Рішення

від 25.03.2014 по справі 522/10165/13-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/2331/14

Справа № 522/10165/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2014 року , Приморський районний суд м. Одеси у складі :

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарі - Гасуляк С.Г.,

за участю позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2., представників відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Національного університету харчових технологій, за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5, про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Національного університету харчових технологій про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 10 січня 2013 року на ім'я голови Одеської обласної державної адміністрації, де позивач обіймав посаду начальника відділу транскордонного співробітництва управління зовнішніх зносин та європейської інтеграції Головного управління зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції Одеської обласної державної адміністрації, надійшов лист від директора Державного закладу освіти «Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій» ОСОБА_2, вхідний реєстраційний номер №01-05 від 03 січня 2013 року, в якому по відношенню до позивача була викладена інформація, яка не відповідає дійсності, є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та наносить шкоду його діловій репутації.

Ухвалою суду від 22 липня 2013 року до участі у справі в якості співвідповідача був залучений Державний заклад освіти «Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій», оскільки в позовній заяві позивач ОСОБА_1 посилався на документ (лист №01-05 від 03.01.2013 р.), який було видано на фірмовому бланку Державного закладу освіти «Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій».

14.10.2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову було залучено ОСОБА_5, яка звернулася з позовом до ОСОБА_2, Державного закладу освіти «Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій» про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що у листі від 03.01.2013 року № 01-03, який надійшов на ім'я голови Одеської обласної адміністрації, викладена інформація, яка не відповідає дійсності, є недостовірною та такою, що принижує її честь, гідність та наносить шкоду діловій репутації.

В процесі розгляду справи з'ясувалось, що відповідно до довідки відділу статистики у Голосіївському районі Головного управління статистики у м. Києві Державної служби статистики України від 06.06.2012 року № АБ525798 організаційно-правовою формою Державного закладу освіти «Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій» є філія, а головною установою є Національний університет харчових технологій.

Згідно листа Національного університету харчових технологій від 06.09.2013 року № 01-513, повноваження Державного закладу освіти «Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій» в суді має право здійснювати Національний університет харчових технологій.

Ухвалою суду від 14.10.2013 року, за клопотанням позивача, неналежний відповідач Державний заклад освіти «Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій» був замінений на належного відповідача - Національний університет харчових технологій.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову, ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 пояснив, що його мати, яка є третьою особою в даній справі, ОСОБА_5 працює черговою по гуртожитку Державного закладу освіти «Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій», директором якого є відповідач ОСОБА_2 13-14 вересня 2012 року у сина директора ОСОБА_7, який працює лаборантом у тому ж закладі виник робочий конфлікт з ОСОБА_5, після якого ОСОБА_2 викликав її до свого кабінету, де погрожував, принижував та наносив їй психологічну шкоду, в результаті чого була викликана швидка допомога, міліція, деякий час після цього ОСОБА_5 перебувала на лікарняному. Бажаючи допомогти своїй матері, позивач, знаходячись у м Києві, 14.09.2012 року звернувся телефоном до першого проректора Національного університету харчових технологій та проінформував його про ситуацію, що виникла.

10.01.2013 року на ім'я голови Одеської обласної державної адміністрації надійшов лист Державного закладу освіти «Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій» від 03.01.2013 року № 01-05, підписаний відповідачем ОСОБА_2, в якому викладена неправдива інформація стосовно позивача та його матері, яка принижує їх ділову репутацію, та завдає їм глибокі моральні страждання.

Третя особа, ОСОБА_5 підтвердила факт виникнення конфлікту між нею та сином відповідача ОСОБА_2 13-14 вересня 2013 року, пояснила, що відповідач примушував її до звільнення, принижував, здійснював на неї психологічний тиск, в результаті чого у неї погіршився стан здоров'я.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник, представник відповідача - Національного університету харчових технологій в судовому засіданні проти позову заперечували, стверджуючи, що позовні вимоги є необґрунтованими та не відповідають дійсності, а тому просили суд відмовити в задоволенні позову позивачу та третій особі в повному обсязі.

Зокрема, відповідач ОСОБА_2 стверджує, що він не хотів спричиняти а ні позивачу, а ні третій особі будь-яких негараздів. Звертаючись з листом до голови Одеської обласної державної адміністрації він скористався своїм конституційним правом та переслідував єдину мету - врегулювання конфлікту, що виник у закладі освіти, який він очолює. На погляд відповідача, в листі викладена його суб'єктивна точка зору, та надані оціночні судження, які не підлягають доказуванню.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків, дослідивши надані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_5 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на момент виникнення спору позивач ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу транскордонного співробітництва управління зовнішніх зносин та європейської інтеграції Головного управління зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції Одеської обласної державної адміністрації, отже мав статус державного службовця.

10 січня 2013 року на ім'я голови Одеської обласної державної адміністрації, де працював позивач, надійшов лист від 03 січня 2013 року №01-05 підписаний відповідачем ОСОБА_2, директором Державного закладу освіти «Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій».

Приводом для написання та надіслання листа від 03.01.2013 року № 01-05 став конфлікт, що виник 13-14 вересня 2012 року між сином відповідача ОСОБА_7 та третьою особою ОСОБА_5 на підґрунті трудових стосунків.

