Ухвала

від 27.03.2014 по справі 812/9438/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Дибова О.А.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року справа №812/9438/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Нікуліна О.А., Яковенко М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 р. у справі № 812/9438/13-а за позовом Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Донбаснафтопродукт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» звернулось до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог підприємство зазначило наступне.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управлінні державної виконавчої служби Головного управління юстиції знаходяться накази Господарського суду Луганської області № 11/93 ВП 3 12408148, № 1193 ВП № 23696362, № 24/71/2011 ВП 3 29615706, № 17/258 ВП № 16264764, № 2/450 ВП № 3525730.

Керуючий Інструкцією з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 року № 512/5 позивач звернувся до відповідача 15.10.2013 року з 5 заявами про передачу виконавчих проваджень до Управління державної виконавчої служби Головного управління у Луганській області., як до органу, котрий має на то відповідні повноваження та повинен виносити рішення з подібних питань, шляхом винесення відповідної постанови.

До теперішнього часу відповідач не надав відповіді позивачу та не виніс відповідні постанови.

На підставі викладеного просив визнати протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління у Луганській області щодо не реагування на заяви про передачу виконавчих проваджень від 15.10.2013 року; зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області розглянути заяви про передачу виконавчих проваджень від 15.10.2013 року та винести постанову відповідно до діючого законодавства.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 р. у справі № 812/9438/13-а позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області розглянути заяви про передачу виконавчих проваджень від 15.10.2013 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Державною виконавчою службою у Ленінському районі міста Луганська винесені Постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.04.2007 ВП 3525730 (наказ Господарського суду Луганської області від 15.03.2007 № 2/450), від 17.04.2009 ВП № 12408148 (наказ від 13.04.2009 № 11/93), від 09.12.2009 ВП № 16264764 (наказ від 23.11.2009 № 17/258), від 14.01.2011 ВП № 23696362 (наказ від 28.12.2010 № 11/288), ВП № 29615706 (наказ від 20.10.2011 № 24/71/2011) (а.с. 17-21).

Позивач звернувся до відповідача з заявами від 15.10.2013 року (5 шт.) з вимогою передати ВП 3525730, ВП № 12408148, ВП № 16264764, ВП № 23696362 передати до Артемівського ВДВС, Лутугинського ВДВС, Перевальського ВДВС, Словяносербського ВДВС, відповідно, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Управління (а.с. 6 - 10).

Проте, відповідач ніяким чином не відреагував на заяви позивача, а саме: не надано відповіді на заяви, не винесені постанови, тощо.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (стаття 15 Закону України «Про звернення громадян»).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 2 статті 11 вказаного Закону, державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Відповідно до п.п. 3.5.3 п. 3.5 ч. ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, від 02.04.2012 року № 512/5 Підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень ДВС України та регіональних органів ДВС визначається згідно зі статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень ДВС України та регіональних органів ДВС в установленому розділом VІ цієї Інструкції порядку.

Відповідно до ч. VІ Інструкції № 512/5:

6.1. Виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією.

6.2. Передача виконавчого провадження в межах одного органу ДВС або виконавчої групи здійснюється за письмовим дорученням начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівника виконавчої групи.

Виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу ДВС, виконавчої групи у зв'язку:

1) із зміною дислокації, перерозподілом обов'язків, уведенням спеціалізації державних виконавців, необхідністю перерозподілу навантаження;

2) з хворобою державного виконавця, його перебуванням у відрядженні чи відпустці, а також у разі включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі ДВС;

3) з відводом (самовідводом) державного виконавця відповідно до Закону;

4) із звільненням державного виконавця чи відстороненням від виконання повноважень за посадою відповідно до Закону України „Про державну службу";

5) якщо виконавчі провадження відносно солідарних боржників відкрито різними державними виконавцями;

6) з іншими обставинами, що ускладнюють виконання рішення.

Відповідно до Інструкції № 512/5 виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого, тобто це право державного виконавця, а не обов'язок.

Докази реагування Управлінням державної виконавчої служби Головного управління у Луганській області на заяви Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» від 15.10.2013 року (5 шт.) відсутні.

У зв'язку з тим, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону «Про виконавче провадження» відповідач повинен розглянути заяви позивача від 15.10.2013 та надати на них відповідь, суд першої інстанції вірно визнав обґрунтованими вимоги позивача щодо зобов'язання Управління державної виконавчої служби Головного управління у Луганській області розглянути заяви Дочірнього підприємства «Донбаснафтопродукт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт» від 15.10.2013 року (5 шт.) з вимогою передати ВП 3525730, ВП № 12408148, ВП № 16264764, ВП № 23696362 передати до Артемівського ВДВС, Лутугинського ВДВС, Перевальського ВДВС, Словяносербського ВДВС, відповідно.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 р. у справі № 812/9438/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2013 р. у справі № 812/9438/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді О.А. Нікулін

М.М. Яковенко