Ухвала

від 26.03.2014 по справі 821/1463/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1463/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Алеф" ЛТД до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Алеф" ЛТД звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначалося, що ним виконано всі вимоги Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ для формування податкового кредиту по операціям з ЗЕТОВ «Інтервес», ПП «АТ Агро» та ТОВ «Дидактика». Як стверджував позивач, результати господарських операцій з цими постачальниками підтверджені бухгалтерськими документами та податковими накладними, вартість послуг сплачена виконавцям у безготівковому порядку. Позивач наполягав, що правочини з ЗЕТОВ «Інтервес», ПП «АТ Агро» та ТОВ «Дидактика» можуть бути визнані недійсними виключно на підставі судового рішення, якого бракує у відповідача і тому висновки акту перевірки та обчислення грошових зобов'язань і зменшення від'ємного значення за спірними податковими повідомленнями - рішеннями є незаконними. У зв'язку з цим позивач просив скасувати спірні податкові повідомлення - рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013р. № 0000201504, № 0000211504.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в період з 19.03.2013 року по 21.03.2013 року Відповідачем проведено перевірку Позивача, за результатами якої складено Акт від 20.03.2013 року №1770/15.4/23140525 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ЗЕТОВ «Інтервес» (код 01194779) за вересень 2011 року, ПП «АТ Арго» (37353095) за грудень 2011 року, ТОВ «Дидактика» (34735238) за березень 2012 року, ЗЕТОВ «Інтервес» (код 01194779) вересень, листопад 2012, та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ фірма «Алеф ЛТД» (код 23140525) за жовтень 2011 року, січень 2012 року, квітень 2012 року, жовтень 2012, грудень 2012.».

У вказаному акті встановлено порушення:

- На порушення вимог ст.198 ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ, ТОВ фірма «Алеф» ЛТД завищено суму податкового кредиту та суму від'ємного значення у розмірі 713400.86грн. у т.ч. по деклараціям за: вересень 2011 року -25078.50 грн., червень 2012 року - 40050.00грн., вересень 2012 року - 86424.00грн., листопад 2012 року - 561848.36грн.

- На порушення ст.198, п.200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ, ТОВ фірма «Алеф» ЛТД занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення переднього звітного періоду по декларації за липень 2012 року на 40050.00грн., за жовтень 2012 року на 86424.00грн.

- На порушення вимог ст.196 ПК України від 02.12.2010 року №2755-УІ, ТОВ фірма «Алеф» ЛТД завищено показники в рядках 10.2 та 11.2 Декларації за грудень 2011 року у сумі ПДВ - 19335.00грн., у зв'язку з включенням до податкового кредиту операції з ПП «АТ Арго» (37353095).

На підставі вказаного акту, відповідачем винесено:

- податкове повідомлення - рішення від 02.04.2013 року №0000211504, яким Позивачеві збільшено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 126474,00 грн. та визначено штрафні санкції в розмірі 93237,00 грн.

- податкове повідомлення - рішення від 02.04.2013 року №0000201504, яким Позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 713400.86грн.

При вивчені акту перевірки ЗЕТОВ «Інтервес» №1112/22.4/01194779 судом з'ясовано, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва (за місцем податкової реєстрації ТОВ «Укрзерногруп») не змогла перевірки постачальника ТОВ «Укрзерногруп» через відсутність його за місцем реєстрації. У зв'язку з відсутністю за місцем реєстрації відповідачем не були перевірені ПП «Зерно Маркет» та ТОВ «Юг Трейд». Дані СПД у деклараціях з ПДВ відобразили продаж товарів ЗЕТОВ «Інтервес» та не задекларували наявність власних трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Через це правочини ТОВ «Укрзерногруп», ПП «Зерно Маркет» та ТОВ «Юг Трейд» з продажу товарів ЗЕТОВ «Інтервес» визнані недійсними (нікчемними). Недійсними (нікчемними) визнано і всі правочини з подальшого продажу згаданих товарів, в тому числі і позивачеві.

При цьому відповідач у акті перевірки №1770 зазначає, що обсяги придбання-продажу товарів за перевірені періоди позивачем у ЗЕТОВ «Інтервес» були значно більшими ніж операції за спірними правовідносинами з ТОВ «Укрзерногруп» , ПП «Зерно Маркет» та ТОВ «Юг Трейд». На питання суду щодо обґрунтування підстав такої ситуації представник відповідача не міг надати пояснень.

У березні 2012 року позивач сформував податковий кредит від ТОВ «Дидактика» за результатами отриманих консультаційних послуг.

