Рішення

від 28.03.2014 по справі 490/779/14-ц

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/1482/2014

Справа № 490/779/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 березня 2014 р. Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі - Аслановій Е.Е.,

за участю представника позивача Рисак Ж.В., представника віповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ТОВ "Всеукраїнський науковий інститут селекції" ( далі - ВНІС) до ТОВ "СВАН", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2014 р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку 785160 грн. заборгованості та 384728,40 грн. штрафних санкцій за договором Поставки насіння з відстрочкою платежу № 12041 від 12.04.2013 року та за Договором поруки від 12.04.2013 р.

Ухвалою суду від 19 лютого 2014 року за клопотанням представника позивача до участі в справі в якості співвідповідача залучено боржника за основним договором ТОВ "СВАН".

Свої вимоги позивач мотивував тим, що між ним, з однієї сторони, та відповідачем ТОВ "СВАН" з другої 12 квітня 2013 року був укладений договір Поставки насіння з відстрочкою платежу № 12041, згідно з умовами якого постачальник (ВНІС) зобов'язується передати у власність Покупцеві (ТОВ "СВАН") товар (згідно з Додатком №1), що оформляється Видатковою накладною, а Покупець зобов'язується сплатити вартість товару з відстрочкою платежу.

В рахунок забезпечення взаємних зобов'язань позивачем укладено Договір поруки з ОСОБА_4, та ОСОБА_3 в той же день.

Оскільки ВНІС свої зобов'язання за договором виконав та поставив ТОВ "СВАН" 15 квітня 2013 року обумовлений товар - насіння соняшника на загальну суму 785160 грн. , а відповідачіі свої зобов'язання не виконали і не оплатили цей товар, просили про стягнення цієї суми та штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позову, просила про його задоволення.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату слухання справи неодноразово сповіщалися належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_4 проти позову заперечувала з підстав припинення поруки, оскільки позивач не пред'явив вимогу до поручителя протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання. Також заперечувала проти нарахованого розміру штрафу, оскільки позивачем застосована подвійна відповідальність за один і той самий вид порушення умов договору.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності відповідачів, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача вивчивши і оцінивши в сукупності матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

12 квітня 2013 року між ВНІС та ТОВ "СВАН" укладено Договір поставки насіння з відстрочкою платежу № 12041, згідно з умовами якого постачальник (ВНІС) зобов'язується передати у власність Покупцеві (ТОВ "СВАН") товар , що оформляється Видатковою накладною, а Покупець зобов'язується сплатити вартість товару з відстрочкою платежу. Так, пунктом 2.5 цього договру встановлено, що покупець зобов'язується сплатити вартість товару в наступному порядку : пп. 2.5.1 - 10% від повної вартості товару протягом 40 календарних днів з дати укладання Договору; пп. 2.5.2 - 30% від повної вартості товару протягом 100 календарних днів з дати укладання Договору; пп. 2.5.3 - 60% від повної вартості товару протягом 150 календарних днів з дати укладання Договору.

Відповідно до п. 3.3 цього Договору, у випадку порушення зобов'язання щодо оплати вартості товару настає наступна відповідальність:

- в разі несплати вартості Товару в повному обсязі то терміну, встановленого в п. 2.5 Договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожний день прострочки;

- в разі не оплати вартості Товару в повному обсязі на момент, встановлений в п.п. 2.5.2 та 2.5.3 Договору, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 25% від вартості неоплаченого товару ;

-у випадку подальшого невиконання зобов'язання Покупцем , а саме нездійснення оплати вартості Товару в повному обсязі на момент, встановлений в п.п. 2.5.2 та 2.5.3 Договору, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 2% від вартості неоплаченого товару за кожні 10 днів прострочення платежу.

Так, відповідно до Додатку (Специфікація) № 1 до вказаного договору постачальник ВНІС надає ТОВ "СВАН" насіння соняшнику на загальну суму 785 160 грн.

