Постанова

від 26.03.2014 по справі 907/1242/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2014 р. Справа № 907/1242/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Дякович О.В.

суддів Данко Л.С.

Якімець Г.Г.

При секретарі судового засідання Бокало Н.І.

за участю представників:

від позивача: Шекета М.М. (довіреність №883/01-9 від 06.11.2013 року);

від відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Проектпродсервіс", м. Ужгород, без номера від 03.02.14 року (вх. № 01-05/1017/14 від 06.03.2014 року)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2014 року

у справі № 907/1242/13

за позовом: Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

до відповідача: Приватного підприємства "Проектпродсервіс", м. Ужгород

про: розірвання договору оренди нежитлового приміщення, зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 25 761,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2014 року у цій справі (суддя Русняк В.С.) позов Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації до Приватного підприємства "Проектпродсервіс" задоволено повністю. Розірвано договір оренди приміщення від 06.02.2012 року за реєстровим № 52, укладений між ПП "Проектпродсервіс" та Управлінням з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації. Зобов'язано орендаря ПП "Проектпродсервіс" повернути об'єкт оренди, згідно Договору оренди приміщення за реєстровим № 52 від 06.02.2012 року, а саме: вбудовані приміщення площею 295 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул. Нахімова, 4 та технологічне та допоміжне обладнання харчоблоку шляхом звільнення вказаних приміщень та передачі їх у 10 денний термін з дня набрання рішенням господарського суду законної сили по акту приймання-передачі орендодавцю в особі Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації; стягнуто з приватного підприємства "Проектпродсервіс" на користь Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації суму заборгованості по сплаті орендної плати з урахуванням індексу інфляції, пені та 3 % річних в розмірі: 25 761,43 грн., з яких сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 25 041,67 грн., пені 585, 98 грн., 133,78 грн. - 3% річних.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого Господарського суду Закарпатської області Приватне підприємство "Проектпродсервіс", м. Ужгород, оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою без номера від 03.02.14 року (вх. № 01-05/1017/14 від 06.03.2014 року), в якій просить оскаржуване рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2014 року в частині задоволення позовних вимог щодо розірвання договору оренди та звільнення займаних приміщень скасувати, в іншій частині рішення залишити без змін, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без всебічного з'ясування обставин справи та без доведення обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що місцевий господарський суд не взяв до уваги ту обставину, що сторони досягли згоди щодо розстрочки по сплаті заборгованості за договором оренди, та не витребував документів, які б свідчили про наявність у відповідача інших, ніж договір оренди, підстав для користування приміщенням.

Крім того, апелянт посилається на ту обставину, що отримує фінансування виключно з державного бюджету України, платежі з якого надходили нерегулярно і тому це спричинило несвоєчасну сплату за послуги оренди. Також посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував інтереси хворих, оскільки оренда була необхідною для забезпечення гарантованого державою харчування хворих на туберкульоз .

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року у складі колегії суддів: головуючий-суддя Дякович О.В., судді Данко Л.С., Якімець Л.С. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 26.03.2014 року.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року позивач 26.03.2014 року подав відзив на апеляційну скаргу №154/01-13 від 18.03.2014 року, в якому зазначає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що наявні всі дійсні обставини з якими Закон пов'язує розірвання спірного договору оренди та зобов'язання звільнити орендовані приміщення, у зв'язку з неналежним виконанням стороною обов'язків по Договору оренди, а тому просить суд рішення господарського суду Закарпатської області від 18.02.2014 року у справі №907/1242/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Проектпродсервіс", м. Ужгород - без задоволення.

В дане судове засідання прибула представник позивача, проте, відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (знаходиться в матеріалах справи - а.с. 107), з якого вбачається, що відповідач 14.03.2014 року отримав ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року.

25.03.2014 року відповідачем на адресу суду факсмограмою подано клопотання вих.№ 22 від 25.03.2014 року про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибути повноважного представника у судове засінання, призначене на 26.03.2014 року.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про недоцільність задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду даної справи з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи , повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Отже, ГПК України не обмежує коло осіб, які можуть бути представниками юридичних осіб в господарському процесі.