Під час перевірки постачальника позивача ТОВ «Дидактика», відповідач за актом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2012 року № 7029/22-4/34735238 відзначив про відсутність цього постачальника за місцезнаходження. За інформацією податкового органу «РРО, КОРО за цим постачальником не значиться» (ст. 9 акту № 1770). У публічній звітності ТОВ «Дидактика» наявність власних офісних та складських приміщень та людських ресурсів не декларує. Дані про рахунки в банківських установах у відповідача відсутні. На думку відповідача, відсутність ТОВ «Дидактика» за юридичною адресою обумовлює відсутність первинних та бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської операції.

У грудні 2011 року позивач сформував податковий кредит від ПП «АТ Агро» за результатами придбання пшениці.

Під час перевірки постачальника ПП «АТ Агро», оформленої актом від 31.01.2013р. № 860/22-4/37353095 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «АТ Агро» щодо формування показників витрат та прибутку за період липень - грудень 2011 року» встановлено відсутність СПД за юридичною адресою, що унеможливило отримання первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення господарської діяльності. У зв'язку із чим податковим органом зроблено висновок про нікчемність правочинів ПП «АТ Агро» із постачальниками та продавцями за період липень-грудень 2011 року, що в свою чергу зумовило завищення податкового кредиту позивачем.

Таким чином, спільним висновком про результати перевірки господарських операцій позивача з ПП «АТ Агро» та ТОВ «Дидактика» є припущення відповідача, що у цих постачальників або їх контрагентів не було можливостей для фактичного здійснення постачальницьких операцій.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч.1 ст.208 ГК України).

Положення ст.ст.207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З наведених норм законодавства слідує, що висновки про нікчемність правочинів, тим більш визнання правочинів нікчемними відносяться виключно до компетенції судів, а не податкових органів.

Аналогічна позиція вказана в ухвалі Вищого адміністративного суду України №К-25104/10 від 08.11.10р.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності.

Дата виникнення права на податковий кредит визначається підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, відповідно до якої право на податковий кредит виникає у платника по даті здійснення першої з подій: або списання коштів з рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог договорів на поставку продукції №04012011 від 04.01.2011 року та №01032012 від 01.03.2012 року, укладених між ТОВ Фірма «Алеф» ЛТД (Покупець) та ЗТОВ «Інтервес» (Продавець) здійснено поставку продукції. При проведенні поставок, виписувалися наступні документи:

- договір оренди майна № 10/2009/03, податкова накладна № 15 від 30.09.11р. (ПДВ в сумі 249,33 грн.);