Твердження позивача та третьої особи про те, що відповідач ОСОБА_2 погрожував ОСОБА_5, принижував її та наносив їй психологічну шкоду не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтвердили факт трудового конфлікту між сином позивача ОСОБА_7 та третьою особою ОСОБА_5 13-14 вересня 2012 року, але реальні факти погроз, приниження та нанесення психологічної шкоди ОСОБА_5 з боку відповідача ОСОБА_2 свідками не підтверджені.

Про інформацію, що міститься у листі від 03.01.2013 року № 01-05 стосовно позивача ОСОБА_1 свідки також не обізнані. Факти втручання ОСОБА_2 в особисте та сімейне життя позивача та третьої особи свідками не підтверджені.

Відповідно до статті 200 ЦК України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Згідно статті 201 цього Кодексу особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація, ім'я (найменування), інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною 3 ст. 277 Цивільного кодексу України передбачено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного

Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації (стаття 14 Закону України «Про інформацію»).

Зазначена у листі від 03.01.2013 року № 01-05 інформація надана відповідачем ОСОБА_2 стосовно позивача та третьої особи до голови Одеської обласної державної адміністрації не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою погашення конфлікту та запобігання щодо втручання в цей конфлікт третіх осіб. Відповідач також не переслідував мету щодо приниження честі, гідності та ділової репутації позивача. Як стверджує ОСОБА_2, направляючи листа на ім'я голови Одеської обласної держадміністрації, він просив вжити заходи щодо невтручання позивача, як особи що має особливий статус (державного службовця) у внутрішні справи Державного закладу освіти «Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій» та не мав наміру ображати а ні позивача, а ні третю особу , крім цього даний лист не підлягає розголошенню та розповсюдженню. Це звернення було викликано наміром відповідача ОСОБА_2 виконати свій громадянський обов'язок. Спроба втручання позивача в трудовий конфлікт, що відбувся в Державному закладі освіти «Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій» з участю третьої особи ОСОБА_5 підтверджується листом першого проректора Національної академії харчових технологій від 22.01.2013 року № 01-47.

Вирішуючи питання про те, чи є інформація викладена у листі від 03.01.2013 року № 01-05 стосовно позивача та третьої особи недостовірною, суд виходив з характеру такої інформації і насамперед з'ясовував, чи є вона фактичним твердженням або ж йдеться про оціночні судження ( п. 19 абз.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Згідно ч. 1 та п.1 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Суд вважає, що в листі від 03.01.2013 року № 01-05 відповідач ОСОБА_2 виклав своє суб'єктивне сприйняття повідомленої інформації стосовно позивача та третьої особи, тобто своє оціночне судження щодо цієї інформації.

Відповідно до ст. ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність, честь фізичної особи та її ділова репутація є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її честі, гідності та ділової репутації.

В той же час, відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

У випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, навіть, якщо в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

В ході судового розгляду встановлено, що після отримання листа від 03.01.2013 року № 01-05 була проведена перевірка Управління взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, запобігання та виявлення корупції Одеської обласної державної адміністрації. В ході перевірки ОСОБА_1 скористався наданим йому законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення подій, що сталися, з метою обґрунтування безпідставності викладених у листі суджень, надавши їм іншу оцінку у своїй доповідній записці на ім'я директора департаменту зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції Одеської облдержадміністрації від 29.01.2013 року № 04.2/01-08/106. Згідно листа директора департаменту зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції від 06.03.2013 р. №04.1/01-20/299 за результатами перевірки провадження за зазначеним інцидентом не відкривалось та знято контроль по листу від 03.01.2013 № 01-05.

Суб'єктивна думка висловлена не у брутальній, принизливій або непристойній формі й не принижує честь та гідність позивача та третьої особи.

Також судом встановлено, що лист від 03.01.2013 року № 01-05 був написаний та надісланий відповідачем ОСОБА_2 на адресу голови Одеської обласної державної адміністрації з власної ініціативи, згідно з повноваженнями, наданими йому, як директору Державного закладу освіти «Одеський інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій».

Позовних вимог матеріального та немайнового характеру позивачем та третьою особою до Національного університету харчових технологій в ході розгляду справи заявлено не було.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди,якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. (п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року N4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди, зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року № 5)

Критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження, критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Однак, якщо при цьому допускаються образа чи порушення інших захищених законом прав особи (розголошення без її згоди конфіденційної інформації, втручання в приватне життя тощо), то це може тягти за собою відшкодування моральної шкоди. (п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду від 31.03.1995 року N4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди, зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року № 5)

Суд вважає доведеною відсутність вини відповідачів ОСОБА_2 та Національного університету харчових технологій у заподіянні моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 та третій особі ОСОБА_5

У зв'язку з відсутністю вини відповідачів ОСОБА_2 та Національного університету харчових технологій у розповсюдженні неправдивої інформації, приниженні честі, гідності та ділової репутації відносно позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_5, факт заподіяння останнім моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру також відсутній.

Враховуючи наведене, суд не має підстав щодо задоволення вимог позивача та третьої особи щодо стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 3-4, 6-8, 10-12, 15, 59-61, 109, 208-209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Національного університету харчових технологій, за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5, про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Національного університету харчових технологій про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.С.Турецький

25 березня 2014 року