12 квітня 2013 року для забезпечення виконання зобов'язань за цим договором поставки між ВНІС та ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . був укладений договір поруки , за яким останні несуть солідарну відповідальність перед позивачем за невиконання зобов'язань покупця ТОВ «САВН» . Пунктом 2.1 цього Договору встановлено, що порукою забезпечуються вимоги постачальника щодо повернення вартості товару з відстрочкою платежу , наданого покупцеві, за договором Поставки № 12041 .

За Дорученням № СВ-035 від 15.04.2013 року ТОВ "СВАН" директор цього товариства ОСОБА_3 уповноважена отримати від ВНІС зазначену в специікації кількість насіння за рахунком -фактурою на оплату № 207 від 15.04.2013 р.

15 квітня 2013 року ОСОБА_3 від імені ТОВ "СВАН" отримала це насіння від ВНІС на зазгальну суму 785 160 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 164.

23 липня 2013 року на адресу директора ТОВ "Сван" ОСОБА_3 , як представнику покупця та поручителю , та ОСОБА_4 надсилалися ВНІС листи з вимогою про повернення заборгованості та попередження про солідарне стягнення штрафних санкцій.

25 липня 2013 року директором ТОВ "СВАН" у відповідь на вказану вимоги надіслано лист ВНІС з проханням перенести строки платежів до початку збору врожаю в зв'язку з несприятливими погодними умовами.

14 жовтня 2013 року на адресу директора ТОВ "Сван" ОСОБА_3 , як представнику покупця та поручителю , та ОСОБА_4 повторно надсилалися ВНІС листи з вимогою про повернення заборгованості та попередження про солідарне стягнення штрафних санкцій.

Як вбачається зі зворотніх поштових повідомлень та поштових конвертів , вказані вимоги в жовтні-листопаді 2013 року повернуті на адресу позивача за закінченням терміну зберігання ОСОБА_3 та з зазначенням адресат не проживає - ОСОБА_4

Довідкою ВНІС від 24.03.2014 року підтверджується наявність заборгованості ТОВ "СВАН" за Договором поставки № 12041 в розмірі 785 160 грн., відповідачі в свою чергу не надали суду доказів про сплати ними коштів на оплату вищевказаного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Згідно положень статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

За такого, суд дійшов висновку , що відповідач не виконали узятих на себе зобов'язань за Договром поставки та договром поставки від 12.04.2013 року, тому с ТОВ "СВАН" як боржника за основним зобов'язанням солідрно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід стягнути суму несплаченої вартості товару за договрому розмірі 785 160 грн.

Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача ОСОБА_4 про те, що порука припинилася у зв'язку з пропущенням строку кредитором пред'явлення вимоги до поручителя суперечать доказам у справі та вимогам матеріального права.

Відповідно до змісту ст. ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Термін «порука», застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України, використовується в розумінні зобов'язальних правовідносин поруки, з припиненням яких втрачає чинність договір поруки.

Згідно з ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

За змістом указаних норм матеріального права поручитель хоча й пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК України).

Як вказано вище, кінцевий строк повернення вартості товару визначено в Договрі поставки - 22 липня 2013 року по оплаті 40% вартості та 05 вересня 2013 року за остаточним розрахунком.

Згідно ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 4.1) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 ЦК України. В такому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя

Положеннями Договору поруки, сторони визначили, що у випадку невиконання покупцем зобов'язань по оплаті Товару, постачальник зобов'язаний звернутися до поручителів з вимогою про виконання зобов'язання в повному обсязі або частинами.

Вимога вважається отриманою поручителем, якщо кредитор надіслав її поштою за адресою, вказаною в договорі поруки, що було виконане ВНІС у відповідності до наявних в матеріалах справи даних: вимога про погашення заборгованості за сплатою 10 та 30 відсогтків вартості товару направлена поручителям 23 липня 2013 року, а отримана 25 липня 2013 року, а вимога щодо остаточного розрахунку надсилался поручителям 14 жовтня 2013 року рекомендованими листами (згідно квитанції про поштове відправлення штампу), тобто у шестимісячний строк від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Вимога - попередження направлена поручителям на адреси, вказані в договорі поруки, в ній позивач вказував про заборгованість покупця за договором та попереджав про необхідність повернути цю заборгованість.