- поставка №01032012 від 01.03.12р. (ЗТОВ "Інтервес"), накладна №07092012 від 07.09.12р., податкова накладна №5 від 07.09.12р (ПДВ в сумі 49708,33грн.), накладна № 08092012 від 08.09.12р., податкова накладна № 6 від 08.09.12р (ПДВ в сумі 32695,83грн.), накладна № 09092012 від 09.09.12р., податкова накладна № 7 від 09.09.12р (ПДВ в сумі 16550,00грн.), накладна №12092012 від 12.09.12р., податкова накладна № 11 від 12.09.12р (ПДВ в сумі 37270,83грн.), накладна №13092012 від 13.09.12р., податкова накладна №12 від 13.09.12р (ПДВ в сумі 66470,17грн.), накладна №14092012 від 14.09.12р., податкова накладна №14 від 14.09.12р (ПДВ в сумі 17441,67грн.), накладна №15092012 від 15.09.12р., податкова накладна №17 від 15.09.12р (ПДВ в сумі 31937,5грн.), накладна №16092012 від 16.09.12р., податкова накладна №18 від 16.09.12р (ПДВ в сумі 40508,33грн.), накладна №19092012 від 19.09.12р., податкова накладна №19 від 19.09.12р (ПДВ в сумі 16515,5 грн.), накладна №20092012 від 20.09.12р., податкова накладна №20 від 20.09.12р (ПДВ в сумі 53645,5грн.), накладна №21092012 від 21.09.12р., податкова накладна №21 від 21.09.12р (ПДВ в сумі 3904,33грн.), накладна №22092012 від 22.09.12р., податкова накладна №22 від 22.09.12р (ПДВ в сумі 15920,83грн.), накладна №23092012 від 23.09.12р., податкова накладна №23 від 23.09.12р (ПДВ в сумі 32366,67грн.), накладна №24092012 від 24.09.12р., податкова накладна №24 від 24.09.12р (ПДВ в сумі 15431,75грн.), накладна №28092012 від 28.09.12р., податкова накладна №30 від 28.09.12р (ПДВ в сумі 13736,00грн.), накладна №01112012Ж від 01.11.12р., податкова накладна №1 від 01.11.12р (ПДВ в сумі 14707,00грн.), накладна №02112012Ж від 02.11.12р., податкова накладна №7 від 02.11.12р (ПДВ в сумі 78443,57грн.), накладна №03112012Ж від 03.11.12р., податкова накладна №8 від 03.11.12р (ПДВ в сумі 10424,00грн.), накладна №04112012Ж від 04.11.12р., податкова накладна №9 від 04.11.12р (ПДВ в сумі 15431,75грн.), накладна №05112012Ж від 05.11.12р., податкова накладна №10 від 05.11.12р (ПДВ в сумі 49038,25грн.), накладна №06112012Ж від 06.11.12р., податкова накладна №11 від 06.11.12р (ПДВ в сумі 45208,83грн.), накладна №07112012Ж від 07.11.12р., податкова накладна №13 від 07.11.12р (ПДВ в сумі 223030,98грн.), накладна №08112012Ж від 08.11.12р., податкова накладна №14 від 08.11.12р (ПДВ в сумі 53649,48грн.), накладна №09112012Ж від 09.11.12р., податкова накладна №15 від 09.11.12р (ПДВ в сумі 87580,22грн.), накладна №10112012Ж від 10.11.12р., податкова накладна №16 від 10.11.12р (ПДВ в сумі 166764,10грн.), накладна №14112012Ж від 14.11.12р., податкова накладна №17 від 14.11.12р (ПДВ в сумі 49649,75грн.), накладна №15112012Ж від 15.11.12р., податкова накладна №20 від 15.11.12р (ПДВ в сумі 47308,08грн.), накладна №19112012Ж від 19.11.12р., податкова накладна №26 від 19.11.12р (ПДВ в сумі 45151,83грн.), накладна №20112012Ж від 20.11.12р., податкова накладна №31 від 20.11.12р (ПДВ в сумі 94295,33грн.), накладна №21112012Ж від 21.11.12р., податкова накладна №33 від 21.11.12р (ПДВ в сумі 64958,95грн.), накладна №22112012Ж від 22.11.12р., податкова накладна №34 від 22.11.12р (ПДВ в сумі 81839,87грн.), накладна №23112012Ж від 23.11.12р., податкова накладна №35від 23.11.12р (ПДВ в сумі 62792,00грн.), накладна №24112012Ж від 24.11.12р., податкова накладна №41 від 24.11.12р (ПДВ в сумі 25655,32грн.), накладна №25112012Ж від 25.11.12р., податкова накладна №42 від 25.11.12р (ПДВ в сумі 50540,02грн.), накладна №26112012Ж від 26.11.12р., податкова накладна №43 від 26.11.12р (ПДВ в сумі 12777,75грн.), накладна №27112012Ж від 27.11.12р., податкова накладна №49 від 27.11.12р (ПДВ в сумі 49851,75грн.), накладна №28112012Ж від 28.11.12р., податкова накладна №50 від 28.11.12р (ПДВ в сумі 36619,75грн.), накладна №29112012Ж від 29.11.12р., податкова накладна №53 від 29.11.12р (ПДВ в сумі 46731,65грн.), накладна №30112012Ж від 30.11.12р., податкова накладна №55 від 30.11.12р (ПДВ в сумі 34369,02грн.);

- поставка №04012011 від 04.01.11р. (ЗТОВ «Інтервес»), накладна №РН-2509 від 25.09.11р., податкова накладна №5 від 25.09.11р (ПДВ в сумі 30926,83грн.), накладна №РН-2809 від 28.09.11р., податкова накладна №6 від 26.09.11р (ПДВ в сумі 94364,83грн.), накладна №РН-2909 від 29.09.11р., податкова накладна №11 від 29.09.11р (ПДВ в сумі 49474,37грн.), накладна №РН-3009 від 30.09.11р., податкова накладна №17 від 30.09.11р (ПДВ в сумі 83025,63грн.).

В подальшому вказаний товар було реалізовано на адресу ТОВ «Зерно -Трейд» (договір поставки №180-2011 від 08.09.2011 року), ПП «АТ АГРО» (договір поставки №13122011-1 від 13.12.2011 року), ТОВ «Ластівка ЛТД» (договір поставки № 15082012 від 15.08.2012 року). В перевіряємому періоді одним із постачальників Позивача було ТОВ «Дидактика» (договір про надання консультаційних послуг» №273 від 27.03.2012 року).

Також продукцію було експортовано на підставі Договору купівлі-продажу №25112011 від 25.11.2011 року, укладеного з компанією VEORLAN L.P. (Велика Британія), що підтверджується вантажно-митними деклараціями. Перевезення продукції підтверджується товарно-транспортними накладними. Продукція зберігалась на складах ПАТ «Дніпровський термінал» на підставі договору складського зберігання зернових вантажів та надання послуг №01/10-ДТ-АФ від 01.07.2011 року.

Таким чином, позивач мав передбачені податковим законодавством фінансово-бухгалтерські документи на підставі яких мав підстави для включення сум ПДВ, сплачених та підтверджених податковими накладними, до складу податкового кредиту. Наявні у позивача документи свідчать про правомірність віднесення ним сум податку на додану вартість по операціях з контрагентами до складу податкового кредиту.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Лук'янчук О.В.