Разом з тим, відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з подальшими змінами) Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи ту обставину, що відповідач належним чином був повідомлений про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, в поданону клопотанні не навів жодних підстав про неможливість забезпечити явку повноважного представника у судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2014 року у справі № 907/1242/13 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Проектпродсервіс", м. Ужгород, без номера від 03.02.14 року (вх. № 01-05/1017/14 від 06.03.2014 року) без задоволення, виходячи з наступного.

В ході перегляду оскаржуваного рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, аналізом матеріалів справи судовою колегією встановлено, що 06.02.2012 року між Управлінням з питань майна комунальної власності Закарпатської ОДА (уповноважений орган по управлінню майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області) та Приватним підприємством "Проектпродсервіс" було укладено та нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 52 Договір оренди приміщень (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у тимчасове, оплатне користування для здійснення підприємницької діяльності вбудовані приміщення площею 295 кв. м., які знаходяться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Нахімова. 4 та технологічне та допоміжне обладнання харчоблоку.

Пунктом 2 Договору передбачено, що відповідач вступає у строкове платне користування приміщенням у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі об'єкта оренди. У разі припинення цього Договору, об'єкт повертається орендарем орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі об'єкта оренди цим Договором. Об'єкт вважається повернутим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає об'єкт іншій стороні договору.

Підпунктом 6.2. пункту 6 вищезазначеного Договору визначено, що одним з обов'язків Орендаря є своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Встановлена Договором орендна плата перераховується позивачу щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця (п.6.8.п.6 Договору).

Відповідно до п.п. 4.1, п.4 Договору місячна орендна плата встановлюється згідно з конкурсною пропозицією в розмірі 21 100,00 грн. (без ПДВ). Загальна вартість місячної орендної плати на момент укладання договору становила 25 320,00 грн., в тому числі ПДВ - 4 220 грн. В подальшому розмір орендної плати визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.4.3 договору).

Згідно із наявними матеріалами справи позивач вимоги Договору виконав в повному обсязі, а саме: згідно акту приймання-передачі орендованого приміщення, технологічного та допоміжного обладнання від 07.02.2012 року передав відповідачеві в користування майно з метою використання за цільовим призначенням - їдальня, кафе, а саме: вбудовані приміщення першого поверху головного корпусу літ. А - поз. 45', 46, 47- загальною площею 27,1 кв.м., вбудовані приміщення другого поверху лікувального корпусу літ. Н, поз. 105, загальною площею 33,9 кв.м. та вбудовані приміщення першого - поверху лікувального корпусу літ. Н поз. 17-26, 34 - загальною площею 234,0 кв. м., згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, за № 32921936 від 20.01.2012 року, виданого КП "Бюро технічної інвентаризації м. Ужгород" Ужгородської міської ради Закарпатської області. Вказаний акт підписаний сторонами без зауважень.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов 'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п.п.11.8. п.11 Договору зазначено, що його чинність припиняється внаслідок:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- приватизації орендованого майна орендарем;

- знищення орендованого об'єкта;

- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду;

- банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Як зазначалося вище, позивач виконав свої обов 'язки за Договором та передав відповідачу нежитлове приміщення у користування, однак відповідач всупереч вимогам ст.33 ГПК України не надав доказів щодо виконання умов договору оренди по сплаті за користування орендованим приміщенням.

За вищенаведених обставин судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог про стягнення 25 761,43 грн. суми заборгованості, з яких сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 25 041,67 грн., пені 585,98 грн., 133,78 грн. - 3% річних. Крім того, апелянтом в цій частині рішення не оскаржується.

Покликання скаржника на ті обставини, як на нерегулярне фінансування з державного бюджету України, що мало наслідком позбавлення можливості сплачувати вчасно оренду плату та на той факт, що сторони дійшли згоди щодо розстрочення по сплаті орендних платежів на п'ять років, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки питання щодо правомірності стягнення заборгованості по сплаті за послуги оренди досліджувалися в суді попередньої інстанції, крім того, докази домовленості сторін про розстрочку орендної плати апелянтом не подані та в матеріалах справи відсутні. Окрім цього, представник позивача в судому засіданні зазначив, що такої згоди між сторонами досягнуто не було, посилаючись на доданий до відзиву на апеляційну скаргу №154/01-13 від 18.03.2014 року лист-відповідь позивача №102/01-13 від 11.02.2014 року, яким останній не акцептує пропозицію відповідача щодо укладення додаткової угоди щодо розстрочки заборгованості.

