 42, а також розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 23 грудня 2013 року №74 до податкової накладної від 19 грудня 2013 року №2846, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 30 грудня 2013 року №76 до податкової накладної від 11 грудня 2013 року №2808, що виключає задоволення позову у відповідній частині.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б повністю підтвердили правомірність оскаржуваних дій, відповідачем суду не надано.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню в частині.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття до реєстрації податкових накладних, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-ЕКСПРЕСТРЕЙД», а саме: від 16 грудня 2013 року № 2827, від 16 грудня 2013 року № 2828, від 16 грудня 2013 року № 2829, від 19 грудня 2013 року № 2846, від 19 грудня 2013 року № 2849, від 24 грудня 2013 року № 2871, від 25 грудня 2013 року № 2881, від 30 грудня 2013 року № 2913, від 03 січня 2014 року № 2, від 08 січня 2014 року № 14, від 09 січня 2014 року № 19, від 10 січня 2014 року № 24, від 11 січня 2014 року № 32, від 13 січня 2014 року № 35, від 14 січня 2014 року № 40, від 14 січня 2014 року № 43, від 15 січня 2014 року № 45, від 15 січня 2014 року № 46, від 15 січня 2014 року № 47, від 15 січня 2014 року № 48, від 15 січня 2014 року № 49, від 16 січня 2014 року № 51, від 17 січня 2014 року № 54, а також розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 14 січня 2014 року №1 до податкової накладної від 20 листопада 2013 року №2699.

3. Вважати податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-ЕКСПРЕСТРЕЙД», зареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних: від 16 грудня 2013 року № 2827 з 20 грудня 2013 року, від 16 грудня 2013 року № 2828 з 20 грудня 2013 року, від 16 грудня 2013 року № 2829 з 20 грудня 2013 року, від 19 грудня 2013 року № 2846 з 31 грудня 2013 року, від 19 грудня 2013 року № 2849 з 03 січня 2014 року, від 24 грудня 2013 року № 2871 з 08 січня 2014 року, від 25 грудня 2013 року № 2881 з 26 грудня 2013 року, від 30 грудня 2013 року № 2913 з 11 січня 2014 року, від 03 січня 2014 року № 2 з 14 січня 2014 року, від 08 січня 2014 року № 14 з 15 січня 2014 року, від 09 січня 2014 року № 19 з 21 січня 2014 року, від 10 січня 2014 року № 24 з 22 січня 2014 року, від 11 січня 2014 року № 32 з 24 січня 2014 року, від 13 січня 2014 року № 35 з 27 січня 2014 року, від 14 січня 2014 року № 40 з 29 січня 2014 року, від 14 січня 2014 року № 43 з 30 січня 2014 року, від 15 січня 2014 року № 45 з 31 січня 2014 року, від 15 січня 2014 року № 46 з 31 січня 2014 року, від 15 січня 2014 року № 47 з 31 січня 2014 року, від 15 січня 2014 року № 48 з 31 січня 2014 року, від 15 січня 2014 року № 49 з 31 січня 2014 року, від 16 січня 2014 року № 51 з 31 січня 2014 року, від 17 січня 2014 року № 54 з 31 січня 2014 року, а розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 14 січня 2014 року №1 до податкової накладної від 20 листопада 2013 року №2699, складений Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-ЕКСПРЕСТРЕЙД», вважати зареєстрованим у Єдиному реєстрі податкових накладних з 11 січня 2014 року.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Міністерства доходів і зборів України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЕКСПРЕСТРЕЙД» (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, літера «А», код ЄДРПОУ 38497643) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 35 (тридцять п'ять) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча суддя А.І. Савченко

Судді Н.А. Добрівська

Б.В. Санін