Вирішуючи питання про стягнення штрафних санкцій, суд виходить з того, що пунктом 3.3. вказаного Договору передбачено, що у випадку порушення зобов'язання щодо оплати вартості товару настає наступна відповідальність:

- в разі несплати вартості Товару в повному обсязі то терміну, встановленого в п. 2.5 Договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожний день прострочки;

- в разі не оплати вартості Товару в повному обсязі на момент, встановлений в п.п. 2.5.2 та 2.5.3 Договору, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 25% від вартості неоплаченого товару ;

-у випадку подальшого невиконання зобов'язання Покупцем , а саме нездійснення оплати вартості Товару в повному обсязі на момент, встановлений в п.п. 2.5.2 та 2.5.3 Договору, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 2% від вартості неоплаченого товару за кожні 10 днів прострочення платежу.

Виходячи з аналізу частини 2 статті 549 ЦК , штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання. Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

За змістом цього зобов'язання в зазначеному договорі, нарахування процентної частини штрафу пов'язане з не оплатою вартості товару на момет встановлений в п.п. 2.5.2 та 2.5.3 Договору, але і нарахування розрахункової частини штрафу пов'язане також з не здійсненням оплати вартості товарув повному обсязі на момет встановлений в п.п. 2.5.2 та 2.5.3 Договору.

Отже, за порушення відповідачами строку виконання зобов'язання за договором ВНІС одночасно нараховано два види штрафів , при чому розрахункова частина штрафу за своєю правовою природою ближче до пені . За змістом ст.. 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій. Отже, банк просить застосувати до відповідачів подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне і те саме порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Таким чином, суд вважає обгрунтованим лише штраф в розмірі розрахункової частини як такий , що найбільш відповідає природі юридичної відповідальності у вгляді неустойки за прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому суд не може погодитися з його розрахунком, наданим позивачем.

Так, згідно п.п. 2.5.2, 2.5.3 та 3.3. Договру поставки, містяться різні терміни сплати певних частин вартості товару , отже с простроченням цих термінів і повинні обраховуватися штрафні санкції на прострочку.

За такого, за п.2.5.2 Договору строк сплати 30 % вартості товару (235 548 грн.) настав 22 липня 2013 року, отже розмір штрафу за простроку на час звернення до суду складає 84 798 грн. 28 коп. ( 235 548 грн. х 2% х 18 ( як за 180 днів прострочки)) .

За п.2.5.3 Договору строк сплати 60 % вартості товару (471096 грн.) настав 05 вересня 2013 року, отже розмір штрафу за простроку на час звернення до суду складає 122 484,96 грн. ( 471096 грн. х 2% х 13 ( як за 130 днів прострочки)) .

Отже, з відповідачів на користь ВНІС підлягає стягненню 1207 282,24 грн. штрафних санкцій .

Згідно зі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, в рівних частках з кожного з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВ "Всеукраїнський науковий інститут селекції" до ТОВ "СВАН", ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором - задовольнити частково.

Стягнути на користь ТОВ "Всеукраїнський науковий інститут селекції" з ТОВ "СВАН" та ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованість за Договором поставки насіння з відстрочкою платежу № 12041 від 12 квітня 2013 року у розмірі 785160 грн. 00 коп. та 207 284 грн. 24 коп. Штрафу.

Стягнути на користь ТОВ "Всеукраїнський науковий інститут селекції" з ТОВ "СВАН" та ОСОБА_4 в солідарному порядку заборгованість за Договором поставки насіння з відстрочкою платежу № 12041 від 12 квітня 2013 року у розмірі 785160 грн. 00 коп. та 207 284 грн. 24 коп. Штрафу.

Стягнути на користь ТОВ "Всеукраїнський науковий інститут селекції" з ТОВ "СВАН", ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1218 грн. судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Гуденко О.А.