Щодо позовних вимог Управління про розірвання Договору оренди приміщень від 06.02.2012 року за реєстровим № 52 із відповідачем, судова колегія вважає ці вимоги обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Як вбачається з Договору оренди приміщень від 06.02.2012 року за реєстровим № 52 його предметом є тимчасове оплатне користування вбудованими приміщеннями площею 295 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул. Нахімова, 4 та технологічне та допоміжне обладнання харчоблоку.

Таким чином, з предмету цього Договору видно, що при його укладанні відповідач розраховував на отримання та користування орендованим майном, а Управління на отримання орендної плати.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що несплата відповідачем орендної плати за користування орендованим майном є істотним порушенням умов Договору оренди, оскільки Управління укладаючи цей Договір розраховувало саме на отримання орендної плати.

Відповідно до п.11.4. п.11 Договору, за ініціативою орендодавця цей Договір може бути розірвано в односторонньому порядку у разі невиконання умов Договору, а саме пункту 6 "Обов'язки Орендаря", куди входять в тому числі обов'язки орендаря щодо належної сплати орендних платежів (п.п.6.2,6.8), які не виконуються орендарем.

Крім того, відповідно із ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставою для розірвання договору є невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Таким чином, наявні матеріали справи свідчать про систематичне невиконання відповідачем свого обов'язку за Договором оренди щодо оплати за користування орендованим майном, що є істотним порушенням умов договору та відповідно із ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч.2 ст.651 ЦК України і є підставою для розірвання Договору оренди від 06.02.2012 року.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовим наслідком розірвання договору оренди є обов'язок орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди.

При цьому, оскільки спірний договір оренди припинив свою дію і відповідач втрачає статус орендаря, то відсутні правові підстави для використання відповідачем приміщень, які ним орендувалось за вказаним договором, а інших доказів щодо підтвердження права найму спірних приміщень не має, то останній підлягає виселенню.

Щодо посилання скаржника на ту обставину, що місцевим господарським судом не було витребувано документів, які б свідчили про наявність інших, ніж договір оренди, підстав для користування приміщеннями та фактичного знаходження в орендованому приміщенні колегією суддів вважається безпідставним з огляду, на те, що у випадку наявності у відповідача інших підстав для користування приміщеннями, ніж укладений між ним та позивачем Договір, то він в порядку ст. 33 ГПК України повинен доводити ті обставини, на які посилається при обґрунтуванні своєї правової позиції. Доказів правомірності користування приміщеннями після припинення договору оренди апелянтом не було подано.

Колегією суддів не береться до уваги і вважаються безпідставними і необґрунтованими покликання скаржника на ту обставину, що останній орендував приміщення з метою забезпечення гарантованого державою харчування хворих на туберкульоз у Обласному клінічному територіальному медичному об'єднанні "Фтизіатрія" і виселення його з приміщень призведе до порушення інтересів хворих. За даними, які містяться на офіційному загальнодержавному веб-порталі "Державні закупівлі" переможцем конкурсних торгів, предметом яких були послуги щодо забезпечення харчуванням Обласного клінічного територіального медичного об'єднання "Фтизіатрія" визнано зовсім іншу юридичну особу: ТОВ "Проектпродсервіс" (Код ЄДРПОУ 38839070). З наведеного випливає, що відповідач - ПП «Проектпродсервіс» (Код ЄДРПОУ 36943380) вже не є постачальником послуг щодо забезпечення харчування осіб, які перебувають в у Обласному клінічному територіальному медичному об'єднанні "Фтизіатрія".

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо повернення об'єкта оренди по акту приймання-передачі Управлінню з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає об'єкт іншій стороні договору (п.2.5. п.2 Договору).

Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Нормами ст.43 ГПК України передбачено що, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.02.201 року по справі № 907/1242/13 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2014 року у справі №907/1242/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Проектпродсервіс", м. Ужгород, без номера від 03.02.14 року (вх. № 01-05/1017/14 від 06.03.2014 року) - без задоволення.

Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складений 31.03.2014 року

Головуючий-суддя Дякович О.В.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Якімець Г.Г.